ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2014 р. 15 год.30 хв.м. ХерсонСправа № 821/110/13-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Морської Г.М.,
при секретарі: Вітічак О.Р.,
за участю:
представників позивача: Заремби М.В., Шапар А.П.,
представника відповідача - Мірошніченка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхньосірогозький олійно-переробний завод"
до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкових повідомлень - рішень,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Верхньосірогозький ОПЗ» (далі - позивач, ТОВ) звернулось до суду із адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 10.09.2012р. № 0006662200, яким позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток на 7993422,5 грн., у тому числі за основним платежем на 6422548,0 грн. та за штрафними санкціями на 1570874,5 грн. та № 0006672200, яким позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на 7495672,0 грн., у тому числі за основним платежем на 6219990,0 грн. та за штрафними санкціями на 1275682,0 грн.
Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, мотивуючи тим, що спірні податкові повідомлення-рішення складені на підставі неправомірних та необґрунтованих висновків акту планової перевірки ТОВ від 21.08.2012р. №1646/22-1/36419799. Так податковий орган під час перевірки встановив порушення порядку формування валових доходів та валових витрат: заниження доходу у зв'язку із неправильним відображенням у податковому обліку сум отриманих передплат та завищення витрат у зв'язку із не підтвердженням їх даними бухгалтерського обліку, зазначені порушення спричинили також донарахування ПДВ. Позивач вважає дані порушення необґрунтованими, оскільки висновки акту перевірки не підтверджені посиланнями на первинні бухгалтерські та податкові документи позивача та спростовуються даними бухгалтерського обліку ТОВ. Іншим порушенням, що спричинило донарахування податку на прибуток та ПДВ стало зменшення ТОВ задекларованих валових витрат та податкового кредиту у зв'язку із виключенням із їх складу сум за господарськими операціями, які податковий орган вважає нікчемними. Позивач вважає, протиправними висновки відповідача про визнання нікчемними правочинів з придбання товарів у постачальників та частково подальшого його продажу покупцям, оскільки головною підставою вважати правочин нікчемними є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкового органу. Висновки акту відповідача є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора інспектора, оскільки зроблені за відсутності рішення суду, правочини позивача із його контрагентами ніким не оспорені, є законними та виконані у повному обсязі. Відповідно не можуть бути застосовані і наслідки визнання правочину недійсним - зменшення валових витрат та податкового кредиту. Угоди, як зазначає позивач, були реально виконані, придбаний товар - використаний у власній оподатковуваній господарській діяльності позивача, первинні бухгалтерські документи оформлені належним чином, а тому спірні суми були правомірно ТОВ віднесені до валових витрат та податкового кредиту. Також позивач зазначає, що не може нести відповідальність за можливі порушення податкового та іншого законодавства його постачальниками, оскільки законодавством передбачено виключно індивідуальна відповідальність за виконання кожним суб'єктом господарювання своїх податкових обов'язків. На думку позивача, ПКУ встановлені конкретні вимоги до платника ПДВ для формування ним податкового кредиту, і встановлення додаткових обмежень, у тому числі і визнання нікчемними правочинів і документів по господарським операціям платника податків, - є незаконним. З цих причин позивач вважає спірні податкові повідомлення - рішення незаконними та просить суд їх скасувати.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позову, зазначаючи про правомірність та обґрунтованість спірних податкових повідомлень - рішень. Так відповідач вважає, що за приписами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (далі - Закон № 334/94-ВР) та Податкового кодексу України (далі - ПК) до складу витрат для визначення оподатковуваного прибутку мають включатись лише документально підтверджені витрати платника податку. У той же час позивач не підтвердив даними бухгалтерського обліку витрати на придбання товарів (послуг) на загальну суму 1085249,0грн. Крім того відповідач стверджує, що позивач формував витрати та податковий кредит на підставі правочинів та документів, які визнано нікчемними через те, що постачальники не мали реальної можливості здійснити задекларовані позивачем господарські операції. При перевірці контрагентів позивача податковими органами за місцем їх реєстрації не підтверджено реальність здійснення господарських операцій через відсутність у цих контрагентів економічних можливостей для фактичного здійснення підприємницької діяльності. Такі висновки, на думку відповідача, є підставою для визнання не спрямованими на реальне настання правових наслідків господарських операцій позивача із цими контрагентами, оскільки, якщо товар не придбавався контрагентами, відповідно, він не міг бути поставлений позивачу та використаний ним у власній господарській діяльності. Із цих підстав відповідач вважає висновки перевірки та складення спірних податкових повідомлень - рішень правомірними та просить суд повністю відмовити позивачеві у задоволені його вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, свідків суд встановив наступні обставини.
Спірні податкові повідомлення - рішення складені на підставі висновків акту планової виїзної перевірки позивача від 21.08.2012р. № 1646/22-1/36419799 (далі - акт №1646). За цим актом відображені результати перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.03.2012р.
Під час розгляду справи позивач зауважив, що вказана перевірка проводилась на підставі документів, наданих відповідачеві за 2011-2012 роки, перевірку за 2010 рік відповідач проводив на підставі документів, вилучених правоохоронними органами, без участі позивача. Вилучені документи ні під час перевірки, ні під час розгляду справи не були у повному обсязі повернуті позивачеві, незважаючи на втрату доцільності їх перебування у правоохоронних органах та наявності судових рішень про їх повернення.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ»:
1. п.1.32 ст.1; п.4.1 ст.4; пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11; п.5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 (абз.4) п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР ''Про оподаткування прибутку підприємств"; пп.14.1.36 п.14.1 ст.14; п.135.1, п.135.2 ст.135; пп..138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 6422548 грн., у тому числі: за 2-й квартал.2010 року в сумі - 2419950 грн.; за 3-й квартал 2010 року в сумі - 35860 грн.; за 4-й квартал 2010 року в сумі - 3708781 грн.; за 3-й квартал 201 і року в сумі - 1753 грн.; за 4-й квартал 2011 року в сумі - 137297 грн.; за 1-й квартал 2012 року в сумі - 118907 грн.;
2. п.4.1 ст.4; пп..7.3.1 п.7.3, пп..7.4.1. пп..7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 168/97-ВР; п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 6219990 грн., у тому числі квітень 2010 року у сумі 953289 грн., травень 2010 року у сумі 619878 грн., червень 2010 року у сумі 531351 грн., липень 2010 року у сумі 15962 грн., серпень 2010 року у сумі 88967 грн., вересень 2010 року у сумі 20189 грн., жовтень 2010 року у сумі 847131 грн., листопад 2010 року у сумі 495 976 грн., грудень 2010 року у сумі 771 885 грн., січень 2011 року у сумі 892484 гри., лютий 2011 року у сумі 197320 грн., березень 2011 року у сумі 6437 грн., квітень 2011 року у сумі 21025 грн., січень 2012 року у сумі 220352 грн., лютий 2012 року у сумі 8044 грн., березень 2012 року у сумі 529700 грн.
- та завищення залишку від'ємного значення ПДВ (ряд.24 Декларації за березень 2012 року на суму 255066 грн.
3. пп. "б" п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України відповідно до встановлено в 1 кварталі 2012 року у податковому Розрахунку форми №1ДФ не відображено суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку.
Як вбачається з акту перевірки № 1646 збільшення грошових зобов'язань позивача з податку на прибуток та з ПДВ пов'язане: із включенням податковим органом до складу доходів та податкових зобов'язань отриманих позивачем передплат у 2 та 4 кварталах 2010 року; зменшенням витрат та податкового кредиту, що були сформовані на підставі правочинів, визнаних відповідачем нікчемними. Крім того відповідачем на підставі порівняння даних бухгалтерського обліку позивача та відповідних задекларованих ним показників було зменшено як не підтверджені валові витрати позивача за 2010 рік, зменшено податковий кредит у зв'язку з включення до його складу ПДВ сплаченого в інтересах іншого суб'єкта господарювання та зменшено від'ємний залишок з ПДВ на початок перевірки у зв'язку з не відображенням у декларації з ПДВ результатів попередньої перевірки.
Під час розгляду справи позивач заперечував проти наявності всіх перелічених вище порушень податкового законодавства, а відповідач продовжував наполягати на правомірності їх відображення у акті перевірки № 1646, не підтверджуючи наявність цих порушень відповідними первинними документами платника податків.
Так за актом перевірки № 1646 відповідач стверджує, що позивач занизив валові доходи 2010 року на 1157254,0 грн. та податкові зобов'язання на 231649,0 грн. у зв'язку з неправильним розрахунком валових доходів за цей податковий період. За висновками відповідача позивач при визначені доходів не врахував суми передплат, отриманих у звітних періодах. У 2010 році відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР) датою виникнення валових доходів та податкових зобов'язань платників податків вважалась подія, що сталась раніше: або відвантаження товарів (робіт, послуг); або отримання коштів платником податків. Таким чином у 2010 році сума отриманих передплат включалась до податкової звітності платників податків для обчислення валового доходу та податкових зобов'язань з ПДВ.
Незважаючи на правову позицію податкового органу з цього питання суд критично ставиться до способу визначення відповідачем суми не оподатковуваної передплати позивача за 2010 рік. Як зазначає відповідач, сума неправильно оподаткованої передплати визначена ним шляхом порівняння залишків кредиторської заборгованості на кінець та на початок звітних податкових періодів по бухгалтерських рахунках 70 «Дохід від реалізації» та 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», при цьому конкретний перелік суб'єктів господарювання, що здійснили передплату позивачеві у 2010 році відповідачем не з'ясований. Отже виявлені позивачем порушення стосовно формування доходів та податкових зобов'язань не підтверджено із посиланням на первинні бухгалтерські документи позивача. У той же час позивач звертає увагу суду, що при обчислені доходів та податкових зобов'язань за 2010 рік ревізором була допущена арифметична помилка при визначені розміру отриманих доходів та передплат, сума розбіжностей складає 1387700, 0 грн. (без ПДВ - 1156416,0 грн.). Відповідачем така позиція позивача не спростована.
Відповідно до приписів Закону № 334/94-ВР, Закону №168/97-ВР (які діяли на час здійснення господарських операцій 2010р.) та Податкового кодексу України (який діяв на час складення спірних податкових повідомлень-рішень) платник податків не має право включати до складу витрат та податкового кредиту документально не підтверджені витрати на придбання товарів (послуг) та сплачений (нарахований) при цьому ПДВ. Виходячи з цих приписів, суд вважає, що податковий орган про збільшенні грошових зобов'язань платника податків зобов'язаний підтвердити свої висновки первинними документами такого платника податків, не підтверджені відповідними документами висновки податкового органу не можуть бути підставою для перегляду податкових зобов'язань платника податків.
Таким чином суд вважає спростованими, і в силу цього протиправними, висновки відповідача про заниження позивачем валового доходу та податкових зобов'язань за 2010 рік у зв'язку з не включенням до їх складу отриманих передплат.
За аналогічними підставами відповідачем зменшено витрати на придбання товарів (робіт, послуг) за 2-4 квартали 2010 року на 707599,0 грн. та інших витрат на 377650,0 грн. висновок про таке завищення відповідачем зроблено шляхом порівняння даних бухгалтерських рахунків позивача з показниками декларації з податку на прибуток. При цьому податковим органом не з'ясовано причину такої розбіжності та які саме витрати були надмірно включені позивачем до податкової звітності. У той же час позивач, посилаючись на первинні документи та дані звітності пояснив, що податковим органом не було прийнято до уваги витрати, які не відображаються у бухгалтерському обліку, як витрати в силу відмінності їх формування за стандартами бухгалтерського обліку та Закону № 334/97-ВР. Так відповідачем не було прийнято до уваги передплату за електроенергію, від'ємне значення з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року та інше.
У зв'язку з цим суд вважає, неправомірними висновки відповідача про завищення витрат позивача на придбання товарів (робіт, послуг) за 2-4 квартали 2010 року на 707599,0грн. та інших витрат на 377650,0грн.
За актом перевірки № 1646 відповідач зменшує податковий кредит позивача за квітень 2010 року 24237,44 грн. у зв'язку з порушенням позивачем вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 пп. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР по господарським відносинам з ВАТ «ЕК «Херсонобленерго».
Як встановлено відповідачем під час перевірки позивач 15.05.2009р. уклав з ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» договір поруки №18411/2, щодо виконання обов'язків по сплаті за спожиту електроенергію ПП «Сервіс АПК». ПП «Сервіс АПК» обов'язків щодо сплати вартості за спожиту електроенергію не виконало, тому заборгованість сплатив позивач, ПДВ по цій операції склав 24237,44 грн. Під час перевірки позивачем не було доведено зв'язок господарської діяльності ПП «Сервіс АПК» з отриманням оподаткованих доходів позивача за 2010 рік. Відповідно до приписів ст.7 Закону №168/97-ВР до податкового кредиту відноситься ПДВ сплачений (нарахований) платникові податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання в оподатковуваній господарській діяльності цього платника податку. Під час розгляду справи у судовому засіданні представники позивача визнали правомірність позиції податкового органу із даного питання. У зв'язку з цим суд вважає правомірним виключення із складу податкового кредиту позивача за квітень 2010 року ПДВ у сумі 24237,44 грн., сплаченого ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» за борговими зобов'язаннями ПП «Сервіс АПК».
За актом перевірки № 1646 позивачеві зменшено від'ємний залишок з ПДВ, що утворився на 01.04.2010 року, на 1880691,0 грн. Відповідач стверджує, що від'ємний залишок з ПДВ станом на 01.04.2010 року було зменшено за висновками акту перевірки від 23.06.2010р. № 2916/23-5/36419799 і позивач мав відобразити це зменшення у рядку 21.3 «зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу» декларації з ПДВ за квітень 2010 року. Наслідком не виконання цих вимог, на думку відповідача, є несплата позивачем ПДВ у сумі 1880691,0 грн.
Під час розгляду справи позивач пояснив, що висновки акту перевірки від 23.06.2010р. № 2916/23-5/36419799 були ним оскаржені до Херсонського окружного адміністративного суду. Суд у постанові у справі № 2-а-5988/10/2170 від 28.09.2011р. визнав безпідставними висновки акту перевірки щодо порушень порядку формування податкового кредиту та зобов'язань із ПДВ за період квітень 2009р. - березень 2010р., в тому числі і завищення залишку від'ємного значення ПДВ за березень 2010 року на суму 1880691,0 грн. та скасував складені на підставі цього акту податкові повідомлення - рішення щодо ПДВ у повному обсязі. Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23.05.2012р. та Вищий адміністративний суд України постановою від 19.11.2013р. підтвердив висновки Херсонського окружного адміністративного суду щодо акту перевірки від 23.06.2010р. № 2916/23-5/36419799.
Таким чином судом з'ясовано, що після складення акту перевірки 23.06.2010р. № 2916/23-5/36419799 до складення акту перевірки від 21.08.2012р. № 1646/22-1/36419799 висновки відповідача стосовно завищення позивачем від'ємного значення на 1880691,0 грн. були предметом судового розгляду, тобто були не узгодженими і у позивача був відсутній обов'язок відобразити ці висновки у податковій звітності.
Відповідно до акту перевірки № 1646 податкові зобов'язання позивача з податку на прибуток та з ПДВ збільшено через виключення із складу витрат та податкового кредиту сум, сплачених за господарськими операціями з придбання товарів (послуг) у ПП «Трансагрогруп», ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Таврійська зернова компанія», ПП «Житниця», ТОВ «ЗК «Агромир», ПП «ВКФ Вариатор Плюс», ТОВ «Фірма Імперія», ТОВ «ТД Майнер», ТОВ «ВП «Укртермаш», ПП «ТАС Агротранс», ТОВ «НВО Мета», ТОВ ТД Діаніт», ТОВ «Агро Мост», які були предметами нікчемного правочину. Документи, що фіксують зазначені господарські операції висновками перевірки визнані недійсними. У зв'язку із зазначеним позивачеві зменшені задекларовані валові витрати (витрати) на загальну суму 24221370,0 грн. та податковий кредит на 4342373,0 грн., крім того відповідачем визнано неправомірним декларування валових доходів у 2010 році на суму 634719,0 грн., отриманих від подальшого продажу товару, придбаного за нікчемними правочинами.
Висновки відповідача про нікчемність правочинів з придбання товарів у згаданих контрагентів позивача ґрунтуються на матеріалах перевірок цих постачальників, аналізі їх публічної звітності. За актами перевірок цих постачальників податковими органами за місцем податкової реєстрації встановлено відсутність реальної можливості щодо фактичного здійснення господарської діяльності з постачання товарів (робіт, послуг) позивачеві. За висновками відповідача позивач є вигодонабувачем від здійснення сумнівних операцій з використанням вигодо формуючих суб'єктів ПП «Трансагрогруп», ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Таврійська зернова компанія», ПП «Житниця», ТОВ «ЗК «Агромир», ПП «ВКФ Вариатор Плюс», ТОВ «Фірма Імперія», ТОВ «ТД Майнер», ТОВ «ВП «Укртермаш», ПП «ТАС Агротранс», ТОВ «НВО Мета», ТОВ ТД Діаніт», ТОВ «Агро Мост», діяльність яких виключно направлена на отримання податкової вигоди без фактичного здійснення поставок товарів. За висновками відповідача угоди позивача з цими контрагентами укладені без мети настання реальних правових наслідків. Отже, договори, бухгалтерські та податкові документи відповідно до пп.1,2 ст.125, пп1,5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. На думку відповідача, наслідком визнання нікчемними (недійсними) правочинів та бухгалтерських і податкових документів є зменшення визначених за цими правочинами та документами витрат та податкового кредиту.
Суд під час розгляду справи витребував у податкового органу розрахунок донарахованого зобов'язання із ПДВ та податку на прибуток в розрізі порушень, а що стосується наслідків визнання угод нікчемними - в розрізі контрагентів.
Проте неодноразові вимоги суду податковим органом не виконані, не надані ДПІ також і всі додатки до акту перевірки, на які посилається ревізор, зокрема додатки № 1.3 та № 5. Позивач у судовому засіданні повідомив, що вказані додатки не були надані і йому разом із актом перевірки.
Судом встановлено, що загальна сума опису порушень у акті перевірки не співпадає із зобов'язанням, визначеним податковим органом у спірних податкових повідомленнях-рішеннях. Оскільки податковий орган, нехтуючи своїм обов'язком довести правомірність прийнятого рішення, не надав суду відповідних розрахунків, суд при розгляді правомірності визначення зобов'язань за результатами господарських операцій, визнаних ДПІ нікчемними, виходить із інформації, внесеної до акту перевірки та первинних документів, досліджених судом.
У акті перевірки позивача податковий орган навів наступні підстави для визнання угод нікчемними та зменшення задекларованих позивачем показників податкової звітності.
Щодо господарських операцій позивача із ПП „Трансагрогрупп " (код 33726491, м. Херсон) ДПІ встановлено наступне.
ТОВ „Верхньосірогозький ОПЗ" згідно договору купівлі-продажу від 27.04.10 № 27/04-01 в квітні 2010 року придбано у ПП „Трансагрогрупп" насіння соняшника на суму 166666,67 грн., крім того ПДВ 33333,33 грн. - загальна сума придбання 200 000,00 грн. За результатами господарської операції складені видаткові та податкові накладні, реквізити та суми за якими досліджені ДПІ та відображені у додатку № 4 до акту перевірки. Товарно-транспортні накладні до перевірки не надані. Розрахунки з ПП „Трансагрогрупп" за придбаний товар проведені у безготівковій формі в квітні 2010 року на загальну суму 200000,00 грн. Заборгованість станом на 31.03.12 відсутня.
ДПІ встановила, що ПП „Трансагрогрупп" припинено, відомості про скасування держреєстрації внесені до ЄДР від 05.10.11 № 14991170010003667, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 25.10.05 № 30578495, виданого ДПІ у м. Херсоні, анульовано 30.05.11р. Підприємство повністю задекларувало податкові зобов'язання за господарською операцією із позивачем.
Посилаючись на акт перевірки ПП „Трансагрогрупп" від 08.06.2011р. № 1923, податковий орган стверджує, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться, документи до перевірки у зв'язку із їх втратою не надані. Через неможливість провести перевірку правильності нарахування та сплати податків і зборів, неможливість дослідити первинні бухгалтерські документи, податковий орган прийшов до висновку, що всі угоди ПП „Трансагрогрупп" із контрагентами покупцями і продавцями за період з 01.07.2008р. по 21.12.2010р. мають ознаки нікчемності.
Відтак, оскільки всі угоди ПП „Трансагрогрупп", в тому числі і із позивачем, є нікчемними, вони не створюють юридичних наслідків у вигляді формування валових витрат та податкового кредиту. В ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів за квітень 2010 року, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. ТОВ "Верхньосірогозький ОПЗ" сформовано податковий кредит за рахунок отриманих податкових накладних від ПП „Трансагрогрупп" по правочинам, які відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.1, 5 ст.203 ЦК України є нікчемними, і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
За наслідками встановлених перевіркою порушень підприємством ТОВ „Верхньосірогозький ОПЗ" стосовно правових відносин з ПП „Трансагрогрупп" завищено валові витрати за 2 квартал 2010 року на суму 166666,67 грн., завищено податковий кредит з ПДВ: за квітень 2010 року на суму ПДВ- 33333,33 грн.
Щодо господарських операцій позивача із ФОП ОСОБА_5 (іпн. НОМЕР_3. м. Херсон) ДПІ встановлено наступне.
ТОВ „Верхньосірогозький ОПЗ" згідно договорів купівлі-продажу від 02.11.09 № 02/11 - 02, від 01.02.10 № 01/02-02, від 01.03.10 № 01/03-01 в квітні, травні, червні і серпні 2010 року задокументовано придбання від ФОП ОСОБА_5 насіння соняшника та жмиху соняшника, що підтверджено видатковими та податковими накладними, реквізити яких відображені у додатку 4 до акта перевірки. Розрахунки з ФОП ОСОБА_5 за придбаний товар проводились у безготівковій формі, заборгованість станом на 31.03.12 відсутня. До перевірки не надані товарно-транспортні накладні на перевезення товару.
До валових витрат підприємством віднесено витрати з придбання даного товару: за 2-й квартал 2010 року в сумі 7625782,33 гри., за 3-й квартал 2010 року в сумі 151342,50 грн., до складу податкового кредиту (р. 10.1 декларації з ПДВ): у квітні 2010 року віднесено ПДВ у сумі 522284,60 грн., у травні 2010 року віднесено ПДВ у сумі 514637,50 грн., у червні 2010 року віднесено ПДВ у сумі 488234,43 грн., у серпні 2010 року віднесено ПДВ у сумі 30268,50 грн.
ДПІ встановлено, що податкова звітність ФОП ОСОБА_5, яка надана до ДПІ у м. Херсоні: декларації по ПДВ: за квітень 2010 року від 20.05.10 №87069, за травень 2010 року від 21.06.10 №97494, за червень 2010 року від 20.07.10 №135414, за серпень 2010 року від 20.09.10 № 182868; податкові декларації про майновий стан і доходи від 09.08.10 №16450 і від 09.11.10 №241295 визнані недійсними. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 09.07.04 № 63229430, виданого ДПІ у м. Херсоні ФОП ОСОБА_5, анульовано 31.05.10р. Відповідно до бази „Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів" за період квітень, травень, червень, серпень 2010 року у ФОП ОСОБА_5 відсутні контрагенти-постачальники, що свідчить про відсутність поставок товарів. В результаті, проведені господарські операції між ТОВ "Верхньосірогозький ОПЗ" та ФОП ОСОБА_5 відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215, п.п.1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України (ЦКУ) є нікчемними та недійсними, так як не спричиняють реального настання правових наслідків, передбачених ст. 626, 629, 655, 662, 658, 664 ЦКУ, і в силу ст. 216 ЦКУ не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
За результатами перевірки ТОВ "Верхньосірогозький ОПЗ" стосовно правових відносин з ФОП ОСОБА_5 встановлено завищення валових витрат за 2-й квартал 2010 року в сумі 7625782,33 гри., за 3-й квартал 2010 року в сумі 151342,50 грн., та завищення податкового кредиту у квітні 2010 року у сумі 522284,60 грн., у травні 2010 року у сумі 514637,50 грн., у червні 2010 року у сумі 488234,43 грн., у серпні 2010 року у сумі 30268,50 грн.
Щодо господарських операцій позивача із ТОВ „Таврійська зернова компанія" (код 33173245, м. Херсон) ДПІ встановлено наступне.
ТОВ „Верхньосірогозький ОПЗ" згідно договорів купівлі-продажу соняшника від 05.10.10 №05/10-01, купівлі-продажу жмиха соняшника від 15.11.10 №15/11-02 в жовтні, листопаді і грудні 2010 року було придбано у ТОВ «Таврійська зернова компанія» насіння соняшника на суму 10285594,11 грн., крім того ПДВ 2057118,84 грн. - загальна сума придбання 12342712,95 грн.; жмих соняшника на суму 613749,99 грн., крім того ПДВ 122750,01 грн. - загальна сума придбання 736500,00 грн. ТОВ „Верхньосірогозький ОПЗ" отримання соняшника, жмиха соняшника від ТОВ «Таврійська зернова компанія» задокументовано згідно накладних і податкових накладних, перелік яких наведений у додатку 4 до акта перевірки. Товарно-транспортні накладні до перевірки не надані. Розрахунки з ТОВ «Таврійська зернова компанія» за придбаний товар проводились у безготівковій формі.
Згідно акту від 08.06.2011р. № 1931 «Про результати документальної планової невиїзної перевірки ТОВ «Таврійська зернова компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009р. по 31.03.2011р.» встановлено, що підприємство займається оптовою торгівлею зерновими та наданням транспортних послуг, мало відповідні ліцензії міністерства транспорту та зв'язку України від 10.07.2008р. та 14.04.2010р. на здійснення вантажних перевезень у межах України вантажними автомобілями та напівпричепами.
У зв'язку із відсутністю підприємства за місцезнаходженням, податковий орган не зміг отримати та дослідити первинні документи щодо господарської діяльності підприємства за перевірений період, у зв'язку із чим усі правочини ТОВ «Таврійська зернова компанія» за перевірений період визнані нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача. Відтак, оскільки всі угоди ТОВ «Таврійська зернова компанія», в тому числі і із позивачем, є нікчемними, вони не створюють юридичних наслідків у вигляді формування валових витрат та податкового кредиту.
За наслідками встановлених перевіркою порушень підприємством ТОВ „Верхньосірогозький ОПЗ" стосовно правових відносин з ТОВ «Таврійська зернова компанія» завищено валові витрати за 4 квартал 2010 року на суму 10899344,10 грн., завищено податковий кредит з ПДВ: на загальну суму 2179868,85 грн., а саме: за жовтень 2010 року сума ПДВ - 270831,02 грн., за листопад 2010 року сума ПДВ - 910919,03 грн., - за грудень 2010 року сума ПДВ - 998118,80 грн.
Щодо господарських операцій позивача із ПП «Житниця-09» (код 36605706, с.Оріхівка, Запоріжська обл.) ДПІ встановлено наступне.
ТОВ „Верхньосірогозький ОПЗ" згідно договору купівлі-продажу соняшника від 24.12.10 №24/12-01 у грудні 2010 року було придбало у ПП «Житниця-09» насіння соняшника на суму 409865,83 грн., крім того ПДВ 81973,17 грн. - загальна сума придбання 429500,00 грн. ТОВ „Верхньосірогозький ОПЗ" отримання соняшника від ПП «Житниця-09» задокументовано згідно накладних і податкових накладних, відображених у додатку 4 до акта перевірки. Товарно-транспортні накладні на перевезення товару заповнені із порушеннями - відсутні відмітки про прийняття товару, не на всіх ТТН вказане автопідприємство. Розрахунки з ПП «Житниця-09» за придбаний товар проводились у безготівковій формі в грудні 2010 року на загальну суму 429500,00 грн. Заборгованість по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» станом на 31.03.12 відсутня.
Відповідно до акту від 08.12.2011р. № 299/23/36605706 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Житниця» з питань перевірки дотримання вимог податкового законодавства за період з 07.09.2009р. по 30.09.2011р.» встановлено, що підприємство відсутнє за місцезнаходженням, не декларує основні фонди та виробничі активи для здійснення господарської діяльності. Податковий орган не зміг отримати та дослідити первинні документи за результатами господарських операцій ПП «Житниця-09», у зв'язку із чим усі правочини за перевірений період визнані нікчемними, такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків
Отже ТОВ "Верхньосірогозький ОПЗ" сформовано податковий кредит за рахунок отриманих податкових накладних від ПП «Житниця-09» по правочинам, які відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.1, 5 ст.203 ЦК України є нікчемними, і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. За наслідками встановлених перевіркою порушень підприємством ТОВ „Верхньосірогозький ОПЗ" стосовно правових відносин з ПП «Житниця-09» завищено валові витрати за 4 квартал 2010 року на суму 409865,83 грн., завищено податковий кредит з ПДВ за грудень 2010 року на загальну суму 81973,17 грн.
Щодо господарських операцій позивача із ТОВ «Зернова компанія «Агромир» (код 36505175, м. Херсон) ДПІ встановлено наступне.
ТОВ „Верхньосірогозький ОПЗ" згідно договору купівлі-продажу соняшника від 09.12.10 №09/12-01 у грудні 2010 року було придбано у ТОВ «ЗК «Агромир» насіння соняшника на суму 1288069,78 грн., крім того ПДВ 257613,98 грн. - загальна сума придбання 1545683,76 грн. ТОВ „Верхньосірогозький ОПЗ" отримання соняшника від ТОВ «ЗК «Агромир» задокументовано згідно накладних і податкових накладних, відображених у додатку 4 до акта перевірки. Товарно-транспортні накладні на перевезення товару заповнені із порушеннями - відсутні відмітки про прийняття товару, не на всіх ТТН вказане автопідприємство, відсутня адреса пункту навантаження та розвантаження. Розрахунки з ТОВ «ЗК «Агромир» за придбаний товар проводились у безготівковій формі в грудні 2010 року на загальну суму 1545683,76 грн. Заборгованість по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» станом на 31.03.12 відсутня.
Згідно акту від 21.12.2011р. № 92/15-2/36505175 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «ЗК «Агромир» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2009р. по 01.01.2011р., їх реальності та повноти відображення в обліку» встановлено, що підприємство не знаходиться за податковою адресою, свідоцтво платника ПДВ анульовано 30.09.2011р. Директор ТОВ «ЗК «Агромир» Мах В.В. у письмових поясненнях повідомив, що підприємство купувало зернові у населення за готівку. Директор задокументованого ТОВ «ЗК «Агромир» постачальника ПП «ІБФ «Теза А» Тарасенко С.В. у письмових поясненнях повідомив, що ПП «ІБФ «Теза А» не здійснювало поставки товару ТОВ «ЗК «Агромир». Враховуючи вказані обставини податковий орган прийшов до висновку про нікчемність господарських операцій ТОВ «ЗК «Агромир» за перевірений період.
На підставі висновків акту перевірки ТОВ «ЗК «Агромир» ДПІ встановлено відсутність поставок товарів за грудень 2010 року, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. ТОВ "Верхньосірогозький ОПЗ" сформовано податковий кредит за рахунок отриманих податкових накладних від ТОВ «Зернова компанія «Агромир» по правочинам, які відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.1, 5 ст.203 ЦК України є нікчемними, і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. За наслідками встановлених перевіркою порушень підприємством ТОВ „Верхньосірогозький ОПЗ" стосовно правових відносин з ТОВ «Зернова компанія «Агромир» завищено валові витрати за 4 квартал 2010 року на суму 1288069,78 грн., завищено податковий кредит з ПДВ за грудень 2010 року на загальну суму 257 613,98 грн.
Щодо господарських операцій позивача із ПП «ВКФ «Вариатор-Плюс» (код 37238688, м.Херсон), ДПІ встановлено наступне.
ТОВ „Верхньосірогозький ОПЗ" згідно договору від 25.08.11 б/н у вересні 2011 року отримано послугу від ПП «ВКФ «Вариатор-Плюс» по ремонту двигунів вантажних автомобілів на суму 7620,83 грн., крім того ПДВ 1524,17 грн. - загальна сума 9145,00 грн. ТОВ „Верхньосірогозький ОПЗ" отримання послуги від ПП «ВКФ «Вариатор-Плюс» задокументовано згідно акта виконаних робіт і податкової накладної, реквізити яких відображені у додатку 4 до акта перевірки. Розрахунки з ПП «ВКФ «Вариатор-Плюс» за отриману послугу проводились у безготівковій формі в вересні 2011 року на загальну суму 9145,00 грн. Заборгованість по рах. 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» станом на 31.03.12 відсутня.
Відповідно до акту від 21.05.2012р. № 213/22-4/37238688 «Про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій суб'єкта господарювання ПП «ВКФ «Вариатор-Плюс» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та покупцями за вересень 2011р.» податковим органом встановлено, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою, директор ухиляється від спілкування із працівниками ДПІ. Відповідно до висновку ГВПМ ДПІ у м. Херсоні від 18.05.2012р. № 82/07-606 перевіркою ПП «ВКФ «Вариатор-Плюс» за вересень 2011р. встановлено, що всі правочини вчинені без мети реального настання правових наслідків, виключно із метою отримання податкової вигоди та є нікчемними.
Враховуючи зазначені висновки акту перевірки ПП «ВКФ «Вариатор-Плюс», податковий орган вважає, що ТОВ "Верхньосірогозький ОПЗ" сформував податковий кредит за рахунок отриманих податкових накладних від ПП «ВКФ «Вариатор-Плюс» по правочинам, які відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.1, 5 ст.203 ЦК України є нікчемними, і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. За наслідками встановлених перевіркою порушень підприємством ТОВ „Верхньосірогозький ОПЗ" стосовно правових відносин з ПП «ВКФ «Вариатор-Плюс» завищено витрати за 3 квартал 2011 року на суму 7620,83 грн., завищено податковий кредит з ПДВ за грудень 2011 року на загальну суму 1524,17 грн.
Щодо господарських операцій позивача із ТОВ Фірма „Імперія" (код 13864914, м.Херсон), ДПІ встановлено наступне.
Взаємовідносини між ТОВ "Верхньосірогозький ОПЗ" і ТОВ Фірма „Імперія" у листопаді 2011 року відбувались на підставі договору поставки товару (соняшника) від 22.11.11р. № 221102, видаткових та податкових накладних, реквізити яких відображені у додатку 4 до акту перевірки.
ТОВ "Верхньосірогозький ОПЗ" згідно договору поставки було придбано у ТОВ Фірма „Імперія" товар (соняшник) на загальну суму 60000,00 грн., у т.ч. ПДВ 10000,00 грн. Розрахунки з ТОВ Фірма „Імперія" за придбаний товар проводились у безготівковій формі у листопаді 2011 року на загальну суму 60000,00 грн., станом на 31.03.12 по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками» заборгованість відсутня.
Згідно акту від 22.03.2012р. № 45/15-3/13864914 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Фірма „Імперія" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення за період з 01.11.2011р. по 30.11.2011р.», ДПІ встановлено, що основним видом діяльності підприємства є вирощування зернових культур, для чого ТОВ орендує земельну ділянку загальною площею близько 700 га. Станом на момент перевірки ДПІ не змогла встановити фактичне місцезнаходження підприємства, підтвердити наявність виробничих потужностей та реальність здійснення фінансово-господарської діяльності, у зв'язку із чим податковий орган прийшов до висновку, що всі угоди ТОВ Фірма „Імперія" із продавцями та покупцями за листопад 2011р. мають ознаки нікчемності.
Покупцем ТОВ Фірма „Імперія" є позивач, відтак вищезазначена угода є нікчемним правочином.
ДПІ спроектувала висновки акту перевірки ТОВ Фірма „Імперія" на позивача та встановила відсутність поставок товарів за листопад 2011 року, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. ТОВ "Верхньосірогозький ОПЗ" сформовано податковий кредит за рахунок отриманих податкових накладних від ТОВ Фірма „Імперія" по правочинам, які відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.1, 5 ст.203 ЦК України є нікчемними, і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. За наслідками встановлених перевіркою порушень підприємством ТОВ „Верхньосірогозький ОПЗ" стосовно правових відносин з ТОВ Фірма «Імперія», завищено валові витрати за 4 квартал 2011 року на суму 50000,00 грн., завищено податковий кредит з ПДВ за листопад 2011 року на загальну суму 10000,00 грн.
Щодо господарських операцій позивача із ТОВ «Торгівельний дім «Майнер» (код 36622297, М.Миколаїв), ДПІ встановлено наступне.
ТОВ «ТД «Майнер» - постачальник позивачу сільськогосподарської продукції (макуха соняшникова). На час проведення перевірки триває процедура припинення. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 03.11.09 № 100252679, анульовано 02.04.12р.(ліквідація за власним бажанням).
ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» згідно договору купівлі-продажу макухи соняшника від 27.12.11 № 271211 придбав від ТОВ «ТД «Майнер» макуху соняшника у грудні 2011 року на суму 314416,66 грн., крім того ПДВ 62883,34 грн. та у січні 2012р. на суму 566224,36 грн., крім того ПДВ 113244,98 грн.
ТОВ „Верхньосірогозький ОПЗ" отримання макухи соняшника від ТОВ «ТД «Майнер» задокументовано згідно накладних і податкових накладних, відображених у додатку 4 до акта перевірки. Розрахунки з ТОВ «ТД «Майнер» за придбаний товар проводились у безготівковій формі. До перевірки надані товарно-транспортні накладні, з яких вбачається, що доставка товару (макуха соняшника) на адресу ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» (пункт розвантаження - ТОВ „Верхньосірогозький ОПЗ) здійснювалась за рахунок продавця (ТОВ «ТД «Майнер»), але не на всіх товарно-транспортних накладних вказано автопідприємство, яке здійснює перевезення товару; водій, який здійснює перевезення; не вказані коди по ЄДРПОУ автопідприємств; не вказані інд. податкові номери водіїв-перевізників; не вказані адреси пунктів навантаження та розвантаження товару.
Відповідно до акту від 30.03.2012р. № 341/22-200/36622297 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТД «Майнер» з питань взаємовідносин із ПП «Тісона» за листопад-грудень 2012р.» встановлено, що постачальником ТОВ «ТД «Майнер» у листопаді - грудні 2012р. було ПП «Тісона», щодо якого актом від 13.02.2012р. № 26/15-2/33726510 встановлено, що всі угоди, укладені між постачальниками та покупцями у листопаді - грудні 2012р. є недійсними, оскільки підприємство не знаходиться за юридичною адресою та не має необхідних умов для ведення господарської діяльності. Таким чином, оскільки угоди ТОВ «ТД «Майнер» із постачальником ПП «Тісона» визнані недійсними, відповідно ТОВ «ТД «Майнер» не отримував товар та не міг продати його позивачу. ДПІ вважає позивача вигодонабувачем та застосовує наслідки визнання правочину недійсним у вигляді зменшення задекларованих витрат та податкового кредиту у грудні 2011р.
Що стосується задекларованих позивачем витрат та податкового кредиту від ТОВ «ТД «Майнер» за січень 2012р., ДПІ, посилаючись на акт від 19.04.2012р. № 66/22-200/36622297 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТД «Майнер» з питань взаємовідносин з ПП «Дніпро-Авто» за січень 2012р.», зазначає, що щодо ТОВ «ТД «Майнер» триває ліквідаційна процедура, голова ліквідаційної комісії Кияновська Л.В. повідомила, що їй не були передані первинні бухгалтерські документи підприємства у зв'язку із їх крадіжкою. Через це ДПІ не змогла провести зустрічну звірку ТОВ «ТД «Майнер». Проте, посилаючись на акт зустрічної звірки ПП «Дніпро-Авто» від 27.02.2012р. № 107/234/32652807, яким встановлено нереальність здійснення господарських операцій між ПП «Дніпро-Авто» та його контрагентами за січень 2012р., зазначає про нікчемність правочину ТОВ «ТД «Майнер» щодо придбання товару у ПП «Дніпро-Авто» та його подальшої реалізації «вигодонабувачу», тобто ТОВ „Верхньосірогозький ОПЗ". У зв'язку із зазначеним податковий орган зменшує задекларовані позивачем від ТОВ «ТД «Майнер» витрати та податковий кредит у січні 2012р. Отже за результатами господарських операцій із ТОВ «ТД «Майнер» позивачу зменшені витрати за 4 квартал 2011 року на суму 314416,66 грн., та за 1 квартал 2012р. на суму 566224,36 грн., також зменшений податковий кредит ПДВ за грудень 2011р. на 62883,34 грн. та за січень 2012р. на 113244,98 грн.
Щодо господарських операцій позивача із ТОВ ВП "Укртерммаш" (код 36812999, м.Миколаїв), ДПІ встановлено наступне.
ТОВ „Верхньосірогозький ОПЗ" згідно договору купівлі-продажу жмиха соняшника від 01.11.11 № 011011 у листопаді 2011 року було придбано у ТОВ ВП «Укртерммаш» макуху соняшника на суму 232529,00 грн., крім того ПДВ 46505,80 грн. - загальна сума придбання 279034,80 грн.
ТОВ „Верхньосірогозький ОПЗ" отримання жмиха соняшника від ТОВ ВП «Укртерммаш» задокументовано згідно накладних і податкових накладних, відображених у додатоку 4 до акта перевірки. ТТН до перевірки не надані. Розрахунки з ТОВ ВП «Укртерммаш» за придбаний товар проводились у безготівковій формі в листопаді 2011 року на загальну суму 279034,80 грн. Заборгованість по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» відсутня.
ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва податкову звітність ТОВ ВП «Укртерммаш» визнала недійсною, що призвело до розбіжностей між задекларованим позивачем податковим кредитом та податковими зобов'язаннями ТОВ ВП «Укртерммаш», відповідно до бази даних АІС «Податковий кредит» Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту. У зв'язку із викладеними обставинами, ДПІ прийшла до висновку, що зазначена господарська операція не була вчинена реально, правочин є нікчемним, як наслідок - зменшила задекларовані позивачем витрати та податковий кредит, а саме витрати за 4 квартал 2011 року на суму 232529,00 грн., та податковий кредит листопада 2011 року 46505,80 грн.
Щодо господарських операцій позивача із ПП „ТАС Агротранс" (код 36420034, м.Херсон), ДПІ встановлено наступне.
Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 15.04.09 № 00222896, анульовано 03.10.11р.
ТОВ „Верхньосірогозький ОПЗ" згідно договорів купівлі-продажу соняшника: від 28.10.10 №28/10-1; від 19.11.10 №19/11-І; від 10.12.10 №10/12-1; від 11.12.10 №11/12- 1: від 12.12.10 №12/12-1; від 20.12.10 №20/12-2; від 28.12.10 №28/12-1 у жовтні, листопаді і грудні 2010 року придбало від ПП «ТАС Агротранс» насіння соняшника на суму 1722261,03 грн., крім того ПДВ 344452,18 грн. - загальна сума придбання 2066713,21 грн. Отримання товару задокументовано згідно накладних і податкових накладних, відображених у додатку 4 до акта перевірки. Розрахунки з ПП «ТАС Агротранс» за придбаний товар проводились у безготівковій формі на загальну суму 2085148,20 грн. Заборгованість по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» відсутня.
До перевірки надані товарно-транспортні накладні, з яких вбачається, що доставка товару (насіння соняшника) на адресу ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» здійснювалась за рахунок продавця (ПП «ТАС Агротранс»), Але не на всіх товарно-транспортних накладних вказано автопідприємство, яке здійснює перевезення даного товару, прізвище водія; не вказані коди по ЄДРПОУ авто підприємств; не вказані інд. податкові номери водіїв -перевізників.
Згідно акта від 29.07.11 № 14/23-206/36419799 «Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ „Верхньосірогозький ОПЗ" (код ЄДРПОУ 36419799) щодо дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських операцій з ПП «ТАС Агротранс» (код ЄДРПОУ 36420034) за період з 01.10.10 по 31.12.10, з ТОВ НВО «Мета» (код ЄДРПОУ 23074395) за серпень 2010 року, з ТОВ «ТФ «Діаніт» (код ЄДРПОУ 36235885), з ТОВ "ВВВВ" (код ЄДРПОУ 36719773), ТОВ «Влада 1НК» (код ЄДРПОУ 36922673), ПП «Ю-Текс Плюс» (код ЄДРПОУ 36945016) за лютий 2011 року», ДПІ досліджує ланцюг постачання товарів ТОВ „Верхньосірогозький ОПЗ" < ПП «ТАС Агротранс» < ПП «Альтекс Юг», ПП «Стилет Юг». Перевіркою встановлено, що господарські операції ПП «Альтекс Юг», ПП «Стилет Юг» із їх постачальниками є нікчемними, відповідно нікчемними є всі подальші угоди до вигодо набувача по ланцюгу постачання, яким ДПІ визнала позивача. Відповідно позивачу зменшені задекларовані витрати та податковий кредит по господарській операції із даним контрагентом.
Щодо господарських операцій позивача із ТОВ НВО «Мета» (код 23074395, м. Дніпропетровськ), ДПІ встановлено наступне.
ТОВ НВО «Мета» - постачальник позивачу ТМЦ (запасні частини) у серпні 2010р. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 12.04.02 № 4420645 актуальне.
Перевіркою не враховано до складу податкового кредиту серпня 2010 року суму ПДВ - 30505,63 грн. по податковим накладними, які отримані від ТОВ НВО «Мета» та наданим до перевірки: податкова накладна від 15.07.2010 №1117 на суму ПДВ 8548,85 грн. податкова накладна від 11.08.2010 № 1154 на суму ПДВ 8564,31 грн. податкова накладна, від 25.07.2010 №1165 на суму ПДВ 13392,47 грн. Всього на суму 183033,75 грн. в т.ч. ПДВ - 30505,63 грн. У бухгалтерському обліку дані операції відображені по Дт 20 Кг 6852, Дт 64 Кт 6852, придбані запасні частини оприбутковані.
Згідно акта від 29.07.11 № 14/23-206/36419799 «Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ „Верхньосірогозький ОПЗ" (код ЄДРПОУ 36419799) щодо дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських операцій з ПП «ТАС Агротранс» (код ЄДРПОУ 36420034) за період з 01.10.10 по 31.12.10, з ТОВ НВО «Мета» (код ЄДРПОУ 23074395) за серпень 2010 року, з ТОВ «ТФ «Діаніт» (код ЄДРПОУ 36235885), з ТОВ "ВВВВ" (код ЄДРПОУ 36719773), ТОВ «Влада 1НК» (код ЄДРПОУ 36922673), ПП «Ю-Текс Плюс» (код ЄДРПОУ 36945016) за лютий 2011 року», ДПІ досліджує ланцюг постачання товарів ТОВ „Верхньосірогозький ОПЗ" < ТОВ НВО «Мета» < ТОВ «Сігурно» < ТОВ «Елфра Дисплей» < ТОВ «Корсум». Перевіркою встановлено, що господарські операції ТОВ «Елфра Дисплей» із його постачальниками та покупцями є нікчемними, відповідно нікчемними є всі подальші угоди до вигодо набувача по ланцюгу постачання, яким ДПІ визнала позивача. Відповідно позивачу зменшені задекларовані витрати та податковий кредит по господарській операції із даним контрагентом.
Щодо господарських операцій позивача із ТОВ «Торгівельна фірма «Діаніт» (код 36235885, м. Херсон), ДПІ встановлено наступне.
ТОВ «Торгівельна фірма «Діаніт» - постачальник позивачу жмиху соняшника у лютому 2011р. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість анульоване 23.09.2011р.
Позивач придбав у ТОВ «ТФ «Діаніт» жмих соняшника у лютому 2011р. на суму 374990,0 грн., крім того ПДВ 74998,0 грн. та у березні 2011р. на суму 205258,58 грн., крім того ПДВ 41051,72 грн. Придбання оформлене видатковими та податковими накладними, реквізити яких відображені у акті перевірки, перевезення підтверджене ТТН. Придбаний товар повністю був реалізований контрагентам-покупцям із 100% іноземним капіталом.
Згідно акта від 29.07.11 № 14/23-206/36419799 «Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ „Верхньосірогозький ОПЗ" (код ЄДРПОУ 36419799) щодо дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських операцій з ПП «ТАС Агротранс» (код ЄДРПОУ 36420034) за період з 01.10.10 по 31.12.10, з ТОВ НВО «Мета» (код ЄДРПОУ 23074395) за серпень 2010 року, з ТОВ «ТФ «Діаніт» (код ЄДРПОУ 36235885), з ТОВ "ВВВВ" (код ЄДРПОУ 36719773), ТОВ «Влада 1НК» (код ЄДРПОУ 36922673), ПП «Ю-Текс Плюс» (код ЄДРПОУ 36945016) за лютий 2011 року» та акта від 27.01.2012р. № 292/23-5/36419799 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ „Верхньосірогозький ОПЗ" (код ЄДРПОУ 36419799) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ «ТФ «Діаніт» та ТОВ «Агро-Мост» за квітень 2011р.», ДПІ досліджує ланцюг постачання товарів ТОВ „Верхньосірогозький ОПЗ" < ТОВ «ТФ «Діаніт» < ПФ «Текомс». В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів від ПФ «Текомс» до ТОВ «ТФ «Діаніт» та далі позивачу, що свідчить, що задекларований ТОВ „Верхньосірогозький ОПЗ" правочин із вказаним СПД не мав на меті реального настання правових наслідків, отже правочин є нікчемним.
ДПІ приходить до висновку про відсутність господарських операцій у ТОВ „Верхньосірогозький ОПЗ" як щодо придбання товару (жмиху соняшника), так і щодо його подальшої реалізації, тому зменшує як задекларовані валові витрати, так і валові доходи, а також податковий кредит і податкові зобов'язання.
Щодо господарських операцій позивача із ТОВ «Агро-Мост» (код 37353336, м. Херсон), ДПІ встановлено наступне.
ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» згідно договору від 01.04.11 р. № 12 в квітні 2011 року оприбутковано від ТОВ «Агро-Мост», товари на суму 65364,00 гри., у т ,ч. ПДВ 10894,00 грн. Придбання товарів у ТОВ «Агро-Мост», задокументовано згідно видаткових, податкових накладних, реквізити яких внесено до акту перевірки, перевезення підтверджено ТТН.
ДПІ у м. Херсоні складено акт від 19.12.11 №88/15-2/ 37353336 «Про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій суб'єкта господарювання ТОВ "Агро-Мост" (37353336) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків у грудні 2010, лютому - травні 2011, липні 2011 року», яким встановлено, що ТОВ "Агро-Мост" не знаходиться за юридичною адресою, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 02.12.10 № 100312444, анульовано 30.09.11р., у підприємства відсутні основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби. У зв'язку із чим усі господарські операції із придбання та подальшого продажу товарів, визнані нікчемними.
За таких обставин, ДПІ приходить до висновку, що оскільки ТОВ "Агро-Мост" не придбавало товар, відповідно на могло його поставити позивачу, а позивач - своїм покупцям: ТОВ «Регіон Агро», ПП «Агроліга», СВК «Росія», угоди із якими також визнані нікчемними. Тому податковий орган зменшує ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» як задекларовані валові витрати, так і валові доходи, а також податковий кредит і податкові зобов'язання за вказаними операціями.
Податковий орган стверджує, що ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ», основним видом діяльності якого є виробництво нерафінованої олії та здійснення оптової торгівлі продуктами переробки насіння соняшника (олія нерафінована, шрот соняшниковий), при придбанні насіння соняшника є вигодонабувачем як переробник, тобто кінцевий споживач, у зв'язку із чим йому зменшені витрати та податковий кредит по господарським операціям із ПП «Трансагрогруп», ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Таврійська зернова компанія», ПП «Житниця», ТОВ «ЗК «Агромир», ПП «ВКФ Вариатор Плюс», ТОВ «Фірма Імперія», ТОВ «ТД Майнер», ТОВ «ВП «Укртермаш», ПП «ТАС Агротранс», ТОВ «НВО Мета», що призвело до нарахування відповідних податкових зобов'язань. По решті контрагентів ТОВ ТД «Діаніт», ТОВ «Агро Мост», ДПІ встановила подальшу реалізацію придбаного товару, тому визнала позивача «транзитером» та зменшила як витрати, так і дохід, як податковий кредит, так і податкові зобов'язання, що не призвело до обчислення будь-яких зобов'язань.
Судом встановлено, що ДПІ повторно провела перевірку та зменшила податковий кредит по господарським операціям позивача із ФОП ОСОБА_5 за серпень 2010р., ПП «ТАС Агротранс» за жовтень, листопад, грудень 2010р., ТОВ «НВО Мета» за серпень 2010р., ТОВ ТД «Діаніт» за лютий 2011р.
Так зазначені господарські операції були предметом позапланової документальної виїзної перевірки позивача, оформленої актом від 29.07.2011р. № 14/23-206/36419799. За актом перевірки ДПІ зменшила ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» податковий кредит за серпень 2010р. у сумі 30268,5 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ФОП ОСОБА_5, у якого із 31.05.201р. анульовано реєстрацію платником ПДВ; за визнаними нікчемними правочинами поставки позивачу запасних частин від ТОВ «НВО Мета» за серпень 2010р. у сумі 30505,63 грн., поставки ПП "ТАС Агротранс" позивачу соняшника на загальну суму 344452,18 грн., у тому числі за жовтень 2010 року - 12467,13 грн., за листопад 2010 року на 89992,0 грн. та за грудень 2010 року на 241993,05 грн., та придбання товару (жми соняшника) у ТОВ ТД «Діаніт» за лютий 2011р. на суму ПДВ 74998,0 грн.
За результатами перевірки складене податкове повідомлення - рішення від 11.08.2011р. № 0002782301 про збільшення грошових зобов'язань з ПДВ за основним платежем на 776890,0 грн.
Зазначене ППР було оскаржене позивачем до Херсонського окружного адміністративного суду та частково скасоване постановою від 26.12.2011р., у справі № 2-а-5395/11/2170. Суд прийшов до висновку про безпідставність висновків податкового органу про визнання правочинів нікчемними та зменшення у зв'язку із цим податкового кредиту позивача, погодившись лише із зменшенням податкового кредиту за серпень 2010р. у сумі 30268,5 грн. за господарською операцією із ФОП ОСОБА_5, який не мав права виписувати податкові накладні. Постанова суду набрала законної сили на підставі ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012р.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За таких обставин, суд вважає встановленими обставини щодо чинності та виконання угод позивача із ПП «ТАС Агротранс» за жовтень, листопад, грудень 2010р. про поставку насіння соняшника, ТОВ «НВО Мета» за серпень 2010р. про поставку запасних частин, ТОВ ТД «Діаніт» за лютий 2011р. про поставку жмиха соняшника. У зв'язку із чим суд вважає безпідставним зменшення валових витрат за 3 кв. 2010р. у сумі 152528,12 грн. (ТОВ «НВО Мета»), за 4 кв. 2010 року на 1722261,03 грн. (ПП "ТАС Агротранс"), та за 1 кв. 2011р. на 374990,0 грн. (ТОВ ТД «Діаніт») та повторного зменшення податкового кредиту за серпень 2010р. у сумі 30505,63 грн. (ТОВ «НВО Мета»), за жовтень 2010 року - 12467,13 грн., за листопад 2010 року на 89992,0 грн. та за грудень 2010 року на 241993,05 грн. (ПП "ТАС Агротранс"), та за лютий 2011р. на 74998,0 грн. (ТОВ ТД «Діаніт»), серпень 2010р. на 30268,5 грн. (ФОП ОСОБА_5- повторне зменшення).
Разом із тим, суд вважає правомірним зменшення податкового кредиту позивачу за червень 2010 р. на 488234,43 грн., сформованого на підставі податкових накладних, виписаних ФОП ОСОБА_5 за господарськими операціями із поставки насіння соняшника та жмиха соняшника, оскільки актом від 31.05.2010р. № 225/17-1 свідоцтво платника податку на додану вартість ФОП ОСОБА_5 було анульовано через відсутність підприємця за адресою, вказаною у реєстраційних документах. Тобто у червні та серпні 2010р. ФОП ОСОБА_5 не мав право виписувати податкові накладні, оскільки не був платником ПДВ. Зазначена обставина також встановлена постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26.12.2011р., у справі № 2-а-5395/11/2170, що набрала законної сили.
Отже суд приходить до висновку про правомірність визначення зобов'язань позивачу із ПДВ у зв'язку із зменшенням податкового кредиту за червень 2010 р. на 488234,43 грн.
Щодо господарських операцій, визнаних ДПІ безтоварними, суд зазначає наступне.
Дослідивши акт перевірки та первинні бухгалтерські документи позивача, суд встановив, що всі угоди позивача із ПП «Трансагрогруп», ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Таврійська зернова компанія», ПП «Житниця», ТОВ «ЗК «Агромир», ПП «ВКФ Вариатор Плюс», ТОВ «Фірма Імперія», ТОВ «ТД Майнер», ТОВ «ВП «Укртермаш», ПП «ТАС Агротранс», ТОВ «НВО Мета», ТОВ ТД Діаніт», ТОВ «Агро Мост» визнані нікчемними у зв'язку із наявністю порушень, встановлених ДПІ зі сторони контрагентів позивача. Суд відмічає, що у ДПІ у м. Херсоні відсутні зауваження до первинних бухгалтерських документів позивача, а документи його контрагентів, як вбачається із актів перевірок цих СПД, складених податковими органами за місцем їх реєстрації, взагалі не досліджувались, оскільки не були надані до перевірки через відсутність підприємств за місцезнаходженням, проведенням процедури ліквідації, визнання підприємства банкрутом та припинення.
У судовому засіданні в якості свідків допитані ОСОБА_4 - директор ТОВ ТД «Діаніт», ОСОБА_10 - директор ТОВ «Укртермаш», ОСОБА_11 - директор ТОВ «Таврійська зернова компанія», які підтвердили господарські операції із позивачем та оглянули первинні бухгалтерські документи і підтвердили справжність своїх підписів.
Суд критично ставиться до твердження ДПІ що підставою для визнання угод безтоварними та зменшення витрат і податкового кредиту є в тому числі і відсутність ТТН або недоліки у їх заповненні.
Судом встановлено, що згідно копії Протоколу обшуку від 28.02.12, ст. слідчим з ОВС СВ ДПС Херсонської області м-р п/м Фурсенко А.І. на підставі постанови від 22.02.12 за участю ст. о/у УДСБЕЗ Кумейського А.В., о/у СДСБЕЗ Маковецького М.Ю. вилучені документи ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ», а саме: папки із документами за період з січня по грудень 2010 року включно та системні блоки. Перевірка господарської діяльності ТОВ "Верхньосірогозький ОПЗ" за період 2010 року проводилась в приміщенні ДПС Херсонської області за місцем знаходження вилучених документів. Позивач стверджує, що під час вилучення були наявні усі документи, в тому числі і по господарським операціям із поставки соняшника та жмиха соняшника - договори, видаткові і податкові накладні, ТТН. Проте вилучення документів проводилось без їх опису, у протоколі обшуку вказані лише назви папок.
Суд погоджується із позицією позивача, що він не може нести відповідальність за часткову нестачу певних первинних документів під час перевірки, зокрема частини ТТН, яка проводилась за 2010 рік без його участі у приміщенні ДПІ на підставі вилучених документів.
Також за актом перевірки відповідач стверджує про порушення заповнення товарно-транспортних накладних як одну із підстав не визнання податкового кредиту та валових витрат по операціям з придбання товару. Позивачем в ході перевірки надано відповідачу всі первинні документи, якими підтверджується виконання господарських операцій по спірним угодам, зокрема договори, податкові та видаткові накладні (що відображено у акті та додатку № 4), які мають всі необхідні реквізити первинного документу бухгалтерського обліку, обов'язковість яких встановлена ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні» та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88 від 24.05.1995р. Суд вважає, що наявність порушень в заповненні ТТН не може бути підставою для невключення до складу валових витрат вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей та невключення до податкового кредиту сум ПДВ відповідно до господарських операцій, які відбулись. Правилами ведення податкового обліку не передбачено обов'язковості ведення і зберігання ТТН на перевезення вантажів автомобільним транспортом для підтвердження обставин щодо правомірності включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по придбаним Позивачем товарам. Таким чином наявність порушень в заповненні ТТН може свідчити лише про факт порушення правил перевезення автомобільним транспортом, що не пов'язане з дотриманням вимог податкового законодавства.
Щодо визнання угод позивача нікчемними, суд відмічає наступне.
Так на стор. 78 акту перевірки позивача податковий орган зазначає: «Виходячи з вищевикладеного встановлено порушення ч.1 та ч.5 ст.203, ч.1 ст.207, ч.1 та ч.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.628, ст.629, ст.655, ст.656, ст.658, ст.662 Цивільного Кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, по правочинах, здійснених ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» за перевіряємий період з постачальниками». Також висновки ДПІ про нікчемність правочинів позивача міститяся в розділі 3 акту перевірки за результатами опису господарських операцій із кожним контрагентом.
Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
Крім того, слід зазначити, що умовою для визнання правочину таким, що суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.
Відповідачем не надано суду доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами недійсними у судовому порядку, як і не обґрунтовано правової позиції, в чому саме полягає порушення публічного порядку сторонами під час укладення та виконання спірних правочинів.
Як вбачається з Акта перевірки, на час проведення перевірки, а також станом на день розгляду справи відсутні будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій контрагентів позивача, пов'язаних із знищенням, пошкодженням майна, незаконним його заволодінням або пов'язаних із порушенням податкового законодавства.
Факти придбання позивачем товарів підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку та в податковій звітності позивача; право на формування податкового кредиту підтверджується податковими накладними, придбаний товар був використаний позивачем у власній господарській діяльності.
Також, судом встановлено, що на момент укладення правочинів та на день розгляду справи позивач є правоздатною особою, зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що не заперечується відповідачем.
В Акті перевірки немає посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію ПП «Трансагрогруп», ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Таврійська зернова компанія», ПП «Житниця», ТОВ «ЗК «Агромир», ПП «ВКФ Вариатор Плюс», ТОВ «Фірма Імперія», ТОВ «ТД Майнер», ТОВ «ВП «Укртермаш», ПП «ТАС Агротранс», ТОВ «НВО Мета», ТОВ ТД Діаніт», ТОВ «Агро Мост» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладення чи виконання правочинів.
На підтвердження своєї позиції відповідачем не надано доказів, які б свідчили про те, що документи, виписані на виконання договорів, були сфальсифіковані.
Щодо заниження позивачем податку на додану вартість, суд зазначає таке.
Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).
Пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).
Аналогічні норми містив Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р.№ 168/97-ВР (далі - Закон 168/97-ВР), що регулював порядок формування податкового кредиту 2010р.
Суду не надано доказів того, що на момент складання податкових накладних контрагенти позивача (крім ФОП ОСОБА_5 за період червень, серпень 2010р.) не були зареєстровані як платники ПДВ, а тому не мали права виписувати податкові накладні.
В свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит за перевірений період, відповідають вимогам, встановленим статтею 201 Податкового кодексу України, а первинні бухгалтерські документи, складені за результатами господарських операцій, не суперечать Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Також суд відмічає, що відповідачем право позивача на формування податкового кредиту поставлено в залежність від добросовісності його контрагентів, що суперечить приписам податкового законодавства.
Такої позиції дотримується і Верховний Суд України. У своєму рішенні від 31.01.2011 р. у справі № 21-47а10 Верховний Суд України зазначив: "якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. …".
Крім того, рішення Верховного Суду України узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником своїх зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Аналогічна позиція викладена і у рішенні Європейського Суду з прав людини "Інтерсплав проти України (заява № 803/02).
Відповідно до ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Згідно ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" рішення Європейського Суду з прав людини застосовується в Україні як джерело права.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про підтвердження правомірності визначення позивачу зобов'язання із ПДВ за основним платежем на 512471,87 грн. (за червень 2010 488234,43 грн. за податковими накладними, виписаними не платником ПДВ ФОП ОСОБА_5 + 24237,44 грн. оплата ел. енергії за ПП «Сервіс АПК», визнане позивачем) та за штрафними санкціями на 128117,96 (25% х 512471,87). Решту нарахованих зобов'язань позивачу із податку на прибуток та ПДВ ДПІ не підтвердила належними та допустимими доказами.
Суд позовні вимоги задовольняє частково та повертає судовий збір, пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 159-163, 254 КАС України, суд -
постановив :
Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхньосірогозький олійно-переробний завод" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкових повідомлень - рішень.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 10.09.2012р. № 0006662200 про визначення зобов'язань із податку на прибуток за основним платежем 6422548,0 грн. за штрафними санкціями 1570874,5 грн. - повністю; та № 0006672200 в частині визначення зобов'язань із податку на додану вартість за основним платежем на 5707518,13 грн. та штрафними санкціями на 1147564,04 грн.
Стягнути із державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхньосірогозький олійно-переробний завод" понесені судові витрати по сплаті судового збору в частині 2199,03 грн. згідно платіжного доручення № 469512 від 28.12.2012р.
В задоволенні решти плозовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17 березня 2014 р.
Суддя Морська Г.М.
кат. 8.3.1
Суд | Херсонський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.03.2014 |
Оприлюднено | 26.03.2014 |
Номер документу | 37779024 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Херсонський окружний адміністративний суд
Морська Г.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні