Справа № 815/586/14
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2014 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Катаєвої Е.В.,
секретаря Швеця В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Південної митниці Міндоходів про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Південної митниці Міндоходів в якому позивач просить визнати протиправними дії відповідача у частині ненадання йому копії ліцензії на право впровадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання та зобов'язати відповідача надати у встановлені Законом України «Про доступ до публічної інформації» терміни копію зазначеної ліцензії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він 30.10.2013 року надіслав на адресу Державної інспекції ядерного регулювання України запит про надання публічної інформації, у якому просив надати копії ліцензій на право провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання Південної митниці Міндоходів, ПАТ «Гемопласт», ПАТ «ЮГцемент». Його запит був відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» був переадресований до Південної державної інспекції ядерної та радіаційної безпеки, а останньою в частині надання копії ліцензії на право провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання Південної митниці Міндоходів - до Південної митниці.
Південна митниця Міндоходів не надала йому копії відповідної Ліцензії посилаючись у своїй відповіді від 19.11.2013 року № 3.1/1.1-7/10062 на те, що деяка інформація, що міститься у Ліцензії є такою доступ до якої є обмеженим, тобто належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до ч.2 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Позивач вважає, що йому протиправно відповідачем було відмовлено у наданні вищезгаданої копії Ліцензії Південної митниці Міндоходів, тому що жодних підстав для віднесення інформації, яку він запитував до інформації з обмеженим доступом не має, вся інформація, що міститься у ліцензії на його погляд не одержана конфіденційно. Ненаданням відповідачем інформації, яка запитується порушено його права на збір інформації, які закріплені у ст. 34 Конституції України. Також відповідач порушив основні принципи інформаційних відносин, тобто гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією, які закріплені у ст. 2 Закону України «Про інформацію».
Позивач у судовому засідання 12.03.2014 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові. В судове засідання 20.03.2014 року позивач не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав а пояснив, що Південна митниця при наданні відповіді на інформаційний запит позивачу діяла відповідно до вимог законодавства, надавши запитувачу публічну інформацію, інша не була надана у зв'язку з її обмеженням, оскільки інформація є службовою в силу її конфіденційності та використання у роботі, у тому числі щодо оперативної діяльності митних органів, оскільки містить перелік приладів з їх даними: детектор контрабанди, малогабаритний аналізатор слідових кількостей речовин, мобільна система неруйнівного контролю великогабаритних вантажів, а також дані про службових осіб, до службових обов'язків яких належить здійснення організаційно розпорядчих функцій.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши та проаналізувавши надані ними докази у їх сукупності, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 30.10.2013 року надіслав на адресу Державної інспекції ядерного регулювання України запит про надання публічної інформації, у якому просив надати копії ліцензій: - Південної митниці Міндоходів, переоформлену 31.07.2013 року, - ПАТ «Гемопласт», до якої 31.07.2013 року були внесені зміни, - ПАТ «ЮГцемент», до якої 31.07.2013 року були внесені зміни (а.с.5).
31.10.2013 року вказаний запит був відправлений до Південної державної інспекції ядерної та радіаційної безпеки, яка листом №33-08/935 повідомила позивача про направлення його запиту відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» належним розпорядникам інформації, а саме володарям ліцензій, зокрема, у Південну митницю Міндоходів (а.с.8).
Південна митниця Міндоходів листом від 19.11.2013 року запит позивача задовольнила частково, а саме повідомила про інформацію ліцензії на право провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання: - найменування органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, що видав ліцензію - Південна Державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України, ідентифікаційний код-35818498; - найменування органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, що видав ліцензію - Південна Державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України, ідентифікаційний код-35818498; - найменування і місцезнаходження заявника - юридичної особи-Південна митниця Міндоходів, м. Одеса, вул. Гайдара, 21-а, ідентифікаційний код юридичної особи-38721632; - дата видачі (25.01.2012), строк дії (з 25.01.2012 по 25.01.2017), дата внесення змін (31.07.2013), номер ліцензії (Серія ОВ №040012).
В іншій частині запит з посиланням на п.2 ч.1 ст. 22 Закону не задоволений, оскільки є обмеженим доступ до інформації, що зазначена у ліцензії на право провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, зокрема - перелік документів, на підставі яких прийнято рішення про видачу ліцензії; - технологічні процеси або види господарської діяльності, в яких використовуються джерела іонізуючого випромінювання; - умови провадження діяльності; - перелік посадових осіб, до службових обов'язків яких належить здійснення організаційно-розпорядчих функцій, пов'язаних із забезпеченням радіаційної безпеки, фізичного захисту ядерних матеріалів, джерел іонізуючого випромінювання (а.с.9-10).
Суд вважає, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають. При цьому суд виходить з наступного.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України від 13.01.2011р №2919-VІ «Про доступ до публічної інформації» (далі Закон України№2919-VІ).
Статтею 1 цього Закону визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України №2919-VІ інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 9 Закону до службової може належати інформація, зокрема, що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.
З метою забезпечення єдиного порядку обліку, зберігання і використання матеріалів, які містять службову інформацію, Кабінет Міністрів України постановою №1893 від 27.11.1998 року затвердив Інструкцію про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію, а також постановив - міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям у межах їхніх повноважень у шестимісячний термін розробити і ввести в дію переліки службової інформації.
Наказом Державної митної служби України №377 від 22.04.209 року, якій діяв на час виникнення спірних правовідносин та втратив чинність відповідно до наказу Міністерства доходів і зборів України №14 від 14.01.2014 року, був затверджений «Перелік відомостей, які містять конфіденційну інформацію митних органів, спеціалізованих митних установ і організацій, що є власністю держави, і документів та інших матеріальних носіїв такої інформації, яким надається гриф обмеження доступу «Для службового користування»», до яких відносяться, зокрема, інформація на підставі даних, отриманих митними органами, спеціалізованими митними установами та організаціями під час виконання завдань та функцій, покладених на них законодавством України, від фізичних або юридичних осіб (далі - особи), яка дозволяє безпосередньо чи опосередковано встановити конкретну особу або визначити первинні дані щодо неї (крім інформації, яка поширюється з письмової згоди цієї особи); документи митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій (накази, плани, листи) з питань проведення спільних з правоохоронними органами операцій, перевірок щодо виявлення контрабанди й фактів порушень митних правил, заходів, спрямованих на профілактику правопорушень, пов'язаних зі здійсненням службової діяльності працівниками митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій (вибірково).
Наказом Міністерства доходів і зборів України №14 від 14.01.2014 року також затверджений Перелік відомостей, які містять службову інформацію в органах Міндоходів, до якою відносяться, зокрема, податкова інформація та перевірочна робота; відомості про технічні засоби, на яких здійснюється обробка інформації з обмеженим доступом, порядок їх охорони та евакуації; відомості з питань оперативно-розшукової діяльності, якщо вони не становлять державної таємниці.
З урахуванням викладеного та пояснень представника Південної митниці щодо змісту інформації, яка міститься в ліцензії та не була надана позивачу, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача, що зазначена є службовою інформацією.
Суд не приймає до уваги доводи позивача, зазначені в поясненнях, наданих через канцелярію суду 19.03.2014 року в обґрунтування своїх позовних вимог, що відомості в Єдиний реєстр виданих ліцензій відповідно до «Порядку формування, ведення Єдиного реєстру виданих ліцензій на провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії» вносяться на підставі наданих структурними підрозділами та територіальними органами Держатомрегулювання України, до компетенції яких належить організація ліцензування діяльності у сфері ядерної енергії, копій виданих, переоформлених ліцензій, ліцензій із змінами, дублікатів ліцензій, оскільки зазначені доводи не спростовують висновків суду щодо наявності в ліцензії відповідача службової інформації.
Крім того, в п.2.3 вказаного Порядку зазначені відомості, які вносяться в Реєстр та відповідно є загальнодоступними (найменування органу ліцензування, що видав ліцензію; серія та номер ліцензії; відомості про ліцензіата: найменування та місцезнаходження юридичної особи (для ліцензій на право провадження діяльності, пов'язаної із здійсненням персоналом безпосереднього управління реакторною установкою, та діяльності посадових осіб експлуатуючої організації, до службових обов'язків яких належить здійснення організаційно-розпорядчих функцій, пов'язаних із забезпеченням ядерної та радіаційної безпеки, додатково вносяться відомості про посаду, прізвище, ім'я та по батькові персоналу або посадової особи), код за ЄДРПОУ;прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); вид діяльності згідно з виданою ліцензією; строк дії ліцензії; відомості про переоформлення, внесення змін до ліцензії, видачу її дубліката, зупинення дії, анулювання ліцензії. У разі якщо вид діяльності, на здійснення якого видана ліцензія, провадиться філіями, іншими відокремленими підрозділами ліцензіата, зазначається їх місцезнаходження). Ці відомості не є повним відображенням змісту ліцензій.
Щодо внесення даний в Єдиний реєстр на підставі копій ліцензій, то відповідно до п.3.2 Порядку зазначені копії передаються лише особі, призначеній наказом Держатомрегулювання України для ведення Реєстру, тобто відповідальній особі, яка вносить відомості до Реєстру, що виключає загальну доступність до всіх даних ліцензії.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
З урахуванням встановлених фактів, суд прийшов до висновку, що відповідач при розгляді запиту ОСОБА_1 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України з урахуванням всіх обставин, що мали значення для вирішення звернення, право позивача на отримання публічної інформації відповідачем не порушено, а тому позовні його вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159-164 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Південної митниці Міндоходів про визнання протиправними дій у частині ненадання копії ліцензії на право впровадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання та зобов'язання надати у встановлені Законом України «Про доступ до публічної інформації» терміни копію зазначеної ліцензії.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови у порядку ст.160,167,185-187 КАС України.
Суддя Катаєва Е.В.
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Південної митниці Міндоходів про визнання протиправними дій у частині ненадання копії ліцензії на право впровадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання та зобов'язання надати у встановлені Законом України «Про доступ до публічної інформації» терміни копію зазначеної ліцензії.
24 березня 2014 року.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.03.2014 |
Оприлюднено | 26.03.2014 |
Номер документу | 37778904 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Катаєва Е. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні