ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
в порядку письмового провадження
м. Київ
19 березня 2014 року № 826/20412/13-а
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Україна Іновуд» доКиївської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправними дій, скасування рішення від 04.06.2013
Суддя: Кротюк О.В.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна Іновуд» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів та просить суд:
- визнати протиправними дії Київської регіональної митниці, правонаступником якої є Київська міжрегіональна митниця Міндоходів, щодо коригування митної вартості товарів згідно з рішенням № 100250000/2013/600023/2 від 04.06.2013 року;
- скасувати рішення Київської регіональної митниці, правонаступником якої є Київська міжрегіональна митниця Міндоходів, про коригування митної вартості товарів № 100250000/2013/600023/2 від 04.06.2013 року.
Відповідач заперечив проти позовних вимог, з підстав, викладених у письмовому запереченні, долученому до матеріалів справи.
В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
встановив:
ТОВ «Україна Іновуд» згідно митної декларації № 1002500000/2013/406413 від 29.05.13 було заявлено в режимі імпорту товар спортивного напрямку в асортименті. Митна вартість була визначена за основним методом - ціною контракту.
Київською регіональною митницею Державної митної служби України було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 100250000/2013/600023/2 від 04.06.2013 року (далі - оскаржуване рішення). За наслідком такого коригування різниця у митних платежах становить 110442,23 гривні в цілому в бік збільшення, з них: 32269,95 гривень - мито, 78172,28 - ПДВ.
Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням та просить скасувати його та визнати протиправними дії відповідача щодо коригування митної вартості.
Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб , які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
У відповідності до положень ч.1. ст. 51 та ч.1. ст.52 Митного кодексу України (№ 4495-VI від 13.03.2012, далі - МКУ) митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних , що піддаються обчисленню (ч.2. ст. 52 МКУ).
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2. ст.53 МКУ).
У разі якщо документи , зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності , наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни , що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч.3. ст. 53 МКУ).
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч.1. ст.54 МКУ).
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку , здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п.1. ч.4. ст. 54 МКУ).
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті (ч.10.,11. ст. 58 МКУ).
Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати , що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів , у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу , або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів , чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6. ст. 54 МКУ).
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом (ч. 7, 8, 9 ст. 55 МКУ).
Як вбачається судом з графи 33 оскаржуваного рішення метод визначення митної вартості товарів за ціною контракту не застосовувався, оскільки надані документи для підтвердження митної вартості не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та не подано додаткових документів на письмову вимогу митного органу . Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу та ґрунтується на раніше визнаних митними органами митних вартостях згідно МД від 03.06.13 № 100270000/2013/200900, від 13.03.13 № 807100000/2013/010398, від 17.04.2013 № 504070000/2013/002681.
В порядку ч.8 ст. 55 МКУ позивачем відповідачу було подано разом з супровідним листом вих. № 02-08/13 від 16 серпня 2013 (т.1. а.с. 228; про отримання якого свідчить посилання у листі відповідача від 03.09.2013р. № 141/4-24/4161) року документи та пояснення, які повністю, на внутрішнє переконання суду, задовольняють письмові вимоги митниці щодо надання додаткових документів.
Так відповідачу було надано: копію договору страхування № 7449289 від 15.05.2013 та повідомлено, що вартість страхування була зазначена у довідці на транспортні витрати від 24.05.2013; банківські платіжні документи щодо імпортованого товару; прайс-листи виробника на продукцію; висновок спеціалізованої експертної організації про вартість товару; розрахунок ціни товару та митна декларація країни відправлення з перекладом на державну мову. Наявність цих документів підтверджується також наданням відповідачем їх копій суду.
Вказані документи не мають розбіжностей щодо складових митної вартості товару позивача. Про зворотнє відповідачем жодних належних і допустимих доказів суду не надано.
Покликання митниці на різну нумерацію декларацій країни походження суд не приймає як істотну та мотивовану з огляду на наступне.
Дійсно, при митному оформленні товарів декларантом одночасно з митною декларацією від 29.05.2013 № 100250000/2013/406413 було надано митну декларацію країни відправлення № 3316930619 форми JG 02. Згодом при наданні додаткових документів протягом 90 календарних днів після випуску товарів у вільний обіг було надано митну декларацію країни відправлення № 878095106 форми JG 09.
Проте з відповіді Українського національного комітету Міжнародної торгової палати № 014/2014 від 21 січня 2014 р. (т.1.а. с. 146 - 155) вбачається, що для митного оформлення товарів українські підприємства можуть надавати два види митних декларацій: митна декларація за формою JG 02 та митна декларація JG 09. Ці дві форми використовуються як супровідні документи на імпортований товар. Вони обидві мають юридичну силу. Зазначена відповідь була надана Міжнародним секретаріатом митного управління Китайської Народної Республіки, що є підтвердженням належності цього документу. Поряд з цим, зі змісту відповіді компанії контрагента позивача - Hangzhou Transasia Sporting Goods Manufactory Co. Ltd (т.1 а. с. 121 - 122) вбачається, що оформлення митної (експортної) декларації здійснюється з застосуванням двох форм «JG 02» та «JG 09». Відмітною ознакою експортної декларації форми JG 02 є та обставина, що зазначена експортна декларація не завіряється митним органом КНР. Митна декларація форми JG 09 надається митним органом КНР. Зазначена декларація є офіційною декларацією, яка завіряється митним органом Китайської Народної Республіки та надається експортеру протягом 30 - 35 днів з моменту відправлення товару компанії контрагента. Як вбачається зі змісту наведених документів різність номерів митних декларацій країни відправлення вказане, по-перше, не може бути прийнято судом як обставину подання декларантом різних або завідомо неправдивих, неналежних відомостей (документів), по-друге, відповідає законодавству КНР.
Обґрунтованими та мотивованими є наявні розходження у поданих позивачем митних деклараціях, адже такі неточності стосуються вартості товару, різниця якої складає 2,04 долара США. Вказана різниця обумовлена тим, що в одному випадку вартість товару обраховується виходячи з одиниці товару, в іншому випадку - виходячи з ваги товару, тобто з вартості за один кілограм.
З врахуванням різних методів обчислення вартість товарів в митній декларації форми JG 02 (№ 3316930619) склала суму в 35 754,70 доларів США; товарів в митній декларації форми JG 09 (№ 878095106) вартість склала суму в 35 752,63 долара США, що є менш ніж на 2,04 долара США.
Декларантом була заявлена до митного оформлення товарів сума, зазначена в декларації форми JG 02 (№ 3316930619), яка є більшою на 2,04 долара США, ніж сума, зазначена в декларації форми JG 09 (№ 878095106).
Таким чином, вказані розбіжності є такими, що обумовлені особливостями експортного оформлення митних документів країни походження товарів - КНР, які не були повно всебічно досліджено відповідачем та враховано відповідачем належним чином для прийняття добросовісного, розсудливого, неупередженого рішення.
Також судом не приймається як належне і обґрунтоване визначення митної вартості із застосуванням резервного методу на підставі відомостей МД від 03.06.13 № 100270000/2013/200900, від 13.03.13 № 807100000/2013/010398, від 17.04.2013 № 504070000/2013/002681, оскільки як вбачається зі змісту останніх, такі містять іншій асортимент товару і, відповідно, ціни ніж той, який ввозився позивачем.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, оскільки всіх документів, які стосуються поставки і передбачені ч. 3. ст. 53 МКУ не було надано, то митну вартість було скориговано.
Вказаний мотив не може бути прийнятий судом як обґрунтований, оскільки, по-перше, перелік документів встановлений ч. 3 ст.53 МКУ, подається в повному обсязі за їх наявності(згідно положень ч.3. ст.53 МКУ) . А тому, у разі відсутності певних документів, передбачених ч.3. ст. 53 МКУ, їх ненадання в повному обсязі не може кваліфікуватися як самостійна і автоматична підстава для коригування митної вартості, по-друге, з урахуванням документів і пояснень, наданих позивачем в порядку ч.8 ст. 55 МКУ, відповідачем не доведено саме обґрунтованість прийнятого оскаржуваного рішення в частині наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, відсутність її документального вирахування і підтвердження.
Всі зауваження відповідача були розглянуті позивачем та в обґрунтування як обраного методу визначення митної вартості товарів, так і числового розрахунку ціни з врахуванням складових митної вартості, були надані відповідні письмові пояснення з додаванням передбачених, зокрема, ст. 52, 55 МКУ документів.
Вивчивши надані сторонами документи, та приймаючи до уваги пояснення представників сторін, суд вважає, що позивачем відповідачу були надані повні, вичерпні і конкретні пояснення та їх документальне підтвердження, як в частині ціни товару, так і складових митної вартості. Проте ці пояснення не були як належним чином прийняті до уваги, так і комплексно опрацьовані відповідачем, внаслідок чого оскаржуване рішення є таким, що в цілому не відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України, а тому позов в цій частині (щодо оскаржуваного рішення) підлягає задоволенню.
Щодо визнання протиправними дій відповідача відносно коригування митної вартості, то суд вважає необхідним відмовити в цій частині, оскільки: по-перше, відповідач в силу закону має таке право на корегування і позивачем не обґрунтовано належними доказами саме протиправність дій як таких; по-друге, вказана позовна вимога є неналежним способом захисту порушених прав та інтересів, адже такі дії по суту не відокремлюються від самого рішення суб'єкта владних повноважень і юридичні наслідки таких дій проявляються саме в прийнятому рішенні, якому і повинна бути надана оцінка.
Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач в силу положень частини 2 статті 71 КАС України не повністю спростував покликання позивача.
Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги в цілому
Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Київської регіональної митниці ДМСУ про коригування митної вартості товарів від 04.06.2013р. № 100250000/2013/600023/2.
В іншій частині позову відмовити.
Судові витрати в сумі 220 (двісті двадцять) грн. 88 коп. присудити на користь ТОВ «Україна Іновуд» (код ЄДРПОУ 35083143) за рахунок Державного бюджету України.
Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (код ЄДРПОУ 38716451).
Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.
Суддя О.В. Кротюк
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.03.2014 |
Оприлюднено | 21.03.2014 |
Номер документу | 37748684 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Кротюк О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні