Ухвала
від 09.09.2014 по справі 815/586/14
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

09 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/586/14

Категорія: 2.2 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Лук'янчук О.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Південної митниці Міндоходів про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У січня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Південної митниці Міндоходів про визнання протиправними дій у частині ненадання позивачу копії ліцензії на право впровадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання та зобов'язати відповідача надати у встановлені Законом України «Про доступ до публічної інформації» терміни копію зазначеної ліцензії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, що йому протиправно відповідачем було відмовлено у наданні вищезгаданої копії ліцензії Південної митниці Міндоходів, тому що жодних підстав для віднесення інформації, яку він запитував до інформації з обмеженим доступом не має, вся інформація, що міститься у ліцензії на його погляд не одержана конфіденційно.

Відповідач позов не визнав, зазначивши, що при наданні відповіді на інформаційний запит позивачу діяв відповідно до вимог законодавства, надавши запитувачу публічну інформацію, інша не була надана у зв'язку з її обмеженням, оскільки інформація є службовою.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ОСОБА_2 30 жовтня 2013 року надіслав на адресу Державної інспекції ядерного регулювання України запит про надання публічної інформації, у якому просив надати копії ліцензій: - Південної митниці Міндоходів, переоформлену 31 липня 2013 року, - ПАТ «Гемопласт», до якої 31 липня 2013 року були внесені зміни, - ПАТ «ЮГцемент», до якої 31 липня 2013 року були внесені зміни.

31 жовтня 2013 року вказаний запит був відправлений до Південної державної інспекції ядерної та радіаційної безпеки, яка листом №33-08/935 повідомила позивача про направлення його запиту відповідно до ч.3 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» належним розпорядникам інформації, а саме володарям ліцензій, зокрема, у Південну митницю Міндоходів.

Південна митниця Міндоходів листом від 19 листопада 2013 року запит позивача задовольнила частково, а саме повідомила про інформацію ліцензії на право провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання: найменування органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, що видав ліцензію - Південна Державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України, ідентифікаційний код - 35818498; найменування органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, що видав ліцензію - Південна Державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України, ідентифікаційний код - 35818498; найменування і місцезнаходження заявника - юридичної особи - Південна митниця Міндоходів, м. Одеса, вул. Гайдара, 21-а, ідентифікаційний код юридичної особи - 38721632; - дата видачі (25 січня 2012 року), строк дії (з 25 січня 2012 року по 25 січня 2017 року), дата внесення змін (31 липня 2013 року), номер ліцензії (Серія ОВ №040012). В іншій частині запит з посиланням на п.2 ч.1 ст. 22 Закону не задоволений, оскільки є обмеженим доступ до інформації, що зазначена у ліцензії на право провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, зокрема: перелік документів, на підставі яких прийнято рішення про видачу ліцензії; технологічні процеси або види господарської діяльності, в яких використовуються джерела іонізуючого випромінювання; умови провадження діяльності; перелік посадових осіб, до службових обов'язків яких належить здійснення організаційно-розпорядчих функцій, пов'язаних із забезпеченням радіаційної безпеки, фізичного захисту ядерних матеріалів, джерел іонізуючого випромінювання.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що інформація, яка міститься в ліцензії та не була надана позивачу, є службовою інформацією, а тому право позивача на отримання публічної інформації відповідачем не порушено.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про доступ до публічної інформації».

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказується, що рішення суду першої інстанції є неправильним, підлягає скасуванню з задоволенням позовних вимог, оскільки запитувана позивачем інформація не є конфіденційною, тому відповідач безпідставно не надав її, що є порушенням Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Згідно ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності із ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках, зокрема розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до ч.2 ст. 6 цього Закону.

При цьому, у ч.2 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» зазначено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Згідно до ст. 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» відповідно до вимог ч.2 ст. 6 цього Закону до службової може належати така інформація, що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Наказом Державної митної служби України №377 від 22 квітня 2009 року, якій діяв на час виникнення спірних правовідносин та втратив чинність відповідно до наказу Міністерства доходів і зборів України №14 від 14 січня 2014 року, був затверджений «Перелік відомостей, які містять конфіденційну інформацію митних органів, спеціалізованих митних установ і організацій, що є власністю держави, і документів та інших матеріальних носіїв такої інформації, яким надається гриф обмеження доступу «Для службового користування»», до яких відносяться, зокрема, інформація на підставі даних, отриманих митними органами, спеціалізованими митними установами та організаціями під час виконання завдань та функцій, покладених на них законодавством України, від фізичних або юридичних осіб (далі - особи), яка дозволяє безпосередньо чи опосередковано встановити конкретну особу або визначити первинні дані щодо неї (крім інформації, яка поширюється з письмової згоди цієї особи); документи митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій (накази, плани, листи) з питань проведення спільних з правоохоронними органами операцій, перевірок щодо виявлення контрабанди й фактів порушень митних правил, заходів, спрямованих на профілактику правопорушень, пов'язаних зі здійсненням службової діяльності працівниками митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій (вибірково).

Наказом Міністерства доходів і зборів України №14 від 14 січня 2014 року також затверджений Перелік відомостей, які містять службову інформацію в органах Міндоходів, до якою відносяться, зокрема, податкова інформація та перевірочна робота; відомості про технічні засоби, на яких здійснюється обробка інформації з обмеженим доступом, порядок їх охорони та евакуації; відомості з питань оперативно-розшукової діяльності, якщо вони не становлять державної таємниці.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що інформація, яка міститься в ліцензії та не була надана позивачу є інформацією з обмеженим доступом, так як є службовою інформацією.

Що стосується доводів апелянта щодо публічності запитуваної інформації з посиланням на внесення даних в Єдиний реєстр на підставі копій ліцензій, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки відповідно до п.3.2 вищевказаного Порядку зазначені копії передаються лише особі, призначеній наказом Держатомрегулювання України для ведення Реєстру, тобто відповідальній особі, яка вносить відомості до Реєстру, що виключає загальну доступність до всіх даних ліцензії.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач, розглядаючи запит ОСОБА_2 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а право позивача на отримання публічної інформації відповідачем не порушено.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: О.В. Яковлєв

СудОдеський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення09.09.2014
Оприлюднено17.09.2014
Номер документу40452582
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —815/586/14

Постанова від 20.03.2014

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Катаєва Е. В.

Ухвала від 12.03.2014

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Катаєва Е. В.

Ухвала від 28.02.2014

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Катаєва Е. В.

Ухвала від 09.09.2014

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Танасогло Т.М.

Ухвала від 15.04.2014

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Танасогло Т.М.

Ухвала від 15.04.2014

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Танасогло Т.М.

Постанова від 24.03.2014

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Катаєва Е. В.

Ухвала від 30.01.2014

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Катаєва Е. В.

Ухвала від 25.01.2014

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Катаєва Е. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні