Ухвала

від 21.03.2014 по справі 904/1367/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.03.14р. Справа № 904/1367/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „АМАРАН", смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „НОРМАН-А", м. Дніпропетровськ

про стягнення 444 000 грн. 00 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „АМАРАН", смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „НОРМАН-А", м. Дніпропетровськ, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АМАРАН", смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області 444 000 грн. 00 коп. - безпідставно одержаних коштів.

В подальшому позивач у заявах (вх.№17321/14 від 17.03.2014р. та вх.№18538/14 від 21.03.2014р.) про забезпечення позову просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю „НОРМАН-А", м. Дніпропетровськ в сумі 444 000 грн. 00 коп., що знаходиться на банківських рахунках відповідача.

Вказані заяви обґрунтована тим, що: - з огляду на характер позовних вимог та розмір суму позову невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи унеможливити повернення відповідачем грошових коштів, оскільки відповідач без достатньо правових підстав володіє, користується і розпоряджається грошовими коштами, які він мав повернути позивачу як безпідставно отримані; - очевидним є той факт, що можливість вільного володіння, користування та розпорядження не повернутими грошовими коштами може призвести до використання цих коштів не за їх призначенням; - відповідач має можливість використати відповідні грошові кошти як шляхом придбання певних матеріальних активів (закупівля товарів, сировини тощо) так і шляхом погашення кредиторської заборгованості, оплати певних послуг, виплати дивідендів своїм учасникам, сплати внесків до статутних капіталів дочірніх чи інших афільованих структур тощо; - у разі задоволення судом вимог позивач може зіткнутися з неможливістю виконання судового рішення відповідачем; - достатньо великий розмір позовних вимог лише підсилює побоювання позивача, оскільки накопичення відповідачем відповідної грошової суми може зайняти доволі значний час або взагалі виявитися неможливим; - арешт коштів забезпечить повне та своєчасне повернення відповідачем безпідставно набутих грошових коштів; - відповідні труднощі пов'язані з ухиленням відповідача від виконання своїх зобов'язань, можуть реально виникнути у разі не вжиття судом відповідного заходу забезпечення.

Розглянувши заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, суд вбачає підстави для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову; забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Згідно зі статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Відповідно до пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення; адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається; оцінка такої відповідності здійснюється, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії; обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, з огляду на наявність зв'язку між заходами до забезпечення позову і предметом спору, суд вважає за можливе задовольнити заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю „НОРМАН-А", м. Дніпропетровськ в сумі 444 000 грн. 00 коп., які знаходяться на його рахунках.

Керуючись ст. ст. 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Застосувати заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю „НОРМАН-А", м. Дніпропетровськ в сумі 444 000 грн. 00 коп., які знаходяться на його рахунках, а саме на рахунках:

- №26003372014413 в ПАТ "Ідеа Банк" , МФО 336310;

- №2605901302756 в АТ "БМ БАНК", МФО 380913;

- №2600401302756 в АТ "БМ БАНК", МФО 380913;

- №26002001306798 в ПАТ "АКТАБАНК", МФО 307394;

- №26006019931001 в ПАТ "КБ "ПІВДЕНКОМБАНК", МФО 305266.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю „АМАРАН" (52005, смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, вул. Теплична, буд.21, ідентифікаційних код 38242276).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю „НОРМАН-А"(49000, м.Дніпропетровськ, вул.Тайгова, буд.35, ідентифікаційний код 37275379).

Ухвала вступає в законну силу з дня її прийняття - 21.03.2014р. та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її прийняття.

Ухвала як виконавчий документ може бути пред'явлена до виконання протягом одного року з дня її прийняття.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО