Рішення

від 19.02.2014 по справі 910/536/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/536/14 19.02.14 Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Довганюк Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Чумак ЛТД", Львівська обл., доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сінто", м. Київ, простягнення заборгованості 18 778,87 грн. за участю представників сторін:

від позивача:Цьомра В.Ю. від відповідача:не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чумак ЛТД" (надалі - ТОВ "Чумак ЛТД") звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сінто", (надалі - ТОВ "Торговий дім "Сінто") про: стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 16 200,00 грн., пені у розмірі 1 497,64 грн., 3% річних у розмірі 981,83 грн. та інфляційних втрат у розмірі 99,40 грн.

Ухвалою від 16.01.2014 р. за вказаним позовом господарським судом міста Києва у складі судді Князькова В.В. порушено провадження у справі № 910/536/14.

28.01.2014 р. через канцелярію суду позивачем подано клопотання про залучення до матеріалів справи документів.

Представник позивача в судовому засіданні 29.01.2014 р. позовні вимоги, підтримав повністю.

Уповноважений представник відповідача на виклик суду не з'явився.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.01.2014 р. у зв`язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 19.02.2014р.

Представник позивача в судовому засіданні 19.02.2014р. позовні вимоги підтримав повністю, а також подав документи для доручення до матеріалів справи.

Уповноважений представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав.

При цьому, суд відзначає, що ухвали суду про прийняття справи до провадження від 16.01.2014р. та відкладення розгляду справи від 29.01.2014р., відправлені на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу: 02140, м. Київ, вул. Вишняківська, 9, кв. 97.

Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/536/14.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27.02.2012 р. між ТОВ "Чумак ЛТД" (продавець, позивач) та ТОВ "Торговий дім "Сінто" (покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу № 8/02, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію на умовах викладених у договорі згідно виставлених рахунків: сіль таблетована «Екстра».

Згідно п. 1.2 договору кількість асортимент продукції, яка продається, вказані у накладних, які складаються до даного договору.

Оплата вартості продукції у відповідності з узгодженими цінами здійснюється за згодою сторін перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок продавця на умовах 4-х банківських днів відстрочки платежу (п. 1.4 договору).

Пунктом 1.6 договору сторони погодили, що датою постачання товару покупцю вважається дата вказана у видатковій накладній.

Відповідно до п. 1.9 договору за порушення умов договору винна сторона відшкодовує прямі збитки другій стороні.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє протягом 1 (одного) року (п. 1.12 договору).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що на виконання умов договору позивачем поставлено відповідачеві товару на загальну суму 25 560,00 грн., однак внаслідок порушення умов договору в частині проведення розрахунків, у ТОВ "Торговий дім "Сінто" станом на 15.01.2014 року утворилась заборгованість в розмірі 16 200,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір, згідно з яким позивач постачає, а відповідач отримує та оплачує отриману продукцію.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно видаткової накладної №25 від 27.02.2012р. та рахунку-фактури на суму 25 560,00 грн. (належним чином засвідчені позивачем копія, якої знаходяться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), яка підписана представниками позивача та відповідача та скріплені печатками, підтверджується факт поставки позивачем та отримання відповідачем партії товару загальною вартістю 25 560,00 грн.

Однак, на виконання умов укладеного між сторонами договору відповідачем здійснено оплату отриманого товару лише у розмірі 9 360,00 грн., що підтверджується довідкою бухгалтера та банківськими виписками за період з 14.03.2012р. по 09.01.2014р.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Разом з тим, відповідно до умов договору оплата вартості продукції у відповідності з узгодженими цінами здійснюється за згодою сторін перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок продавця на умовах 4-х банківських днів відстрочки платежу.

Отже по видатковій накладній №25 від 27.02.2012р. на суму 25 560,00 грн. строк оплати настав 02.03.2012р.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Однак, на виконання умов укладеного між сторонами договору відповідачем не здійснено оплату, що підтверджується довідкою ТОВ "Чумак ЛТД" від 24.01.2014р. за №8/02 та банківськими виписками.

Суд приходить до висновку, що відповідач належним чином не виконав вимоги договору, а відтак порушив приписи ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Чумак ЛТД" про стягнення з ТОВ "Торговий дім "Сінто" заборгованості у розмірі 16 200,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 1 497,64 грн. пені.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, пеня є неустойкою, яка стягується за кожний день прострочення виконання до повного виконання зобов'язання.

Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку (штраф, пеню) виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Таким чином, пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення виконання зобов'язання й до того дня, доки зобов'язання не буде виконано.

Разом з тим строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Постачання товару згідно видаткової накладної №25 позивачем здійснювалось у лютому 2012 року, з даним позовом позивач звернувся в січні 2014 року, а вимоги про стягнення пені заявлені згідно ч. 6 ст. 232 ГК України (в якій ідеться про порядок нарахування штрафних санкцій, а не про їх розмір) за період з 03.03.2012 по 03.09.2012, тобто, за шість місяців до пред'явлення позову, однак не в межах однорічного строку позовної давності.

Разом з тим, частиною 3 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач з такою заявою до суду не звернувся, а тому пеня підлягає стягненню з нього за увесь вищезгаданий період у сумі, визначеній позивачем.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 981,83 грн. 3 % річних та 99,40 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних, судом визнано його обґрунтованим, а тому за порушення відповідачем зобов'язання за Договором щодо оплати вартості отриманого товару стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 981,83 грн. 3% річних та 99,40 грн. інфляційних втрат.

Вже після слухання справи 19.02.2014р. від відповідача надійшла телеграма про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю прибуття представника до судового засідання через знаходження останнього у відрядженні.

У п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.).

При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Чумак ЛТД" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сінто" (02140, м. Київ, вул. Вишняківська, 9, кв. 97, ідентифікаційний код 36825176) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чумак ЛТД" (80200, Львівська обл., м. Радехів, вул. Стоянівська, 33, ідентифікаційний код 36610467) основний борг у розмірі 16 200 (шістнадцять тисяч двісті) грн. 00 коп., пеню у розмірі 1 497 (одна тисяча чотириста дев`яносто сім) грн. 64 коп., 3% річних у розмірі 981 (дев`ятсот вісімдесят одна) грн. 83 коп., інфляційні втрати у розмірі 99 (дев`яносто дев`ять) грн. 40 коп., судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3 Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 24.02.2014

Суддя В.В. Князьков