Постанова

від 12.03.2014 по справі 902/1142/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 року Справа № 902/1142/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Юрчук М.І. , суддя Крейбух О.Г.

при секретарі Макаревич В.М.

за участю представників сторін:

від прокурора: Гіліс І.В.

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача

Приватного орендного підприємства "Поліс" на рішення господарського суду Вінницької області від 22 жовтня 2013 року в справі № 902/1142/13 (суддя Грабик В.В.)

за позовом В.о. прокурора Оратівського району в інтересах держави в особі Оратівської районної державної адміністрації

до відповідача Приватного орендного підприємства "Поліс"

про визнання недійсним договору оренди № 13 від 21 січня 2010 року;

повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ :

В.о. прокурора Оратівського району (надалі - Прокурор) в інтересах держави в особі Оратівської районної державної адміністрації (надалі - Позивач) звернувся в господарський суд Вінницької області з позовною заявою (том 1, а.с. 2-5) до Приватного орендного підприємства «Поліс» (надалі - Відповідач), в якій просить визнати недійсним та скасувати договір № 13 від 21 січня 2010 року щодо оренди земельної ділянки № 261 загальною площею 2,0811 га., укладеного між Позивачем та Відповідачем, а дану земельну ділянку повернути в розпорядження Позивача.

Прокурором було подано заяву (том 1, а.с. 42-43) про зміну предмету позову, а саме визнати недійсним договір № 13 від 21 січня 2010 року щодо оренди земельної ділянки № 261 загальною площею 2,0811 га., укладеного між Позивачем та Відповідачем, зобов'язати Відповідача повернути дану земельну ділянку в розпорядження Позивача .

Рішенням господарського суду Вінницької області від 22 жовтня 2013 року (том 1, а.с. 89-92) з підстав, вказаних у цьому рішенні, позов задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди № 13 від 21 січня 2010 року земельної ділянки № 261 загальною площею 2,0811 га укладений між Позивачем і Відповідачем та зобов'язано Відповідача повернути земельну ділянку № 261 загальною площею 2,0811 га (кадастровий номер 0523186300:07:001:0301) Позивачу. В задоволенні позову в частині повернення земельної ділянки № 261 загальною площею 2,0811 га в розпорядження Позивача відмовлено.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції Відповідач звернувся з апеляційною скаргою (том 1, а.с. 104-106) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій, з підстав, вказаних у цій апеляційній скарзі, просить рішення господарського суду Вінницької області від 22 жовтня 2013 року по справі № 902/1142/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом прийнято рішення з порушення норм процесуального та матеріального права.

Ухвалою суду від 15 листопада 2013 року (том 1, а.с. 102) апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 4 грудня 2013 року на 14 годину 30 хвилин.

Прокурор подав відзив на апеляційну скаргу (том 1, а.с. 130-132), в якому з підстав висвітлених в цьому відзиві, заперечує проти доводів зазначених в апеляційній скарзі та просить залишити рішення господарського суду Вінницької області без змін.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 4 грудня 2013 року (том 1, а.с. 137), з підстав, висвітлених в даній ухвалі, розгляд справи відкладено на 15 січня 2014 року на 15 год. 10 хв..

Голова Рівненського апеляційного господарського суду, своїм розпорядженням від 14 січня 2014 року (том 1, а.с. 143), з підстав вказаних у ньому, вніс зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді, визначив колегію в складі: головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г..

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 15 січня 2014 року (том 1, а.с. 146), з підстав, висвітлених в даній ухвалі, розгляд справи відкладено на 19 лютого 2014 року на 15 год. 10 хв..

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 19 лютого 2014 року (том 2, а.с. 57), з підстав, висвітлених в даній ухвалі, розгляд справи відкладено на 12 березня 2014 року на 15 год. 30 хв..

Представники Позивача та Відповідача в судове засідання від 12 березня 2014 року не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи Позивач та Відповідач належним чином повідомлені, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (том 2, а.с. 60).

Враховуючи вищеописане та приписи статті 101, частини 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів визнала за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників Позивача та Відповідача за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні від 12 березня 2014 року Прокурор заперечив проти апеляційної скарги, вважає доводи Відповідача необґрунтованими, рішення суду першої інстанції - правомірним та законним.

Заслухавши пояснення Прокурора, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Вінницької області від 22 жовтня 2013 року по даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Відповідача без задоволення. При цьому апеляційний господарський суд виходив з такого.

Рівненським апеляційним господарським судом встановлено, що Розпорядженням Позивача № 372 від 19 жовтня 2009 року (надалі - Розпорядження № 372; том 1, а.с. 12) надано в оренду Відповідачу землі нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок Чагівської сільської ради за межами с. Мервин загальною площею 53,5579 га (в тому числі: ділянки № 27 - 2,4984 га, № 47 - 3,7009 га, № 48 - 3,4675 га, № 245 - 2,0812 га, № 261 -2,0811 га, № 107/1 - 1,1620 га, № 107/2 - 1,3399 га, № 211 - 1,8856 га, № 76 - 2,5183 га, № 143 - 2,4983 га, № 238 - 2,0811 га, № 132/1 - 0,8134 га, № 132/2 - 1,6877 га, № 153/1 - 1,6578 га, № 153/2 - 0,5686 га, № 306 - 2,1476 га, № 221 - 2,0006 га, № 44 - 3,9345 га, № 39 - 2,5019 га, № 14 - 2,4983 га, № 231/1 - 1,1360 га, № 231/2 - 0,9452 га, № 93 - 2,4984 га, № 233 - 2,0811 га, № 326 - 1,8863 га, № 330 - 1,8862 га) терміном на 1 рік для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та встановлено орендну плату в розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в грошовому виразі становить 343,02 грн. за 1 га в рік.

Розпорядженням Позивача № 457 від 21 грудня 2009 року (надалі - Розпорядження № 457; том 1, а.с. 13) внесено зміни в пункт 1 Розпорядження Позивача № 372, а саме: вилучено земельні ділянки № 107/1 - 1,3399 га, № 107/2 - 1, 1620 га; в зв'язку з вилученням земельних ділянок загальну площу переданих в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок (паїв) читати як " 51,056 га".

21 січня 2010 року між Позивачем (в особі голови Кириленко Галини Володимирівни) з одного боку та Відповідача (в особі директора ОСОБА_3) було укладено договір оренди землі № 8 (надалі - Договір; том 1, а.с. 15-17).

Пунктами 1-2 Договору передбачено що: Позивач надає, а Відповідач приймає на основі Розпорядження № 372 від 19 жовтня 2009 року та Розпорядження № 457 від 21 грудня 2010 року в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Чагівської сільської ради за межами с. Мервин Оратівського району Вінницької області; в оренду передається земельна ділянка № 261 загальною площею 2,0811 га.

Умовами пунктів 5,8,15 Договору передбачено, що: нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 28 695 гривень; Договір укладено на 5 (п'ять) років; орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі у грошовій формі в розмірі 342 грн. за 1га в рік; земельна ділянка передається в оренду для вирощування товарної сільськогосподарської продукції; Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Відповідно до пункту 43 Договору: невід'ємними частинами Договору є - кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт приймання-передачі об'єкта оренди.

Колегія суду зауважує, що даний Договір підписаний і скріплений печатками Позивача та Відповідача та зареєстрований у Вінницькій регіональній філії ДП "ЦДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27 жовтня 2010 року за №041001700795 (том 1, а.с.15-17).

З кадастрового плану вбачається, що земельна ділянка № 261 площею 2,0811 га, яка розташована на території Чагівської сільської ради (с.Мервин) Оратівського району Вінницької області має кадастровий номер 0523186300:07:001:0301. Кадастровий план містить план-схему земельної ділянки (том 1, а.с.18).

Актом від 2010 року встановлено в натурі межі земельної ділянки площею 2,0811 га. В даному акті міститься план-схема земельної ділянки (том 1, а.с.19).

Колегія суду констатує, що вказані у Договорі відомості про об`єкт оренди відповідають даним витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28 січня 2014 року № НВ-0501505002014 (том 2, а.с. 48-49), в котрому у графі "інформація про власників (користувачів) земельної ділянки" значиться Позивач.

З наявного в матеріалах справи листа Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області від 10 січня 2013 року № 32.95 (том 1, а.с. 9) вбачається, що до прокуратури Оратівського району надійшов лист, в котрому зазначено, що: відповідно до Розпоряджень голови Позивача № 372 та № 457 між Позивачем та Відповідачем 21 січня 2010 року укладено 16 договорів оренди землі, які пройшли державну реєстрацію у Вінницькій регіональній філії ДП "ЦДЗК"; перевіркою договорів встановлено, що Кириленко Г.В., яка зазначена в Договорах представником Позивача, на момент їх укладення головою Позивача не була, а на цю посаду вона була призначена лише в липні 2010 року; відсутні акти прийому-передачі земельних ділянок.

В зв'язку з чим, колегія суду зазначає, що відповідно до розпорядження Президента України від 2 липня 2010 року № 967/2010-рп за розпорядженням Позивача № 28-к від 6 липня 2010 року (том 1, а.с. 14) Кириленко Г. приступила до виконання обов'язків голови Позивача з 6 липня 2010 року, а даний Договір укладений ще 21 січня 2010 року.

З огляду на вищезазначені факти, Державна інспекція сільського господарства у Вінницькій області в своєму листі від 17 травня 2013 року № 10-02/1474/13 (адресованому ст. слідчому СВ Оратівського РВ УМВС України у Вінницькій області ст. лейтенанту міліції Фурману Ю.Ю.; том 1, а.с. 10-11) вказує, що Договори укладені терміном на 5 років , що суперечить пункту 1 Розпорядження № 372, в котрому термін оренди встановлено 1 рік . Дане опосередковано свідчить проте, що Договори укладені з порушенням вимог чинного законодавства, а саме строку їх дії.

З листа Чагівської сільської ради № 280 від 25 липня 2013 року вбачається, що земельні ділянки невитребуваних часток (паїв) загальною площею 37,7782 га (які згідно з Договорами передані Відповідачу) на даний час дійсно використовуються Відповідачем (том 1, а.с.21).

За наведених вище обставин, Прокурор звернувся до суду з позовом про визнання недійсним Договору та повернення орендованої земельної ділянки в розпорядження Позивача (з урахуванням заяви Прокурора від 23 вересня 2013 року за № (02-15)697вих.13; том 1, а.с. 59-60) зазначаючи, що в результаті проведеної 14 листопада 2012 року перевірки додержання вимог земельного законодавства Позивачем, виявлено істотні порушення інтересів держави, що полягають у неправомірному розпорядженні земельною ділянкою, а саме: в пункті 2 Договору не зазначено вид угідь; в додатках до договору - актах визначення меж земельної ділянки в натурі відсутні дати проведення робіт та відсутні номери земельних ділянок; в Договорі відсутній додаток, а саме план-схема земельної ділянки, що передається в оренду, яка є невід`ємною частиною договору (що є порушенням вимог статті 15 Закону України "Про оренду землі"); в Договорі відсутній додаток, а саме акт приймання - передачі об`акта оренди, який є невід`ємною частиною договору (що є порушенням вимог статті 17 Закону України "Про оренду землі"); порушено вимоги пункту 20 Договору - передача земельної ділянки орендарю в тижневий строк після проведення реєстрації договорів за актом приймання-передачі не проведена (акт відсутній); Договір укладений терміном на 5 років, що суперечить пункту 1 Розпорядження № 372; Договір в особі голови Позивача, укладено Кириленко Г.В., в той час, як Кириленко Г.В. призначена на посаду голови Позивача лише в липні 2010 року.

Що стосується вимог Прокурора про визнання недійсним Договору, то колегія суду зазначає наступне.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним .

Згідно частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України: підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За приписами статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосфера, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі": підставою для визнання недійсним договору відповідно до закону є, зокрема, порушення статті 19 цього Закону, яка передбачає визначення строку дії договору оренди землі за згодою сторін.

Згідно частини 3 статті 16 Закону України "Про оренду землі", яка регламентує порядок надання земельної ділянки в оренду (в редакції, чинній на момент укладання договору), у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону.

Тобто, зі змісту наведених норм вбачається, що підставою для укладання договору оренди є згода орендодавця, яка згідно системного аналізу норм Земельного Кодексу України, Закону України «Про оренду землі» та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повинна оформлюватися відповідним рішенням органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади.

Згідно з частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України: громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Статтею 124 Земельного кодексу України визначено, що: передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 2.24 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди землі судам необхідно враховувати, що оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду.

Дослідивши матеріали справи в сукупності з діючими нормами законодавства, колегія суду зазначає, що Розпорядженням № 372 Позивач надав в оренду для Відповідача (невитребувані) земельні ділянки (паїв) на території Чагівської сільської ради за межами с. Мервин, в тому числі № 261, загальною площею 2,0811 га, терміном на 1 рік для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що відповідає нормам частини 3 статті 122, пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" в редакції, чинній на момент прийняття вказаного розпорядження.

На підставі зазначених вище розпорядженнь сторонами у справі було укладено Договір, котрий було зареєстровано, про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис від 27 жовтня 2010 року за № 041001700795. З урахуванням даної обставини, у відповідності до статті 18 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону, що діяла на момент реєстрації) Договір № 261 є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Колегія суду констатує, що Законом України "Про оренду землі" (в редакції Закону, що діяла на момент укладення спірного Договору), передбачено, що: орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (стаття 6); відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина 2 стаття 15);передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі (стаття 17); строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років (стаття 19).

Із змісту Договору вбачається, що Позивач надає, а Відповідач приймає на підставі розпорядження голови Позивача в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення № 261 загальною площею 2,0811 га, строком на 5 років .

Проте, згідно розпорядження Позивача № 372 від 19 жовтня 2009 року (том 1, а.с. 12) земельна ділянка № 261 надавалась в оренду Відповідачу терміном на 1 рік .

Крім того, дослідивши даний Договір, колегія суду звертає увагу на те, що Договір було укладено між Відповідачем та Позивачем в особі його голови Кириленко Г.В.

Проте, в матеріалах справи міститься розпорядження Позивача № 28-к від 6 липня 2010 року з котрого вбачається, що розпорядженням Президента України від 2 липня 2010 року № 967/2010-рп "Про призначення Г. Кириленко головою Оратівської райдержадміністрації Вінницької області", Кириленко Г. приступила до виконання обов`язків голови Позивача лише з 6 липня 2010 року.

При цьому, Позивач в своїх письмових поясненнях заперечує факт підписання спірного Договору Кириленко Галиною Володимирівною.

Позивачем, згідно ухвал Рівненського апеляційного господарського суду (15 листопада 2013 року, 4 грудня 2013 року) були додатково подані докази на підтвердження обставин, висвітлених у апеляційній скарзі, з огляду на які в сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи, колегія суду зазначає наступне. Із постанови прокурора Оратівського району від 27 вересня 2013 року про скасування постанови про закриття кримінального провадження (в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42013010250000003; том 1, а.с. 79), пояснень від 31 січня 2013 року, у даному провадженні, свідка ОСОБА_3 (який згідно розпорядження Позивача від 24 жовтня 2008 року № 64-к був першим заступником голови райдержадміністрації), постанови ст. слідчого СВ Оратівського РВ УМВС України у Вінницькій області від 31 жовтня 2013 року про закриття кримінального провадження, (внесеної до ЄРДР за №420130250000003; том 2, а.с. 54), вбачається, що підпис у спірному Договорі від орендодавця поставлено першим заступником голови Позивача - ОСОБА_3, який займав дану посаду, як станом на 21 січня 2010 року (дата Договору), так і станом на 27 жовтня 2010 року (дата реєстрації Договору).

Колегія суду констатує, що факт підписання Договору першим заступником Позивача (ОСОБА_3) не спростовано належними та допустимими доказами.

Крім того, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що перший заступник голови Позивача був уповноважений на укладання спірного Договору, так само відсутні докази на підтвердження того, що на момент укладення Договору голова Позивача була відсутньою (з огляду на норми статті 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації").

Також, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту наступного схвалення Договору у відповідності до положення статті 241 Цивільного кодексу України.

З огляду на усе вищенаведене, колегія суду зазначає, що вказаний Договір з боку орендодавця укладено неуповноваженою особою та з порушенням статті 19 Закону України "Про оренду землі".

Що ж стосується посилання Прокурора на порушення при укладенні Договору статті 17 Закону України "Про оренду землі" (у зв`язку з відсутністю акта приймання - передачі об`єкта оренди), як на підставу визнання Договору недійсним, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки наявний у матеріалах справи акт визначення меж земельної ділянки (паю) в натурі від 2010 року (том 1, а.с. 19), підписаний Позивачем та Відповідачем, котрий відповідає кадастровому плану, із зазначено про погодження меж та, що орендар приступає до користування земельною ділянкою, після встановлення меж земельної ділянки в натурі і реєстрації Договору, в сукупності з листом Чагівської сільської ради від 25 липня 2013 року № 280, підтверджують факт приймання-передачі орендованої земельної ділянки і користування нею Відповідачем.

Також, Прокурором безпідставно зазначено, як підставу для визнання недійсним Договору, відсутність відомостей про вид угідь, оскільки пункт 1 вказаного Договору містить відомості про дану земельну ділянку (сільськогосподарського призначення).

Що ж стосується посилань Прокурора на описки в тексті Договору щодо дати Розпорядження № 457, відсутність план-схеми земельної ділянки (однак - Договір містить план-схему), номера земельної ділянки в акті визначення меж земельної ділянки, посилання на порушення пункту 20 Договору, то колегія суду зазначає, що згідно норм чинного законодавства дані обставни не є наслідком визнання Договору недійсним.

Отже, з урахуванням усього вищенаведеного колегія суду констатує підставність позовних вимог Прокурора щодо визнання недійсним Договору № 13 (загальною площею 2,0811 га.), і відповідно задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Щодо позовної вимоги про повернення Відповідачем орендованої земельної ділянки (площею 2,0811 га) у розпорядження Позивача, то колегія суду зазначає наступне.

Орендована земельна ділянка не може перебувати у володінні та користуванні Відповідача, оскільки Договір, на підставі якого він набув таке право, визнано недійсним.

Відтак, колегія суду керуючись частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України, дійшла висновку, що орендовану Відповідачем земельну ділянку слід повернути Позивачу.

Водночас, колегія суду відмовляє Прокурору в частині повернення орендованої земельної ділянки саме у розпорядження Позивача, з огляду на те, що повноваження щодо розпорядження земельними ділянками визначаються законом.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що Прокурором пропущено строк позовної давності при зверненні до суду, колегія суду зауважує таке.

Як вказано у Договорі, датою його державної реєстрації є 27 жовтня 2010 року, про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис за № 041001700786. Таким чином, згідно статті 210 Цивільного кодексу України правочин вчинено 27 жовтня 2010 року, а позовна заява Прокурора зареєстрована місцевим господарським судом 9 серпня 2013 року за вх. № 1164/13, що вбачається зі штемпеля вхідної кореспонденції господарського суду Вінницької області.

Відповідно, 9 серпня 2013 року Прокурор звернувся до суду з позовом про визнання недійсним Договору та про повернення об`єкта оренди у межах 3-річного строку позовної давності, тобто з дотриманням норм статтей 257, 261 Цивільного кодексу України.

Водночас колегія суду зауважує, що відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на усе наведене вище у судовій постанові та з огляду на докази наявні у матеріалах справи, колегія Рівненського апеляційного господарського суду відхиляє заперечення Відповідача, висвітлені у апеляційній скарзі, оскільки вони не відповідають обставинам справи, спростовуються наявними у справі доказами, а також спростовані усім вищевказаним у даній судовій постанові.

Отже, враховуючи усе вищевказане, колегія суду визнає підставність вимог Прокурора щодо визнання Договору недійсним та визнає Договір недійсним, і відповідно повертає Позивачу орендовану земельну ділянку, отриману за недійсним Договором, а тому позов задовольняє частково.

Відповідно, в задоволенні позову Прокурора в частині повернення земельної ділянки № 261 загальною площею 2,0811 га в розпорядження Позивача колегія суду відмовляє.

З огляду на усе вищевисвітлене у даній судовій постанові, Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення господарського суду Вінницької області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Відповідача - без задоволення.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає за Відповідачем.

Керуючись статями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного орендного підприємства "Поліс" - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 22 жовтня 2013 року в справі № 902/1142/13 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

5. Справу № 902/1142/13 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.