Рішення

від 18.03.2014 по справі 926/01/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2014 р. Справа № 926/01/14. За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МТ-Машкомплект»

до відповідача Дочірньго підприємства «Чернівецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі філії «Новоселицький райавтодор»

про стягнення заборгованості в сумі 12902,60 грн.

Суддя С.О. Миронюк

Представники:

від позивача - не з'явився.

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «МТ-Машкомплект», м. Київ, звернулось з позовом до Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі філії «Новоселицький райавтодор» про стягнення заборгованості в розмірі 12902,60 грн.

Ухвалою суду від 04.01.2014 р. порушено провадження по даній справі, судове засідання призначено на 16.01.2014 р.

Ухвалами суду Чернівецької області розгляд справи неодноразово відкладався в зв'язку з неявкою представників сторін, судове засідання призначено на 18.03.2014 р.

Сторони, які були належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про причини їх неявки суд не повідомили, вимоги суду викладені в ухвалах без поважних причин не виконали.

Відсутність представника відповідача та письмового відзиву на позовну заяву не перешкоджають розглядові справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив.

На підставі видаткових накладних: № РН-0000015, № РН-000001 від 05.01.2011 р., № РН-0000862, № РН-0000863, № РН-0000864 від 03.10.2011 р., № РН-0000297 від 02.04.2012 р. та довіреності на отримання цінностей № 2 від 05.01.2011 р., № 142 від 03.10.2011 р., № 46 від 02.04.2012 р. позивач поставив, а відповідач прийняв автозапчастини, на загальну суму 15613,80 грн.

Отримане майно відповідачем оплачене частково в розмірі 2711,20 грн., що спричинило виникненню боргу на загальну суму 12902,60 грн.

Статтею 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічні норми містяться і в статтях 205, 207 Цивільного кодексу України, в яких визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Виходячи зі змісту наведених норм законодавства України, суд дійшов висновку про те, що факт поставки продукції за вищевказаними накладними є самостійною угодою укладеною у спрощений спосіб, оскільки відповідачем виписано відповідні довіреності на отримання матеріальних цінностей від позивача.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

19.11.2013 р. позивачем на адресу відповідача надіслано претензію за номером 33 з вимогою оплатити борг в розмірі 12902,60 грн., яка відповідачем була отримана 27.11.2013 р. та залишена без задоволення.

Стаття 526 даного Кодексу передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Наведена норма матеріального права розміщена у главі 48 даного Кодексу "Виконання зобов'язань" і носить загальний характер, тобто, може бути застосована до будь-яких видів договірних зобов'язань, які виникають в цивільному обороті.

Як встановлено судом під час дослідження доказів, наявних у матеріалах справи, дії сторін, а саме: передача позивачем відповідачу товару за видатковими накладними, прийняття товару, свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

Відповідно до частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки стаття 692 Цивільного кодексу України є спеціальною нормою права, якою встановлений термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), а тому загальні положення частини 2 статті 530 даного Кодексу не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 12902,60 грн. підлягають задоволенню.

Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач не надав доказів зменшення або погашення заборгованості.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Судові витрати слід віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (вул. Головна, 205, м. Чернівці, р/р 26003051605048 у ЧФ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Чернівці, МФО 356282, код 31064750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МТ-Машкомплект» (провул. Польовий, 6, м. Київ, р/р 26006106626001 в АТ «КБ «Експобанк» м. Київ, МФО 322294, код ЄДРПОУ 30116967) борг в сумі 12902,60 грн. та 1720,50 грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги або апеляційного подання до Львівського апеляційного суду через Господарський суд Чернівецької області, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя С.О. Миронюк