Постанова

від 06.03.2014 по справі 804/3007/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2014 р. Справа № 804/3007/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

при секретарі судового засідання - Решетнік А.М.

за участю:

представника позивача - Могили Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Європолімер» до державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

25.02.2014 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Європолімер» до державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 12.02.2014 року № 0000862201 та № 0000872201.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська на підставі висновків, викладених у акті перевірки від 17.01.2014 року № 100/04-61-22-1/33474972 винесено податкові повідомлення-рішення № 0000862201, яким підприємству визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 710 695,00 грн., та № 0000872201, яким підприємству визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 738 216,03 грн. Позивач з зазначеними рішеннями не погоджується, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки здійснював господарську діяльність у відповідності до вимог податкового законодавства. Реальність господарських операцій підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав суду пояснення відповідно до обставин, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином та завчасно, що підтверджується розпискою яка міститься в матеріалах справи, але правом на участь у судовому засіданні не скористався, письмових заперечень проти позову не надав. До суду 05.03.2014 року надійшло клопотання відповідача про перенесення судового розгляду справи, проте судом вказане клопотання було визнано необґрунтованим, а неявку представника відповідача неповажною.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Європолімер» зареєстроване як юридична особа 23.03.2005 року та перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

17.01.2014 року працівниками державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області складено акт № 100/04-61-22-1/33474971 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Європолімер» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року».

Відповідно до висновків, викладених у вказаному акті, перевіркою встановлено наступні порушення:

1) п.198.3 ст. 198, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 631 079,0 грн., у т.ч. за липень 2011 року на суму 105 683,0 грн., за жовтень 2011 року на суму 108 281,0 грн., за листопад 2011 року на суму 104 500,0 грн., за березень 2012 року на суму 109 645,0 грн., за квітень 2012 року на суму 202 970,00 грн., з урахуванням ст. 102 ПКУ;

2) ст.134, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України , ТОВ «Європолімер» занижено податок на прибуток на загальну суму 669 457,30 грн. у тому числі у 3 кварталі 2011 року на суму 121 535,45 грн., у 4 кварталі 2011 року на суму 272 886,95 грн., у 1 кварталі 2012 року на суму 275 034,90 грн., з урахуванням ст. 102 ПКУ;

3) пп.164.2.2 п.164.2 ст.164, п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України в частині не перерахування, не утримання та не перерахування до бюджету з сум доходу виплаченого гр. ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вересні 2011 року, що призвело до виникнення недобору податку з доходів фізичних осіб у сумі 2 467,50 грн.;

4) п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16, п.46.1 ст. 46, п.103.9 ст.103 ПКУ ТОВ «Європолімер» несвоєчасно подано до ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська Розрахунки (звіти) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, що є додатками ПН до рядка 17 (таблиця 1) «Податкової декларації з податку на прибуток підприємства», за І півріччя 2012 року, 9 місяців 2012 року та за 2012 рік, за що підприємству нарахована штрафна санкція у сумі 510,00 грн.

Копію вказаного акту отримано директором підприємства 29.01.2014 року, що підтверджується відповідним підписом.

Не погодившись з вищевказаними висновками, позивачем подано письмові заперечення до акту перевірки за вих. № 04/02-1 від 04.02.2014 року.

Листом від 10.02.2014 року № 2467/10/04-61-22-1 відповідач повідомив про залишення без змін висновків, викладених у акті перевірки від 17.01.2014 року № 100/04-61-22-1/33474971.

На підставі висновків, викладених у акті перевірки та листі про результатами розгляду заперечень на акт перевірки, податковим органом 12.02.2014 року винесено податкові повідомлення-рішення № 0000862201, відповідно до якого позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 710 695,00 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 631 079 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 79 616 грн., № 0000872201, відповідно до якого позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 738 216,03 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 669 457,30 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 68 758,73 грн.

Вирішуючи правомірність визначеного податковим органом ТОВ «Європолімер» грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, а також з метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування витрат та податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування суд зазначає, що йому належить з'ясувати, зокрема, такі обставини, як: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

З акту перевірки та матеріалів справи вбачається, що фактичною підставою для винесення оспорюваних рішень стали наступні обставини.

У перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з контрагентами ТОВ «Гал-Кат» та ПП «Гал-Полімер», у вказаних контрагентів здійснювалось придбання поліетилену та полімерних матеріалів. Згідно висновків податкового органу дані підприємствами є транзитерами, тобто їх діяльність спрямована лише на здійснення операцій з надання податкової вигоди шляхом штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Як вбачається з акту перевірки до вказаного висновку податковий орган дійшов у зв'язку з тим, що вказані контрагенти позивача визнані банкрутами, тобто не мають трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності.

Окрім того, податковим органом зроблено висновок про те, що операції позивача з вказаними контрагентами порушують ч.ч. 1,5 ст. 203, ч.ч. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства.

Вказаний висновок ґрунтується на тому, що в ході перевірки податковим органом проведено аналіз достовірності та правильності заповнення товарно-транспортних накладних та встановлено, що відображені в них дані не дають можливості визначити, де саме виконувалось завантаження-розвантаження товару, оскільки в графі пункт навантаження вказано м. Львів та пункт розвантаження м. Дніпропетровська, тобто не вказано конкретної адреси, що на думку податкового органу не може підтвердити реальність здійснення вказаних операцій та не підтверджує факт купівлі-продажу товару.

У листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» проаналізовано відповідні законодавчі норми та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також у листі визначено приблизний перелік обставин, які можуть указувати на відсутність відповідної господарської операції.

Відповідно до зазначеного Листа, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, якщо реальність здійснених господарських операцій ставиться під сумнів.

Досліджуючи надані до суду первинні документи суд зазначає наступне.

Щодо відносин позивача з ТОВ «Гал-Кат» встановлено.

22.06.2009 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Гал-Кат» (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 133, за умовами якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець прийняти його та оплатити. Відповідно до вказаного договору товаром є поліетилен.

Додатковими договорами від 30.12.2009 року та від 30.12.2011 року дія договору купівлі-продажу продовжувалась на визначених сторонами умовах.

На підтвердження факту виконання умов вказаного договору позивачем надано первинні документи щодо придбання у ТОВ «Гал-Кат» поліетилену, а саме: видаткова накладна № РН-1602.1 від 16.02.2012 року на поліетилен в кількості 20,625т., на загальну суму з ПДВ - 305 765,62 грн., товарно-транспортна накладна № РН-1602.1 від 16.02.2012 року на транспортування вказаного товару з м. Львова до м. Дніпропетровська; видаткова накладна № РН-0602.1 від 06.02.2012 року на поліетилен в кількості 20,625 т., на загальну суму з ПДВ - 305 765,63 грн., рахунок-фактура № СД-2401.2 від 24.01.2012 року на поліетилен в кількості 41,250 т. на загальну суму з ПДВ - 611 531,25 грн., товарно-транспортна накладна № РН-0602.1 від 06.02.2012 року на транспортування поліетилену в кількості 20,625 т. з м. Львова до м. Дніпропетровська; видаткова накладна № РН-2401.4 від 24.01.2012 року на поліетилен в кількості 20,625 т. на загальну суму з ПДВ - 303 187,50 грн., рахунок-фактура № СД-2301.3 від 23.01.2012 року на поліетилен в кількості 11т. на загальну суму з ПДВ - 161 700 грн., рахунок-фактура № СД-1301.2 від 16.01.2012 року на поліетилен в кількості 9,625 т. на загальну суму з ПДВ - 141487,50 грн., товарно-транспортна накладна № РН-2401.4 від 24.01.2012 року на транспортування поліетилену в кількості 20,625 т. з м. Львова до м. Дніпропетровська; видаткова накладна № РН-0112.8 на поліетилен в кількості 9,550 т. на загальну суму з ПДВ - 147 070 грн., рахунок - фактура № СД-0112.2 від 01.12.2011 року на поліетилен в кількості 9,550 т. на загальну суму з ПДВ- 147 070 грн., товарно-транспортна накладна № РН-0112.8 на транспортування поліетилену в кількості 9,550 т. з м. Львова до м. Дніпропетровська; видаткова накладна № РН-2511.5 від 25.11.2011 року на поліетилен в кількості 20,625 т. на загальну суму з ПДВ - 313 500 грн., товарно-транспортна накладна № РН-2511.5 на транспортування поліетилену в кількості 20,625 т. з м. Львова до м. Дніпропетровська; видаткова накладна № РН-1711.1 від 17.11.2011 року на поліетилен в кількості 20,625 т. на загальну суму з ПДВ - 313 500 грн., товарно-транспортна накладна № РН-1711.1 на транспортування поліетилену в кількості 20,625 т. з м. Львова до м. Дніпропетровська; видаткова накладна № РН-0411.4 від 04.11.2011 року на поліетилен в кількості 20,625 т. на загальну суму з ПДВ - 324 843,75 грн., товарно-транспортна накладна № РН-04114 від 04.11.2011 року на транспортування поліетилену в кількості 20,625 т. з м. Львова до м. Дніпропетровська; видаткова накладна № РН-1910.5 від 19.10.2011 року на поліетилен в кількості 20,625 т. на загальну суму з ПДВ - 324 843,75 грн., рахунок-фактура № СД-1710.1 від 17.10.2011 року на поліетилен в кількості 20,625 т. на загальну суму з ПДВ - 324 843,75 грн., товарно-транспортна накладна № РН-1910.5 від 19.10.2011 року на транспортування поліетилену в кількості 20,625 т. з м. Львова до м. Дніпропетровська; видаткова накладна № РН-2907.14 від 29.07.2011 року на поліетилен в кількості 9,625 т. на загальну суму з ПДВ - 147 070 грн., рахунок - фактура № СД-1907.4 від 19.07.2011 року на поліетилен в кількості 9,625 т. на загальну суму 147 070 грн., товарно-транспортна накладна № РН-2907.14 від 29.07.2011 року на транспортування поліетилену з м. Львова до м. Дніпропетровська; видаткова накладна № РН-2907.15 від 29.07.2011 року на поліетилен в кількості 11 т. на загальну суму з ПДВ - 169400 грн., рахунок-фактура № СД-2707.8 від 27.07.2011 року на поліетилен в кількості 11 т. на загальну суму з ПДВ- 169400 грн., товарно-транспортна накладна № РН-2907.15 на транспортування поліетилену в кількості 11 т. з м. Львова до м. Дніпропетровська; видаткова накладна № РН-1207.8 від 12.07.2011 року на поліетилен в кількості 20,625 т. на загальну суму з ПДВ - 317625 грн., рахунок-фактура № СД-0807.9 від 08.07.2011 року на поліетилен в кількості 20,625 т. на загальну суму з ПДВ - 317625 грн., товарно-транспортна накладна № РН-1207.8 від 12.07.2011 року на транспортування поліетилену в кількості 20,625 т. з м. Львова до м. Дніпропетровська.

На весь проданий товар (поліетилен) ТОВ «Гал-Кат» виписано на адресу ТОВ «Європолімер» податкові накладні: № 84 від 08.07.2011 року на загальну суму 317 625 грн., № 206 від 19.07.2011 року на загальну суму 147 070 грн., № 343 від 27.07.2011 року на загальну суму 169 400 грн., № 113 від 17.10.2011 року на загальну суму 324 843,75 грн., № 218 від 21.10.2011 року на загальну суму 324 843,75 грн., № 140 від 16.11.2011 року на загальну суму 150 000 грн., № 141 від 16.11.2011 року на загальну суму 25 000 грн., № 145 від 17.11.2011 року на загальну суму 138 500 грн., № 155 від 17.11.2011 року на загальну суму 81 500 грн., № 208 від 22.11.2011 року на загальну суму 150 000 грн., № 216 від 23.11.2011 року на загальну суму 82 000 грн., № 4 від 01.12.2011 року на загальну суму 150 000 грн., № 18 від 16.01.2012 року на загальну суму 141 487,50 грн., № 41 від 24.01.2012 року на загальну суму 200 000 грн., № 33 від 23.01.2012 року на загальну суму 161 700 грн., № 44 від 25.01.2012 року на загальну суму 411 531,25 грн.

Факт оплати за придбаний товар (поліетилен) підтверджується платіжними дорученнями № 417 від 08.07.2011 року на суму 317 625,00 грн., № 434 від 19.07.2011 року на суму 147 070,00 грн., № 453 від 27.11.2011 року на суму 169 400,00 грн., № 687 від 17.10.2011 року на суму 324 843,75 грн., № 699 від 21.10.2011 року на суму 324 843,75 грн., № 777 від 16.11.2011 року на суму 25 000,00 грн., № 775 від 16.11.2011 року на суму 150 000,00 грн., № 787 від 17.11.2011 року на суму 70 000,00 грн., № 778 від 17.11.2011 року на суму 150 000,00 грн., № 797 від 22.11.2011 року на суму 150 000,00 грн., № 802 від 23.11.2011 року на суму 82 000,00 грн., № 828 від 01.12.2011 року на суму 150 000,00 грн., № 18 від 16.01.2012 року на суму 138 557,50 грн., № 26 від 23.01.2012 року на суму 161 700,00 грн., № 31 від 24.01.2012 року на суму 200 000,00 грн., № 32 від 25.01.2012 року на суму 411 531,25 грн.

Щодо відносин позивача з ТОВ «Гал-Полімер» встановлено.

25.01.2012 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Гал-Полімер» (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 10, за умовами якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець прийняти та оплатити його. За умовами вказаного договору товаром є полімерні матеріали.

На підтвердження факту виконання умов вказаного договору позивачем надано первинні документи щодо придбання у ТОВ «Гал-Полімер» товару, а саме: видаткова накладна № РН-2701.1 від 27.01.2012 року на поліетилен в кількості 20,625 т. на загальну суму з ПДВ - 307 312,50 грн., рахунок - фактура № СФ-2601.1 від 26.01.2012 року на поліетилен в кількості 20,625 т. на загальну суму з ПДВ - 307 312,50 грн., видаткова накладна № РН-1903.1 від 19.03.2012 року на поліетилен в кількості 20,625 т. на загальну суму з ПДВ - 349 593,76 грн., рахунок-фактура № СФ-1503.4 від 15.03.2012 року на поліетилен в кількості 20,625 т. на загальну суму з ПДВ - 349 593,76 грн., товарно-транспортна накладна № РН-1903.1 від 19.03 .2012 року на транспортування товару з м. Львова до м. Дніпропетровська.

На весь проданий товар (поліетилен) ТОВ «Гал-Полімер» виписано на адресу ТОВ «Європолімер» податкові накладні: № 271 від 26.01.2012 року на загальну суму 150 000,00 грн., № 212 від 27.01.2012 року на загальну суму 157 312,50 грн., № 159 від 16.03.2012 року на загальну суму 349 593,76 грн.

Факт оплати за придбаний товар (поліетилен) підтверджується платіжними дорученнями № 43 від 26.01.2012 року на загальну суму 150 000,00 грн., № 44 від 27.01.2012 року на загальну суму 157 312,50 грн., № 124 від 16.03.2012 року на загальну суму 349 593,76 грн.

Вказані суми було включено позивачем до податкових декларацій та відображено в податковому обліку.

Позивачем надано до суду як первинні бухгалтерські документи так і всі інші документи, якими оформлені дані операції, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання поліетилену у вказаних контрагентів.

Таким чином, висновок податкового органу про завищення валових витрат та про заниження податку на прибуток всього в розмірі 669457,3 грн. та податку на додану вартість в розмірі 631079 грн. спростовується наданими до матеріалів справи первинними документами.

Відповідно до п.п. 14.1.27. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Склад витрат та порядок їх визначення передбачені статтею 138 Податкового кодексу України. Вказаною статтею встановлено наступне.

Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу (пункт 138.1.).

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат, які беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (підпункт 138.1.1).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2.).

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пункт 138.4).

Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок формування податкового кредиту визначений статтею 198 Податкового кодексу України. Вказаною статтею встановлено наступне.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг ( пункт 198.1.).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2.).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3.).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6.).

Суд звертає увагу, що відповідно до Акта перевірки відповідач дійшов висновку про безтоварність укладених між позивачем та ТОВ «Гал-Кат» та ПП «Гал-Полімер» правочинів лише на підставі аналізу товарно-транспортних накладних, які на думку податкового органу не підтверджують факт купівлі-продажу товару.

Проте вказані висновки та припущення суд вважає необґрунтованими, оскільки товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з купівлі-продажу товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з купівлі-продажу товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення.

Окрім того, на підтвердження факту транспортування придбаних товарів, позивачем долучено до матеріалів справи договір перевезення вантажу № 0212-ТР від 24.01.2012 року, укладеного між ТОВ «Європолімер» (відправник) та ТОВ «Експерт Транс» (перевізник), договір перевезення вантажу № 7111-ТР від 25.11.2011 року, укладений між ТОВ «Європолімер» (відправник) та ПП «Транзит-К» (перевізник), договір перевезення вантажу № 7011-ТР від 16.11.2011 року, укладений між ТОВ «Європолімер» (відправник) та ТОВ «СТГ» (перевізник), договір перевезення вантажу № 6711-ТР, укладений між ТОВ «Європолімер» (відправник) та ТОВ «Компанія «МТС», договір про перевезення вантажів та транспортно-експедиційного обслуговування від 01.02.2011 року, укладений ТОВ «Європолімер» (замовник) та ТОВ «Вітекс Плюс» (експедитор), договір перевезення вантажу № 6511-ТР від 19.10.2011 року, укладений ТОВ «Європолімер» (відправник) та ПУПУБК «Ваша криша» (перевізник).

Отже, з огляду на вказане, висновок відповідача про безтоварність укладених між позивачем і ТОВ «Гал-Кат» та ПП «Гал-Полімер» правочинів, а також про відсутність реального здійснення господарських операцій є безпідставним і необґрунтованим, оскільки реальність господарських операцій по укладеним правочинам підтверджена відповідними первинними документами. Всі первинні документи відповідають вимогам законодавства щодо їх оформлення.

Таким чином, відповідач прийшов помилкового висновку про заниження позивачем податку на додану вартість та про заниження податку на прибуток приватних підприємств за наслідками укладених правочинів з ТОВ «Гал-Кат» та ПП «Гал-Полімер».

Вказане призвело до неправомірного визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств та накладення штрафних санкцій в розмірі 25 відсотків суми визначеного контролюючим органом податкового зобов'язання.

За таких умов, суд вважає податкові повідомлення - рішення від 12.02.2014 року № 0000862201 та № 0000872201 протиправними і таким, що підлягають скасуванню.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому позовна заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Європолімер» до державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 12.02.2014 року № 0000862201 та № 0000872201.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 07.03.2014 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 07.03.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник суддіВ.В. Горбалінський В.В. Горбалінський А.О. Кошля