Ухвала

від 19.03.2014 по справі 7/396

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

за результатами розгляду скарги

19.03.2014 Справа № 7/396

Господарський суд Донецької області у складі: судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Степанян К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду скаргу публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601, Донецька область, місто Горлівка, проспект Леніна, будинок № 11, поштова адреса: 83001, місто Донецьк, вулиця Постишева, будинок № 99-А; код ЄДРПОУ - 00131268) на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області (83086, місто Донецьк, вулиця Донецька, будинок № 39) щодо виконання рішення господарського суду Донецької області від 30 листопада 2011 року у справі № 7/396

за позовом публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» до Новоазовського РВ ГУМВС України в Донецькій області (87600, Донецька область, місто Новоазовськ, вулиця Комунарів, будинок № 69; код ЄДРПОУ - 08671917)

про стягнення 1 252,38 гривень, -

за участю представників:

від скаржника (стягувача): Васильченко Л.І. (довіреність № 2-14 «Д» від 01.01.2014)

від боржника: не з'явився

від органу ДВС: не з'явився

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Донецької області від 30 листопада 2011 року у справі № 7/396 позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» до Новоазовського РВ ГУМВС України в Донецькій області про стягнення 1 252,38 гривень задоволено частково.

У відповідності до вимог статті 116 Господарського процесуального кодексу України 16 грудня 2011 року був виданий наказ про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 30 листопада 2011 року.

27 січня 2014 року на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга за № 52юр-248/14, в якій публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» просить:

- визнати дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження № 41415862 від 10 січня 2014 року з виконання наказу господарського суду Донецької області у справі № 7/396 від 16 грудня 2011 року такими, що не відповідають Закону України «Про виконавче провадження»;

- визнати незаконною постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про відмову у відкритті виконавчого провадження № 41415862 від 10 січня 2014 року за наказом господарського суду Донецької області у справі № 7/396 від 16 грудня 2011 року (том 2, а.с. 4-5).

З наданих до скарги документів вбачається, що 30 березня 2012 року державним реєстратором Виконавчого комітету Горлівської міської ради Донецької області був зареєстрований у новій редакції статут публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», у відповідності до якого відбулась зміна найменування юридичної особи - публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» на публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго».

Скарга мотивована тим, що 16 жовтня 2013 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо виконання судових рішень» від 19 вересня 2013 року № 583-VІІ, яким внесено зміни у розділ ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Відповідно до цих змін виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є державні органи, які видані або ухвалені до набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», подаються до органу державної виконавчої служби.

На думку скаржника, оскільки Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» набрав чинності з 01 січня 2013 року, а наказ господарського суду Донецької області у справі № 7/396 виданий 16 грудня 2011 року, тому цей наказ господарського суду Донецької області підлягає виконанню саме державною виконавчою службою.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29 січня 2014 року розгляд скарги призначено на 17 лютого 2014 року (том 2, а.с. 1).

Розгляд скарги відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалами господарського суду Донецької області від 17 лютого 2014 року та від 03 березня 2014 року розгляд скарги відкладався у зв'язку з неявкою представника боржника та державної виконавчої служби, неподанням відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області матеріалів виконавчого провадження № 41415862 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області № 7/369, виданого 16 грудня 2011 року.

Представник скаржника в судовому засіданні вимоги скарги підтримала, просила суд скаргу задовольнити.

Боржник та державна виконавча служба явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, про час і місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином; правової позиції по суті скарги не висловили та вимог ухвали господарського суду Донецької області від 29 січня 2014 року не виконали.

Відповідно до частини другої статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника та органу Державної виконавчої служби не є перешкодою для розгляду скарги.

Дослідивши матеріали справи, скаргу та додані до неї документи, заслухавши пояснення представника скаржника, оцінивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга та докази за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, господарський суд дійшов висновку про те, що скарга публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 124 та 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судом іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Положення статті 115 Господарського процесуального кодексу України та частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачають, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Рішенням господарського суду Донецької області від 30 листопада 2011 року у справі № 7/396 позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» до Новоазовського РВ ГУМВС України в Донецькій області про стягнення 1 252,38 гривень задоволено частково; стягнуто з Новоазовського РВ ГУМВС України в Донецькій області на користь публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» три відсотки річних у розмірі 222,61 гривень, інфляційні нарахування у розмірі 148,38 гривень, пеню у розмірі 705,11 гривень, державне мито у розмірі 102,00 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 гривень (том 1, а.с. 110-111).

Виконання рішення суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (стаття 116 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до вимог статті 116 Господарського процесуального кодексу України 16 грудня 2011 року був виданий наказ про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 30 листопада 2011 року (том 1, а.с. 115).

В силу статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» (стаття 17 Закону України «Про виконавче провадження»).

Наказ господарського суду Донецької області від 16 грудня 2011 року у справі № 7/396 стягувачем був пред'явлений на примусове виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області.

10 січня 2014 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області винесено постанову ВП № 41415862 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) на підставі пункту 8 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» (том 2, а.с. 10-11).

Оскаржувана постанова обґрунтована тим, що з 01 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», статтею 3 якого передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

У відповідності до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами. Статтею 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 845 від 03 серпня 2011 року із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 30 січня 2013 року визначений порядок виконання рішень про стягнення коштів з боржників, які виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Постанова ВП № 41415862 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) направлена стягувачу супровідним листом від 10 січня 2014 року № 3716/1-13п та отримана публічним акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» 16 січня 2014 року.

Не погодившись з відмовою у відкритті виконавчого провадження, публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» звернулось до господарського суду з цією скаргою.

Частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускаючи у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що за своїм соціальним призначенням система органів державної виконавчої служби покликана забезпечити реальну дію правових норм із застосуванням заходів примусового виконання, санкціонованих державою. Основною функцією державної виконавчої служби є задоволення вимог виконавчого документа, забезпечення дотримання при цьому прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, сприяння у реалізації своїх процесуальних прав.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником у десятиденний строк з дня її надходження у порядку, встановленому цим Законом (частина четверта статті 26 Закону України «Про виконавче провадження»).

Матеріали справи свідчать про дотримання скаржником строків, встановлених чинним законодавством України на оскарження дій державного виконавця.

Огляд норм чинного законодавства свідчить про наступне.

З 01 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», статтею 3 якого передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Законом України від 19 вересня 2013 року № 583-VІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо виконання судових рішень», який набрав чинності з 16 жовтня 2013 року в Законі України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» у розділі II «Прикінцеві положення» після пункту 2 доповнено новим пунктом такого змісту:

« 3. Виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.»

Тобто, відповідно до цих змін виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є державні органи, які видані або ухвалені до набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», подаються до органу державної виконавчої служби.

Оскільки Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» набрав чинності з 01 січня 2013 року, а наказ господарського суду Донецької області у справі № 7/396 виданий 16 грудня 2011 року, тому цей наказ господарського суду Донецької області має подаватись стягувачем для примусового виконання саме до державної виконавчої служби.

Системний аналіз наведених норм свідчить про відсутність законних підстав для винесення оскаржуваної постанови від 10 січня 2014 року ВП № 41415862 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) за наказом господарського суду Донецької області від 16 грудня 2011 року у справі № 7/396.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верхового Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарги на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» передбачено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Відповідно до пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що державною виконавчою службою та боржником зроблено не було.

За змістом статті 33 Господарського процесуального України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на те, що державною виконавчою службою не спростовано посилань скаржника на її неправомірні дії, господарський суд задовольняє скаргу публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго».

Керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального України, господарський суд -

У Х В А Л И В :

Здійснити заміну найменування публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» на публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго».

Скаргу публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області задовольнити.

Визнати дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження № 41415862 від 10 січня 2014 року з виконання наказу господарського суду Донецької області у справі № 7/396 від 16 грудня 2011 року такими, що не відповідають Закону України «Про виконавче провадження».

Визнати недійсною постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про відмову у відкритті виконавчого провадження № 41415862 від 10 січня 2014 року.

Ухвала набирає законної сили 19 березня 2014 року та може бути оскаржена через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом п'яти днів з дня її винесення.

Суддя С.М. Фурсова