Рішення

від 17.03.2014 по справі 913/77/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

17 березня 2014 року Справа № 913/77/14

Провадження №19/913/77/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Апекс-Пак» , м.Луганськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Інвест-Ресурс» , м.Луганськ

про стягнення 349132 грн 73 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання Дрожанова О.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Веселова Н.Г. - представник, довіреність № б/н від 03.02.2014;

від відповідача: Погорецький В.В. - представник, довіреність № б/н від 26.02.2014.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Апекс-Пак» звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Інвест-Ресурс» про стягнення замовленого, але не відвантаженого з вини відповідача товару за договором поставки № 112 від 07.12.2012 у сумі 347395 грн 75 коп. та плати за зберігання замовленого, але не прийнятого відповідачем товару в сумі 1736 грн 98 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 10.01.2014 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 27.01.2014.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 27.01.2014 розгляд справи відкладений на 12.02.2014, а потім відповідною ухвалою - на 26.02.2014.

Відповідач запереченням на позовну заяву від 26.02.2014 № 19 вимоги позову відхилив, посилаючись на те, що оскільки жодним законом спеціальне застосування підпису факсиміле не передбачене, то сторонам для легалізації підпису факсиміле при укладенні договору потрібно ще укласти спеціальну письмову угоду і така угода має бути підписана представниками контрагентів особисто; що з боку відповідача заявок на постачання товару за договором не було та не надсилалось: нарочно, поштою, кур'єром, факсимільним зв'язком, електронним зв'язком.

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 26.02.2014 була оголошена перерва до 05.03.2014.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 05.03.2014 був продовжений строк розгляду справи на 15 днів, розгляд справи відкладений на 17.03.2014.

Позивач поясненням від 17.03.2014 № 485 зазначив, що враховуючи умови договору поставки від 07.12.2012 № 112 постачальник зобов'язаний здійснити відвантаження кожної партії товару після підписання сторонами заявки-специфікації (п.3.2 договору), яка узгоджувалась протягом 30 календарних днів з моменту виготовлення товару підприємством (пп.5.2.5 договору); що заявка-специфікація за договором могла бути підписана сторонами за допомогою факсимільного або електронного зв'язку, яка буде мати юридичну силу до моменту обміном оригіналами, якими сторонами зобов'язались обмінятись протягом 14 днів; що дійсність заявок-специфікацій підтверджується тим, що відповідач прийняв частину товару за ними.

Клопотанням від 17.03.2014 відповідач просив суд витребувати у позивача оригінали заявок-специфікацій від 31.05.2013-23.07.2013, від 21.06.2013-11.08.2013, від 08.07.2013-30.09.2013.

Вказане клопотання судом відхиляється, оскільки у попередніх судових засіданнях представники сторін повідомляли про те, що оригіналів зазначених заявок-специфікацій у позивача немає, а є тільки факсові копії, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов п.10.2.1 договору.

У судовому засіданні 17.03.2014 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Апекс-Пак» (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Інвест-Ресурс» (покупець, відповідач) 07.12.2012 був укладений договір № 112, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити: поліамідну термоусадочну сосисочну, сарделечну та ковбасну оболонку «Луга-Бар», «Луга-Лайт» і «Луга-Фреш» та іншу продукцію, яка в подальшому іменується товар (п.1.1 договору).

Згідно п.1.2 договору підприємство виготовлювач ТОВ «Полі-Пак», м.Луганськ.

Асортимент, кількість товару вказуються сторонами в заявках-специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору (п.2.1).

Відповідно до п.3.1 договору поставка продукції здійснюється партіями в межах кількості, вказаної в видатковій накладній, яка є невід'ємною частиною договору.

В п.3.2 сторони передбачили, що постачальник здійснює відвантаження кожної партії товару після підписання сторонами заявки-специфікації.

Постачальник зобов'язаний направити покупцю повідомлення на поставку товару мінімум за 7 днів до дати поставки, що планується (п.3.3 договору).

Згідно п.3.4 договору строк поставки товару вказується сторонами в заявці-специфікації.

Ціна на товар вказується в рахунках на оплату і видатковій накладній на кожну партію товару (п.4.1 договору).

Вартість товару, вказана у видаткових накладних на кожну партію товару, складає загальну суму цього договору (п.4.2 договору).

Відповідно до пп.5.2.5 договору покупець зобов'язаний узгодити поставку замовленого товару протягом 30 календарних днів з моменту виготовлення товару підприємством-виготовлювачем. В будь-якому випадку товар повинен бути прийнятий покупцем протягом 30 календарних днів з моменту виготовлення товару підприємством-виготовлювачем або відправки постачальником повідомлення про готовність товару до відвантаження.

У випадку не здійснення приймання товару в договірні строки (згідно пп.5.2.5 договору), покупець зобов'язаний оплатити 100% вартості товару на 30 (тридцятий) день зберігання у постачальника (спливу 30 календарних днів з моменту виготовлення товару підприємством-виготовлювачем або відправки повідомлення постачальником про готовність товару до відвантаження) (п.6.9 договору).

Згідно п.6.10 договору у випадку не здійснення приймання товару протягом 30 календарних днів з моменту виготовлення товару підприємством-виготовлювачем або направлення повідомлення постачальником про готовність товару до відвантаження, покупець зобов'язаний оплатити постачальнику за зберігання товару на його складі - 0,5% від вартості товару, що знаходиться на зберіганні у постачальника (замовленого товару покупцем). Нарахування за зберігання товару здійснюється наступного дня після закінчення 30 календарних днів з моменту виготовлення товару або відправки повідомлення постачальником про готовність товару до відвантаження і нараховується до моменту фактичного відвантаження.

В пп.10.2.1 договору сторони передбачили, що заявка-специфікація по договору може бути підписана сторонами за допомогою факсимільного або електронного зв'язку, яка буде мати юридичну силу до моменту обміну оригінали. Сторони зобов'язуються обмінятися оригіналами документів протягом 14 днів.

Сторони домовились, що повідомлення про готовність товару до відвантаження може направлятися за допомогою факсимільного або електронного зв'язку.

Позивачем за факсимільними заявками-специфікаціями відповідача від 31.05.2013 № 289, від 21.06.2013 № 317, від 08.07.2013 № 331 було підготовлено для поставки та частково відвантажено відповідний товар, який відповідачем прийнятий частково за заявкою-специфікацією від 31.05.2013 № 289 на суму 49872 грн 40 коп., що підтверджується видатковою накладною № 974 від 01.08.2013.

Інші поставки товару між сторонами не узгоджено, товар відповідачем не прийнято.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами по справі договір № 112 від 07.12.2012 є договором поставки, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 689 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В пп.5.2.5 договору сторони передбачили обов'язок покупця в будь-якому випадку прийняти товар протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту виготовлення товару підприємством-виготовлювачем.

В п.1.2 договору сторони визначили підприємство-виготовлювача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Полі-Пак".

Відповідно до умов п.10.2.1 договору відповідач факсимільним зв'язком направив позивачу заявки-специфікації від 31.05.2013 № 289, від 21.06.2013 № 317, від 08.07.2013 № 331 і відповідач, розраховуючи на належне виконання обов'язків по договору поставки відповідачем, в т.ч. обмін оригіналами документів, протягом 14 днів отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Полі-Пак" товар за видатковими накладними від 06.06.2013 № 125, від 02.07.2013 № 207, від 16.07.2013 № 213, який в подальшому був призначений для поставки відповідачу.

Відповідач в порушення умов договору та викладених приписів законодавства оригіналів документів позивачу не надав.

На виконання умов п.3.3 та п.10.3 договору за допомогою факсимільного зв'язку направив відповідачу повідомлення щодо готовності товару від 24.06.2013, від 12.07.2013, від 01.08.2013 відповідно до раніше поданих заявок-специфікацій, що не оспорено відповідачем.

Відповідач виготовлений товар прийняв частково за видатковою накладною від 01.08.2013 № 974 на суму 49872 грн 40 коп. (а.с.68), а також частково оплатив товар у сумі 50000 грн 00 коп., що підтверджується банківською випискою (а.с.69).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підпунктом 5.2.5 сторони передбачили обов'язок відповідача прийняти товар.

Крім того, повідомленням від 26.11.2013 № 341 (а.с.76), яке отримано відповідачем 27.11.2013 (а.с.77-78), позивач зазначив, що він повторно повідомляє останнього про виготовлення за його заявками-специфікаціями підприємством-виготовлювачем товару, який готовий до відвантаження, а також просив в строк до 03.12.2013 узгодити поставку товару.

Також позивач звертався до відповідача з претензією від 31.10.2013 № 324 (а.с.79, 80).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Враховуючи викладені приписи законодавства, обставини справи та умови договору поставки № 112 від 07.12.2012, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано нарахував відповідачу суму замовленого, але не відвантаженого товару 347395 грн 75 коп.

Також обґрунтованою є вимога позивача про стягнення з відповідача 1736 грн 98 коп. плати за зберігання товару, оскільки сторони в п.6.9 та п.6.10 договору це передбачили.

Доводи відповідача відносно недійсності договору № 112 від 07.12.2012 на підставі того, що сторони уклали договір з використанням факсимільного відтворення підпису і при цьому не уклали угоди, передбаченої ч.3 ст.207 Цивільного кодексу України, суд вважає необґрунтованими, враховуючи те, що по-перше: договір поставки № 112 від 07.12.2012 укладений між сторонами у письмовій формі, підписаний повноважними представниками власноручно та скріплений оригіналами печаток підприємств; по-друге: сторони в п.10.2.1 передбачили можливість використовувати факсимільний або електронний зв'язок з дотриманням певних умов; по-третє: відповідач сам порушив умови договору та не обмінявся оригіналами документів і не прийняв товар; по-четверте: відповідачем частково виконувався договір, що останнім не оспорено.

Враховуючи викладене позов підлягає задоволенню повністю.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Апекс-Пак" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Інвест-Ресурс" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Інвест-Ресурс", вул.Газєти Луганской правди, б.86А, кімната 4, м.Луганськ, ідентифікаційний код 34250571, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Апекс-Пак", вул.Цимлянська, б.11, офіс 9, м.Луганськ, ідентифікаційний код 36990802, суму замовленого, але не відвантаженого товару 347395 грн 75 коп., плату за зберігання замовленого, але не прийнятого відповідачем товару у розмірі 1739 грн 98 коп., судовий збір у сумі 6982 грн 65 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.03.2014.

Суддя Т.В.Косенко