Постанова

від 21.10.2013 по справі 607/17117/13-п

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2013 року Справа №607/17117/13-п

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Холяви О.І., при секретарі Кісіль Т.М., з участю прокурора Голомші М.Я., та захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі матеріали, які надійшли із спецпідрозділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління СБ України в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця смт. Гусятин Тернопільської області, одруженого, працюючого головним лікарем Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

за ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

в с т а н о в и в:

спецпідрозділом по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління СБ України в Тернопільській області направлено в суд матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ознаками ст.172-7 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення №13 від 19 вересня 2013 року вбачається, що ОСОБА_2, перебуваючи на посаді головного лікаря Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні, в період з 01 вересня 2012 року по 10 вересня 2013 року та відповідно до п.п. «а» п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» - будучи суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення, володіючи нормативно-правовою базою, що регламентує засади службових та адміністративних відносин, з метою одержання неправомірної вигоди власним сином ОСОБА_3 та дружиною ОСОБА_4 від здійснення господарської діяльності, умисно, всупереч п.1,2 ч.1 ст.14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та негайно не повідомив керівництво департаменту охорони здоров'я Тернопільської обласної державної адміністрації та Тернопільської обласної ради про те, що уклав та особисто підписав з ТОВ «Конвалія СВЛ» (код ЄДРПОУ 23593422, м.Тернопіль, вул.Гетьмана Сагайдачного, 2, засновниками ТОВ «Конвалія СВЛ» є близькі родичі ОСОБА_2, а саме: дружина - ОСОБА_4 та син - ОСОБА_3) договір оренди нежитлового приміщення, площею 32,89 кв.м., що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області від 01.07.2011 року №11 з додатками: актом прийому - передачі від 01.07.2011 року, додатком №1 від 01.07.2011 року, додатком б/н від 01.06.2013 року та договір оренди нежитлового приміщення, площею 19,09 кв.м. з долею площі спільного користування 9,55 кв.м., що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області від 04.06.2013 року №7 з додатком: актом прийому - передачі від червня 2013 року, які діють по теперішній час. Спецпідрозділом по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління СБ України в Тернопільській області встановлено, що ОСОБА_2 уклав та особисто підписав вищевказані договори без погодження Тернопільської обласної ради, тобто в порушення п.3 Положення про порядок надання в оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області, затвердженого рішенням Тернопільської обласної ради від 05 січня 2012 року №1312, яким передбачено, що повноваження орендодавця майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області здійснює Тернопільська обласна рада та п.9.3 статут Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні, затвердженого розпорядженням голови Тернопільської обласної ради від 30 грудня 2003 року, яким передбачено, що лікарня з дозволу обласної ради має право продавати і передавати іншим підприємствам, організаціям та установам, обмінювати і здавати в оренду, надавати тимчасово в безкоштовне користування належні їй будівлі, обладнання, транспортні та інші основні засоби, списувати їх з балансу.

Таким чином, головний лікар Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні ОСОБА_2 умисно, всупереч п.1,2 ч.1 ст.14 Закону України «Про засади запобігання і протидію корупції», не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно не повідомив керівництво департаменту охорони здоров'я Тернопільської обласної державної адміністрації та Тернопільської обласної ради про наявність конфлікту інтересів , чим вчинив корупційне правопорушення, передбачене п.1,2 ч.1 ст.14 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» та ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні просив притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, так як вважає, що в його діях є склад корупційного правопорушення, передбаченого ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Захисник ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, про те, що ОСОБА_2 одержав неправомірну вигоду та не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів при укладенні договору оренди на два приміщення лікарні з ТОВ «Конвалія СВЛ».

ОСОБА_2 в судовому засіданні своєї вини у вчиненому не визнав та пояснив, що викладені в протоколі про корупційне правопорушення відомості не відповідають дійсності, на посаді головного лікаря Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні він перебуває з 04.09.2001 року, в коло його функціональних обов'язків входить організація та контроль за діяльністю лікарні та забезпечення лікувально-діагностичного процесу. На території Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні орендує два приміщення ТОВ «Конвалія СВЛ», засновниками якого є його родичі, а саме: син - ОСОБА_3 та дружина - ОСОБА_4, він не являється засновником, ні службовою особою вказаного товариства. Крім цього, конкурс на право оренди приміщень Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні проводила Тернопільська обласна рада, за результатами якого, переможцем визнано ТОВ «Конвалія СВЛ», у зв'язку з чим ним укладено договір оренди на два приміщення лікарні з директором вищевказаного товариства ОСОБА_5 Вигоди від укладення договору оренди він не отримував та не мав наміру її отримувати, кошти ТОВ «Конвалія СВЛ» своєчасно перераховувались на розрахунковий рахунок Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні для забезпечення фінансування видатків на утримання будівель лікарні та комунікацій в належному стані, крім цього до 2013 року п'ятдесят відсотків від отриманої орендної плати перераховувалися на рахунок Тернопільської обласної ради. Крім цього, вважає, що в нього з ТОВ «Конвалія СВЛ» у зв'язку із її діяльністю на території Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні конфлікту інтересів не виникало, оскільки не виникало суперечності між його особистими інтересами та його, ОСОБА_2, службовими повноваженнями, наявність яких могла б вплинути на об'єктивність або неупередженість укладення договору оренди на два приміщення лікарні з директором вищевказаного товариства.

Допитаний в судовому засіданні представник Тернопільської обласної ради ОСОБА_6 пояснив, що згідно п.3 Положення про порядок надання в оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області, затвердженого рішенням Тернопільської обласної ради від 05 січня 2012 року №1312, передбачено, що повноваження орендодавця майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області здійснює Тернопільська обласна рада та згідно п.9.3 статут Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні, затвердженого розпорядженням голови Тернопільської обласної ради від 30 грудня 2003 року, передбачено, що лікарня з дозволу обласної ради має право продавати і передавати іншим підприємствам, організаціям та установам, обмінювати і здавати в оренду, надавати тимчасово в безкоштовне користування належні їй будівлі, обладнання, транспортні та інші основні засоби, списувати їх з балансу. Крім того, до 2013 року передбачався обов'язок орендодавців комунального майна, зокрема Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні, по перерахунку п'ятдесяти відсотків від отриманої орендної плати на рахунок Тернопільської обласної ради. Крім того, згідно вимог Положення про порядок надання в оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області від 27.04.2007 року та від 05.01.2012 року, - орендар який бажає взяти участь у конкурсі на оренду майна подає в Тернопільську обласну раду, в тому числі, копії установчих документів, вимоги вказаних положень зі сторони ТзОВ «Конвалія СВЛ» були дотримані (що додатково підтверджується а.м.322-328), та в розпорядження Тернопільської обласної ради надано копію статуту ТзОВ «Конвалія СВЛ» згідно п.1.3. якого вбачається що учасниками (власниками) Товариства є фізичні особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4, тобто син та дружина ОСОБА_2.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_2, думку прокурора та захисника, встановив наступне.

Згідно з диспозицією ст.172-7 КУпАП, адміністративним правопорушенням у даному випадку є неповідомлення особою безпосереднього керівника, у випадках передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів.

Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за даною статтею необхідна наявність двох складових: 1) конфлікт інтересів та 2) неповідомлення особою безпосереднього керівника про наявність такого конфлікту інтересів.

Вирішуючи питання про зміст, спрямованість умислу та винуватості особи, яка є суб'єктом відповідальності за даним адміністративним правопорушенням, стосовно неповідомлення особою безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів, відповідно до вимог ст.14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», суд має виходити не тільки з конкретних положень того чи іншого пункту цієї статті, але й із законодавчого визначених понять: корупції, корупційного правопорушення і конфлікту інтересів, які сформульовані у ч.1 ст.1 цього Закону.

Зокрема, відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»:

- конфлікт інтересів це суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами особи чи близьких їй осіб та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень;

- корупційним правопорушенням визнається умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 4 цього Закону, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність;

- корупція - це використання особою, зазначеною в частині першій статті 4 цього Закону, наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній в частині першій статті 4 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей.

При цьому відповідно до тлумачень «конфлікту інтересів» зміст цього поняття визначають такі дві обов'язкові складові:

- конфлікт інтересів - це суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями;

- наявність такої суперечності може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.

Таким чином, не будь-яка суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями створює конфлікт інтересів, оскільки особистий інтерес особи та її службові повноваження можуть не суперечити один одному.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» діяння визнається корупційним правопорушенням, якщо воно: є умисним; містить ознаки корупції; вчинене певним суб'єктом - особою, зазначеною у ст.4 Закону; і за нього законом установлена юридична відповідальність певного виду - кримінальна, адміністративна, цивільно-правова та дисциплінарна.

Так, згідно розпорядження голови Тернопільської обласної ради №285 від 04.09.2001 року (а.м.264), ОСОБА_2 призначено на посаду головного лікаря Тернопільської обласної клінічної психоневрологічної лікарні з 04.09.2001 року та покладено на нього обов'язки відповідно до Статуту Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні, який затверджено розпорядженням голови Тернопільської обласної ради від 30.12.2003р. Тобто, згідно п.п. "а", "б" ч.2 ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», ОСОБА_2 є суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення.

Поняття «корупція» міститься у ст.1 Закону та відповідно до тлумачень має містити наступні ознаки. Так, корупцією є використання особою, зазначеною у ст.4 Закону, наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди. Ознаками цього є: діяння у виді використання службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей; суб'єкт - особа, зазначена у ст.4 Закону; мета одержання неправомірної вигоди.

Діяння за визначенням не може бути визнане корупційним правопорушенням, якщо воно, відповідно: не відповідає визначеному в Законі опису дії чи бездіяльності або є необережним, або є умисним, але не вчинене з метою, визначеною в Законі, або вчинене особою, не зазначеною у ст.4 Закону, або за нього законом не установлена кримінальна, адміністративна, цивільно-правова та дисциплінарна відповідальність.

Склад корупційного правопорушення передбачає наявність чотирьох взаємозумовлених і взаємопов'язаних елементів: об'єкта та об'єктивної сторони, суб'єкта і суб'єктивної сторони. Відсутність хоча б однієї з вказаних ознак виключає наявність корупційного діяння.

Згідно дослідженого в судовому засіданні протоколу про вчинення адміністративного корупційного правопорушення №13 від 19.09.2013 року (а.м.3-7), вбачається відсутність будь-яких даних які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_2 умисного характеру. Тобто, суб'єктивна сторона корупційного правопорушення насамперед повинна характеризуватися певним корупційним умислом (прямим) та неправомірним використанням можливостей, що витікають з його посадових повноважень. В матеріалах справи не має жодних даних про те, що ОСОБА_2 використовував своє посадове становище з метою незаконного одержання за це благ, послуг, пільг або інших переваг.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст.1 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», корупційне правопорушення може бути вчинено особою лише умисно.

Згідно зі ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала.

Відповідно до ст. 172-7 КУпАП відповідальність осіб, зазначених у пункті 1 підпунктах «а», «б» пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» настає за неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів. У цій статті під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення або не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень. При цьому конфлікт інтересів повинен бути не уявним, а реальним (очевидним), і передбачуваним.

За змістом ст. 172-7 КУпАП особистий інтерес - це користь, вигода яка стосується (або цікавить) особу, і які вона бажає отримати для себе особисто або близьких родичів.

Об'єктивна сторона даного правопорушення полягає у бездіяльності особи, яка знала про наявність особистих інтересів чи обставин, що можуть вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, привести до невиконання або неналежного виконання своїх посадових обов'язків, тому зобов'язана була повідомити про це свого керівника, однак не зробила цього.

Так, в судовому засіданні не було встановлено, та відповідно прокурором не доведено, що під час виконання ОСОБА_2 своїх посадових обов'язків наявність в складі засновників підприємства сина та дружини безпосередньо вплинули на об'єктивність або неупередженість прийняття ним рішень щодо оренди нежитлових приміщень.

Крім того, згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 25 травня 1998 року «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією» судам рекомендується особливу увагу звертати на з'ясування в кожній справі таких питань: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад корупційного правопорушення, передбаченого Законом; чи особа є винною в його вчиненні; чи належить вона до суб'єктів цього правопорушення; чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені ст.38 КУпАП; чи немає інших обставин, що виключають провадження в справі. Суди мають також з'ясовувати мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв'язку між діянням і виконанням останньою службових (посадових) повноважень, а у відповідних випадках - мети правопорушення.

Згідно дослідженого в судовому засіданні протоколу про вчинення адміністративного корупційного правопорушення №13 від 19.09.2013 року (а.м.3-7), вбачається що метою вчинення ОСОБА_2 корупційного правопорушення є одержання неправомірної вигоди власним сином ОСОБА_3 та дружиною ОСОБА_4 від здійснення господарської діяльності. Проте згідно долучених до матеріалів справи довідки №391 від 02.10.2013 року та довідки №80 від 02.10.2013 року, встановлено що ОСОБА_4 працює у Тернопільському медичному університеті ім. І. Горбачевського на посаді завідувача кафедри, а ОСОБА_3 працює в Тернопільському облонкодиспансері на посаді заступника головного лікаря з хірургічної роботи, жодних підтверджуючих даних про факт отримання ними будь-якої вигоди від здійснення господарської діяльності ТзОВ «Конвалія СВЛ» в розпорядження суду прокурором не надано.

В розумінні ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно ст.10 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариства мають право, зокрема, брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів. Проте, жодними матеріалами справи не знаходить свого підтвердження, те що засновниками ТзОВ «Конвалія СВЛ» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримано будь-який прибуток від здійснення господарської діяльності ТзОВ «Конвалія СВЛ», а також не підтверджено що такий прибуток отримано саме від оренди зазначених нежитлових приміщень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого п.1,2 ч.1 ст.14 Закону України «Про засади запобігання і протидію корупції» та ст.172-7 КУпАП, оскільки допустимі докази, які б свідчили про наявність в його діях умислу, мети вчинення та складу корупційного правопорушення, в матеріалах справи відсутні.

На підставі наведеного, керуючись Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», ст.ст.172-7, 280, 283, 284 КУпАП, суд -

п о с т а н о в и в:

провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст.172-7 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи поданням прокурора. Постанова судді може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подання прокурора подаються до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Суддя Холява О.І.