Постанова

від 12.03.2014 по справі 5011-27/7387-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2014 р. Справа№ 5011-27/7387-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Синиці О.Ф.

за участю секретаря судового засідання Ворони В.В.

представників сторін:

від позивача - Кучерява Т.А., дов. б/н від 14.10.2013 року;

від відповідача - не з'явилися;

від третьої особи - не з'явилися.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спожив

Сервіс»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 07.10.2013 року

у справі № 5011-27/7387-2012 (суддя С.М. Мудрий)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спожив

Сервіс»

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Український

промисловий банк»

про стягнення 8 967 657,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2013 року по справі № 5011-27/7387-2012 позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задоволено повністю. Стягнуто, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спожив Сервіс» на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитом у розмірі 5 680 000 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 5 424 024,04 грн. та судовий збір в розмірі 68 820 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спожив Сервіс» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2013 року по справі № 5011-27/7387-2012 скасувати в частині задоволених позовних вимог щодо стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 90 000 грн. та в частині стягнення заборгованості за відсотками в розмірі 12 621,28 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження в наступній колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Алданова С.О., Дідиченко М.А. та призначено до розгляду на 14.01.2014 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2014 року, змінено склад судової колегії на наступний - головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Синиця О.Ф.

14.01.2014 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відхилити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спожив Сервіс» та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2013 року по справі № 5011-27/7387-2012.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2014 року розгляд справи № 5011-27/7387-2012 відкладено на 29.01.2014 року.

24.01.2014 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Спожив Сервіс» надійшло клопотання про призначення судово-економічної експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2014 року розгляд справи № 5011-27/7387-2012 відкладено на 19.02.2014 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2014 року розгляд справи № 5011-27/7387-2012 відкладено на 12.03.2014 року.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для повного, всебічного та правильного вирішення справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представник Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2013 року по справі № 5011-27/7387-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - без задоволення.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Спожив сервіс» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, просив рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2013 року по справі № 5011-27/7387-2012 скасувати в частині задоволених позовних вимог щодо стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 90 000 грн. та в частині стягнення заборгованості за відсотками в розмірі 12 621,28 грн.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 року про прийняття апеляційної скарги до провадження надсилалася Товариству з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» за адресою, вказаною у позовній заяві та апеляційній скарзі.

Колегія суддів вважає можливим здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Спожив сервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», за наявними матеріалами справи.

В судовому засіданні 12.03.2014 року колегією суддів було розглянуто клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Спожив Сервіс» про призначення судово-економічної експертизи, в результаті чого колегія суддів дійшла висновку про недоцільність її проведення, а тому у задоволенні клопотання про призначення судово-економічної експертизи було відмовлено.

Представник позивача також заперечував щодо призначення по справі судово-економічної експертизи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 26.02.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (далі - банк, ТОВ «Укрпромбанк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спожив Сервіс» (далі - позичальник, ТОВ «Спожив Сервіс») укладено кредитний договір № 37/КВ-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії (далі - кредитний договір) відповідно до умов якого, банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах: ліміт кредитування - 10 000 000,00 євро, строк кредитної лінії з 26 лютого 2008 року по 17 лютого 2010 року включно, мета використання коштів: поповнення обігових коштів, процентна ставка - 16,5 % річних у євро, 25,0 % річних у гривні.

Крім того, між сторонами укладені додаткові договори до кредитного договору № 37/КВ-08 від 26.02.2008 року, а саме: № 1 від 11.08.2008 року; № 2 від 10.07.2009 року.

Додатковим договором № 1 від 11.08.2008 року до кредитного договору № 37/КВ-08 від 26.02.2008 року, сторони внесли зміни до п.п. 1.1, 2.1, 3.1,4.6 кредитного договору, а саме: ліміт кредитування - 7 600 000,00 грн., строк кредитної лінії з 26 лютого 2008 року по 17 лютого 2010 року включно, мета використання коштів: поповнення обігових коштів, процентна ставка - 20,0 % річних у євро, 28,0% річних у грн., а у випадку несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту з розрахунку 21,0% річних в євро та 29,0% річних у гривні. (п.4.6 кредитного договору).

Додатковим договором № 2 від 10.07.2009 року до кредитного договору № 37/КВ-08 від 26.02.2008 року, сторони внесли зміни до п.п. 1.1 кредитного договору, а саме: ліміт кредитування - 6 080 000,00 грн., строк кредитної лінії з 26 лютого 2008 року по 20 січня 2011 року включно, процентна ставка - 20,0 % річних у євро, 24,5 % річних у гривні.

02.07.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») укладений договір про передачу активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» в рахунок погашення заборгованості, зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 № 2263 (далі - договір про передачу активів).

Згідно з п.3.1 договору про передачу активів, у порядку, в обсязі та на умовах визначених цим договором, ТОВ «Укрпромбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги до боржників за кредитними та забезпечувальними договорами, а також за попередніми договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк», замінює ТОВ «Укрпромбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях.

Відповідно до положень ст. 516 Цивільного кодексу України, відступлення ТОВ «Укрпромбанк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, до ПАТ «Дельта Банк» не вимагає згоди боржників.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до положень ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з акту приймання передачі кредитних договорів, договорів застави (іпотеки), поруки кредитних справ від 26.10.2010 року, який наявний в матеріалах справи, ТОВ «Укрпромбанк» передає, а ПАТ «Дельта Банк» приймає кредитні договори, зокрема: кредитний договір №37/КВ-08 від 26.02.2008 року з додатковими договорами до кредитного договору, укладений з ТОВ «Спожив-Сервіс».

Згідно з п. 3.8.1 договору про передачу активів сторони зобов'язані письмово повідомити боржників про передачу ТОВ «Укрпромбанк» ПАТ «Дельта Банк» відповідних прав вимоги шляхом направлення їм спільного повідомлення за формою, узгодженою сторонами в письмовій формі, впродовж 5 робочих днів з дати передачі відповідних прав вимоги на користь ПАТ «Дельта Банк» в порядку, визначеному п.п. 3.4, 3.5 та 5.1 цього договору.

На виконання вищезазначеної вимоги договору, ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Укрпромбанк» направили на адресу ТОВ «Спожив Сервіс» лист про заміну кредитора у зобов'язанні за договором № 37/КВ-08 від 26.02.2008 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи листом та доказом його відправлення від 05.09.2010 року (том 1, а.с. 81-83).

Апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що в матеріалах справи відсутній відповідний Акт прийому-передачі прав вимоги, а тому право вимоги ПАТ «Дельта Банк» за кредитними договорами укладними між ТОВ «Спожив сервіс» та ТОВ «Укрпромбанк» є недійсне та безпідставне.

Колегія суддів не погоджується із твердженням апелянта, зважаючи на наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.03.2013 року по справі № 5011-2/9314-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2013 року, відмовлено ТОВ «Спожив Сервіс» у визнанні недійсним договору про передачу активів ТОВ «Укрпромбанк» в рахунок погашення заборгованості від 02.07.2010 року, що зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій з № 2263 в частині передачі ПАТ «Дельта Банк» активів ТОВ «Укрпромбанк» за Кредитними договорами № 295/К-07 від 13.09.2007 року та № 37/КВ-08 від 26.02.2008 року, а також відмовлено у визнанні недійсним права вимоги ПАТ «Дельта Банк» до ТОВ «Спожив Сервіс» за Кредитними договорами № 295/К-07 від 13.09.2007 року та № 37/КВ-08 від 26.02.2008 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів не погоджується із твердженням апелянта стосовно недійсності вимоги ПАТ «Дельта Банк» за кредитними договорами укладними між ТОВ «Спожив Сервіс» та ТОВ «Укрпромбанк».

Як вбачається з оформленого Акту звірки № 1 (доповнення записів до акту звірки № 1 від 12.07.2010 року), за кредитним договором № 37/КВ-08 від 26.02.2008 року, станом на 05.07.2010 року ТОВ «Укрпромбанк» передало на баланс ПАТ «Дельта Банк» 6 014 088,21 грн., з яких:

- 2 480 000,00 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту (рахунок 2063);

- 3 200 000,00 грн. - сума простроченої заборгованості по тілу кредиту (рахунок 2067);

- 158 687,11 грн. - сума заборгованості по процентах (рахунок 2068);

- 175 401,10 грн. - сума простроченої заборгованості по процентам (рахунок 2069).

Згідно наданого ПАТ «Дельта Банк» розрахунку заборгованості за договором кредиту № 37/КВ-08 від 26.02.2008 року, що наявний в матеріалах справи, станом на 02.07.2010 року сума заборгованості по тілу кредиту становила 2 480 000,00 грн.

Стосовно посилань апелянта на те, що позивач неправомірно нараховував відсотки з 03.07.2010 року, а не з 06.07.2010 року (після оформлення Акту звірки № 1), що призвело в подальшому до невірних розрахунків, колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначалося вище, 02.07.2013 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір про передачу активів ТОВ «Укрпромбанк» у рахунок погашення заборгованості.

Пунктом 3.3 договору про передачу активів передбачено, що передача прав вимоги за договорами, вказаними в п.3.1 цього договору здійснюється в дату, вказану в п.5.1 цього договору та підтверджується підписанням сторонами Актів прийому-передачі прав вимоги.

Пунктом 5.1 договору про передачу активів передбачено, що передача прав вимоги ТОВ «Укрпромбанк», вказаних в Додатку № 1 та № 2 до цього Договору на користь ПАТ «Дельта Банк» здійснюється наступного робочого дня після набрання чинності цим Договором. Факт передачі прав вимоги підтверджується відповідними Актами-прийому передачі, що підлягають підписанню уповноваженими представниками сторін.

Як передбачено ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, тобто на момент укладення договору про передачу активів.

Таким чином, позивач правомірно нарахував відповідачу до сплати оспорювані суми з 03.07.2010 року, а не з 06.07.2010 року.

Відповідно до п.4.2 кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році - при нарахування процентів у євро, та виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році - при нарахуванні процентів у гривнях.

Відповідно до п.4.3 кредитного договору нарахування банком процентів здійснюється щомісячно за період з 28 числа минулого місяця по 27 число поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту. День повернення кредитних коштів в часовий інтервал при розрахунку процентів не включається. Якщо 28 число поточного місяця припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, нарахування здійснюється непередодні.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що 22.09.2011 року ПАТ «Дельта Банк» направило на адресу ТОВ «Спожив Сервіс» претензію вих. 02.1-1266 від 22.09.2011 року на суму 8 508 500,41 грн. про сплату заборгованості по договору № 37/КВ-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 26.02.2008 року. Проте, зазначена вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи зазначене вище, станом на 09.09.2013 року факт наявності заборгованості за кредитом у розмірі 5 680 000,00 грн. та по відсоткам у розмірі 5 424 024,04 грн. (з урахуванням збільшення позовних вимог), позичальника перед банком належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Банк в повному об'ємі виконав зобов'язання за кредитним договором та надав позичальнику кредитні кошти, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з особового рахунку позичальника, для надання кредиту та обліку нарахування відсотків відкрив відповідні рахунки.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду, перевіривши та дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Спожив Сервіс» є необгрунованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю «Спожив Сервіс» в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2013 року по справі № 5011-27/7387-2012 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Спожив Сервіс» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Спожив Сервіс» про призначення судово-економічної експертизи відмовити.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спожив Сервіс» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2013 року по справі № 5011-27/7387-2012 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 5011-27/7387-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.О. Зеленін

О.Ф. Синиця

Повний текст рішення складено 17.03.2014 року.