ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2014 року Справа № 4/43(11/100)
Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіПрокопанич Г.К., суддівАлєєвої І.В., Євсікова О.О., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі" на ухвалуЛьвівського апеляційного господарського суду від 08.02.2013 р. (головуючий суддя Кордюк Г.Т., судді Гриців В.М., Данко Л.С.) у справі№ 4/43 (11/100) Господарського суду Львівської області за позовомОСОБА_4 до 1. ОСОБА_5, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі", за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства "ІМВО", за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Управління державної реєстрації виконавчого комітету Львівської міської ради, провизнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства "ІМВО"; за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі" до 1. ОСОБА_4, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства "ІМВО", 3. Державного реєстратора управління державної реєстрації виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_5, провизнання права власності на частку у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства "ІМВО", внесення змін до установчого договору; зобов'язання Управління державної реєстрації виконавчого комітету Львівської міської ради внести інформацію про зміну учасників та розподіл часток товариства; стягнення 425703,00 грн. витрат по наданню правової допомоги; за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства "ІМВО" до 1. ОСОБА_5, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі", за участю третьої особи Управління державної реєстрації виконавчого комітету Львівської міської ради, провизнання договору купівлі-продажу частки в статутному фонді недійсним,
за участю представників (за первісним позовом): позивачаОСОБА_6, відповідачівне з'явились, третьої особи-1не з'явились, третьої особи-2не з'явились,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.12.2011 р. (суддя Рим Т.) у справі №4/43(11/100) (з урахуванням вимог постанови Вищого господарського суду України від 18.02.2010 р. у справі № 11/100(21/186) розгляд справи здійснювався в частині вимог зустрічного позову та позову третьої особи з самостійним вимогами) в задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі" відмовлено. Позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами - Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "ІМВО" задоволено: визнано недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі (фонді) Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "ІМВО" від 13.06.2008 р., укладений між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "СОФІ" та посвідчений ОСОБА_7, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області, зареєстрований в реєстрі за № 1313. Скасовано заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Львівської області № 21/186 від 09.07.2008 р.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі" подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду на вказане рішення. Оскільки апелянтом було пропущено строк на подання апеляційної скарги, останній звернувся до апеляційного господарського суду із клопотанням про його поновлення.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2013 р. у справі №4/43(11/100) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі" у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу повернуто.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу апеляційної інстанції скасувати та передати справу на розгляд до апеляційного господарського суду.
Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що апеляційним господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми процесуального права, а саме ст. 93 ГПК України.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що розгляд заяви про поновлення строку на оскарження повинен був здійснюватись одним із суддів, а не колегіально, при цьому лише одним суддею, за результатами розгляду такої заяви, повинна бути винесена ухвала.
Крім того, скаржник зазначає, що суддею господарського суду Львівської області Гриців В.М. було виненесено ухвалу про прийнята справи до провадження, при цьому в подальшому вказаний суддя входив до складу колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду, якою прийнято оскаржувану ухвалу. Викладене, на думку скаржника, викликає сумнів у неупередженості судді.
Також, за твердженням скаржника, копії рішення місцевого суду ним не отримано, а з повним текстом останнього скаржник ознайомився лише 03.09.2012 р. в Єдиному реєстрі судових рішень. Дані обставини, на думку скаржника, позбавили його можливості вжити всіх необхідних заходів для апеляційного оскарження рішення у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України, та є підставою для відновлення строку на апеляційне оскарження.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідачів та третіх осіб (за первісним позовом) не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників вказаних сторін.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача (за первісним позовом), перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Положеннями ст. 93 Господарського процесуального кодексу України встановлено строки апеляційного оскарження процесуальних актів судів першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 вказаної норми апеляційна скарга подається, зокрема, на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 17.05.2011 р. (із змінами і доповненнями) апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених статтею 93 ГПК України, повертається, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку. Наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини першої статті 53 ГПК.
Згідно з ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Звертаючись із клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, скаржник вказував на те, що в судовому засіданні 21.12.2011 р. представник товариства присутній не був, а про існування оскаржуваного рішення йому стало відомо лише 03.09.2012 р. з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Як встановлено апеляційним господарським судом та підтверджується матеріалами справи, ухвалою господарського суду Львівської області від 28.11.2011 р. у даній справі розгляд справи було відкладено на 21.12.2011 р. у зв'язку з неявкою в судове засідання сторін та третіх осіб. Копія даної ухвали була направлена сторонам та третім особам рекомендованим листом з повідомленням про вручення та, як вбачається з матеріалів справи, отримана уповноваженою особою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі" 02.12.2011 р.
Оскільки в судовому засіданні 21.12.2012 р. не були присутні уповноважені представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі", місцевим господарським судом, відповідно до вимог ст. 87 ГПК України, було направлено товариству копію рішення у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який був отриманий уповноваженою особою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі" 10.01.2012 р., зворотнє повідомлення про що міститься в матеріалах справи.
Як встановлено судом вище, скаржник був належно повідомлений як про дату та час судового засідання, так і про результати його розгляду та про прийняте судом рішення, чим підтверджуються висновки апеляційного суду про відсутність підстав для відновлення строку на апеляційне оскарження.
Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин пропуску строку.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин, апеляційний суд не встановив об'єктивних обставин, які б перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну. Можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому апеляційним судом правомірно відмовлено у відновленні пропущеного процесуального строку.
Скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції ст. 93 Господарського процесуального кодексу України через вирішення питання про відновлення строку та прийняття відповідної ухвали колегіально, оскільки вважає, що розгляд вказаної заяви мав бути здійснений лише одним із суддів. Вказані посилання скаржника, а також його твердження щодо наявності сумнівів в неупередженості судді Гриців В.М. відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.
Статтею 20 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь в розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.
При цьому колегія суддів відзначає, що рішення у справі суддею Гриців В.М. не приймалось, справа лише була прийнята ним до провадження як суддею місцевого господарського суду, розгляд справи відкладався, а в подальшому провадження у ній було зупинено ухвалою від 26.05.2010 р. Як вбачається з ухвали Господарського суду Львівської області від 31.10.2011 р. у справі № 4/43(11/100), провадження у ній було поновлено суддею Рим Т., яким у справі і прийнято рішення від 21.12.2011 р.
Так, за змістом ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, питання ж про прийняття або повернення апеляційної скарги, відмову в її прийнятті тощо вирішується, у відповідності до вимог ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів у складі трьох суддів, якими і виноситься ухвала.
Отже, твердження скаржника про розгляд справи у незаконному складі суду не знайшли свого підтвердження, а підстави для скасування оскаржуваної ухвали на підставі п. 1 ч. 2 ст. 111-10 ГПК України відсутні.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з ч. 1 ст. 111-13 ГПК ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною першою статті 106 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.
Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
За висновком колегії суддів, апеляційний господарський суд повно встановив обставини справи, надав їм вірну юридичну оцінку, встановив відсутність підстав для відновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження та прийняв обґрунтоване рішення.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановленого у справі апеляційною інстанцією судового рішення не вбачається.
Керуючись ст. ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Софі" залишити без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2013 р. у справі № 4/43(11/100) - без змін.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич Судді І.В. Алєєва О.О. Євсіков
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 17.03.2014 |
Оприлюднено | 24.03.2014 |
Номер документу | 37763550 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Євсіков О.O.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні