Постанова

від 06.03.2014 по справі 804/9855/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 березня 2014 рокусправа № 804/9855/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецкомплект»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року у справі №804/9855/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецкомплект» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, за участю третіх осіб - товариства з обмеженою відповідальністю «Лігран», товариства з обмеженою відповідальністю «Ангстрем Континенталь», приватного підприємства «Транс-Атлантіка Сервіс», товариства з обмеженою відповідальністю «Шоковіта», приватного підприємства «Екоскан Сервіс» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецкомплект» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.07.2013 року прийнятих Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією № 0001672205, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 19 695, 93 грн. та № 0001662205, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 45497, 59 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на безпідставні висновки перевіряючих осіб щодо нереальності укладених правочинів з ТОВ «Лігран», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», ТОВ «Шоковіта», ПП «Екоскан Сервіс» та вказував на реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року у задоволенні позову відмовлено. Постанова суду мотивована тим, що наданими позивачем документами неможливо підтвердити реальність отримання товару за даними договорами, оскільки з документів не вбачається порядок та спосіб організації та виконання поставки товару даними особами-контрагентами, відсутні докази взаємодії представників сторін за вказаними договорами

Не погодившись з постановою суду, позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецкомплект», посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції в частині не підтвердження належним чином оформленими первинними документами факту поставки товару від вказаних контрагентів.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Дніпродзержинської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Укрспецкомплект» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах та взаєморозрахунках з ТОВ «Лігран» за період з 01.03.2012 року по 31.08.2012 року, ТОВ «Ангстрем Континенталь» за період з 01.05.2012 року по 31.07.2012 року, ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року, ТОВ «Шоковіта» за період з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року, ПП «Екоскан Сервіс» за період з 01.09.2012 року по 30.11.2012 року.

За результатами якої складено акт № 3599/199/22-306/32130305 від 25.06.2013 року, в якому вказано на порушення підприємством вимог:

1. п.п.14.1.13, 14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1, 135.2, 135.4, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.1 ст.137, п.138.2, 138.4 ст.138 та п.138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України підприємством безпідставно занижено податок на прибуток на загальну суму 36398,07 грн., у тому числі за 1 квартал 2012 року на суму 4423,88 грн., 2 квартал 2012 року на суму 15871,59 грн., 3 квартал 2012 року на суму 9385,55 грн., 4 квартал 2012 року на суму 6717,05 грн.;

2. п.44.1, 44.3, 44.6 ст.44, п.198.1, 198.2, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України підприємством безпідставно занижено податок на додану вартість на загальну суму 15756,74 грн., у тому числі за березень 2012 року на суму 1915,10 грн., квітень 2012 року на суму 5306,34 грн., травень 2012 року на суму1055,69 грн., червень 2012 року на суму508,79 грн., липень 2012 року на суму 1233,08 грн., серпень 2012 року на суму1225,91 грн., вересень 2012 року на суму1604,02 грн., жовтень 2012 року на суму 2614,51 грн., листопад 2012 року на суму 293,30 грн.

Такі висновки податкової служби, з огляду на акт перевірки, ґрунтуються на наступному.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Укрспецкомплект», у перевіреному періоді, мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Лігран», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», ТОВ «Шоковіта», ПП «Екоскан Сервіс».

Проведеною перевіркою не підтверджено реальність здійснення ТОВ «Укрспецкомплект» фінансово-господарських операцій з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг), за період що перевірявся, з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

З цих підстав, ДПІ зроблено висновок про завищення ТОВ «Укрспецкомплект» витрат та податкового кредиту по цим взаємовідносинам.

Крім цього, ДПІ вказує на порушення ТОВ «Укрспецкомплект» вимог п.п.14.1.13 п.14.1 ст.14, п.135.1, п.135.2, п.135.4, пп..135.5.4 ст.135, п.137.1 ст.137 ПК України, а саме підприємством занижено доходи, що враховуються при визначення об'єкта оподаткування за рахунок сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої за товарно-матеріальні цінності, придбання яких не підтверджено від ТОВ «Лігран», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», ТОВ «Шоковіта», ПП «Екоскан Сервіс».

На підставі акту перевірки Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.07.2013 року № 0001672205, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 19 695, 93грн. та № 0001662205, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 45497, 59 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень є предметом спору, який передано вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржені рішення відповідача прийняті на підставі та у спосіб, що передбачені. При цьому, суд першої інстанції фактично погодився з позицією ДПІ про те, що за результатами проведеної перевірки не підтверджено реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Лігран», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», ТОВ «Шоковіта», ПП «Екоскан Сервіс».

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується з наступних підстав.

Так, відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що не враховуються при визначені оподатковуваного прибутку, визначені ст.139 ПК України.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Встановлені обставини справи, що також підтверджуються і актом перевірки, свідчать про те, що у перевіреному періоді ТОВ «Укрспецкомплект» укладено наступні договори поставки: з ТОВ «Лігран» №47 від 13.03.2012р.; з ТОВ «Ангстрем Континенталь» №38 від 31.05.2012р.; з ТОВ «Транс-Атлантіка Сервіс» №1668 від 27.04.2012р.; з ПП «Шокові та» №248 від 11.10.2012р.; з ПП «Екостан Сервіс» №303 від 03.09.2012р.

В акті перевірки (п.3.2.1 Акту) відображено, що на підтвердження господарських взаємовідносин ТОВ «Укрспецкомплект» з вказаними контрагентами до перевірки надано: видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні та подорожні листи. Оплата здійснена грошовими коштами. Оприбуткування товару відображено у бухгалтерському обліку на рахунку 281 «Товари на складі». При цьому, будь-яких зауважень до складення первинних документів, перевіряючими особами ДПІ висловлено не було.

Отже, відомості акту перевірки, який став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, свідчать про наявність документів, які свідчать про факт поставки товару, транспортування товару від постачальника до покупця, оплату вартості цього товару, у тому числі і сплата ПДВ, оприбуткування поставленого товару позивачем. Тобто, в акті перевірки відображені ті обставини, які згідно з вищенаведеними нормами матеріального права, надають платнику право на віднесення витрат на придбання товару до складу витрат, а сплачені суми ПДВ, у вартості товару, до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПС України від 22.12.2010р. №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

Згідно із п.3 Розділу І Порядку, Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Отже, акт перевірки, як носій доказової інформації, має містити у собі відомості про виявлені порушення, які передбачені п.5.2 Розділу ІІ Порядку.

Як вбачається з Акту перевірки, який став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень в ньому взагалі не відображено у чому полягають допущені позивачем порушення, що призвело до заниження податкових зобов'язань. Акт перевірки містить лише посилання на норми Податкового кодексу України, але в чому полягають порушення позивачем цих норм матеріального права, ДПІ не зазначає. Посилання в акті на те, що перевіркою не підтверджено реальність здійснення ТОВ «Укрспецкомплект» фінансово-господарських операцій з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг), за період що перевірявся, з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків, є необґрунтованими, оскільки не підтверджуються жодними обставинами, що встановлені перевіркою.

Оскільки, відповідачем не дотримано вимог зазначено Порядку, враховуючи те, що складений акт не надає можливості встановити наявність порушень позивачем вимог податкового законодавства, що на думку ДПІ призвело до заниження податкових зобов'язань, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про правомірність оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими і висновки ДПІ, з якими фактично погодився і суд першої інстанції, щодо заниження позивачем валових доходів.

Так, як вбачається з Акту перевірки, заниження доходу ДПІ пов'язує з тим, що позивачем не включено до доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування, сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої за товарно-матеріальні цінності, придбання яких не підтверджено від ТОВ «Лігран», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», ТОВ «Шоковіта», ПП «Екоскан Сервіс».

Відповідно до пп..14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України, безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Отже, вказаною нормою матеріального права визначено поняття безповоротної фінансової допомоги, але з яких підстав, враховуючи встановлені перевіркою обставини, ДПІ вказує на отримання позивачем безповоротної фінансової допомоги, в Акті перевірки не зазначено.

З аналізу Акту перевірки вбачається, що вказуючи на заниження позивачем доходу шляхом не включення до нього безповоротної фінансової допомоги, ДПІ посилається на вимоги пп..14.1.13 п.14.1 ст.14 ПК України.

Натомість, вказаною нормою права визначено поняття «безоплатно наданих товарів, робіт, послуг».

Враховуючи позицію ДПІ щодо безтоварності господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Лігран», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», ТОВ «Шоковіта», ПП «Екоскан Сервіс», а також встановлений факт оприбуткування товарів, що відображено в акті перевірки, слід виходити з того, що вказуючи на заниження доходу ДПІ мала на увазі те, що до складу доходу позивачем не включено суму безоплатно наданих товарів.

Але і з такою позицію ДПІ не можливо погодитись внаслідок наступного.

Відповідно до пп..14.1.13 п.14.1 ст.14 ПК України безоплатно надані товари, роботи, послуги:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею;

Таким чином, зі змісту наведеної норми матеріального права вбачається, що безоплатні надані товари характеризується такими визначальними ознаками як, по-перше: товари передається платнику податків у власність, по-друге: передача товарів платнику податків не передбачає можливості виплати компенсації чи повернення таких коштів.

Встановлені обставини справи, свідчать про те, що позивачу передавались товари на платній основі, вартість товарів сплачена позивачем, про що свідчить акт перевірки.

Таким чином, висновок ДПІ про те, що оприбутковані позивачем товари є безоплатно наданими, не узгоджуються з вимогами пп..14.1.13 п.14.1 ст.14 ПК України та спростовуються встановленими обставинами справи.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ДПІ в акті перевірки, який став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, не наведено тих обставин, які б свідчили про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, яким визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбавання товарів (робіт, послуг), до складу витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. Вказані обставини свідчать про необґрунтованість оскаржених податкових повідомлень-рішень, що є підставою для їх скасування.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду та прийняття нової про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, 205, 207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецкомплект» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року у справі №804/9855/13-а - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Податкові повідомлення-рішення від 12.07.2013 року №0001672205, № 0001662205, які прийняті Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - визнати протиправними та скасувати.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст постанови виготовлено 11.03.2014 р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк