Ухвала

від 20.03.2014 по справі 810/6080/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/6080/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

20 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Федотов І.В.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Судакевич А.О.

пр-к позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 звернулася в суд з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.06.2013 року №0000721720/1054.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив ухвалене рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у період з 31.05.2013 року по 01.06.2013 року посадовою особою Ірпінської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_6 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини із платниками податків ТОВ «Магірус ЛТД» (код за ЄДРПОУ 37122550) та ПП «Авто Інвест» (код за ЄДРПОУ 36798394) за листопад, грудень 2011 року.

За результатами перевірки складено Акт від 07.06.2013 року №709/172/НОМЕР_1, який містить висновки про порушення позивачем частин першої, п'ятої статті 203, частин першої, другої статті 215, частини першої статті 216, статей 228, 626, 629, 650, 655, 658 та 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовленні ними по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_6, ТОВ «Магірус ЛТД» та ПП «Авто Інвест»; пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податковий кредит з податку на додану вартість за листопад, грудень 2011 року на загальну суму 73405,00 грн.

Висновок податкового органу ґрунтується на використаному під час аналізу господарських правовідносин позивача та його контрагентів ТОВ «Магірус ЛТД» та ПП «Авто Інвест» актів: Білоцерківської ОДПІ від 06.07.2012 №1833/22-3/37122550 «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Магірус ЛТД», відповідно до якого юридична особа відсутня за податковою адресою; ДПС у Шевченківському районі м. Києва від 23.11.2012 №1986/2240/36798394 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Авто Інвест» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податкових кредит за листопад, грудень 2011 року, лютий 2012 року». За результатами перевірки яких податковий орган дійшов висновку про нікчемність всіх укладених ними договорів, у зв'язку з відсутність фізичних та технічних можливостей, кваліфікованого персоналу для здійснення задекларованих господарських операцій.

На підставі зазначеного податковим органом зроблено висновок, що сума податку на додану вартість сплачена позивачем за господарськими операціями з ТОВ «Магірус ЛТД» та ПП «Авто Інвест» включена до складу податкового кредиту безпідставно.

На підставі акту відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.06.2013 року №0000721720/1054, згідно з яким позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 100107,50 грн., у тому числі, за основним платежем - 73405,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 36702,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що укладені між позивачем та ТОВ «Магірус ЛТД», ПП «Авто Інвест» правочини відповідають вимогам чинного законодавства України.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися враховуючи наступні обставини справи.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Отже, наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту та валових витрат, зокрема податкових накладних, виписаних платником податку, є обов'язковою, для визнання правомірності формування таких за умови, якщо відомості в таких документах відповідають дійсності, і якщо господарські операції мали реальний характер та придбані товари (роботи, послуги) використовувалися в господарській діяльності платника податку.

Як встановлено судом першої інстанції, між покупцем - ФОП ОСОБА_6 та продавцем - ТОВ «Магірус ЛТД» укладений договір поставки від 25.08.2011 року №11541, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити та передати товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (пункт 1 договору).

Крім того, між замовником - ФОП ОСОБА_6 та виконавцем - ПП «Авто Інвест» укладений договір від 23.08.2011 року №1252 про надання послуг, відповідно до якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з мийки та фарбування торгових кіосків, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.

Факт надання послуг та товарів позивачу за зазначеними договорами та оплати їх вартості підтверджується документально; господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Доказами реальності господарської операції є первинні документи, які складалися відповідно до вимог діючого законодавства. Поставка товару здійснювалася власним транспортом позивача найманим працівником (а.с.190-192).

Оплату за придбані послуги здійснено позивачем у безготівковій формі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Податок на додану вартість сплачений у складі ціни придбаних товарів, включено позивачем до податкового кредиту підприємства за відповідні періоди.

Для позивача за укладеним договором мало місце реальне настання правових наслідків, ним обумовлених.

Також, судом першої інстанції встановлено, що на час здійснення господарських операцій з позивачем, ТОВ «Магірус ЛТД» та ПП «Авто Інвест» було правоздатною та дієздатною юридичною особою, створеною та зареєстрованою у відповідності до чинного законодавства України, доказів того, що позивач знав або міг знати про недостовірність відомостей Єдиного державного реєстру Юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо вказаних юридичних осіб суду не надано.

Доводи відповідача про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Магірус ЛТД», ПП «Авто Інвест» не підтверджуються об'єктивними доказами та спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість у складі ціни придбаних товарів та послуг за податковими накладними, отриманими від контрагентів є обґрунтованими.

Враховуючи, що судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ч.1 ст.41, ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя І.В.Федотов

Повний текст виготовлено - 21.03.2014 р.

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Федотов І.В.