Постанова

від 18.03.2014 по справі 45/84б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року Справа № 45/84б Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю., суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 06.11.2013 у справі № 45/84б господарського суду Донецької області за заявоюПриватного акціонерного товариства "Красноперекопський склотарний завод" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Грант" пробанкрутство за участю представників сторін: від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" - Тукман Ю.В.

ВСТАНОВИВ :

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.11.2013 у справі № 45/84б апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" на ухвалу господарського суду Донецької області від 05.09.2013 у справі № 45/84б залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Донецької області від 05.09.2013 у справі № 45/84б залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило, скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.11.2013 у справі № 45/84б, направити справу № 45/84б про банкрутство ТОВ "Грант" до суду першої інстанції на новий розгляд, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 1 ст. 25, ч. 4 ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Переглянувши у касаційному порядку прийняту постанову суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.10.2011 за заявою ініціюючого кредитора ПАТ "Красноперекопський склотарний завод" м. Красноперекопськ АР Крим за загальною процедурою порушено справу № 45/84б про банкрутство ТОВ "Грант".

За результатами підготовчого засідання ухвалою господарського суду Донецької області від 09.11.2011 у справі № 45/84б введено процедуру розпорядження майном та розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Великодну А.А.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.02.2012 у справі № 45/84б за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Донецької області від 16.02.2012 у справі № 45/84б боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Великодну А.А.

05.08.2013 ліквідатором боржника арбітражним керуючим Великодною А.А. надано до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута - ТОВ "Грант".

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.09.2013 у справі № 45/84б затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Грант", юридичну особу - банкрута ТОВ "Грант" - ліквідовано, провадження у справі припинено.

Ухвала господарського суду від 05.09.2013 мотивована тим, що за результатами ліквідаційного балансу у банкрута не виявлено майна, за рахунок якого можливе погашення кредиторських вимог, підприємницька діяльність припинена, у зв'язку з чим його необхідно ліквідувати, а провадження у справі припинити.

Не погодившись з винесеною ухвалою суду першої інстанції, ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" звернулось із апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що на виконання вимог ст. 25 Закону про банкрутство, в редакції Закону від 30.06.1999 № 784-XIV, в ході ліквідаційної процедури ліквідатором вжиті заходи, спрямовані на пошук, виявлення, повернення та реалізацію майнових активів боржника для погашення кредиторської заборгованості.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що відповідно до представлених у звіті відомостей, в ході ліквідаційної процедури проведені передбачені спеціальним Законом заходи, а саме: опубліковано оголошення в офіційні друковані органи (газета "Голос України" №37 (5287) від 25.02.12) про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, проведено інвентаризацію майна та у відповідності до інвентаризаційних описів встановлена наявність на балансі банкрута майнових активів (прості векселі та дебіторська заборгованість). За результатами здійснених заходів щодо пошуку майна банкрута, ліквідатором сформована ліквідаційна маса, до складу якої було залучено виявлені майнові активи.

Суд апеляційної інстанції встановив, що незважаючи на здійснені ліквідатором заходи вказана заборгованість стягнена не була внаслідок ліквідації боржників та припинення відповідних зобов'язань, що підтверджено доданими до звіту матеріалами.

За цих обставин, згідно рішень комітету кредиторів (протокол № 2 від 17.10.2012; протокол № 4 від 05.02.2013) заборгованість за векселями та дебіторську заборгованість було списано.

Згідно довідки КП "БТІ" м. Донецька № 192425 від 10.05.2012 в базі даних обліковується право власності на об'єкт нерухомого майна, а саме недобудована адмінбудівля (5%) за адресою бул. Пушкіна, б. 2б. Проте, рішенням господарського суду Донецької області від 12.11.2012 у справі № 5006/36/129пн/2012 у визнані права власності на недобудовану адміністративно-офісну будівлю, готовністю 5% ТОВ "Грант" відмовлено.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що відповідно до представлених у звіті ліквідатора відомостей, будь-які інші майнові активи, необхідні для ведення виробничої діяльності у боржника відсутні, що підтверджується відповідними відповідями на запити ліквідатора банкрута, а саме: - згідно довідки 9/1-985 від 03.04.2012, наданої ВРЕР м. Донецька УДАІ ГУМВС України в Донецькій області за ТОВ "Грант" - транспортні засоби не зареєстровані; - згідно довідки № 01-32-1290/144 від 04.04.2012, наданої Головним управлінням дежкомзему в Донецькій області, земельні ділянки в користування, в власність або оренду ТОВ "Грант" на території Донецької міської ради не передавались; - згідно довідки № 187/10/18-213-3, наданої ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, у ТОВ "Грант" наявний один розрахунковий рахунок № 26000962483298 у ПАТ "ПУМБ"; - згідно довідки № D15-52/404 від 06.03.2013 закрито поточний рахунок ТОВ "Грант" № 26000962483298.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що основними доводами заявника апеляційної скарги було те, що в порушення вимог ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатором Великодною А.А. не вжито заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, а саме, не були отримані відповіді та проведені звернення до: 1. Територіального управління Держпромнагляду в Донецькій області для отримання інформації про наявність реєстрації відповідної техніки та засобів, що належать боржнику на праві власності; 2. Інспекція котлонагляду та підйомних споруд у Донецькій області для отримання інформації про наявність реєстрації відповідної техніки та засобів, що належать боржнику на праві власності; 3. Центр Безпеки дорожнього руху та Автоматизованих систем України для отримання інформації про наявність реєстрації транспортних засобів, що належать боржнику на праві власності; 4. Державної інспекції сільського господарства Донецької області для отримання інформації про технічні засоби, що належать боржнику на праві власності; 5. Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку для отримання інформації щодо цінних, що належать боржнику на праві власності; 6. Головного управління статистики Донецької області для отримання інформації про наявність або відсутність заборгованості з виплати заробітної плати, а також для отримання інформації про те, чи є ТОВ "Грант" засновником інших юридичних осіб, чи має відокремлені підрозділи; 7. Державної митної служби України для отримання інформації про перебування боржника на обліку в митних органах України як суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності; 8. Українського центру інновації та патентно-будівельного контролю для отримання інформації про наявність реєстрації за банкрутом патентів, торгових марок і т.д.; 9. Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю для отримання інформації про наявність реєстрації ліцензії на будівельні роботи, які виконував банкрут; 10. Державної служби інтелектуальної власності України для отримання інформації про наявність реєстрації за банкрутом прав інтелектуальної власності.

Колегія суддів апеляційної інстанції, перевіривши заходи виконані ліквідатором боржника - ТОВ "Грант" Великодною А.А., прийшла до висновку про їх достатність, оскільки майно та майнові права, які б могли бути обліковані в органах виконавчої влади на запитах до яких наполягає апелянт - взагалі відсутні в обліку боржника.

Крім того, сам заявник апеляційної скарги будь-яких доказів наявності майна та майнових прав які б обліковувались у боржника не надав ані ліквідатору, ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції встановив, що комітетом кредиторів на засіданні 15.03.2013 прийнято рішення затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, та вирішено звернутися до господарського суду Донецької області з клопотанням про ліквідацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант" (протокол № 7 засідання комітету кредиторів від 15.03.2013).

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно визнав звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс такими, що підлягають затвердженню, а підприємство-банкрут таким, що підлягає ліквідації, оскільки в силу вимог ч. 2 ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що правові підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції відсутні та погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про можливість затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута, про ліквідацію ТОВ "Грант" та припинення провадження у справі.

Згідно зі статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 05.08.2013 ліквідатором боржника арбітражним керуючим Великодною А.А. надано до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута - ТОВ "Грант".

Згідно ч. 1, 2 ст. 32 спеціального Закону, господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Суд апеляційної інстанції встановив, що комітет кредиторів на засіданні 15.03.2013 прийняв рішення затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, та вирішив звернутися до господарського суду Донецької області з клопотанням про ліквідацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант" (протокол № 7 засідання комітету кредиторів від 15.03.2013).

Також колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що на виконання вимог ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції Закону від 30.06.1999 № 784-XIV, в ході ліквідаційної процедури ліквідатором вжиті заходи, спрямовані на пошук, виявлення, повернення та реалізацію майнових активів боржника для погашення кредиторської заборгованості, а саме: опубліковано оголошення в офіційні друковані органи (газета "Голос України" №37 (5287) від 25.02.12) про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, проведено інвентаризацію майна та у відповідності до інвентаризаційних описів встановлена наявність на балансі банкрута майнових активів (прості векселі та дебіторська заборгованість). За результатами здійснених заходів щодо пошуку майна банкрута, ліквідатором сформована ліквідаційна маса, до складу якої було залучено виявлені майнові активи.

Згідно рішень комітету кредиторів (протокол № 2 від 17.10.2012; протокол № 4 від 05.02.2013) заборгованість за векселями та дебіторську заборгованість було списано внаслідок ліквідації боржників та припинення відповідних зобов'язань, що підтверджено доданими до звіту матеріалами.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що згідно довідки КП "БТІ" м. Донецька № 192425 від 10.05.2012 в базі даних обліковується право власності на об'єкт нерухомого майна, а саме недобудована адмінбудівля (5%) за адресою бул. Пушкіна, б. 2б., проте, рішенням господарського суду Донецької області від 12.11.2012 у справі № 5006/36/129пн/2012 у визнані права власності на недобудовану адміністративно-офісну будівлю, готовністю 5% ТОВ "Грант" відмовлено.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що відповідно до представлених у звіті ліквідатора відомостей, будь-які інші майнові активи, необхідні для ведення виробничої діяльності у боржника відсутні, що підтверджується відповідними відповідями на запити ліквідатора банкрута, а саме: - згідно довідки 9/1-985 від 03.04.2012, наданої ВРЕР м. Донецька УДАІ ГУМВС України в Донецькій області за ТОВ "Грант" - транспортні засоби не зареєстровані; - згідно довідки № 01-32-1290/144 від 04.04.2012, наданої Головним управлінням дежкомзему в Донецькій області, земельні ділянки в користування, в власність або оренду ТОВ "Грант" на території Донецької міської ради не передавались; - згідно довідки № 187/10/18-213-3, наданої ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, у ТОВ "Грант" наявний один розрахунковий рахунок № 26000962483298 у ПАТ "ПУМБ"; - згідно довідки № D15-52/404 від 06.03.2013 закрито поточний рахунок ТОВ "Грант" № 26000962483298.

Відповідно до вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Щодо доводів заявника апеляційної та касаційної скарг, що в порушення вимог ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатором Великодною А.А. не вжито заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується в даному випадку із висновками суду апеляційної інстанції про достатність виконаних ліквідатором боржника - ТОВ "Грант" арбітражним керуючим Великодною А.А. заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, оскільки майно та майнові права, які б могли бути обліковані в органах виконавчої влади на запитах до яких наполягає скаржник - взагалі відсутні в обліку боржника.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ліквідатор має вжити дії щодо виявлення майна банкрута, при цьому, спеціальний Закон не містить обов'язкового переліку установ чи організацій, де має виявлятись майно банкрута.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, сам скаржник будь-яких доказів наявності майна та майнових прав які б обліковувались у боржника не надав ані ліквідатору, ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції.

Згідно ч. 6 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Відповідно до п. 6 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню, якщо затверджено звіт ліквідатора у порядку, передбаченому ст. 32 цього Закону.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, враховуючи вимоги ст. 43 ГПК України, ґрунтуються на повному, всебічному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому, підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.11.2013 у справі № 45/84б залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

В.Я. Погребняк