Ухвала

від 18.03.2014 по справі 815/3170/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 р. Справа № 815/3170/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П. при секретаріПолянській А.М.

за участю сторін: ТОВ „Авіабласко"Умеренков П.Є. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю „Авіабласко" на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Авіабласко" до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001412220 від 08.04.2013р.; №№ 0001352220; 0001342220 від 05.04.2013р., -

встановиЛА:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001412220 від 08.04.2013р.; №№ 0001352220; 0001342220 від 05.04.2013р.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року у задоволені адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю „Авіабласко" відмовлено в повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Авіабласко" не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року та прийняти по справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, позивач зазначає, що судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки всім доказам та не було здійснено всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіабласко» зареєстровано 10.12.2010 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців 1 556 102 00000 40696 (т. 2, а.с. 69-70).

Позивач перебуває на обліку в ДПІ в Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС з 13.12.2010 р. за № 15774.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100317246, виданого ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС, був зареєстрований платником ПДВ з 30.12.2010 р.

На підставі направлень № 270-275 від 14.02.2013 року та наказів № 262 від 17.02.2013р., № 389 від 06.03.2013 р., виданих ДПІ в Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20 ст.20 та п. 77.1 ст. 77 розділу II глави 8 Податкового кодексу України була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Авіабласко» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 13.12.2010 р. по 30.09.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 13.12.2010 р. по 30.09.2012 р. відповідно до затвердженого плану графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання юридичних осіб ДПІ в Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС на 1 квартал 2013 року.

Згідно п. 2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772 (далі Порядок № 984), для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені ПК України; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 6 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п. 5.2 Порядку №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

За наслідками вказаної перевірки відповідачем був складений акт № 000009/15-52-22-20/374217 від 21.03.2013р. «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Авіабласко» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 13.12.2010 р. по 30.09.2012 p., валютного та іншого законодавства за період з 13.12.2010 р. по 30.09.2012 р.», відповідно до висновків якого встановлено порушення:

п.п. 138.1.1, п. 138.1, п. 138.4, п. 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету в сумі 147 049 грн., в тому числі за 2 квартал 2011 року в сумі 15 147 грн., за 3 квартал 2011 року в сумі 2 068 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 76 734 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 53 100 грн., ст. 49 Податкового кодексу України, підприємством не надано до ДПІ в Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року;

п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 131 546 грн., в тому числі: за травень 2011 року на 1678 грн., за червень 2011 року на 11 494 грн., за серпень 2011 року на 1 798 грн., за вересень 2011 року на 5 754 грн., за жовтень 2011 року на 39 922 грн., за грудень 2011 року на 19 881 грн., за січень 2012 року на 50 572 грн., за лютий 2012 року на 447 грн.;

зменшення від'ємного значення на суму 1 168 грн.

З даним висновком ДПІ в Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС позивач був повністю не згоден, про що було зроблено відповідний напис у акті перевірки.

На підставі вищезазначеного акту відповідачем прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0001342220 від 05.04.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за " платежем з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 160 494 грн., з яких за основним платежем 147 049 грн. та за штрафними (фінансовим) санкціями у розмірі 13 445 грн.;

№ 0001352220 від 05.04.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість у розмірі 161 142 грн., з яких за основним платежем 131 546 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 29 596 грн.;

№ 0001412220 від 08.04.2013 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1168 грн.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Висновок податкового органу, відповідно до акту перевірки № 000009/15-52-22-20/374217 від 21.03.2013р. ґрунтується на наступному: в ході перевірки було встановлено, що собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів ТОВ «Авіабласко» включило суму витрат, яка не підтверджена актами виконаних робіт, податковими накладними, а саме по підприємствам:

ПП «Бізнесіндустрія» (код 37350549) у травні 2011 року здійснило постачання запчастин на суму 8 389 грн. без ПДВ та у червні 2011 року на суму 57 468 грн. без ПДВ;

ПП «Стратегія 2010» (код 37549486) у серпні 2011 року здійснило постачання запчастин на суму 8991 грн. без ПДВ та у жовтні 2011 року на суму 164 250 грн. без ПДВ;

ТОВ «Агенція досконалих рішень» (код 37100851) у жовтні 2011 року здійснило постачання запчастин на суму 64 130 грн. без ПДВ;

ТОВ «Селена СВ» (код 35992505) у грудні 2011 року здійснило постачання запчастин на суму 105 245 грн. без ПДВ тау січні 2012 року на суму 252 859 грн. без ПДВ.

Також, відповідач в акті перевірки № 000009/15-52-22-20/374217 від 21.03.2013 р. зазначає, що на запити ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС надійшли відповіді з інших ДПІ щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків:

від ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС акт № 2153/23-513/37350549 від 02.09.2011 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Бізнесіндустрія» (ЄДРПОУ 37350549) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків у травні 2011 р».;

від ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС акт № 2978/23-5/37549496 від 29.11.2011р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Стратегія 2010» (ЄДРПО 37549496) за вересень 2011 року» та акт № 3111/23-5/37549496 від 16.12.2011 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Стратегія 2010» (ЄДРПО 37549496) за жовтень 2011 року»;

від ДПІ у Печерському районі м. Києва акт № 109/22-2/37100851 від 07.03.2012 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Агенція досконалих рішень» (ЄДРПО 37100851) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 30.04.2010 р. по 31.01.2012 р.;

від ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС акт № 1903/22-5/35992505 від 08.10.2012 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Селена СВ» (ЄДРПО 35992505) за період серпень, грудень 2011 р. для відпрацювання по ланцюгу постачання, (а.с. 207-245)

Як вбачається з податкового повідомлення-рішення № 0001342220 від 05.04.2013, підставою для його прийняття є порушення п.п. 138.1.1, п. 138.1, п. 138.4, п. 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 14.1.36, п. 14.1 ст. 14 ПК України під господарською діяльністю розуміється діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до п. 138.1. ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.п. 138.1.1. ПК України витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності -продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Як вбачається з податкового повідомлення-рішення № 0001352220 від 05.04.2013 р. та податкового повідомлення-рішення № 0001412220 від 08.04.2013 р., підставою для їх прийняття є порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України.

Згідно п.п. 14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. а п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Зі змісту вказаних приписів вбачається, що право на податковий кредит виникає при наявності одночасно двох обов'язкових умов: за умови придбання товарів (послуг) чи основних фондів з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності та при наявності податкової накладної, оформленої відповідно до вимог Кодексу. При цьому право на податковий кредит залежить від того, чи відбувся факт придбання товару або оплати за нього.

Судом встановлено, що контрагентами позивача у перевіряємий період були, зокрема: ПП «Бізнесіндустрія» (код ЄДРПОУ 37350549), ПП «Стратегія 2010» (код ЄДРПО 37549496), ТОВ «Агенція досконалих рішень» (код ЄДРПО 37100851), ТОВ «Селена СВ» (код ЄДРПО 35992505).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2011 р. між позивачем (покупцем) та ПП «Стратегія» (постачальником) було укладено договір купівля-продажу № 1/8-11, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити покупцю товар згідно виставленим рахункам, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити оплату на умовах даного договору(т. 2, а.с. 73-75).

Суд звертає увагу на те, що господарські відносини позивач мав з ПП «Стратегія 2010», проте надав до суду докази, які підтверджують його відносини з ПП «Стратегія». Крім того, у п.п. 2.1 п. 2 даного договору купівлі-продажу зазначається, що асортимент товару, його обсяг (кількість) та вартість передбачається у рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною даного договору та у п.п. 3.1 п. 3 вказано, що постачальник посвідчить якість товару сертифікатом якості заводу-виробника, який надається на кожну номенклатуру товару, що постачається. Проте, ні рахунків-фактур, ні сертифікату якості заводу-виробника позивач ані під час проведення перевірки, ані до суду не надав.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано видаткові накладні № 65 від 08.08.2011 р., № 6 від 05.10.2011 р., № 7 від 05.10.2011 р., № 78 від 07.10.2011 р., № 12 від 07.10.2011 р., № 26 від 13.10.2011 р., № 27 від 13.10.2011 р., в яких постачальником є ПП «Стратегія 2010» та покупцем ТОВ «Авіабласко», які в свою чергу не містять даних про посади осіб які відвантажили та отримали товар зазначений в даних видаткових накладних.

Також, на виконання зазначеного договору позивач отримав податкові накладні № 65 від 08.08.2011 р., № 6 від 05.10.2011 р., № 7 від 05.10.2011 р., № 78 від 07.10.2011 р.,№ 12 від 07.10.2011 р., № 26 від 12.10.2011 р., № 27 від 12.10.2011 р., в яких продавцем товару є ПП «Стратегія», а покупцем ТОВ «Авіабласко» та які не місять даних про посаду особи, яка складала зазначені податкові накладні.

04.10.2011 р. між позивачем (покупцем) та ТОВ «Агенція досконалих рішень» (продавцем) був укладений договір купівлі-продажу № 4/10, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити покупцю товар згідно виставленим рахункам, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити оплату на умовах даного договору.( т.2,а.с.100)

У п.п. 2.1 п. 2 договору купівлі-продажу зазначається, що асортимент товару, його обсяг (кількість) та вартість передбачається у рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною даного договору та у п.п. 3.1 п. 3 вказано, що постачальник посвідчить якість товару сертифікатом якості заводу-виробника, який оформлено у відповідності з діючими в Україні технічними вимогами та який надається на кожну номенклатуру товару, що постачається. Але ні рахунків-фактур, ні сертифікату якості заводу-виробника позивач до суду не надав.

На виконання зазначеного договору позивач надав до суду видаткові накладні № 102817 від 28.10.2011р., № 100501 від 05.10.2011 р., які не містять даних про посади осіб які відвантажили та отримали товар зазначений в даних видаткових накладних, (т.2, а.с. 104, 106)

Крім того, на підтвердження зазначених господарських операцій позивачем не були надані товарно-транспортні накладні по даному договору.

Податкові накладні № 3851 від 28.10.2011 р., № 451 від 05.10.2011 виписані на виконання зазначеного договору не місять даних про посаду особи, яка складала зазначені податкові накладні, (т.2, а.с. 105, 107)

03.05.2011 р. між позивачем (покупцем) та ПП «Бізнесіндустрія» (постачальником) був укладений договір купівлі-продажу № 2-5 предметом якого є поставка авіаційного обладнання. Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 даного договору, найменування, одиниці виміру, кількість і ціна товару зазначається в підписаних та скріплених печатками з обох сторін специфікаціях, що є невід'ємною частиною вказаного договору, проте позивач до суду не надав зазначених специфікацій, (т.2, а.с. 110)

На виконання зазначеного договору позивач надав до суду видаткові накладні № 85 від 17.05.2011 р, № 86 від 19.05.2011 р., № 33 від 02.06.2011 р., № 34 від 23.06.2011 р., які не містять даних про посади осіб які відвантажили та отримали товар зазначений в даних первинних документах, (т.2, а.с.114,116,118, 120)

Також, на виконання зазначеного договору позивач отримав податкові накладні № 85 від 17.05.2011 р., № 86 від 19.05.2011 р., № 33 від 02.06.2011 р., № 34 від 23.06.2011 р., які не місять даних про посаду особи, яка складала зазначені податкові накладні, (т.2, а.с.115,117,119,121).

01.11.2011 р. між позивачем (покупцем) та ТОВ «Селена СВ» (постачальником) був укладений договір купівлі-продажу № 1/11. Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 даного договору асортимент товару, його обсяг (кількість) та вартість передбачається у рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною вказаного договору та у п.п. 3.1 п. 3 зазначено, що постачальник посвідчує якість товару сертифікатом якості заводу-виробника, який надається на кожну номенклатуру товару, що постачається, проте зазначені рахунки-фактури та сертифікати якості відсутні.

На виконання зазначеного договору позивач надав до суду видаткові накладні № 8 від 05.01.2012 р., № 54 від 31.01.2012 р., № 53 від 31.01.2012 р., № 39 від 07.12.2011 р., № 57 від 26.12.2011 р., які не містять даних про посади осіб які відвантажили та отримали товар зазначений в даних первинних документах.

Також, на виконання зазначеного договору позивач отримав податкові накладні № 8 від 05.01.2012 р., № 54 від 31.01.2012 р., № 53 від 31.01.2012 р., № 39 від 07.12.2011 р. № 43 від 23.12.2011 р., №57 від 26.12.2011 р., які не місять даних про посаду особи, яка їх складала. Крім того, у податкових накладних № 8 від 05.01.2012 р. (т.2, а.с.128-129), № 43 від 23.12.2011 р. (т.2,а.с.137-138), № 57 від 26.12.2011 р. (т.2,а.с.139-140) прізвище особи, яка складала зазначені податкові накладні ОСОБА_6, тоді як відповідно до договору купівлі-продажу директором ТОВ «Селена СВ» є ОСОБА_7, з приводу чого представник позивача не зміг надати пояснення.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); г) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної» (зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 р. № 1333/20071) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Згідно з абз. 8 п. 1 вищевказаного Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у абз. 1 п. 1.

За правилами заповнення податкової накладної усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Проте, на порушення зазначених законодавчих положень, надані податкові накладні № 8 від 05.01.2012 р. (т.2, а.с.128-129), № 43 від 23.12.2011 р. (т.2,а.с.137-138), № 57 від 26.12.2011 р. (т.2,а.с.139-140) складені іншою особою.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Отже, надані до суду ТОВ «Авіабласко» договори купівлі-продажу, видаткові накладні та податкові накладні не свідчать та не підтверджують реальність операцій між позивачем та його контрагентами ПП «Бізнесіндустрія» (код ЄДРПОУ 37350549), ПП «Стратегія 2010» (код ЄДРПО 37549496), ТОВ «Агенція досконалих рішень» (код ЄДРПО 37100851), ТОВ «Селена СВ» (код ЄДРПО 35992505).

Крім того, суд враховує, що позивачем не надано доказів використання придбаних у ПП «Бізнесіндустрія», ПП «Стратегія 2010», ТОВ «Агенція досконалих рішень», ТОВ «Селена СВ» товарів у господарській діяльності.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій при проведені перевірки, результати якої викладені в акті перевірки № 000009/15-52-22-20/374217 від 21.03.2013 р. «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Авіабласко» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 13.12.2010 р. по 30.09.2012 p., валютного та іншого законодавства за період з 13.12.2010 р. по 30.09.2012 р.», суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п.п. 75.1.2. ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Порядок проведення документальних планових перевірок визначений у ст. 77 Податкового кодексу України, у пп. 77.4 п. 77.1. якої, зокрема, передбачено, що про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення зазначеної перевірки.

Враховуючи вищевказане, 21.02.2013 р. директором ТОВ «Авіабласко» ОСОБА_8 було отримано копію наказу від 17.02.2013р. № 262 «Про проведення документальної виїзної перевірки ТОВ «Авіабласко».

Отже, суд приходить до висновку, що порушення порядку та строків складання податкових повідомлень-рішень не спростовує висновків, викладених в акті, за результатами перевірки ТОВ «Авіабласко», якими зазначено про порушення податкового законодавства позивачем.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Авіабласко" про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001412220 від 08.04.2013р.; №№ 0001352220; 0001342220 від 05.04.2013р. належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними у справі матеріалами та задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги та додаткових пояснень до апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Авіабласко", - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року по справі № 815/3170/13-а, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвалу складено у повному обсязі - 19 березня 2014 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль