Постанова

від 11.02.2014 по справі 806/8557/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 року Житомир справа № 806/8557/13-a

час прийняття: 10 год. 30 хв. категорія

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Романченка Є.Ю.,

за участі секретаря Длугаш О.В.,

за участі представника позивача ЧернишаО.М.,

за участі представника відповідача Бистрицької Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Сенс Принт" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.11.2013 р. №0002072201 та №0002082201,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0002072201 від 13.11.2013 року та №0002082201 від 13.11.2013 року, винесені Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області. Позивач зазначив, що на підставі Акту Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 09.08.2013 №1198/15-2/37072023 про результати виїзної позапланової документальної перевірки ПП «Сенс-Принт», код за ЄДРПОУ 07072023, з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Праймері Профіт», код за ЄДРПОУ 37448731, за період з 01.03.2012 року по 31.03.2012 року, Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області прийнято податкові повідомлення - рішення: №000207220, № 0002082201 від 13.11.2013 року. Позивач вважає, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, щодо порушення ним п. 138.2. ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПК України, що призвело до заниження об'єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 9923 грн. 00 коп., у наслідок незаконного включення до складу валових витрат 47 250 грн. 00 коп. у березні 2012 року по контрагенту ТОВ «Праймері Профіт» та порушення ним п. 198.3. ст. 198, ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 39 450 грн. 00 коп., у наслідок завищення податкового кредиту по податку на додану вартість по контрагенту ТОВ «Праймері Профіт» за період з 01.01.2012 року по 31.03.2012 року на загальну суму 39 450 грн. 00 коп. є безпідставними.

Крім того позивач вказав, що Житомирська ОДПІ прийшла до помилкових висновків про відсутність підстав для включення до складу валових витрат грошових коштів сплачених Позивачем на користь ТОВ «Праймері Профіт», у розмірі 47 250 грн. 00 коп., у березні 2012 року та формування спірної суми податкового кредиту, у сумі 39 450 грн. 00 коп., у березні 2012 року, оскільки доводи контролюючого органу в обґрунтування спірних висновків ґрунтуються на неможливості проведення ДПІ зустрічної звірки контрагента, недоліків у оформленні первинних документів, відсутності товарно-транспортних накладних, за якими сформовано спірну суму податкових вигод. Проте, спірні операції з контрагентом (ТОВ «Праймері Профіт») по поставці товарів та їх оплаті фактично проведені, їх проведення оформлено первинними документами та супроводжується податковими накладними, а отже підстав для невизнання податкових вигод Позивача немає.

Також ПП «Сенс-Принт» зазначало, що доводи Житомирської ОДПІ, викладені в Акті Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 09.08.2013 №1198/15-2/37072023 про результати виїзної позапланової документальної перевірки ПП «Сенс-Принт», код за ЄДРПОУ 07072023, з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Праймері Профіт», код за ЄДРПОУ 37448731, за період з 01.03.2012 року по 31.03.2012 року, про неправомірність включення до податкового кредиту на суму 39 450 грн. 00 коп., за березень 2012 року так як сума 30 000 грн. 00 коп., за податковою накладною №191 від 21.03.2012 року була включена Позивачем до податкового кредиту лише у травні 2012 року, що підтверджується додатком №5 до відповідної декларації за травень 2012 року, у зв'язку чим вбачається, сума, у розмірі 30 000 грн. 00 коп., у першому карталі 2012 року Позивачем до податкового кредиту не включалась. А сума, у розмірі 9450 грн. 00 коп., була включена до податкового кредиту у березні 2012 року на підставі належним чином оформлених податкових накладних: №248 від 27.03.2012 року на суму ПДВ - 3540 грн. 00 коп., №249 від 27.03.2012 року на суму ПДВ - 3552 грн. 00 коп., №250 від 27.03.2012 року на суму ПДВ - 2358 грн. 00 коп.

Представник позивача у судове засідання з'явився. Під час судового розгляду справи позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі, з підстав зазначених у позовній заяві. У судовому засіданні суду пояснив, що Відповідач безпідставно прийшов до висновків про відсутність підстав для включення до складу валових витрат грошових коштів сплачених Позивачем на користь ТОВ «Праймері Профіт», у розмірі 47 250 грн. 00 коп., у першому карталі 2012 року та формування спірної суми податкового кредиту, у сумі 39 450 грн. 00 коп., у першому карталі 2012 року, так як валові витрати та податковий кредит було сформовано Позивачем на підставі належним чином оформлених первинних документах та податкових накладних, отриманих від контрагента, яке було зареєстроване, як юридична особа та платник податку на додану вартість.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала письмові заперечення, посилаючись на які просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представників сторін та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Сенс Принт» як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Житомирської міської ради та як платник податків перебуває на податковому обліку в Житомирській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100286098 від 02.06.2010 року являється платником податку на додану вартість.

Основними видами діяльності ПП «Сенс Принт» є рекламна діяльність, інші види видавничої, поліграфічної діяльності, брошурувально-палітурна та оздоблювальна діяльність, виготовлення друкованих форм та надання інших послуг у поліграфічній діяльності.

У період з 26.09.2013 року по 02.10.2013 року, на підставі наказу ДПІ у м. Житомирі від 26.09.2013 року № 837, згідно ст. ст. 20, 75, 78, 79, 82 Податкового кодексу України, посадовою особою Житомирської ОДПІ проведено виїзну позапланову документальну перевірку приватного підприємства «Сенс Принт» з питань фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «Праймері Профіт» за період 01.03.2012 по 31.03.2012 року.

Під час проведення перевірки встановлено порушення Підприємством вимог:

- п. 138.2. ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПК України, що призвело до заниження об'єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 9923 грн. 00 коп.,

- п. 198.3. ст. 198, ПК України, в результаті чого встановлено завищення залищку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на загальну суму 39 450 грн.

За результатами проведеної перевірки Житомирською ОДПІ складено Акт від 09.10.2013 року за № 1198/15-2/37072023.

Згідно із цим актом висновки податкового органу про завищення суми витрат на суму 47 250 грн. 00 коп. та заниження суми податкового кредиту, на суму 39 450 грн. 00 коп., за його твердженням, пов'язується із порушенням позивачем встановленого порядку формування валових витрат та податкового кредиту за операціями з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Праймері Профіт» за березень 2012 року.

Так, Житомирською ОДПІ вказано, що ПП «Сенс Принт» у відповідь на запит контролюючого органу від 12.07.2012 року за № 17122/10/22-1 про надання письмового пояснення та документів, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту з ТОВ «Праймері Профіт» за березень 2012 року, було направлено на адресу ДПІ у м. Житомирі лист (вх. від 26.01.2012 року № 8399/10) з наданням документів на підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Праймері Профіт» за березень 2012 року. На думку відповідача, надані позивачем документи складені з порушенням вимог чинного законодавства - відсутні розшифровки підписів; до перевірки не надано документів, що засвідчують факт транспортування товарів, договорів оренди тощо.

Також відповідач зазначив, що на його адресу надійшов акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 03.07.2012 року № 2180/22-4/37448731 "Про неможливість проведення перевірки ТОВ «Праймері Профіт» код за ЄДРПОУ 37448731 щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «ЕКОПРОМИСЛОВЦІ» (код ЄДРПОУ 36999653) за період з 01.03.2012 по 31.03.2012 року. в якому ДПІ у Печерському районі зазначає, що зустрічну перевірку провести неможливо, у зв'язку з тим, що станом на дану проведення зустрічної перевірки ТОВ «Праймері Профіт» за юридичною адресою не знаходилося.

За наслідками розгляду Акту перевірки контролюючим органом 13 листопада 2013 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0002072201 від 13.11.2013 року про визначення ПП «Сенс Принт» суми податкового зобов'язання по сплаті податку на прибуток на суму 9923 грн. 00 коп., за основним зобов'язанням та 2481 грн. 00 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

№ 0002082201 від 13.11.2013 року про визначення ПП «Сенс Принт» суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 39 450грн. 00 коп., за основним платежем.

Вирішуючи спір по суті, суд визнає вимоги позивача щодо скасування, прийнятих відповідачем, податкових повідомлень - рішень від 13.11.2013 року №0002072201 та №0002082201 обґрунтованими, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 19 березня 2012 року між Приватним підприємством «Сенс Принт» та ТОВ «Праймері Профіт» укладено Договір поставки №19-03 від 19.03.2012 року, відповідно до якого Постачальник (ТОВ «Праймері Профіт») зобов'язується передати Товар у зумовлений у цьому договорі строк у власність Покупцеві, а Покупець (ПП «Сенс Принт») зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.

Поставка Товару здійснюється на базисних умовах поставки DDP, відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс - 2000».

Товар вважається поставленим належним чином, а Покупець - таким, що виконав свої зобов'язання з моменту передачі продукції в узгодженому пункті призначення. Приймання товару за цим договором здійснюється за кількістю згідно специфікації. Передача товару здійснюється сторонами шляхом підписання акту прийому-передачі.

На підтвердження поставки товару у березні 2012 року на загальну суму 180 000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ на загальну суму 30 000 грн. 00 коп., позивачем до контролюючого органу, на виконання його запиту, та матеріалів справи надано: копію договору поставки №19-03 від 19.03.2012 року, копію специфікації (додаток №1) до договору поставки №19-03 від 19.03.2012 року; видаткову накладну №21/03-01 від 21.03.2012 року; податкову накладну №191 від 21.03.2012 року та виписку з банківського рахунку Позивача, яка підтверджує факт оплати товару.

Крім того, Позивачем, у ході розгляду справи, долучено до матеріалів справи копію акту приймання-передання за Договором поставки №19-03 від 19.03.2012 року, який оформлявся при передачі товару за даним Договором та Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 27.04.2012 року, на підставі якого Позивачем було введено в експлуатацію фарбоструменевий принтер infiniti 3208 S, який був придбаний позивачем у ТОВ «Праймері Профіт» на підставі договору поставки №19-03 від 19.03.2012 року, а також, прибуткову накладну№75 від 21.03.2012 року, яка підтверджує факт оприбуткування Позивачем вище зазначеного принтеру.

21.02.2013 року між Приватним підприємством «Сенс Принт» та ТОВ «Праймері Профіт» укладено Договір купівлі-продажу №21-02 від 21.02.2012 року, відповідно до якого Продавець (ТОВ «Праймері Профіт») зобов'язується передати належний йому товар у власність Покупцеві, а Покупець (ПП «Сенс Принт») зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах договору. Відповідно до умов Договору найменування товару, його асортимент, строки та порядок поставки, ціна, загальна вартість, порядок та способи розрахунків, а також, інші істотні умови визначаються Сторонами у видаткових накладних (п. 1.2.). Перехід права власності відбувається в момент передачі товару (оплати) та оформляється видатковою накладною (актом прийом-здачі) (п. 2.2.).

На підтвердження поставки товару у березні 2012 року на загальну суму 180 000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ на загальну суму 30 000 грн. 00 коп., позивачем до контролюючого органу, на виконання його запиту, та матеріалів справи надано: копію договору купівлі-продажу №21-02 від 21.02.2012 року, копію видаткової накладної №27/03-03 від 27.03.2012 року, на суму 14148 грн. 00 коп., копію видаткової накладної №27/03-02 від 27.03.2012 року, на суму 21312 грн. 00 коп., копію видаткової накладної №27/03-01 від 27.03.2012 року, на суму 21240 грн. 00 коп., копію податкової накладної №248 від 27.03.2012 року на суму ПДВ - 3540 грн. 00 коп., копію податкової накладної №249 від 27.03.2012 року на суму ПДВ - 3552 грн. 00 коп., копію податкової накладної №250 від 27.03.2012 року на суму ПДВ - 2358 грн. 00 коп..

Крім того, Позивачем, у ході розгляду справи, долучено до матеріалів справи копію прибуткової накладної №72 від 27.03.2012 року на суму 14148 грн. 00 коп., копію прибуткової накладної №73 від 27.03.2012 року на суму 21312 грн. 00 коп., копію прибуткової накладної №74 від 27.03.2012 року на суму 21240 грн. 00 коп., копії Актів списання товарів: №7 від 31.05.2012 року, №6 від 30.04.2012 року, які підтверджують факт списання (використання) товарів, які купувалися Позивачем у ТОВ «Праймері Профіт» на підставі вище зазначеного Договору купівлі-продажу, копії оборотно-сальдових відомостей по рахунку №201 за березень, квітень, травень 2012 року, які підтверджують факт відображення товарів придбаних Позивачем у ТОВ «Праймері Профіт» у бухгалтерському обліку та їх використання у процесі господарської діяльності (фактичний рух активів та зміни у власному капіталі Позивача, що пов'язано із його господарською діяльністю).

Як видно із матеріалів справи, розрахунки між позивачем та ТОВ «Праймері Профіт» за придбані товари проводились у безготівковій формі, що підтверджується банківською випискою по рахунку ПП «Сенс Принт».

Слід зазначити, що на підтвердження переміщення товарів від ТОВ «Праймері Профіт» до Позивача, Позивачем надані до суду товарно - транспорті накладні від 21.03.2012 року № 23/03-01, від 27.03.2012 року № 27/03-01, від 27.03.2012 року № 27/03-02, від 27.03.2012 року № 27/03-03.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 1 даного Закону визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із підпунктами 2.1, 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи (на паперових та машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву підприємства, установи, від імені яких складено документ; назву документа (форми), код форми; дату і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі); посаду, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно із п. «г» пп. 138.10.3 п.138.10 Податкового кодексу України до складу витрат на збут відносяться витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.

Згіно пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п. «а» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Приписами п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно абз. 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної

Порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентується приписами ст. 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України) яких платник податків зобов'язаний дотримуватися, і за умови порушення яких, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Згідно із п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

У відповідності із п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Згідно із п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що в даному випадку єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Як видно із матеріалів справи, факт вчинення господарських операцій між ПП «Сенс Принт» та ТОВ «Праймері Профіт» підтверджується договором поставки №19-03 від 19.03.2012 року, специфікацією (додаток №1) до договору поставки №19-03 від 19.03.2012 року; видатковою накладною №21/03-01 від 21.03.2012 року; податковою накладну №191 від 21.03.2012 року актом приймання-передання за Договором поставки №19-03 від 19.03.2012 року, актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 27.04.2012 року, прибутковою накладною №75 від 21.03.2012 року, договором купівлі-продажу №21-02 від 21.02.2012 року, видатковими накладними №27/03-03 від 27.03.2012 року, на суму 14148 грн. 00 коп., №27/03-02 від 27.03.2012 року, на суму 21312 грн. 00 коп., №27/03-01 від 27.03.2012 року, на суму 21240 грн. 00 коп., податковими накладними №248 від 27.03.2012 року на суму ПДВ - 3540 грн. 00 коп., №249 від 27.03.2012 року на суму ПДВ - 3552 грн. 00 коп., №250 від 27.03.2012 року на суму ПДВ - 2358 грн. 00 коп., прибутковими накладними №72 від 27.03.2012 року на суму 14148 грн. 00 коп., №73 від 27.03.2012 року на суму 21312 грн. 00 коп., №74 від 27.03.2012 року на суму 21240 грн. 00 коп., актами списання товарів: №7 від 31.05.2012 року, №6 від 30.04.2012 року, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку №201 за березень, квітень, травень 2012 року та виписками по рахунку.

Зазначені документи, а саме договори, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти прийому-передачі видані за підписом директора контрагента.

Надані позивачем документи дають підстави для висновків про понесенням Позивачем витрат на придбання товарів у березні 2012 року та сплату сум податку на додану вартість в ціні придбання послуг у ТОВ «Праймері Профіт», який видавав позивачу видаткові та податкові накладні.

У контексті наведеного відповідачем під час розгляду справи не надано вироку суду відносно посадових осіб позивача або контрагента позивача за спірними операціями, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями або реєстрації/перереєстрації підприємств - контрагента позивача на підставних осіб.

Також слід додати, що, виходячи з того, що реєстрація/перереєстрація підприємств пов'язана із вчиненням нотаріальних дій щодо посвідчення справжності підписів засновників/учасників на установчих документах, ОДПІ не надано відомостей щодо оскарження у судовому порядку зацікавленими особами вчинення нотаріальних дій щодо посвідчення підписів на установчих документах контрагента позивача в порядку ст. 50 Закону України «Про нотаріат».

Акт перевірки не містить жодних посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість позивача та його контрагента - ТОВ «Праймері Профіт» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду, як на дату укладання чи виконання договору, так і на дату складання податкових накладних.

Матеріалами справи підтверджується, що на час здійснення господарських операцій ТОВ «Праймері Профіт» було зареєстроване як платник податку на додану вартість (свідоцтво № 1000317018).

Відтак, на момент здійснення господарських операцій та видання податкових накладних, контрагент позивача був платником податку на додану вартість, який зареєстрований відповідно до положень статті 183 Податкового Кодексу України.

Статус позивача та його контрагента, як платника податків та зборів та платника ПДВ, не заперечувався сторонами.

Суд вважає за необхідне зазначити, що податкове законодавство України не містить норм, які б ставили у залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів або зобов'язували платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Тому можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у т. ч. недекларування своїх зобов'язань або несплата податку до бюджету, не є підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ за операціями з такими контрагентами. Лише сам факт наявності господарських відносин з контрагентом, який порушує податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту чи валових витрат, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють його контрагента.

Згідно з правилами формування витрат, передбаченими у пунктах 138.2, 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень випливає, що право на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

Як вбачається з установлених судом обставин справи та підтверджується наявними у справі доказами, для здійснення господарської діяльності позивач уклав з ТОВ «Праймері Профіт» укладено Договори поставки на профільну продукцію.

Відповідні ТМЦ були прийняті позивачем за актом приймання-передачі та оплачені у повному обсязі (що підтверджується відповідними банківськими документами).

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Однак, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Безтоварність спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ «Карбон Медіа Груп», податкова інспекція обумовлює висновками за актом ДПІ у Печерському районі м. Києва від 03.07.2012 року № 2180/22-4/37448731 "Про неможливість проведення перевірки ТОВ «Праймері Профіт» код за ЄДРПОУ 37448731 щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «ЕКОПРОМИСЛОВЦІ» (код ЄДРПОУ 36999653) за період з 01.03.2012 по 31.03.2012 року, в якому ДПІ у Печерському районі зазначає, що зустрічну перевірку провести неможливо, у зв'язку з тим, що станом на дану проведення зустрічної перевірки ТОВ «Праймері Профіт» за юридичною адресою не знаходилося.

Однак порушення податкового законодавства контрагентом позивача, так само як і контрагентами контрагента позивача, не є імперативною ознакою протиправності діяльності позивача і його контрагента та не може розцінюватися як беззаперечне свідчення фіктивності усіх господарських операцій, здійснюваних між ними.

Таким чином, в основу притягнення позивача до податкової відповідальності не може бути покладено висновок акту перевірки його контрагента без фактичного встановлення порушень податкового законодавства самим позивачем.

Факт відсутності підприємства у 2013 році за вказаним ним місцезнаходженням не свідчить про безтоварність господарських операцій, які були здійснені у березні 2012 року.

Разом з цим, правовідносини з приводу укладання та виконання договорів, які відповідач вважає безтоварними, виникли між двома юридичними особами, а фізичні особи, які учиняли підписи на договорах та інших ділових паперах, діяли як представники цих юридичних осіб.

В силу частини четвертої статті 91 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як установлено під час судового розгляду, на момент укладення правочинів, які відповідач вважає безтоварними, та здійснення господарських операцій, обидві сторони правочину були правоздатними і перебували в якості зареєстрованих юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України підтверджено, що керівником юридичної особи ТОВ «Праймері Профіт» є Кулк Микола Вікторович, який має право вчиняти юридичні дії без довіреності, у т.ч. підписувати договори, та відсутні відомості про обмеження щодо вчинення дій від імені зазначеного підприємства.

Відомості щодо директора контрагента позивача, на час вчинення спірних операцій, відповідачем спростовані не були, у зв'язку з чим підписання зазначеною особою документів за спірними операціями є правомірним.

За таких обставин, суд вважає, що висновок податкового органу про безтоварність господарських операцій є формальним і не об'єктивним, оскільки ґрунтується не на первинних документах та результатах співставлення даних бухгалтерського і податкового обліку, а на обставинах, які не мають безпосереднього значення для формування валових витрат, податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене відповідач не довів суду правомірності прийнятих ним оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги ПП «Сенс Принт» є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 13.11.2013 року №0002072201 та №0002082201 підлягають скасуванню, а позов - задоволенню.

Керуючись статтями 86, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд,

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення - рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 13.11.2013 р. № 0002072201 та № 0002082201.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Є.Ю. Романченко

Повний текст постанови виготовлено: 17 лютого 2014 р.