Ухвала

від 22.01.2015 по справі 804/3007/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2015 рокусправа № 804/3007/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Мельника В.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції

в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська

Головного управління Міндоходів

у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 06 березня 2014 року

у справі № 804/3007/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європолімер»,

вул. Саранська, 95, м. Дніпропетровськ, 49021;

до відповідача Державної податкової інспекції

в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська

Головного управління Міндоходів

у Дніпропетровській області

пров. Універсальний, 12, м. Дніпропетровськ, 49087;

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив: Товариством з обмеженою відповідальністю «Європолімер» подано позов Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.02.2014р. №№ 0000862201 та 0000872201.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Горбалінський В.В.) своєю постановою від 06 березня 2014 року позов задовольнив.

Постанова суду мотивована тим, що Позивач по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Гал-Кат» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гал-Полімер» мав в наявності первинні документи, що підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання поліетилену у вказаних контрагентів. Згідно з отриманими податковими накладними мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, Відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на наявність формально складених, але не достовірних бухгалтерських документів.

Протягом перевіреного періоду Позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Синор» та ТОВ «Гал-Полімер».

Правочини Товариства не спричиняють реального настання правових наслідків.

Оскільки ТОВ «Синор» та ТОВ «Гал-Полімер» визнані банкрутами, відповідно, не мали трудових ресурсів та виробничих потужностей.

Крім того, товарно-транспортні накладні не доводять фактів навантаження-розвантаження товару.

Просив постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи : уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена виїзна планова документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Європолімер», код ЄДРПОУ 33474972, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки складений Акт № 100/04-61-22-1/33474972.

В Акті перевірки вчинено записи про порушення:

статей 138, 139 Податкового кодексу України 2 грудня 2010 року N 2755-VI;

статті 198 Податкового кодексу України 2 грудня 2010 року N 2755-VI;

Так, протягом перевіреного періоду Товариством з обмеженою відповідальністю «Європолімер» придбавався поліетилен у Товариства з обмеженою відповідальністю «Синор» та у Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Полімер».

В той же час, Товариство з обмеженою відповідальністю «Синор» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Гал-Полімер» визнані банкрутами, відповідно, виробничі потужності відсутні.

Крім того, товарно-транспортні накладні не доводять фактів навантаження-розвантаження товару.

Таким чином, фахівці контролюючого органу дійшли висновків про порушення статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України.

На підставі Акту перевірки, 12 лютого 2014 року керівником контролюючого органу прийняті податкові повідомлення-рішення №№ 0000862201 і 0000872201.

Товариству з обмеженою відповідальністю «Європолімер» збільшено суму грошового зобов'язання

за платежем 30 14010100 - податок на додану вартість, у розмірі 710.695,00 грн., в їх числі 631.079,00 грн. основного платежу та 79.616 грн. штрафних санкцій;

за платежем 30 11021000 - податок на прибуток, у розмірі 738.216,03 грн., в їх числі 669.457,30 грн. основного платежу та 68.758,73 грн. штрафних санкцій.

Визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

За позицією заявника апеляційної скарги, про що зазначено вище, здійснення господарських операцій із залученням вигодоформуючих підприємств не мало ділової мети. Правочини з придбання є нікчемними. А видаткові, та, відповідно, податкові накладні, не виконують функцій первинного документа.

В той же час, посилаючись на приписи Господарського кодексу України, як на підставу нікчемності господарських зобов'язань, контролюючим органом не враховано характерні ознаки для таких господарських зобов'язань: вчинення їх об'єктивно призводить до порушення інтересів держави і суспільства в цілому, наявним повинно бути недотримання саме нормативних актів, які визначають соціально-економічні основи держави і суспільства; та такі господарські зобов'язання характеризуються суб'єктивним наміром сторін (сторони) порушити вимоги закону, оскільки вони укладаються з метою, яка заздалегідь суперечить інтересам держави і суспільства.

Для того, щоб намір міг бути підставою для висновку про вчинення зобов'язання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, він має бути підтверджений певними засобами доказування, які б давали можливість судити про наявність волі та безпосередній зміст такої волі (усвідомлення протиправності угоди, свідомо допускати настання протиправних наслідків, та ін.).

Тобто, здійснення діяльності поза межами правової відповідальності має бути не елементом аргументації, а переконливим та беззаперечно встановленим юридичним фактом реальної дійсності - конкретною обставиною, передбаченою нормами податкового права, що спричиняє певні юридичні наслідки.

Відповідачем не наведено фактів, які свідчили б про те, що зміст господарських операцій не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання угод. Теза в акті перевірки про те, що здійснення господарської операції по виявленому ланцюгу не мало ділової мети, є припущенням, відображення якого в акті перевірки є неприйнятним.

При цьому, банкрутством, з огляду на приписи Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», є визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Господарські операції мали місце протягом 2011 - 2012 років.

Постачальники визнані банкрутами в жовтні 2012 та березні 2013 років, відповідно.

Отже, правильність формування валових витрат, відповідно, податкового кредиту, вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання ТМЦ з його господарською діяльністю.

Документами, що підтверджують фактичне отримання послуг, будуть Договір, акт приймання-передачі або інший документ. Товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування витрат чи податкового кредиту.

Та при виконанні двох «стандартних» умов (наявність первинних документів, що підтверджують факт отримання таких товарів, і подальше використання результатів цих послуг у власній господарській діяльності).

Угоди укладалися Товариством з обмеженою відповідальністю в межах господарської діяльності, згідно з установчими, реєстраційними і дозвільними документами.

Позивач має в наявності первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованого податку.

Щодо відповідності податкових накладних, які були підставою віднесення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту, вимогам Закону, зауважень у фахівців держподаткінспекції немає. Згідно з отриманими податковими накладними Позивач мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту.

Слід вказати, що матеріали перевірки не містять фактичних відомостей щодо несплати кореспондуючого податку до бюджету контрагентами Позивача за певними господарськими операціями по ланцюгу постачання продукції.

Як з'ясовано в ході судового розгляду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Синор» є правонаступником ТОВ «Гал-Кат».

Інші доводи, викладені за змістом апеляційної скарги - щодо податку з доходів фізичних осів та несвоєчасне подання розрахунку (звіту) про доходи нерезидентів, судом не оцінюються, оскільки відношення до даної справи - про збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ, не мають.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2014 року у справі № 804/3007/14- залишити без змін.

Ухвалу суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Л.М. Нагорна