Постанова

від 16.05.2014 по справі 922/301/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2014 р. Справа № 922/301/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М. , суддя Россолов В.В. , суддя Тихий П.В.

при секретарі Соколової Ю.І.,

за участю представників сторін:

позивача - Нестерчука А.П., довіреність № 39/10 від 30.12.2013 р.;

відповідача - Варавін Ю.В, довіреність б/н від 21.10.2013 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 868Х/1-28) на рішення Господарського суду Харківської області від 17 березня 2014 року у справі № 922/301/14

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дворічанський елеватор", с. Дворічне Дворічанського району Харківської області;

про стягнення 23589,40 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2014 року ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Дворічанський елеватор", в якій просила стягнути з відповідача на користь позивача 23589,40 грн., що складаються з суми основного боргу по договору поставки природного газу від 30.08.2011 р. № 11/Б-113ПР-02 в сумі 20466,18 грн., пені в сумі 1584,00 грн.; інфляційних витрат в сумі 122,80 грн. та 3% річних в сумі 1416,42 грн. Позовні вимоги обгрунтовані простроченням платежів за природний газ, отриманий відповідачем по вказаному договору.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.03.2014 р. у справі № 922/301/14 (суддя Смірнова О.В.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по договору поставки природного газу від 30.08.2011 р. № 11/Б-113ПР-02 в сумі 20466,18 грн., пеню в сумі 1584,00 грн.; інфляційні витрати в сумі 122,80 грн. та 3 % річних в сумі 1416,42 грн.

Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 20466,18 грн., вважає його таким, що прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням обставин справи, просить рішення змінити, припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача боргу в розмірі 20466,18 грн., в іншій частині рішення залишити без змін. Зазначає, що сторонами 14.03.2014 р., тобто до прийняття рішення у справі, було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 20466,18 грн., яка становить суму основного боргу за цим позовом, тому зобов'язання відповідача по договору поставки природного газу від 30.08.2011 р. № 11/Б-113ПР-02 на суму 20466,18 грн. припиняються з 14.03.2014 р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.04.2014 р. у справі № 920/301/14 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., Івакіна В.О., Россолов В.В.) апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.05.2014 р.

Розпорядженням в.о. голови Харківського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 р., у зв'язку з відпусткою судді Івакіної В.О., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.

Представник апелянта в судовому засіданні 13.05.2014 р. підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.

Представник позивача відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні 13.05.2014 р. підтвердив, що 14.03.2014 р. (тобто до прийняття рішення у справі) сторонами було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 20466,18 грн., яка становить суму основного боргу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (постачальником) та ТОВ "Дворічанський елеватор" (покупцем) укладений договір поставки природного газу від 30.08.2011 р. № 11/Б-113-ПР-02 (а.с. 11-18).

Відповідно до умов цього договору, постачальник зобов"язався поставити покупцю імпортований природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити отриманий природний газ в обсязі, визначеному в п. 1.2 цього договору, та використовувати отриманий газ виключно для власних потреб.

Згідно п. 4.1 вказаного договору, остаточний розрахунок за спожитий газ, з урахуванням вартості транспортування територією України, здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

В п. 10.1 договору поставки природного газу від 30.08.2011 р. № 11/Б-113-ПР-02 сторони визначили, що договір набирає чинності з моменту його підписання, поширює дію на відносини, які складись між сторонами з 06.08.2011 р. і діє в частині поставки газу по 30.09.2011 р., а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших

актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На виконання вказаного договору протягом серпня - вересня 2011 року позивач передав відповідачу природний газ на загальну суму 90466,18 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.08.2011 р. на суму 27822,31 грн. та від 30.09.2011 р. на суму 62643, 87 грн., підписаними обома сторонами та скріпленими їх печатками (а.с. 20-21).

Відповідач свої зобов"язання по договору поставки природного газу від 30.08.2011 р. № 11/Б-113-ПР-02 щодо здійснення оплати за отриманий природний газ виконав не в повному обсязі, сплативши лише 70000, 00 грн, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 20466,18 грн.

Позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача основного боргу по договору поставки природного газу від 30.08.2011 р. № 11/Б-113ПР-02 в сумі 20466,18 грн., пені в сумі 1584,00 грн., інфляційних витрат в сумі 122,80 грн. та 3% річних в сумі 1416,42 грн., яка була задоволена судом у повному обсязі.

Апелянт не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення основного боргу в сумі 20466,18 грн. з посиланням на те, що грошове зобов'язання відповідача перед позивачем в сумі 20466,18 грн. було припинене з 14.03.2014 р. на підставі проведеного між сторонами зарахування зустрічних однорідних вимог на вказану суму.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з твердженням апелянта, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 601 Цивільного кодексу України передбачена можливість припинення зобов'язання шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, за заявою однієї із сторін.

Таким чином, як вбачається зі змісту ст. 601 Цивільного кодексу України, зарахування здійснюється за наявності сукупності кількох умов, а саме: вимоги сторін мають бути зустрічними, тобто такими, що випливають із двох різних зобов'язань, між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого; вимоги мають бути однорідними, тобто в обох зобов'язаннях мають бути присутні речі одного роду (зустрічні грошові вимоги); необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання, оскільки не можна пред'являти до зарахування вимоги за такими зобов'язаннями, яке не підлягає виконанню.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач додав заяву ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.03.2014 р. № 31/26-1421/1 (а.с. 69), з якої вбачається, що керуючись ст. 601 Цивільного кодексу України позивач зменшує зобов'язання відповідача - ТОВ «Дворічанський елеватор» на суму 20466,18 грн., оскільки станом на 01.03.2014 р. ТОВ «Дворічанський елеватор» мав грошові зобов'язання перед ДК «Газ України» за договором поставки природного газу від 30.08.2011 р. № 11/Б-113-ПР-02 в сумі 20466,18 грн. В свою чергу ДК «Газ України» мав грошові зобов'язання перед ТОВ «Дворічанський елеватор» за договором поставки природного газу від 19.01.2011 р. № 11/11-267ПР-02 на ту ж суму, тобто 20466,18 грн. Зазначив, що на дату подання заяви грошові зобов'язання ТОВ «Дворічанськни елеватор» в сумі 20466,18 грн. та грошові зобов'язання ДК «Газ України» з повернення попередньої оплати в сумі 20466,18 грн. припиняються шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Вказана заява була прийнята відповідачем, що підтвердив представник відповідача в судовому засіданні 13.05.2014 р., а тому зобов'язання ТОВ «Дворічанськни елеватор» на суму 20466,18 грн. та грошові зобов'язання ДК «Газ України» в сумі 20466,18 грн. припинились шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог з дати подання заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, тобто з 14.03.2014 р., що підтверджено представниками обох сторін в судовому засіданні 13.05.2014 р.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі у разі відсутності предмету спору.

Враховуючи, що сторонами було врегульовано спір в частині стягнення заборгованості в сумі 20466,18 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог до прийняття рішення у справі судом 1-ї інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про припинення провадження у справі у цій частині за відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 20466,18 грн. підлягає скасуванню.

Згідно ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.3.1 договору поставки природного газу від 30.08.2011 р. № 11/Б-113-ПР-02 передбачено, що у разі порушення покупцем умов пункту 4.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи, що відповідачем зобов"язання по договору поставки природного газу від 30.08.2011 р. № 11/Б-113-ПР-02 щодо здійснення оплати за отриманий природний газ виконано неналежним чином, та перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача пені в сумі 1584,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок суми позову, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про обгрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 122,80 грн. та 3% річних в сумі 1416,42 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 3 ст. 103, п. 1 ст. 104, ст. 105 Господарсько процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 17.03.2014 р. у справі № 922/301/14 в частині стягнення основного боргу в сумі 20466,18 грн. скасувати, в цій частині провадження припинити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складений та підписаний 15.05.2014 року.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Тихий П.В.