Рішення

від 13.03.2014 по справі 910/18400/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18400/13 13.03.14

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі

судового засідання Крапивної А.М., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Люкс Сервіс"

про стягнення 168 060,60 грн.

за участю представників:

від позивача : Білобловський С.В. - представник за довіреністю № 109/03 від 05.03.2014 р. від відповідача:Редик В.М. - представник за довіреністю б/н від 02.10.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Люкс Сервіс" про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 168 060,60 грн. грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 28-06Ю від 23.03.2006 р., оскільки останній не повернув кредит та не сплатив штрафні санкції за порушення кредитних зобов'язань, внаслідок чого станом на 23.08.2013 р. у Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Люкс Сервіс" утворилась заборгованість в сумі 168 060,60 грн.

У позові Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" просить суд стягнути з ТОВ "Авто Люкс Сервіс" заборгованість на загальну суму 168 060,60 грн., що виникла за основним зобов'язанням у сумі 121 050, 00 грн., по неустойці за невиконання основного зобов'язання в сумі 45 349, 08 грн. за період з 27.01.2010 р. по 01.01.2013 р., по неустойці за несплаченими процентами в сумі 1 661, 52 грн. за період з 09.01.2010 р. по 04.10.2012 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача позов визнав частково, зазначив, що не визнає штрафних санкцій, просив суд застосувати до них строк позовної давності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.03.2006 р. між Акціонерним товариством "Брокбізнесбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто Люкс Сервіс" (позичальник) був укладений кредитний договір № 28-06Ю від 23.03.2006 р.

Згідно з п. 2.1 кредитного договору банк відкриває позичальнику мультивалютну відкличну кредитну лінію з лімітом одночасного залишку заборгованості за основною сумою у розмірі еквівалентному 1 010 000,00 грн. строком з 23.03.2006 р. по 22.03.2007 р. із сплатою 20% річних у гривні та 20 % річних у російських рублях для поповнення обігових коштів та оплати по контрактам.

Пунктом 4.1 кредитного договору встановлено, що позичальник повертає банку кредит на умовах п. 2.1 цього договору. Сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно до 7 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення (у тому числі дострокового) заборгованості за кредитом у повній сумі.

Пункт 7.6 кредитного договору передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання однією із сторін умов даного договору, винна сторона відшкодовує завдані цим матеріальні збитки у повному обсязі.

У подальшому до кредитного договору були внесені зміни шляхом укладення п'ятнадцяти додаткових угод, відповідно до яких змінювався строк повернення кредиту (до 20.03.2011 р.), процентна ставка за користування кредитом (26 % річних у гривні та 20,5 % річних в російських рублях).

Крім того, 14.06.2011 р. між банком та позичальником було укладено додаткову угоду № 16 до кредитного договору, якою кредитний договір був викладений у новій редакції, а саме - банк надає позичальнику кредит у вигляді непоновлювальної, відкличної мультивалютної кредитної лінії з лімітом 789 592,68 рос. руб. та 333 734,00 грн. терміном користування до 26.08.2012 р. включно зі сплатою 22 % річних у гривні та 20% річних у рос. руб., починаючи з 14.06.2011 р.

Також у судовому засіданні встановлено, що в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором № 28-06Ю від 23.03.2006 р. між позивачем (заставодержатель) та відповідачем (заставодавець) був укладений договір застави № 28Ю від 23.03.2006 р., відповідно до якого заставодавець надає заставодержателю в заставу автомобілі, визначені у п. 1.1 вказаного договору.

У судовому засіданні встановлено, що позивач у період з 29.03.2006 р. по 07.10.2008 р. на виконання умов кредитного договору № 28-06Ю від 23.03.2006 р. передав у розпорядження ТОВ "Авто Люкс Сервіс" кредитні кошти в сумі 3 852 618,37 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 1 від 31.03.2006 р., платіжним дорученням № 16 від 29.03.2006 р., платіжним дорученням № 247 від 29.03.2006 р., меморіальним ордером № 1 від 11.04.2006 р., платіжним дорученням № 20 від 10.04.2006 р., меморіальним ордером № 2 від 14.04.2006 р., платіжним дорученням № 23 від 13.04.2006 р., меморіальним ордером № 1 від 21.04.2006 р., платіжним дорученням № 26 від 20.04.2006 р., платіжним дорученням № 248 від 20.04.2006 р., платіжним дорученням № 251 від 28.04.2006 р., меморіальним ордером № 01 від 10.09.2007 р., платіжним дорученням № 45 від 07.09.2007 р., меморіальним ордером № 01 від 27.03.2008 р., платіжним дорученням № 23 від 26.03.2008 р., платіжним дорученням № 123 від 01.04.2008 р., платіжним дорученням № 125 від 08.04.2008 р., платіжним дорученням № 7 від 11.07.2008 р., платіжним дорученням № 8 від 22.07.2008 р., платіжним дорученням № 9 від 07.08.2008 р., платіжним дорученням № 3 від 01.09.2008 р., платіжним дорученням № 11 від 16.09.2008 р., платіжним дорученням № 12 від 26.09.2008 р., платіжним дорученням № 13 від 01.10.2008 р., платіжним дорученням № 14 від 07.10.2008 р.

Проте, зі свого боку ТОВ "Авто Люкс Сервіс" належним чином не виконало покладені на нього зобов'язання за кредитним договором, а саме - в обумовлені строки, визначені погодженим графіком, не здійснило повернення банку кредиту, процентів за користування кредитом у розмірах та терміни, передбачених умовами кредитного договору.

Зважаючи на факт порушення боржником умов кредитного договору в частині своєчасної сплати основної заборгованості по кредиту, процентів за користування кредитними коштами та нарахованої пені, ПАТ "Брокбізнесбанк" направило на адресу відповідача вимогу про повне погашення суми заборгованості за кредитним договором, яка станом на 14.03.2013 р. становила 332 264, 50 грн. та складалась з простроченої суми заборгованості за кредитним договором - 270 050,00 грн. та 62 214,50 грн. - неустойки, нарахованої на суму простроченої заборгованості за цим договором.

Вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

В силу ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 2.6 кредитного договору проценти нараховуються в межах терміну користування кредитом, що визначений п. 1.1.2 цього договору, на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом, із розрахунку 360 днів в році та календарної кількості днів в місяці. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту і не враховується день повернення кредиту.

Відповідно до п. п. 4.3, 4.4 кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в передостанній робочий день поточного місяця за період з дня перерахування з позичкового рахунку позичальника грошових коштів на його поточний або інший вказаний позичальником рахунок по 26 число включно місяця в якому надано кредит. В подальшому відсотки нараховуються щомісячно з 27 числа минулого місяця по 26 число включно поточного місяця, при повному погашенні кредиту - до дня погашення (не включно). При розрахунку процентів кількість днів в місяці приймається за календарну, в році - за 360. при розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.

Згідно з пунктом 2.10 додаткової угоди № 9 від 15.08.2007 р. до кредитного договору передбачає, що погашення заборгованості позичальника за цим договором здійснюється в наступній черговості: в першу чергу погашається прострочена заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом (якщо прострочення буде мати місце); в другу чергу погашається строкова заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом.

Враховуючи викладене, у судовому засіданні встановлено, що у позивача наявна заборгованість за кредитним договором в частині повернення суми коштів, наданих у кредит в сумі 121 050,00 грн. При цьому заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом відсутня, хоча сплата таких відсотків здійснювалась відповідачем з порушенням строків, передбачених договором.

Наявність заборгованості позичальника в сумі 121 050,00 грн. підтверджується випискою з банківського рахунку ТОВ "Авто Люкс Сервіс", розрахунком заборгованості, а також поясненнями представників сторін. Іншої суми основної заборгованості представник відповідача суду не довів.

Оскільки доказів належної оплати вказаної заборгованості суду не надано, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми кредиту, що становить 121 050,00 грн., підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача неустойку за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 45 349,08 грн. за період з 27.01.2010 р. по 01.01.2013 р. та неустойку за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 1 661,52 грн. за період з 09.01.2010 р. по 04.10.2012 р.

Вирішуючи позовні вимоги в цій частині, суд виходив з такого.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість його виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Судом встановлено, що п. 7.1 кредитного договору передбачає, що у випадку несвоєчасного погашення кредиту та (або) процентів за його використання банк має право стягнути пеню, яка може нараховуватися, виходячи з 0,1% від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочки (договірна ставка).

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), про що просив представник відповідача у своїй заяві.

Як вже зазначалось, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату кредиту за період з 27.01.2010 р. по 24.03.2013 р. та за несвоєчасне погашення відсотків за період з 09.01.2010 р. по 22.10.2012 р.

Але з матеріалів справи вбачається, що позивач з вимогою про стягнення штрафних санкцій (пені) у даній справі звернувся до суду лише 23.09.2013 року, про що свідчить відмітка канцелярії суду, а, отже, з урахуванням строків позовної давності пеня може бути стягнута судом, починаючи лише з 23.09.2012 року.

Таким чином, решта позовних вимог щодо пені, яка виникла до цього часу (до 23.09.2012 року) задоволенню не підлягає у зв'язку зі спливом терміну позовної давності.

Далі, з матеріалів справи вбачається, що відповідач кожного місяця порушував умови договору щодо своєчасної сплати кредиту та відсотків по ньому, та такі порушення мали триваючий характер, а, отже, пеня має нараховуватись за кожен період виникнення прострочення зобов'язання.

Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГПК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 2.5 постанови Пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" до пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис ч. 6 статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду.

Згідно з цим пунктом судам також необхідно мати на увазі, що не може розцінюватися, іншим, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України строк нарахування штрафних санкцій, якщо умовами договору встановлена сплата пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання.

Виходячи з вищевказаного, суд не приймає доводи позивача про те, що пеня має бути нарахована за кожний день прострочення зобов'язання. Нарахування пені обмежене 6-місячним строком, передбаченим законом.

Отже, зважаючи на висновки суду про застосування терміну позовної давності, вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України та приймаючи до уваги поступове зменшення суми основної заборгованості у зв'язку з її погашенням відповідачем, суд, здійснивши перерахунок заявлених сум, вважає, що з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Люкс Сервіс" підлягає стягненню пеня за несвоєчасне погашення основної суми заборгованості по кредиту за період з 23.09.2012 р. по 24.02.2013 р. - 7 689,65 грн., а за несвоєчасне погашення відсотків за період з 23.09.2012 р. по 24.02.2013 р - 260,63 грн.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин у справі суд задовольняє позов ПАТ "Брокбізнесбанк" частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 32-35, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Люкс Сервіс" про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 168 060,60 грн. грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Люкс Сервіс" (03148, м. Київ, вул. Пшенична, буд. 2, офіс 418, ідентифікаційний код 22938853) на користь Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (03057, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 41, ідентифікаційний код 19357489) заборгованість в сумі 121 050 (сто двадцять одну тисячу п'ятдесят ) грн. 00 коп., пені за несвоєчасне погашення основної суми кредиту 7 689 (сім тисяч шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 65 коп., пені за несвоєчасне погашення відсотків 260 (двісті шістдесят) грн. 63 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Люкс Сервіс" (03148, м. Київ, вул. Пшенична, буд. 2, офіс 418, ідентифікаційний код 22938853) на користь Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (03057, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 41, ідентифікаційний код 19357489) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 580 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят) грн. 02 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 13 березня 2014 р.

Повний текст рішення підписаний 18 березня 2014 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна