Рішення

від 18.03.2014 по справі 116/5950/13-ц

СІМФЕРОПОЛЬСКИЙ РАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 116/5950/13-ц

Провадження № 2/116/63/14

18.03.2014 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Республіки Крим у складі: головуючого судді Паніної П.Є., при секретарі Шляхтіної О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району Республіки Крим, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Державної інспекції сільського господарства в Республіці Крим про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення будівлі,

ВСТАНОВИВ:

29.09.2013 року позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4, Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим та просили зобов'язати ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, що розташована АДРЕСА_1, шляхом зносу гаражу. Вимоги мотивовані порушенням відповідачем діючого законодавства, що було виявлено у розміщенні відповідачем на земельній ділянці позивачів самовільного гаражу.

Заявою від 25.02.2014 року позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району Республіки Крим були доповнені та остаточно позивачі просили визнати недійсним та скасувати рішення Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району від 01.02.2011 року про затвердження технічної документації та передачу у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,0100 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, зобов'язати ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні позивачами земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 шляхом зносу самовільно збудованого гаражу.

Позивачі, представник позивачів у судове засідання не з'явилися, відповідно до заяви, наданої до суду представником позивачів, просить справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, про час і місце судового розгляду повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила. Представник відповідача адвокат ОСОБА_5 надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на хворобу, даних на підтвердження поважності причини неявки до суду не надав.

Представник відповідача - Молодіжненської селищної ради сімферопольського району Автономної Республіки Крим в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до частини 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Згідно зі ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За приписами ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Судом встановлено, що 26.09.2005 року ОСОБА_3 отримала державний акт серії КМ № 024110 на право власності на земельну ділянку площею 0,0867 га, кадастровий номер 0124755600010010131 за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення 24 сесії 4 скликання Молодіжненської селищної ради від 04.02.2005 року. Співвласниками земельної ділянки зазначені ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_1 (а.с. 5).

26.09.2005 року ОСОБА_6 отримав державний акт серії КМ № 034109 на право власності на земельну ділянку площею 0,0867 га, кадастровий номер 0124755600010010131 за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення 24 сесії 4 скликання Молодіжненської селищної ради від 04.02.2005 року. Співвласниками земельної ділянки зазначені ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 (а.с. 6).

Рішенням Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 17.04.2008 року за ОСОБА_3 визнано право власності на ? частку земельної ділянки площею 0,0867 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6(а.с.28).

20.04.2012 року ОСОБА_4 отримала державний акт серії ЯЛ № 855947 на право власності на земельну ділянку площею 0,0100 га, кадастровий номер 0124755600:01:001:0303 за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Молодіжненської селищної ради 05 сесії 6 скликання від 01.02.2011 року (а.с. 54).

Відповідно до висновку експертизи № 40 від 08.01.2014 року встановлено, що земельна ділянка площею 0,0100 га, яка розташована в АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №855947, входить у межі земельної ділянки площею 0,0867 га, який знаходиться у власності ОСОБА_1Площа накладення складає 15 кв.м. (а.с. 86-99).

Згідно з частиною 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до вимог частини 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ч.2 ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом. Згідно ст.152 ч.2 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Одним із способів захисту прав на земельну ділянку, визначених ч.3 ст. 152 Земельного кодексу України, є відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, а також застосовування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст.116 Земельного Кодексу України у безоплатну власність шляхом приватизації може бути передана лише вільна земельна ділянка. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні інших осіб, провадиться лише після вилучення її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Оскільки земельна ділянка, яка передана у власність відповідача рішенням Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району від 01.02.2011 року, перебуває у власності позивачів з 2005 року,тобто не є вільною, рішення про передачу у власність позивачам земельної ділянки площею 0,0867 га, кадастровий номер 0124755600010010131 не скасовувалося, спірна земельна ділянка у встановленому законом порядку у позивачів не вилучалася, суд дійшов до висновку, що рішення Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району від 01.02.2011 року не відповідає зазначеним нормам закону та підлягає скасуванню. Відповідно і державний акт, отриманий відповідачем на підставі рішення Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району від 01.02.2011 року, підлягає визнанню недійсним.

Згідно з частинами 1-4 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Проаналізувавши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку що з боку відповідачки ОСОБА_4 мало місце самовільне будівництво гаражу на земельної ділянці позивачів, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України суд стягує з відповідачів з ОСОБА_4 та Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району документально підтверджені судові витрати у сумі 2499 грн. у рівних частках по 1249,50 грн. з кожного.

На підставі статей 124-126 , 212 ЗК України , ст.376 ЦК України , керуючись статтями 10 , 11 , 57-60 , 88 , 169 , 212-215 ЦПК України ,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення будівлі - задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати рішення Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району від 01.02.2011 року про затвердження технічної документації та передачу у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,0100 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування індивідуального гаражу.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,0100 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування індивідуального гаражу кадастровий номер 0124755600:01:001:0303, який виданий ОСОБА_4

Зобов'язати ОСОБА_4 усунути перешкоди ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у користуванні земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1, шляхом зносу самовільно збудованого гаражу.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 416 (чотириста шістнадцять) грн.50 коп. у відшкодування судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 416 (чотириста шістнадцять) грн.50 коп. у відшкодування судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 416 (чотириста шістнадцять) грн.50 коп. у відшкодування судових витрат.

Стягнути з Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району на користь ОСОБА_1 416 (чотириста шістнадцять) грн.50 коп. у відшкодування судових витрат.

Стягнути з Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району на користь ОСОБА_2 416 (чотириста шістнадцять) грн.50 коп. у відшкодування судових витрат.

Стягнути з Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району на користь ОСОБА_3 416 (чотириста шістнадцять) грн.50 коп. у відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Республіки Крим протягом десяти днів з дня отримання сторонами, які не брали участі у судовому засіданні, копії судового рішення.

Суддя: