Постанова

від 11.02.2014 по справі 801/8347/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/8347/13-а

11.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кукти М.В.,

суддів Кучерука О.В. ,

Єланської О.Е.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_2, Сімферопольського районного бюро технічної інвентаризації на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 07.11.13 по справі № 801/8347/13-а

за позовом ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)

до Сімферопольського районного бюро технічної інвентаризації (вул. Ракетна 34,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" (вул. Некрасова 11,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

треті особи: ОСОБА_5 (АДРЕСА_2)

ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)

про визнання незаконними дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.11.2013 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Сімферопольського бюро технічної інвентаризації з реєстрації на праві особистої власності за ОСОБА_5 та ОСОБА_7 по 50/100 часток за кожним на жилий будинок, господарські та побутові будівлі по АДРЕСА_2, вчинені на підставі рішення Сімферопольського районного народного суду Кримської області від 10 травня 1990 року у справі № 2-1489.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків НОМЕР_1) судові витрати у сумі 34 (тридцять чотири) гривні 41 копійка, шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень -Сімферопольського районного бюро технічної інвентаризації (ідентифікаційний код юридичної особи 25135830).

Не погодившись з зазначеною постановою суду, ОСОБА_2 та Сімферопольське районне бюро технічної інвентаризації звернулися з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.11.2013, та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог повністю.

Апеляційні скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 11.02.2014 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно матеріалів справи вбачається, що свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 03.10.1984 за реєстр. № 2991, виданим державним нотаріусом Сімферопольської районної державної нотаріальної контори Кримської області Української РСР, посвідчено, що на підставі заповіту, посвідченого головним лікарем Луговської районної лікарні Сімферопольського району Білоус Г.Д. 10.05.1983 і зареєстрованим в реєстрі під № 19 спадкоємцями зазначеного в заповіті майна громадянина ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_7, що мешкає в АДРЕСА_2 частку спадкового майна (а.с.66).

Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 25.12.1985 за реєстр. № 3865, виданим державним нотаріусом 2-ї Сімферопольської державної нотаріальної контори Кримської області Української РСР, посвідчено, що на підставі заповіту, посвідченого головним лікарем Луговської районної лікарні Сімферопольського району Білоус Г.Д. 10.05.1983 і зареєстрованим в реєстрі під № 19 спадкоємцями зазначеного в заповіті майна громадянина ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_5, що мешкає в АДРЕСА_2 частку спадкового майна, що складає 1/2 частку домоволодіння (а.с.67).

Відповідно до інвентарної справи № 14816102 будинку АДРЕСА_2 копія якої долучена до матеріалів справи (а.с.50-109), по 1/2 частці домоволодіння було зареєстровано за ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на заповіт, виданого 03.10.1984 № 2991 та за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 25.12.1984 № 3865 (а.с.52).

Відповідно до Інструкції про порядок проведення реєстрації житлового фонду з типовими формами облікової документації, затвердженої Наказом Центрального статистичного управління СРСР від 15.07.1985 № 380, прийнятої на виконання постанови Ради Міністрів СРСР "Про порядок державного обліку житлового фонду" від 10.02.1985 № 136, якою встановлено, що державний облік житлового фонду, незалежно від його приналежності, здійснюється за єдиною для СРСР системою на підставі реєстрації та технічної інвентаризації, державному обліку підлягають житлові будинки та житлові приміщення в інших будівлях, призначені для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку в якості службових приміщень та гуртожитків.

Відповідно до п. 1.5 цієї Інструкції реєстрації підлягають житлові будинки, що знаходяться на території СРСР, незалежно від того, в чиєму віданні вони перебувають, зокрема, житлові будинки (приміщення), які належать громадянам на праві особистої власності.

Відповідно до п. 1.2 названої Інструкції реєстрацію будинків з обслуговуючими їх будовами та спорудами з метою обліку приналежності їх в містах, селах міського типу та сільській місцевості здійснювали бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих Рад народних депутатів.

Пункт 1.3 зазначеної Інструкції передбачав, що об'єктами реєстрації є житлові будинки з окремими порядковими номерами по вулиці, провулку, площі. Під будинком, як об'єктом правової реєстрації розуміється одно чи декілька будівель з належними їм службовими спорудами та будівлями (або без них), які розташовані на одній земельній ділянці, під самостійним порядковим номером по вулиці, провулку, площі.

Рішенням Сімферопольського районного народного суду Кримської області від 10.05.1990 № 2-23 (2-1489), на підставі ст.ст. 562, 115 ЦК УРСР, за результатами розгляду у відкритому судовому засіданні позову ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про реальний поділ домоволодіння, суд вирішив: здійснити реальний розділ домоволодіння АДРЕСА_2 Визнано за ОСОБА_7 право власності на приміщення 1-7, площею 7,3 кв.м; 1-8, площею 14 кв.м.; 1-9, площею 8,4 кв.м.; 1-1, площею 13,1 кв.м.; 1-2, площею 8,1 кв.м.; 1-3, площею 3,1 кв.м.; 1-6, площею 13,1 кв.м. що складає 50/100 часток домоволодіння з урахуванням Ѕ частки огорожі, навісів "а" та "а-1", всього на суму 5 473 руб. За ОСОБА_5 визнано право власності на приміщення 1-7, площею 7,3 кв.м.; 1-11, площею 14,6 кв.м.; 1-10, площею 8,2 кв.м.; 1-4, площею 8,5 кв.м.; 1-5, площею 8,7 кв.м.; літню кухню "Б" та прибудову до неї, вбиральню "Г", 1/2 частину огорожі, а всього на суму 5 407 руб., що складає 50/100 часток домоволодіння. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 33 рублі компенсації. Зобов'язано ОСОБА_7 здійснити обладнання перегородки в приміщенні 1-7, закладення дверей між приміщеннями 1-8 та 1-11, 1-2 та 1-4 (а.с.147-149).

Судова колегія зазначає, що посилання суду першої інстанції на ті обставини, що Сімферопольське бюро технічної інвентаризації здійснювало реєстрацію часток домоволодіння ОСОБА_7 та ОСОБА_5 не на підставі повного тексту судового рішення, а на підставі виписки з нього, яка містила лише резолютивну частину, а тому порушило норми чинного законодавства є хибними.

Зазначений висновок спростовується тими обставинами, що Сімферопольське бюро технічної інвентаризації, повинно виконувати усі рішення суду які набрали законну силу, та не має повноважень на вільне трактування описової та мотивувальної частини рішення.

Рішення суду підлягає виконанню у частині зазначеній в резолютивній частині та в межах встановлених судом, а тому посилання суду першої інстанції на описову частину зазначеного рішення є безпідставним.

За таких підстав, судова колегія зазначає, що висновок суду першої інстанції, що Сімферопольське бюро технічної інвентаризації здійснило реєстрацію часток домоволодіння за ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності, яке фактично було припинено названим судовим рішенням є хибним, оскільки зазначене випливає із суб'єктивного трактування судового рішення, а не з врахування резолютивної частини рішення.

Окрім того, судова колегія не може погодитись з висновками суду першої інстанції, щодо порушення оскаржуваними діями прав та інтересів позивача, виходячи з того, що першочергові особи, а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_5 не заявили про порушення якимось способом їх прав та законні інтереси зазначеними діями відповідача, а отже висновок про порушення прав й власників речових прав на нерухоме майно виділених часток домоволодіння, як окремих об'єктів нерухомості, які ними отримані у подальшому на підставі цивільно-правових угод є безпідставним.

В силу положень ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням вищенаведеного, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції вищевказаним вимогам не відповідає, а тому доходить висновку про наявність підстав для її скасування та прийняття нової постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

При цьому, відповідно до ст. 205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст.195; ст.196; п.3 ч.1 ст.198; п.4 ч.1 ст.202; ч.2 ст.205; ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Сімферопольського районного бюро технічної інвентаризації на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.11.13 по справі № 801/8347/13-а- задовольнити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.11.13 по справі № 801/8347/13-а - скасувати.

3. Прийняти нову постанову по справі, якою у задоволені позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.В. Кукта

Судді підпис О.В.Кучерук

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.В. Кукта