Рішення

від 19.03.2014 по справі 905/6422/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.03.2014 Справа № 905/6422/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Мирошниченка Я.С., при секретарі судового засідання Татьковій Н.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Візара», м. Київ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк

про стягнення заборгованості у сумі 12 438,94 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача - Норик М.В., за довіреністю;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Візара», м. Київ (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 12 438,94 грн.

В обґрунтування позовних вимог, Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за Договором поставки №18/04/13 від 18.04.2013р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість - 12 438,94 грн.

Крім того, Позивач просить суд стягнути з Відповідача, витрати по сплаті послуг адвоката у розмірі - 4300,00 грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.526,527,530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12,15,49,54-57 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження позовних вимог Позивач надав суду (у копіях): договір №18/04/13 від 18.04.2013р. , видаткову накладну №В-00000185 від 18.04.2013р., податкову накладну №29 від 18.04.2013р., товарно-транспортну №56/13 від 19.04.2013р., Витяг з Єдиного Державного реєстру Позивача, правоустановчі документи Відповідача, договір на юридичне обслуговування №05/13 від 14.01.2013р., свідоцтво НОМЕР_2 від 25.11.2004р., акт №8-2013 від 15.08.2013р. про надання консультаційних послуг за договором на юридичне обслуговування №05/13 від 14.01.2013р., підтвердження сплати адвокатських послуг Позивачем.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.09.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Справу призначено для розгляду на 24.09.2013р.

24.09.2013р. Відповідач у судовому засіданні не визнав позовні вимоги в повному обсязі, долучив до матеріалів справи копію свідоцтва про Державну реєстрацію Фізичної особи-підприємця.

У зв'язку з нез'явленням Позивача, з метою надання йому права на захист своїх прав та інтересів, ненаданням сторонами витребуваних документів в повному обсязі, розгляд справи відкладався судом з 24.09.2013р. на 10.10.2013р.

24.09.2013р. Позивач через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

08.10.2013р. через канцелярію суду долучив до матеріалів справи: статут ТОВ «Візара», м. Київ, наказ №1 від 18.10.2011р., лист-підтвердження №80 від 02.10.2013р. щодо власного письмового підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спори, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору,акт звірки взаємних розрахунків від 02.10.2013р.,банківську виписку за період з 18.04.2013р. по 18.04.2013р.

09.10.2013р. Відповідач через канцелярію суду надав заяву про ознайомлення з матеріалами справи та зняття копій.

23.10.2013р. Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі витребувані судом документи.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 11.11.2013р. справу передано на розгляд судді Філімоновій О.Ю., у зв'язку з перебуванням судді Мирошниченка Я.С. у відрядженні.

Розгляд справи відкладався з 11.11.2013р. на 27.11.2013р, зокрема за необхідністю витребування доказів необхідних для розгляду справи.

26.11.2013р.Позивач через канцелярію суду надав заяву про залучення в якості третьої особи ОСОБА_3 та долучив в копіях : договір на транспортне експедиційне обслуговування в міжміському сполученні №19/04/13 від 19.04.2013р., акт №0000015 здачі - прийняття робіт, рахунок - фактуру №СФ- 0000015 від 20.04.2013р.

Заяву Позивача судом розглянуто та залишино без задоволення.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 27.11.2013р. справу передано на розгляд судді Мирошниченко Я.С.

27.11.2013р. до господарського суду надійшло клопотання б/н від 23.10.2013р. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк про призначення почеркозначої експертизи, в якому відповідач стверджує, що товар за видатковою накладною був прийнят на підставі товаросупроводжувальних документів на загальну суму 17438,94 грн. та була здійснена часткова оплата, однак видаткову накладну №В-00000185 від 18.04.2013р., яку Позивач надав в якості доказу суду не підписувалась Фізичною особою-підприємцєм ОСОБА_1.

27.11.2013р. на підставі ст.41, ч.2 ст.79 Господарського процесуального кодексу України, судом призначено експертизу та зупинено провадження у справі.

02.12.2013р. матеріали справи №905/6422/13 були направлені на адресу Донецького науково-дослідниного інституту судових експертиз.

18.12.2013р. до господарського суду Донецької області надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової почеркознавчої експертизи.

23.12.2013р. відповідно до супровідного листа Відповідачу було направлено рахунок №1413 від 12.12.2013р. за експертизу №6581/02-6582/03 на суму 1762,56 грн.

20.01.2014р. господарський суд витребував у Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали справи№905/6422/13 для подальшого поновлення провадження у справі з метою зобов'язання сторін надати додаткові матеріали.

06.02.2014р. матеріали справи №905/6422/13 надійшли з експертної установи до канцелярії господарського суду Донецької області.

07.02.2014р. на підставі ч.3 ст.79 Господарського процесуального кодексу України, судом поновлено провадження у справі №905/6422/13 та призначено судове засідання на 05.03.2014р.

28.02.2014р. Позивач через канцелярію суду надав витребувані судом документи.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 05.03.2014р. справу передано на розгляд судді Філімоновій О.Ю., у зв'язку з перебуванням судді Мирошниченка Я.С. у відпустці.

У зв'язку з нез'явленням сторін, з ненаданням сторонами витребуваних документів в повному обсязі, розгляд справи відкладався судом з 05.03.2014р. на 19.03.2014р.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 19.03.2014р. справу передано на розгляд судді Мирошниченко Я.С.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача та Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Візара», м. Київ (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцєм ОСОБА_1, м.Донецьк (Покупець), укладено договір №18/04/13 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов'язується поставити у власність Покупця товар (надалі-Товар) відповідно до накладних які є невід'ємною частиною цього Договору, за ціною узгодженою Сторонами у цьому Договорі.

Згідно з п. 2.1 Договору передбачено, що поставка товару здійснюється Постачальником в асортименті, строки, та за ціною, які зазначаються у накладній, яка є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п.4.3 та 4.4 Покупець розраховується з Постачальником за поставлений Товар протягом 21(двадцять одного) календарних днів з моменту набуття права власності на Товар, оплата за даним Договором здійснюється в українських гривнях в безготівковій формі .

Згідно п.8.1. Договору, даний Договір набирає чинності з моменту підписання його обома Сторонами та діє до 31 грудня 2013р. До повного виконання Сторонами прийнятих зобов'язань за Договором.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінивши зміст зазначеного договору, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.3 ст.264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Відповідно до «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів, які повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

На виконання умов Договору №18/04/13 від 18.04.2013р. (а.с.16-17), Позивачем був поставлений товар Відповідачу на загальну суму 17438,94 грн. А саме, відповідно до видаткової накладної №В-00000185 від 18.04.2013р. та товарно-транспортної накладної серія 001ААТ № 56/13 від 19.04.2013р. наданих Позивачем.

Товар зі сторони Відповідача, відповідно до його особистого підпису у товарно - транспортній накладній серія 001ААТ №56/13 від 19.04.2013р. в графі «товар одержав» , було прийнято Відповідачем особисто.

Доказів наявності заперечень, з боку Відповідача, щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не надано.

Пунктом 2.5 Договору передбачено,що право власності на Товар переходить до Покупця з моменту підписання Покупцем видаткової (або товаро-транспортної) накладної.

На виконання вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного та повного розгляду справи, перевірено в межах яких договорів здійснювалась поставка, чи відповідав поставлений товар тому, який сторони визначили у вказаному вище договорі, чи укладались між сторонами будь-які інші договори, зокрема, за яким здійснювали поставку товару на підставі видаткових накладних, наявних в матеріалах справи.

19.03.2014р. Позивач у судовому засідання підтвердив,що спірні правовідносини між Позивачем та Відповідачем виникли виключно з Договору поставки №18/04/13 від 18.04.2013р.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного правочину.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених Договором поставки №18/04/13 від 18.04.2013р.(а.с. 97).

Відповідно до умов Договору, Позивач виставив Відповідачу рахунок-фактуру на оплату: №В-00000075 від 18.04.2013р.на суму 17438,94 грн.

Судом встановлено, що кінцевою датою оплати поставленого Товару з урахуванням п.4.3 Договору, є 10.05.2013р.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, Покупець грошове зобов'язання перед Постачальником в частині розрахунку за прийнятий товар у повному обсязі не виконав. Сума боргу у розмірі 12438,94 грн.- не сплачено.

Часткова сплата Відповідачем суми боргу підтверджуеться банківською випискою №26002115596 з 18.04.2013 по 18.04.2013р. на суму 5000,00 грн. (а.с. 73).

Судом встановлено наявність заборгованості за товар, поставлений згідно товарно-транспортної накладної серія 001ААТ № 56/13 від 19.04.2013р. на суму 17438,94 грн. у розмірі 12438,94 грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Виходячи з того, що при розгляді справи №905/6422/13 Відповідач заявив клопотання про призначення почеркознавчої експертизи з метою встановлення відповіді на питання, чи виконано підпис вантажоодержувача на товарно-транспортній накладній серія 001ААТ №56/13 від 19.04.2013р. напроти фрази «Вантаж одержав» з боку Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, враховуючи відсутність у суду відповідних спеціальних знань для роз'яснення вказаного питання, ухвалою господарського суду Донецької області від 27.11.2013р. було призначено судово-почеркознавчу експертизу по справі №905/6422/13, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз. При цьому, провадження по справі було зупинено ухвалою суду від 27.11.2013р.

18.05.2013р. до суду надійшло повідомлення №6581/02/6582/03 від 12.12.2013р. Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість надання висновку по справі. Згідно вказаного повідомлення вирішити питання в межах наявного порівняльного матеріалу неможливо, оскільки для правильної оцінки виявлених збіжних та розбіжних ознак потрібний більш повний порівняльний матеріал.

23.12.2013р. відповідно до супровідного листа Відповідачу було направлено рахунок №1413 від 12.12.2013р. за експертизу №6581/02-6582/03 на суму 1762,56 грн.

20.01.2014р. господарський суд витребував у Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали справи№905/6422/13 для подальшого поновлення провадження у справі з метою зобов'язання сторін надати додаткові матеріали.

Ухвалою від 07.02.2014р. провадження по справі №905/6422/13 було поновлено та зобов'язано сторін надати суду відповідні матеріали для подальшого вирішення питання, судове засідання призначено на 05.03.2014р.

Доказів оплати судово-почеркознавчої експертизи по справі №905/6422/13, Відповідачем суду не надано.

В судове засідання 05.03.2014р. та 19.03.2013р. Відповідач не з'явився, будь-яких пояснень, доказів не надав, тому суд, вважає за необхідне продовжити розгляд справи на підставі наявних у справі документів, оскільки вимоги експерта не були Відповідачем виконанні і проведення експертизи є неможливим.

Суд вважає, позовні вимоги Позивача, у частині стягнення суми основного боргу у сумі 12438,94 грн. доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача витрати по сплаті послуг адвоката в розмірі 4300,00 грн.

Відповідно до ст.48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Зокрема, як встановлено судом, 14.01.2013р. між Позивачем та адвокатом ОСОБА_4 був укладений договір №05/13 на юридичне обслуговування. Згідно договору адвокат зобов`язується надати замовнику комплекс адвокатських послуг, пов`язаних з захистом прав та охоронюваних законом інтересів замовника, пов`язаних зі зтягненням боргу за поставлений несплачений товар з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк, яким визначено об`єм робіт та вартість послуг - 4300,00 грн. Факт отримання Позивачем належних послуг адвоката по цій справі підтверджується наданим до матеріалів справи актом №8-2013 від 15.08.2013р. про надання консультативних послуг за договором на юридичне обслуговування №05/13 від 14.01.2013р.Факт сплати послуг підтверджується банківською випискою від 15.08.2013р. Повноваження адвоката підтверджуються наданими до матеріалів справи свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 від 25.11.2004р.

Таким чином, приймаючи до уваги наявність в матеріалах справи доказів, що підтверджують понесення Позивачем витрат на сплату вартості послуг адвоката, враховуючи, розмір позовних вимог, факт належного виконання адвокатом своїх обов'язків за Договором №05/13 на юридичне обслуговування від 14.01.2013р., господарський суд вважає, що дана вимога підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 48 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Візара», м. Київ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 12 438,94 грн. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк (АДРЕСА_1, код ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Візара», м. Київ (03039, м.Київ, Голосіївський район, провулок Червоноармійський, будинок 14, код ЄДРПОУ 37923810) суму основного боргу в розмірі 12 438,94 грн. судовий збір в сумі 1720,50 грн. та витрати на оплату послуг адвоката в сумі 4300,00 грн.

У судовому засіданні 19 березня 2014 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24 березня 2014 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Я.С. Мирошниченко