Постанова

від 07.10.2013 по справі 811/2036/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2013 року Справа № 811/2036/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А., при секретарі судового засідання Толстовій О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Промбуд СВ" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Промбуд СВ" (надалі - ПП "Промбуд СВ") звернулося до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (надалі - Кіровоградська ОДПІ Кіровоградської області ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000710227 від 04.06.13.

Позов мотивовано тим, що спірне рішення про донарахування податкового зобов'язання з ПДВ винесено відповідачем за результатами незапланованої перевірки ПП "Промбуд СВ" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Етера ВК" за вересень, жовтень 2011 року. За наслідками цієї перевірки складено акт №72/22-7/37097069 від 24.05.13, яким установлено нікчемність угод поставки, укладених позивачем. Стверджуючи, що перевірка проведена поза межами правового поля, з порушенням норм Податкового кодексу України, а її висновки є суб'єктивними припущеннями, які не ґрунтуються на фактичних доказах, посилаючись на відсутність судових рішень про визнання недійними укладених угод, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати спірне податкове повідомлення - рішення №0000710227 від 04.06.13.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та надані у справу матеріали і документи. Додатково вказав, що дані податкового обліку ПП "Промбуд СВ", у яких відображені взаємовідносини з ПП "Етера ВК" і які не визнаються відповідачем, підтверджені належними первинними документами, копії яких надав суду.

У ході судового розгляду справи на підставі статті 55 КАС України замінено відповідача у справі - Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області Державної податкової служби - її процесуальним правонаступником - Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцію Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Представник відповідача у письмових запереченнях та у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, стверджуючи, що податковий кредит з ПДВ у вересні та жовтні 2011 року сформований позивачем по взаємовідносинах з ПП "Етера ВК", які є безтоварними операціями. Посилаючи на результати перевірки ПП "Етера ВК", якою встановлено, що господарські операції між ПП "Етера ВК" та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності умов для досягнення результатів економічної діяльності, а також доводячи, що позивач за рахунок відображення цих операцій у своєму податковому обліку отримав необґрунтовану податкову вигоду, стверджував про правомірність спірного рішення про донарахування позивачу податкового зобов'язання з ПДВ. З цих підстав, а також наполягаючи на відсутності фактичних господарських відносин між позивачем та ПП "Етера ВК" та недостовірності первинних документів, наданих позивачем суду, просив суд у позові відмовити.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, показання свідка, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив такі обставини.

Приватне підприємство "Промбуд СВ" з 02.06.10 зареєстроване як юридична особа, взяте на податковий облік у Кіровоградській ОДПІ (а.с. 21, 22, т.1).

Посадовою особою Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС на підставі наказу №1021 від 14.05.13 у період з 17-22.05.13 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "Промбуд СВ" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Етера ВК" за вересень, жовтень 2011 року, результати якої оформлено актом №72/22-7/37097069 від 24.05.13. (а.с. 7-18,т.1)

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено суму податку на додану вартість за період з 01.09.11 по 31.10.11 у розмірі 229 901 грн., в т ч. за вересень 2011 року - в сумі 73 377 грн., за жовтень 2011 року - в сумі 156 524 грн.

На підставі цього акту перевірки Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000710227 від 04.06.13, яким згідно з пп. 54.3.2 п.54.3 ст. 54 ПК України та відповідно до ч.1 п.123.1 ст. 123 ПК України, за порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 П?К України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 287 376 грн., з яких 229 901 грн. - за основним платежем, 57 475 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 19, т.1).

Перевіряючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, суд встановив, що за висновками акту перевірки №72/22-7/37097069 від 24.05.13, виявлені порушення податкового законодавства, які стали підставою для донарахування позивачеві грошових зобов'язань з податку на додану вартість, кваліфіковані податковим органом за п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України і полягали в тому, що позивач сформував податковий кредит з ПДВ за господарськими операціями з ПП "Етера ВК", які фактично не здійснювалися.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій зокрема з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. (пункт 198.2 статті 198 П?К України).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, витрати по сплаті податку на додану вартість для цілей включення до складу податкового кредиту та визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Воднораз, за відсутності факту придбання товарів чи послуг, або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як передбачено пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, воднораз під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зауважує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту. Відповідні документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Отже, на підтвердження даних податкового обліку можуть прийматися лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками 5 та з реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за вересень та жовтень 2011 року, позивач сформував податковий кредит з ПДВ за рахунок постачальника ПП "Етера ВК", у вересні 2011 року - на суму ПДВ 206 435 грн., у жовтні 2011 року - на суму ПДВ 369 797 грн. (а.с.96 - 98, 99 - 104, т.1).

Судом установлено, що проведенню документальної позапланової перевірки позивача передувало направлення на його адресу запиту №2594/10/1520 від 30.01.13 про надання пояснень та документального підтвердження щодо взаємовідносин з придбання товарів (робіт, послуг) у ПП "Етера ВК" за вересень, жовтень 2011 року. (а.с. 185, т.1). Отримавши цей запит, позивач надав податковому органу відповідь №1 від 20.03.13 про те, що ПП "Промбуд СВ" є кінцевим споживачем товарів і послуг, отриманих від ПП "Етера ВК" за період вересень - жовтень 2011 року. При цьому жодного підтверджуючого документу надано не було. (а.с. 169, т.1)

Невиконання позивачем запиту податкового органу стало приводом для проведення документальної позапланової перевірки на підставі пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України. При цьому у ході перевірки було використано наявну у податкового органу інформацію, а саме - акт Кіровоградської ОДПІ №59/1520/37097095 від 25.01.13 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Етера ВК" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за вересень 2011 року, жовтень 2011 року, грудень 2011 року», у якому зокрема встановлено, що підприємства-покупці ПП "Етера ВК" безпідставно сформували податковий кредит за рахунок сум ПДВ згідно податкових накладних ПП "Етера ВК", у тому числі ПП "Промбуд СВ" за вересень 2011 року - у сумі 73376, 90 грн., за жовтень 2011 року - у сумі 156623, 68 грн. (а.с. 40 -42, т.1)

З цих підстав, відповідач, здійснюючи документальну невиїзну перевірку позивача, зважаючи на ненадання ним будь-яких первинних документів на підтвердження правомірності формування податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ПП "Етера ВК", прийшов до висновку про завищення податкового кредиту за вересень 2011 року - в сумі 73 377 грн., за жовтень 2011 року - в сумі 156 524 грн., та заниження податкових зобов'язань з ПДВ перед бюджетом на ці ж суми.

Не погоджуючись з такими висновками, представник позивача у ході судового розгляду справи посилався на те, що податковий кредит з ПДВ, сформований за рахунок господарських операцій з придбання товарів у ПП "Етера ВК". Доводячи ці обставини, надав суду копії документів, які підтверджують виникнення господарських зобов'язань за договорами поставки №3/09 від 01.09.11, №4/09 від 03.09.11, №1/10 від 01.10.11, укладеними з ПП "Етера ВК".

Так, за договором поставки №3/09 від 01.09.11, укладеним між позивачем (в особі директора Штанченка В.В.) та ПП "Етера ВК" (в особі комерційного директора Суржка Є.О.), ПП "Етера ВК" (постачальник) зобов'язується поставити і передати у власність ПП "Промбуд СВ" (покупця) товар, а покупець зобов'язується прийняти і своєчасно здійснювати його оплату на умовах договору (а.с. 54-55, т.1). Специфікацією №1 від 01.09.11 до цього договору визначено асортимент товару (запасні частини) та його вартість (173 306 грн.) (а.с. 56, т.1)

На виконання умов договору ПП "Етера ВК" виписані позивачу податкові накладні:

- №6 від 06.09.11 на суму 52 200 грн., в т.ч. ПДВ - 8 700 грн. (а.с. 57, т.1),

- №8 від 07.09.11 на суму 80 100 грн., в т.ч. ПДВ - 13 350 грн. (а.с.58, т.1),

- №17 від 10.09.11 на суму 29 000 грн., в т.ч. ПДВ - 4 833,33 грн. (а.с.59, т.1),

- №34 від 20.09.11 на суму 12 006 грн., в т.ч. ПДВ - 2 001 грн. (а.с.60, т.1).

Вказані податкові накладні на суму ПДВ 28 884, 33 грн. включені до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за вересень 2011 року (а.с. 94-98, т.1).

Як пояснив суду представник позивача, ці податкові накладні виписані ПП "Етера ВК" на суми грошових коштів, сплачених йому в якості попередньої оплати (авансу).

При цьому послався на договір поручництва №1/6 від 06.09.11, укладений між Суржком Олександром Іллічем (поручник) та ПП "Етера ВК" (кредитор, в особі комерційного директора Суржка Є.О.), за умовами якого поручник зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань за договором поставки №3/09 від 01.09.11, укладеним між кредитором та ПП "Промбуд СВ" (боржник). Відповідно до п.3.1 цього договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником попередньої оплати за договором у сумі 173 306 грн. (а.с. 62, т.1)

Згідно з актом виконаних робіт від 20.09.11 громадянин Суржко Олександр Ілліч вніс до каси ПП "Етера ВК" грошові кошти в сумі 173 306 грн., а саме 06.09.11 - 52 200 грн., 07.09.11 - 80 100 грн., 10.09.11 - 29 000 грн., 20.09.11 - 12 006 грн., чим виконав умови договору поручництва №1/6 від 06.09.11. ПП "Етера ВК" зарахував вищевказану суму, як оплату за реалізований товар згідно зі специфікацією №1 від 01.09.11 до договору поставки №3/09 від 01.09.11. (а.с. 63, т.1).

Про поставку товарів за договором №3/09 від 01.09.11 ПП "Етера ВК" на адресу позивача виписана видаткова накладна №1/6 від 30.09.11 на суму 173 306 грн., у т.ч. ПДВ - 28 884, 33 грн. (а.с. 61, т.1).

Як пояснив суду представник позивача, фактично товар отримано позивачем 30.09.11, коли залучений позивачем перевізник ПП "Гласлайн" перевіз його від ПП "Етера ВК" на склад ПП "Гласлайн", з яким позивачем укладено договір №1/19 від 19.09.11 про відповідальне зберігання (а.с. 117, т.1). На підтвердження цих пояснень надав суду товарно-транспортну накладну від 30.09.11 (а.с. 135), копію довіреності №1/19 від 19.09.11 (а.с. 129), копію акту приймання - передачі товару №3 від 30.09.11. (а.с. 133,т.1)

Досліджуючи обставини реальності взаємовідносин позивача з ПП "Етера ВК" за договором поставки товару №4/09 від 03.09.11, суд установив, що згідно з умовами цього договору постачальник ПП "Етера ВК" (в особі директора Штанченка В.В.) зобов'язується поставити і передати у власність покупця ПП "Промбуд СВ" (в особі комерційного директора Суржка Є.О.) певний товар, а покупець зобов'язується прийняти і своєчасно здійснювати його оплату на умовах договору (а.с.65-66, т.1). Специфікацією №1 від 03.09.11 до цього договору визначено асортимент товару (запасні частини) та його вартість (266 955, 40 грн.) (а.с. 67, т.1)

На виконання умов даного договору ПП "Етера ВК" виписані позивачу:

- податкову накладну №31 від 19.09.11, видаткову накладну №1/19 від 19.09.11 на суму 116 317 грн., в т.ч. ПДВ - 19 386,17 грн. (а.с. 68, 69, т.1)

- податкову накладну №56 від 30.09.11, видаткову накладну №30/09 від 30.09.11 на суму 150 638, 40 грн., у т.ч. ПДВ - 25 106, 40 грн. (а.с. 71, 72, т.1)

Вказані податкові накладні на суму ПДВ 44 492, 50 грн. включені до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за вересень 2011 року (а.с. 94-98, т.1).

Всупереч умовам розділу 6 договору №4/09 від 03.09.11, який передбачав проведення розрахунків у безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на протязі 30 днів з моменту підписання договору, оплата за поставлений товар позивачем не здійснена. Доказів внесення змін до договору щодо порядку оплати, як це передбачено ст. 654 ЦК України, ст.188 ГК України, позивачем суду не надано.

Згідно з поясненнями представника позивача, перевезення товару від постачальника здійснено 19.09.11 та 30.09.11 залученим позивачем перевізником ПП "Гласлайн", який перевіз його від ПП "Етера ВК" на склад ПП «Гласлайн», з яким позивачем укладено договір №1/19 від 19.09.11 про відповідальне зберігання (а.с. 117, т.1). На підтвердження цього представник позивача надав суду товарно-транспортні накладні від 19.09.11, 30.09.11 (а.с. 134, 136, т.1), копію довіреностей №1/30 від 30.09.11 (а.с. 130, т1), копії актів приймання - передачі товару №1 від 19.09.11, №2 від 30.09.11 (а.с. 131, 132, т.1).

Щодо договору поставки №1/10 від 01.10.11, укладеного між позивачем (в особі директора Штанченка В.В.) та ПП "Етера ВК" (в особі комерційного директора Суржка Є.О.), суд установив, що згідно з його умовами ПП "Етера ВК" (постачальник) зобов'язується поставити і передати у власність ПП "Промбуд СВ" (покупця) товар (цемент марки ПЦ-500), а покупець зобов'язується прийняти і своєчасно здійснювати його оплату за умовах цього договору. (а.с.74-75, т.1).

ПП "Етера ВК" на адресу позивача виписані податкові накладні про поставку цементу на суму 939 144 грн., у т.ч. ПДВ - 156 524 грн., а саме:

- №20 від 07.10.11 на суму 43 000 грн., в т.ч. ПДВ - 7 166, 67 грн. (а.с. 76, т.1),

- №29 від 11.10.11 на суму 45 250 грн., в т.ч. ПДВ - 7 541,67 грн. (а.с. 77, т.1),

- №32 від 12.10.11 на суму 148 500 грн., в т.ч. ПДВ - 24 750 грн. (а.с. 78, т.1),

- №36 від 13.10.11 на суму 152 000 грн., в т.ч. ПДВ - 25 333,33 грн. (а.с. 79, т.1),

- №42 від 14.10.11 на суму 45 250 грн., в т.ч. ПДВ - 7 548,67 грн .(а.с. 80, т.1),

- №44 від 17.10.11 на суму 126 000 грн., в т.ч. ПДВ - 21 000 грн. (а.с. 81, т.1),

- №49 від 20.10.11 на суму 46 750 грн., в т.ч. ПДВ - 7 791,67 грн. (а.с. 82, т.1),

- №52 від 20.10.11 на суму 19 110 грн., в т.ч. ПДВ - 3 185 грн. (а.с. 83, т.1),

- №53 від 20.10.11 на суму 10 137 грн., в т.ч. ПДВ - 1 689,50 грн. (а.с. 84, т.1),

- №54 від 20.10.11 на суму 10 695 грн., в т.ч. ПДВ - 1 782,50 грн. (а.с. 85, т.1),

- №63 від 21.10.11 на суму 40 040, 33 грн., в т.ч. ПДВ - 6 673,33 грн. (а.с. 86, т.1),

- №73 від 25.10.11 на суму 45 500 грн., в т.ч. ПДВ - 7 583,33 грн. (а.с. 87, т.1),

- №77 від 26.10.11 на суму 91 000 грн., в т.ч. ПДВ - 15 166,67 грн. (а.с. 88, т.1),

- №78 від 27.10.11 на суму 46 750 грн., в т.ч. ПДВ - 7 791,67 грн. (а.с. 89, т.1),

- №80 від 27.10.11 на суму 69 160 грн., в т.ч. ПДВ - 11 526,67 грн. (а.с. 90, т.1).

Вказані податкові накладні на суму ПДВ 156 524 грн. включені до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за жовтень 2011 року (а.с. 99-104, т.1).

Як пояснив суду представник позивача, ці податкові накладні виписані ПП "Етера ВК" на суми грошових коштів, сплачених йому в якості попередньої оплати (авансу).

При цьому послався на договір поручництва №1/10П від 01.10.11, укладений між Суржком Євгенієм Олександровичем (поручник) та ПП "Етера ВК" (кредитор, в особі комерційного директора Суржка О.І.), за умовами якого поручник зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань за договором поставки №1/10 від 01.10.11, укладеним між кредитором та ПП "Промбуд СВ" (боржник). Відповідно до п.3.1 цього договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником попередньої оплати за договором у сумі 950 000 грн. (а.с. 91, т.1)

Згідно з актом виконаних робіт від 20.10.11 громадянин Суржко Євгеній Олександрович вніс до каси ПП "Етера ВК" грошові кошти в сумі 646 692 грн., а саме - 07.10.11 - 43 000 грн., 11.10.11 - 45 250 грн., 12.10.11 - 148 500 грн., 13.10.11 - 152 000 грн., 14.10.11 - 45 250 грн., 17.10.11 - 126 000 грн., 20.10.11 - 46 750 грн., 20.10.11 - 19 110 грн., 20.10.11 - 10 137 грн., 20.10.11 - 10 695 грн., чим виконав умови договору поручництва №1/10п від 01.10.11. ПП "Етера ВК" зараховує вищевказану суму, як оплату за реалізований товар згідно договору поставки №1/10 від 01.10.11 (а.с. 92, т.1).

Згідно з актом виконаних робіт від 27.10.11 громадянин Суржко Євгеній Олександрович вніс до каси ПП "Етера ВК" грошові кошти в сумі 292 450 грн., а саме 21.10.11 - 40 040 грн., 25.10.11 - 45 500 грн., 26.10.11 - 91 000 грн., 27.10.11 - 46 750 грн., 27.10.11 - 69 160 грн., чим виконав умови договору поручництва №1/10п від 01.10.11. ПП "Етера ВК" зараховує вищевказану суму, як оплату за реалізований товар згідно договору поставки №1/10 від 01.10.11 (а.с. 93, т.1).

Як установлено судом, товар на виконання умов договору №1/10 від 01.10.11 позивачу не поставлений.

Доводячи право на формування податкового кредиту за цими господарськими операціями, представник позивача пояснив, що право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникло у нього за першою подією, як це передбачено п.198.2 ст.198 П?К України. Щодо господарських операцій за договорами поставки №3/09 від 01.09.11, №1/10 від 01.10.11, такою подією стало внесення Суржком О.І. та Суржком Є.О. (сторонами договорів поручництва №1/6 від 06.09.11, №1/10П від 01.10.11) коштів до каси ПП "Етера ВК" на оплату товарів, сплачених авансом, у зв'язку з чим останнім виписані позивачу податкові накладні. Щодо господарських операцій за договором поставки №4/09 від 03.09.11, такою подією стала дата отримання позивачем товарів від ПП "Етера ВК", що підтверджено виписаним ним податковими накладними.

Згідно з пунктами 201.6, 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.4 статті 201 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналізуючи зміст договорів поручництва №1/6 від 06.09.11, №1/10П від 01.10.11, на які посилався позивач, та характер відносин сторін, передбачених цими договорами, суд дійшов до висновку, що вказані договори за своєю правовою природою є договорами поруки, якими забезпечено виконання зобов'язань за договорами поставки.

Згідно зі статтями 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Системний аналіз статей 187, 198, 201 ПК України свідчить, що для віднесення платником податку до податкового кредиту суми податку на додану вартість платникові податків необхідно, зокрема, підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факти отримання товарів/послуг, та їх оплати, а також засвідчити наявність мети отримання товарів/послуг, пов'язаної із подальшим використанням отриманих товарів/послуг у межах господарської діяльності платника податку. При цьому юридичними фактами, які породжують право на податковий кредит, закон визначає або сплату безпосередньо платником податку коштів на оплату товарів/послуг, або отримання ним товарів/послуг.

Перелік платників податку для цілей оподаткування ПДВ міститься у статті 180 ПК України. Відповідно до пункту 180.1 статті 180 ПК України для цілей оподаткування платником податку є: 1) будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також: особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством; особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено. Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб'єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7 статті 197 цього Кодексу; 4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи; 5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном. 6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством; 7) особа, що уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 8) особа - інвестор (оператор), який веде окремий податковий облік, пов'язаний з виконанням угоди про розподіл продукції.

Згідно з підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особа для цілей розділу V цього Кодексу - будь-яка із зазначених нижче осіб: суб'єкт господарювання - юридична особа, в тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення таких інвестицій; інша юридична особа, що не є суб'єктом господарювання; фізична особа (громадянин України, іноземець та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, що належить згідно із законодавством до підприємницької (крім фізичних осіб, що знаходяться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва відповідно до законодавства), та/або ввозить товари на митну територію України; представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи.

Відтак, здійснення оплати за товар поручителями, які не є платниками податку на додану вартість, виключає право боржника на віднесення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту з ПДВ.

З огляду на те, що позивач є учасником у зобов'язанні, забезпеченому порукою, виконання не ним, а іншими особами, які не є платниками ПДВ, зобов'язань за договором поставки щодо оплати товарів, не дає позивачу право на віднесення сум податку на додану вартість, які ним не сплачувалися, до складу податкового кредиту.

Суд також зазначає, що сплата готівкових коштів поручителями за товари, придбані позивачем, не відповідає умовам розділу 6 договорів поставки №3/09 від 01.09.11, №1/10 від 01.10.11, згідно з якими розрахунки здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів. Доказів внесення змін до договорів щодо порядку оплати, як це передбачено ст. 654 ЦК України, ст.188 ГК України, позивачем суду не надано.

Окрім того, представник позивача, доводячи виконання зобов'язань за вказаними договорами в частині оплати поставленого товару, надав суду копії квитанцій до прибуткових касових ордерів ПП "Етера ВК", підписані Суржком Є.О., про прийняття готівки від Суржка Олександра Ілліча на підставі договору поручництва №1/6 від 06.09.11 (а.с. 122, т.1), а також квитанції до прибуткових касових ордерів ПП "Етера ВК", підписані Суржком О.І., про прийняття готівки від Суржка Євгенія Олександровича на підставі договору поручництва №1/10П від 01.10.11 (а.с. 118 - 121, т.1). Воднораз, на вимогу суду представником позивача не надано журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів та касову книгу за формою, установленою Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 №637, які велися за прибутковими операціями щодо надходження готівки до каси ПП "Етера ВК".

Як пояснив суду представник позивача ПП "Промбуд СВ" за довіреністю Суржко Олександр Ілліч (а.с. 48, т.1), саме він, а також його син Суржко Євгеній Олександрович виступали поручителями за договорами поручництва №1/6 від 06.09.11, №1/10П від 01.10.11, укладеними з ПП "Етера ВК".

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що Суржко Є.О. представляв також сторону постачальника у договорах поставки №3/09 від 01.09.11, №4/09 від 03.09.11, підписавши їх як комерційний директор ПП "Етера ВК", а Суржко О.І. представляв сторону постачальника у договорі поставки №1/10 від 01.10.11, підписавши його як комерційний директор ПП "Етера ВК".

Дослідженням реєстраційної справи ПП "Етера ВК" установлено, що підприємство зареєстровано як юридична особа 02.06.10. На час існування спірних правовідносин, його засновником та директором значився ОСОБА_4 Відомості про інших осіб, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, як того вимагає абз.11 ч.2 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не вносилися. З 07.09.12 засновником та директором ПП "Етера ВК" зареєстрований Суржко Євгеній Олександрович. (а.с. 222- 281, т.1).

Матеріали реєстраційної справи ПП "Промбуд СВ" свідчать що підприємство зареєстровано як юридична особа 02.06.10 на ім'я Штанченка В.В., який значився його засновником та директором до 04.09.13, коли засновником та директором ПП "Промбуд СВ" зареєстрований Суржко Олександр Ілліч. (а.с. 1 - 69, т.1).

Як пояснив суду представник позивача Суржко О.І., наразі ПП "Промбуд СВ", як боржник за договорами поручництва №1/6 від 06.09.11, №1/10П від 01.10.11, своїх зобов'язань по оплаті поставок, забезпечених порукою, перед поручителями не виконало.

Досліджуючи обставини виконання спірних господарських операцій з поставки товарів, суд виходив з того, що реальність операцій з придбання товарів має підтверджуватись зокрема документами про фізичне переміщення придбаних товарів у просторі та документами про зберігання придбаних товарів, а також використання їх у власній господарській діяльності.

Суд критично оцінює документи, надані представником позивача на підтвердження транспортування (перевезення) товарів, їх прийняття за кількістю та якістю, виконання вантажно-розвантажувальних робіт, зберігання товарів, оскільки вони не узгоджується з іншими матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Так, товарно-транспортні накладні від 19.09.11, 30.09.11, 30.09.11 не відповідають вимогам до первинного документу, установленим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 №363, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.02.98 за №128/2568, позаяк не містять підписів уповноважених осіб перевізника ПП "Гласлайн", зокрема водія.

Посилання на довіреності ПП "Промбуд СВ" №1/19 від 19.09.11, №1/30 від 30.09.11 на ім'я Штанченка В.В. відсутнє як у видаткових накладних ПП "Етера ВК", так і в товарно-транспортних накладних ПП "Гласлайн", за якими позивач нібито отримував товари від постачальника/перевізника. Більш того, довіреність №1/19 від 19.09.11 видана строком до 28.09.11, а тому станом на 30.09.11, коли згідно з поясненнями представника позивача відбувалося приймання-товару, вона була недійсна, а відтак - не могла бути підставою для відпуску/отримання товарно-матеріальних цінностей. Зазначення у довіреності №1/30 від 30.09.11 у переліку цінностей, які належить отримати, товарів, що були предметом поставки за видатковою накладною №1/19 від 19.09.11, суперечить обставинам поставки товарів, повідомленим суду представником позивача. Журнал реєстрації довіреностей, обов'язкове ведення якого передбачено Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 №99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.96 за №293/1318, позивачем суду не надано. Також суду не надано доказів укладання договору перевезення між позивачем та ПП "Гласлайн", проведення розрахунків за ним, а також за договором про відповідальне зберігання №1/19 від 19.09.11.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка директор ПП "Гласлайн" ОСОБА_5 не зміг пояснити суду фактичних обставин перевезення товарів від ПП "Етера ВК" та прийняття їх на зберігання, а також складання первинних документів, які опосередковували ці взаємовідносини, пояснивши це їх втратою.

Крім того, у ході розгляду справи судом установлено, що ПП "Етера ВК" не мали технічних та технологічних можливостей для поставки товарів, оскільки у нього відсутні матеріально-технічні ресурси, транспортні засоби, складські приміщення, економічно необхідні для виконання таких господарських операцій. Ці обставини підтверджені актом Кіровоградської ОДПІ №59/1520/37097095 від 25.01.13 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Етера ВК" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за вересень 2011 року, жовтень 2011 року, грудень 2011 року", що використаний відповідачем під час перевірки позивача (а.с. 40 -42).

Враховуючи з'ясовані обставини, з огляду на те, що документи, надані позивачем суду на підтвердження здійснення господарських операцій з ПП "Етера ВК", мають суперечливий характер, складені з порушенням вимог чинних законодавчих актів, суд не приймає їх в якості належних доказів на підтвердження оплати/поставки товарів.

Суд також враховує, що первинні документи, надані суду, не подавалися позивачем податковому органу на перевірку.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Абзацом 2 пункту 44.7 статті 44 ПК України передбачено, що протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

З огляду на те, що позивач не надавав первинні документи на перевірку податковому органу, а також після отримання акту перевірки, це дає суду підстави вважати, що такі документи, зокрема податкові накладні, були відсутні у позивача на час складення звітності, а суми ПДВ, включені до складу податкового кредиту, всупереч п.198.6 ст.198 ПК України є непідтвердженими.

Таким чином, з огляду на те, що наявні в матеріалах справи документи, які за твердженням представника позивача підтверджують здійснення спірних господарських операцій позивача з ПП "Етера ВК", містять недостовірну інформацію, мають дефекти в оформленні, а також враховуючи відсутність документів, ведення яких передбачено законодавством, суд прийшов до висновку про непідтвердження реальності господарських операції позивача з цим контрагентом. Отже, враховуючи недоведеність фактичного постачання ПП "Етера ВК" позивачу товарів, суд погоджується з висновками відповідача про безпідставність формування податкового кредиту з ПДВ за цими операціями.

Як вказав Верховний Суд України у постанові від 08.09.09 №09/143, висновки якої є в силу 244-2 КАС України є обов'язковими для всіх судів України, надання податковому органу належним чином усіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

За правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 07.02.12 №21-425во10, наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови встановлення судом факту нездійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту.

При цьому суд зазначає, що установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідні господарські операції, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків, зважаючи на встановлену відсутність реального вчинення цих господарських операцій та відсутність зв'язку між такими операціями та господарською діяльністю платника податків.

Наслідки порушення податкового законодавства, зокрема у податковому обліку, повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Відсутність судових рішень про визнання недійсними (нікчемними) укладених правочинів, не може розглядатися як перешкода для коригування (зменшення) податкового кредиту позивачу, з огляду на встановлені порушення податкового законодавства, що призвели до виникнення грошових зобов'язань з податку на додану вартість.

Доводи представника позивача, що на час здійснення спірних господарських операцій ПП "Етера ВК" було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, є непереконливими, оскільки ці обставини не спростовують висновків акту перевірки та встановлені у судовому засіданні обставини щодо недійсності взаємовідносин позивача з цим контрагентом.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що порушення позивачем приписів податкового законодавства під час декларування взаємовідносин з його контрагентом ПП "Етера ВК" знайшло своє належне підтвердження в ході судового розгляду справи.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Таким чином, встановивши за результатами перевірки факт завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за вересень, жовтень 2011 року на суму 229 901 грн., який призвів до заниження податкових зобов'язань з ПДВ перед бюджетом на цю суму, податковий орган правомірно донарахував позивачу грошове зобов'язання з ПДВ 229 901 грн., а також наклав на позивача штраф, передбачений п. 123.1 ст. 123 ПК України, у розмірі 57 475 грн., винісши податкове повідомлення - рішення форми "Р" №0000710227 від 04.06.13.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачем у ході судового розгляду доведено правомірність спірного податкового повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ №0000710227 від 04.06.13, а позивачем не спростовані факти порушення податкового законодавства, встановлені податковим органом, тому суд не вбачає підстав для задоволення позову про скасування цього рішення.

Враховуючи, що спір вирішено не на користь позивача, підстави для присудження йому судового збору, сплаченого при зверненні до суду, відсутні.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "Промбуд СВ" відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш