Рішення

від 18.03.2014 по справі 922/572/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2014 р.Справа № 922/572/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Вознюк С.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "Кратос", м. Харків до Державної наукової установи "Науково-технологічний комплекс "Інститут монокристалів" НАН України, м. Харків про стягнення 152 979,92грн. за участю представників сторін:

позивача - Сівтунова О.А., дов. б/н від 03.03.14р.;

відповідача - Дуняк О.С., дов. № 01/140 від 06.03.14р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 145 814,40грн., пеню в розмірі 4 908,18грн., збитки від інфляції в розмірі 1 124,68грн., 3% річних у розмірі 1 132,66грн. за неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за договором надання послуг з охорони об'єкта серії ОА № 23/01/2013 від 03.01.13р. Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить покласти на відповідача.

Розпорядженням керівника апарату суду № 502 від 18.03.14р., відповідно до п.3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку з хворобою судді Денисюк Т.С., призначено повторний автоматичний розподіл справи № 922/572/14.

Згідно Витягу автоматизованої системи документообігу суду від 18.03.14р. справу призначено для розгляду судді Лавренюк Т.А.

14.03.14р. позивач звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 145 814,40грн. за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором надання послуг з охорони об'єкта серії ОА № 23/01/2013 від 03.01.13р., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору. У зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог, позивач 14.03.14р. звернувся до суду з заявою про повернення з державного бюджету України зайво сплаченого судового збору в сумі 143,31грн.

Із суті наданої позивачем заяви, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, суд дійшов висновку, що дана заява за своєю правовою природою не є заявою про зменшення позовних вимог, а є заявою про часткову відмову від позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 4 908,18грн., 1 124,68грн. збитків від інфляції та 1 132,66грн. 3% річних.

Оскільки зменшення позовних вимог та часткова відмова від позову за своєю правовою природою та наслідками є суттєво відмінними, у суду не має правових підстав самостійно визнавати заяву про зменшення позовних вимог заявою про часткову відмову від позову, а тому суд відмовляє у задоволенні поданої позивачем 14.03.14р. заяви про зменшення позовних вимог та, відповідно, заяви про повернення з державного бюджету України зайво сплаченого судового збору.

18.03.14р. позивач надав до суду заяву про часткову відмову від позову в частині стягнення пені в розмірі 4 908,18грн., 1 124,68грн. збитків від інфляції та 1 132,66грн. 3% річних., у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 145 814,40грн. за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором надання послуг з охорони об'єкта серії ОА № 23/01/2013 від 03.01.13р. , а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову. Приписи частини 4 даної статті не виключають можливості часткової відмови. Така відмова можлива лише у випадках, коли позивачем заявлено дві чи більше вимог, і позивач відмовляється не від усіх цих вимог. У разі такої відмови та її прийняття судом, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України у частині тих вимог, стосовно яких заявлено відмову, а решта вимог розглядається судом у загальному порядку.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що часткова відмова позивача не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, дана відмова приймається судом, у зв'язку з чим провадження у справі в частині стягнення з відповідача пені, збитків від інфляції та 3% річних підлягає припиненню.

Представник відповідача у судовому засіданні надав заяву, в якій позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "Кратос" до Державної наукової установи "Науково-технологічний комплекс "Інститут монокристалів" НАН України визнає повністю та підтвердив наявність суми основного боргу у розмірі 145 814,40грн.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

23.01.13р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "Кратос" (позивач) та Державною науковою установою "Науково-технологічний комплекс "Інститут монокристалів" НАН України (відповідач) укладено договір надання послуг з охорони об'єкта серії ОА № 23/01/2013 (далі договір), відповідно до умов якого відповідач доручив, а позивач зобов'язався в порядку, передбаченому даним договором, прийняти під свою відповідальність об'єкти охорони, визначені сторонами у додатку № 2 до договору, та здійснювати щодо нього передбачені цим договором заходи охорони - професійні послуги з охорони (код 74.60.1 "Послуги проведення розслідувань і забезпечення безпеки" згідно з державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-97, затвердженим наказом Держспоживстандарту від 30.12.97р. № 822), а відповідач, в свою чергу, зобов'язався створити необхідні для цього умови (п.5.1 договору) та сплатити винагороду за цим договором.

Сторони у розділі 3 договору погодили порядок оплати, а саме плата за послуги, надані позивачем за цим договором, відповідно до п.3.1, здійснюється відповідачем згідно рахунку-фактури, виходячи з 16,60грн. за годину роботи одного охоронника.

Відповідач зобов'язався здійснювати оплату за цим договором (п.3.3) щомісячно протягом п'яти днів після підписання акту виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Позивач на виконання умов договору протягом січня-грудня 2013р. надав відповідачу послуги з охорони об'єктів відповідача.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, та не заперечується відповідачем, що з вересня по грудень 2013р. позивачем було надано послуг на загальну суму 145 814,40грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг):

- № 236 від 27.09.13р. на суму 35 856,00грн.;

- № 271 від 31.10.13р. на суму 37 051,20грн.;

- № 302 від 29.11.13р. на суму 35 856,00грн.;

- № 330 від 24.12.13р. на суму 37 051,20грн.

Зазначені акти підписано двома сторонами без будь-яких заперечень та зауважень.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором належним чином не виконав, за отримані в період з вересня по грудень 2013р. послуги не розрахувався, у зв'язку з чим у нього перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 145 814,40грн.

Відповідач 18.03.14р. надав до суду заяву (вх. № 9022), в якій позов визнає повністю та підтверджує наявність суми основного боргу у розмірі 145 814,40грн.

За приписами ч.5 ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю.

Суд зазначає, що визнання відповідачем позову це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.

Відповідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Розглянувши заяву відповідача про визнання позову, враховуючи те, що вона не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, дана заява приймається судом, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 145 814,40грн. підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір при частковому задоволенні позову покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 32, 44, 49, 78, п.4 ч.1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державної наукової установи "Науково-технологічний комплекс "Інститут монокристалів" Національної академії наук України, код ЄДРПОУ 23759880 (61001, м. Харків, пр. Леніна, 60, р/рахунок 35227201004641 в ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "Кратос", код ЄДРПОУ 37579447 (61145, м. Харків, вул. Новгородська, 2, р/рахунок 26000324078900 в ПАТ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005) - 145 814,40грн. основного боргу, 2 916,29грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в сумі в розмірі 4 908,18грн., збитків від інфляції в розмірі 1 124,68грн. та 3% річних в розмірі 1 132,66грн. провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 21.03.2014 р.

Суддя Т.А. Лавренюк