Ухвала

від 13.03.2014 по справі 2а-4551/12/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-4551/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

13 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Свириди Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарттех" до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарттех" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 травня 2012 року № 0000792301.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 05 квітня 2012 року Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Київської області було проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарттех" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Ас-Техніка» за період з 01 травня 2011 року по 31 травня 2011 року».

Перевіркою встановлено порушення позивачем: ч. 5 ст. 203, ч.ч. 1 та 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст.ст. 228, 626, 629, 655, 658 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Смарттех»при придбанні товарів (послуг); пункт 16 Наказу ДПА України «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення», п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст.188, п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п.п. 201.6, 201.7, 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ в період, що перевірявся на загальну суму 56 957, 50 гривень, в тому числі за травень 2011 року -56 957, 50 гривень.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 05 квітня 2012 року № 704/220/36890271.

На підставі встановлених порушень, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000792301/1337 від 14 травня 2012 року на суму грошового зобов'язання за основним платежем - 56 957, 50 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -1, 00 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Пунктом 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

В силу п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В силу п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При цьому, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються, зокрема, в окремих рядках місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

Згідно пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Смарттех" (покупець) та ТОВ «Ас-Техніка» (постачальник) був укладений договір поставки від 05 березня 2011 року № 000005, за предметом якого постачальник зобов'язується передати покупцю товар в кількості й асортименті, передбаченим даним договором та специфікаціями (рахунками-фактури) в обумовлений договором строк, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити за поставлений товар.

Виконання господарських взаємовідносин позивача з його контрагентом ТОВ «Ас-Техніка» за вказаним договором підтверджується первинними документами, а саме: рахунками-фактурами, податковими та видатковими накладними, банківськими виписками.

Судом встановлено, що вказані документи містять всі необхідні реквізити, підписи уповноважених представників сторін та печатки підприємств, що відповідає вимогам чинного законодавства України, та фіксують факт здійснення господарської операції. Наявні до договору документи дають змогу визначити, які саме послуги було надано та за якою ціною.

Так, суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази про те, що на час здійснення господарських відносин, контрагент позивача не був зареєстрований як юридична особа та не був платником податку на додану вартість.

Також, відповідачем не надано доказів визнання правочинів між позивачем та контрагентом ТОВ «Ас-Техніка» недійсними у судовому порядку, або доказів наявності судових рішень, які б набрали законної сили з приводу незаконних дій посадових осіб як позивача, так і його контрагентів.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем надано суду первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо отримання послуг з контрагентом.

Колегія суддів звертає увагу на те, що податковий орган в Акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Судом також встановлено, що з метою подальшого використання у власній господарській діяльності отримані послуги від ТОВ «Ас-Техніка», між позивачем (постачальник) та ТОВ «В.П. Буд» (покупець) 21 квітня 2011 року укладений договір поставки № 210411.

Також, між позивачем (постачальник) та ТОВ «Науково-виробнича фірма «Евдіс» (замовник) 10 травня 2011 року укладений договір на постачання обладнання № 000007.

Так, виконання вищевказаних договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, а саме: рахунками-фактурами, податковими та видатковими накладними, банківськими виписками.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем всупереч нормам чинного законодавства прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки матеріали справи підтверджують правомірність формування позивачем податкового кредиту, виходячи з реальності укладених правочинів.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарттех" є обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене відповідачем протиправно.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.

Повний текст ухвали виготовлено 19.03. 2014 року.

.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.