Рішення

від 17.03.2014 по справі 922/301/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2014 р.Справа № 922/301/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Ямщикової М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дворічанський елеватор" (с. Дворічна) про стягнення 23 589, 40 грн. за участю представників сторін:

позивача - Мацегоріна А.О., довіреність № 36/10 від 30.12.2013 р.;

відповідача - Нестеренко І.Ю., довіреність від 20.12.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

03 лютого 2014 року Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ) звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дворічанський елеватор" (с. Дворічна) 20466,18 грн. основного боргу, 1584 грн. пені, 122,80 грн. інфляційних витрат, 1416,42 грн. 3% річних та 1827 грн. судового збору, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору №11/Б-113-ПР-02 від 30.08.2011 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати природного газу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 лютого 2014 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 03 березня 2014 року.

03 березня 2014 року представник відповідача надав клопотання, в якому просив суд зупинити провадження у справі № 922/301/14 до закінчення процесу реорганізації Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 березня 2014 року було відкладено розгляд справи на 17 березня 2014 року.

17 березня 2014 року представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги.

Представник відповідача позовні вимоги визнавала, просила суд зупинити провадження у справі.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, дійшов висновку про те, що воно не підлягає задоволення, оскільки відповідачем доказів заміни позивача правонаступником не надані. Зупинення провадження у справі на не визначений строк затягне судовий процес та призведе до порушених прав позивача.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

30 серпня 2011 року між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дворічанський елеватор" (відповідач) був укладений договір № 11/Б-113-ПР-02, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався поставити відповідачу імпортований газ за кодом з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити його в обсязі, визначеному у п. 1.2 цього договору. Пунктом 4.1 договору передбачений остаточний розрахунок за спожитий газ з урахуванням вартості транспортування територією України який здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

30 серпня 2011 року між сторонами був укладений Додаток №1 до Договору поставки природного газу №11/Б-ПР-02 від 30 серпня 2011 р..

Протягом серпня - вересня 2011 року позивачем ДК "Газ України" у власність відповідача передано природний газ на загальну суму 90466,18 грн., що підтверджується актом прийому - передачі природного газу від 31.08.2011 р. на суму 27822,31 грн. та актом прийому - передачі природного газу від 30.09.2011 р. на суму 62643, 87 грн., які підписані обома сторонами та скріплені печатками.

Як було вищезазначено, сторони узгодили строк оплати - у термін до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Як вказує позивач (постачальник), відповідач (покупець) свої зобов"язання з оплати газу виконав частково, сплативши лише 70000, 00 грн.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 20466,18 грн. (сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та договору, те, що позовні вимоги обґрунтовані, правомірні, доведені матеріалами справи та не спростовані відповідачем, суд задовольняє позовні вимоги в сумі основної заборгованості у розмірі 20466,18 грн..

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 1416,42 грн. за період нарахування з 06.09.2011 р. по 27.01.2014 р. та інфляційних витрат в сумі 122,80 грн. за період з вересня 2011 року по грудень 2013 р. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню (розрахунки за вказані періоди перевірені судом та є вірними).

Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

В розумінні частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.3.1. договору передбачена відповідальність сторін, а саме за порушення Покупцем умов п.4.1. цього Договору, Покупець (відповідач) повинен сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення платежу.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 1584,00 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання за період з 06.10.2011 р. по 23.03.2012 р. у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, відповідає вимогам діючого законодавства, розрахунок пені перевірено судом, тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ч. 1 ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

На підставі ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625, ст. 629 ЦК України, -

керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дворічанський елеватор" (62701, с. Дворічне, вул. Привокзальна, 27, р/р № 26000707231320 у АТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805, код 31368970) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, № 26002007367001 в Київській ФПАТКБ "Південкомбанк" м. Київ, МФО 320876, код 31301827) 20466,18 грн. основного боргу, 1584,00 грн. пені, 122,80 грн. інфляційних витрат, 1416,42 грн. 3% річних, 1827,00 грн. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили

Повне рішення складено 24.03.2014 р.

Суддя О.В. Смірнова