ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 822/4503/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.
Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.
суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю.
при секретарі: Лукашик М.О.
за участю представників сторін:
позивача - Драч В.М., представник на підставі довіреності
відповідача - Максимчук В.Ю., представник на підставі довіреності
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Красилівське підприємство хлібопродуктів" до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спор про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії , -
В С Т А Н О В И В :
У листопаді 2013 року Відкрите акціонерне товариство "Красилівське підприємство хлібопродуктів" звернулось до суду з позовом до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправною відмови в поверненні надмірно сплаченого грошового зобов'язання та зобов'язання перерахувати у розпорядження позивача надмірно сплачене грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.01.2014 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обгрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що податковим органом правомірно відмовлено в повернення надміру сплаченого податку, так як відповідно до інформації Державної казначейської служби України у Красилівському районі станом на 14.01.2014 року по ВАТ "Красилівське підприємство хлібопродуктів" рахується заборгованість перед державним бюджетом за бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданими на поворотній основі.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив їх задовольнити у повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав викладених в запереченні на апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, ВАТ "Красилівське підприємство хлібопродуктів" як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване 18.05.1998 року Красилівською районною державною адміністрацією, з 08.08.2013 року перебуває в стані припинення шляхом ліквідації, що підтверджується витягом з Бюлетню державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Державної реєстраційної служби України №257(22) від 19.08.2013р.
22.10.2013 року відповідачем проведено документальну позапланову перевірку ВАТ "Красилівське ПХП" в зв'язку з припинення юридичної особи та у відповідності до вимог пп.78.1.7. п.78.1 ст.78 ПК України. За результатами перевірки відповідачем складено акт від 22.10.2013 року №1673-20. Відповідно до висновків зазначеного акту (додаток до акту №3) позитивне сальдо по податку на прибуток приватних підприємств станом на 21.10.2013 року становить 149623,00 грн.
Голова ліквідаційної комісії позивача 30.10.2013 року звернувся до відповідача (лист за №190 від 30.10.2013 року) з проханням здійснити повернення надміру сплаченого податку на прибуток підприємств у розмірі 149623,00 грн. на рахунок ВАТ "Красилівське ПХП" у відповідності з положеннями пп.17.1.10 п.17.1 ст.17 ПК України за врахуванням відсутності податкового боргу.
Красилівська ОДПІ листом від 21.11.2013 року №2906/9/10-014 відмовила в здійсненні повернення надміру сплаченого податку з посиланням на п.43.1 ст.43 ПК України. У листі зазначено, що згідно з інформацією управління Державного казначейства у Красилівському районі станом на 01.11.2013р. по ВАТ "Красилівське ПХП" рахується прострочена заборгованість перед державним бюджетом за бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданими на поворотній основі в сумі 726375,46 грн. Згідно п.10 ст.17 БК України, якщо за рішенням суду державі (Автономній Республіці Крим чи територіальній громаді міста) відмовлено у стягненні заборгованості перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету, органи доходів і зборів оскаржують його у встановленому законом порядку до прийняття рішення вищими спеціалізованими судами, Верховним Судом України. На розгляді у Вищому адміністративному суді України перебувають справи за позовами Прокурора Красилівського району Хмельницької області в інтересах держави в особі Красилівської МДПІ до ВАТ "Красилівське ПХП", третя особа на стороні позивача - управління державної казначейської служби України у Красилівському районі про стягнення заборгованості: №2-а-7034/09/2270 із сумою позовних вимог 67461,77 грн. та №2-а-10409/09/2270 із сумою позовних вимог 487926,48 грн., в також справа №2-а-7099/10/2270 за позовом ВАТ "Красилівське ПХП" до Красилівської МДПІ, третя особа на стороні позивача - управління державної казначейської служби України у Красилівському районі про визнання протиправними та скасування першої та другої податкової вимоги.
Задовльняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшо висновку про відсутність підстав для застосування відповідачем до позивача застереження, яке міститься в п.43.1 ст.43 ПК України. В той же час позивачем дотримано всі умови, визначені ПК України, необхідні для повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, а відмова відповідача в поверненні надміру сплаченого податку на прибуток підприємств у розмірі 149623,00 грн. за №2906/9/10-014 від 21.11.2013 року є протиправною.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.
Так, у позивача існує надміру сплачена сума грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 149623,00 грн., що підтверджується додатком №3 до акту №1673-2- від 22.10.2013р., відповіддю Красилівської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області від 16.10.2013р. №2180/9/22-10-11-22, обліковими картками платника - ВАТ "Красилівське ПХП" та не заперечується представником відповідача.
30.10.2013 року позивач звернувся до податкового органу із заявою про повернення надміру сплаченого податку на прибуток підприємств у розмірі 149623,00 грн. на що отримав відмову із посиланням на п.43.1 ст.43 ПК України, а саме неможливість здійснити повернення надміру сплаченого податку в зв'язку з наявністю простроченої заборгованості перед державним бюджетом за бюджетними позичками та фінансовою допомогою в сумі 726375,46 грн. На підтвердження наявності простроченої заборгованості позивача перед державним бюджетом за бюджетними позичками та фінансовою допомогою відповідача посилається на довідку управління Державної казначейської служби України у Красилівському районі Хмельницької області від 22.01.2014р. №01-39/22, подання управління Державної казначейської служби України у Красилівському районі Хмельницької області.
Відповідно до пп.14.1.115 п.14.1 ст.14 ПК України, надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Згідно з п.п.17.1.10 п.17.1 ст.17 ПК України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Так, відповідно до ст.43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Таким чином судом першої інстанції вірно визначено, що з аналізу ст.43 ПК України вбачається, що умовою повернення платнику надміру сплачених сум грошового зобов'язання є відсутність у такого платника податкового боргу.
Відповідно до пп.14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпунктом 14.1.156. п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Таким чином, суд апеляційної інстанії вважає неправомірним висновок податкового органу про відсутність у позивача права на повернення надміру сплаченого податку на прибуток відповідно до п. 43.1 ст. 43 ПК України, оскільки заборгованість перед державним бюджетом за бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданими на поворотній основі не є податковим боргом.
Крім того судом першої інстанції вірно зауважено, що відповідачем не доведено наявність у позивача заборгованості перед державним бюджетом за бюджетними позичками та фінансовою допомогою та яка є узгодженим податковим боргом.
Так постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.02.2012 року у справі №2-а-7034/09/2270, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012 року, відмовлено в задоволенні позову прокурора Красилівського району в інтересах держави в особі Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції третя особа - управління Державної казначейської служби України у Красилівському районі Хмельницької області про стягнення з ВАТ "Красилівське ПХП" заборгованості за фінансовою допомогою в сумі 67461,77 грн.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.06.2011 року у справі №2-а-7099/10/2270 за позовом ВАТ "Красилівське ПХП" до Красилівської МДПІ, третя особа на стороні відповідача - управління Державного казначейства у Красилівському районі про визнання протиправними та скасування першої податкової вимоги № 1/82 від 16.09.2010 року та другої податкової вимоги № 2/97 від 26.10.2010 року про визначення узгодженої суми податкового зобов'язання по бюджетним позичкам, виданих на закупівлю сільгосппродукції за держконтрактами, задоволено вказаний адміністративний позов та визнано протиправними та скасовано першу податкову вимогу №1/82 від 16.09.2010 року та другу податкову вимогу №2/97 від 26.10.2010 року. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.10.2011 року апеляційну скаргу Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області повернуто особі яка її подала.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.07.2013 року у справі №2-а-10409/09/2270, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.08.2013 року, позовну заяву прокурора Красилівського району в інтересах держави в особі Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області до ВАТ "Красилівське ПХП" про стягнення коштів (заборгованість до державного бюджету по бюджетних позичках в сумі 487926,48 грн. в тому числі пеня 147372,78 грн.) залишено без розгляду. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.12.2013 року відмовлено Красилівській об'єднаній державній податковій інспекції ГУМіндоходів у Хмельницькій області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.07.2013 р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.08.2013 у справі №2-а-10409/09/2270.
Згідно з ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
За змістом ст.255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правомірно визнано протиправною відмову податкового органу в поверненні надміру сплаченого податку та зобов'язано перерахувати у розпорядження позивача надмірно сплачене грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 149623 грн.
Таким чином, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 24 березня 2014 року .
Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.
Судді Ватаманюк Р.В.
Сторчак В. Ю.
Суд | Вінницький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.03.2014 |
Оприлюднено | 24.03.2014 |
Номер документу | 37748460 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький апеляційний адміністративний суд
Мельник-Томенко Ж. М.
Адміністративне
Вінницький апеляційний адміністративний суд
Мельник-Томенко Ж. М.
Адміністративне
Вінницький апеляційний адміністративний суд
Мельник-Томенко Ж. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні