Постанова

від 18.03.2014 по справі 907/1218/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2014 р. Справа № 907/1218/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Бонк Т. Б.

суддів Бойко С.М.

Малех І. Б.

при секретарі судового засідання І.Борщ

за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача (скаржника) - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Голден Фудс", с. Сторожниця, Закарпатська область, № 20 від 29.01.2014 року

на рішення господарського суду Закарпатської області від 17.01.2014 року (суддя О.С. Йосипчук)

у справі № 907/1218/13

за позовом Приватного підприємства "КСД Логістик Транс сервіс", м. Ужгород, Закарпатська область,

до відповідача Дочірнього підприємства "Голден Фудс", с. Сторожниця, Закарпатська область ,

про стягнення заборгованості в сумі 101 500 грн.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Закарпатської області від 17.01.2014 року у справі № 907/1218/13 позов Приватного підприємства "КСД Логістик Транс сервіс" задоволено. З Дочірнього підприємства "Голден Фудс", с.Сторожниця, Закарпатська область, на користь позивача стягнуто 101 500,00 грн. заборгованості за договором транспортного експедирування, 2 030,00 грн. по сплаті судового збору та 2 500,00 грн. - витрати на оплату послуг адвоката.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач, отримавши від позивача послуги, що підтверджується належними доказами, не оплатив його, в результаті чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, яку слід стягнути у судовому порядку.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що господарський суд не взяв до уваги повторне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та розцінив його як свідоме затягування судового процесу; своїм рішенням суд першої інстанції позбавив відповідача можливості надати докази, які мають значення для справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що відповідач взятих на себе зобов'язань за договором транспортного експедирування належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 101 500, 00 грн. Наявність такої заборгованості підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами від 04.12.2013 року та актами виконаних робіт.

В апеляційній інстанції сторони не забезпечили явку уповноважених представників в судових засіданнях, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання.

Апеляційний господарський суд, враховуючи строки розгляду апеляційної скарги, те, що явка представників сторін не визнавалася обов'язковою, вважає за можливе розглядати справу у відсутності представників сторін за наявними у справі доказами.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, та відзиві на неї, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.01.2013 року між Приватним підприємством "КСД Логістик Транс сервіс", (експедитор) та Дочірнім підприємством "Голден Фудс" (замовник) укладено Договір транспортного експедирування, згідно якого Експедитор приймає на себе зобов'язання щодо виконання або організації виконання за рахунок Замовника транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з організацією та забезпеченням перевезення вантажів, визначених Замовником у заявці.

Згідно п. 3.2 договору, розрахунки за даним договором проводяться сторонами у безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів з рахунок Замовника на рахунок Експедитора.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що підставою для здійснення Замовником оплати по кожному перевезенню є рахунок Експедитора.

Відповідно до п. 3.5 договору, оплата згідно підтвердженій заявці та згідно рахункам Експедитора здійснюється Замовником в режимі передоплати.

Пункт 3.6. договору передбачає, що по кожному організованому перевезенню Сторонами підписується акт виконаних робіт. У випадку, якщо відправлений Експедитором Замовнику акт виконаних робіт останнім не підписаний і не відхилений впродовж 10 днів з моменту його отримання Замовником, він вважається прийнятим без змін.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договірних відносин Експедитор надав Замовнику послуги, пов'язані з організацією та забезпеченням перевезення вантажів, що підтверджується наявними в матеріалах справи заявками (№ 108 від 24.09.13, № 109 від 27.09.13, №110 від 30.09.13р., №111 від 03.10.13р., №112 від 04.10.13, №113 від 07.10.13, №114 від 14.10.13р., № №115 від 14.10.13р., №116 від 14.10.13р., №117 від 17.10.13р., №118 від 29.10.13р., №119 від 06.11.13р. № 120 від 06.11.13р. № 121 від 07.11.13р., № 122 від 19.11.13р., № 123 від 21.11.13р.) та актами здачі-приймання робіт. (а. с. 18- 51).

Також, наявність заборгованості підтверджується копією Акту звірки взаєморозрахунків між сторонами, яка згідно останнього становила 101 500,0 грн. станом на 04.12.2013 року. Даний акт підписаний представниками обох сторін (а.с.52).

Акти звіряння заборгованості самі по собі не підтверджують обов'язку відповідача щодо оплати наданих послуг, однак повертаючи підписані акти звірки взаєморозрахунків, відповідач фактично визнав факт існування своєї заборгованості.

Однак, в порушення п. 3.5 відповідач належним чином не виконав взятих на себе зобов'язань і як наслідок в нього виникла заборгованість в сумі 101 500, 00 грн.

Станом на момент розгляду спору в апеляційному порядку в матеріалах справи відсутні докази, які б підтвердили сплату відповідачем вищевказаного боргу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з договору.

Згідно ч.1. ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона ( експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Згідно ч.ч. 1, 2, 4 ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання( неналежне зобов'язання).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно вимог передбачених ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до приписів ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Апеляційний господарський суд вважає, що акти прийому - передачі виконаних робіт та наданих послуг в даному випадку є документами, що містять відомості про господарські операції, зокрема, в даному випадку прийом - передачу послуг транспортного експедирування за Договором № 001 від 09 січня 2013 року, та є належними і достатніми доказами, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між сторонами.

На підставі наведеного, з урахуванням зазначених норм законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову Приватного підприємства "КСД Логістик Транс сервіс"

Також позивач просив стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 5 858, 60 грн. за надання послуг правової допомоги адвоката, що підтверджуються договором про надання правової допомоги у господарській справі № 11 від 02.12.13 року.

Виходячи з правової позиції Вищого господарського суду України, сформульованої в п.11 Інформаційного листа від 13.02.2002р. №01-8/155, п. 11 Інформаційного листа від 14.12.2007р. №01-8/973 та п. 28 Інформаційного листа від 18.03.2008р. №01-8/164, суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, пов'язаних зі сплати послуг адвокатів, слід враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. Таким чином, розглядаючи конкретну справу, суд з урахуванням її обставин може обмежити розмір відповідної компенсації з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Судом першої інстанції було зменшено судові витрати, пов'язані зі сплатою послуг адвоката, до 2500,0 грн. з урахуванням незначної кількості судових засідань, в яких прийняв участь адвокат, співрозмірності суми адвокатських послуг по відношенню до обсягу виконаних робіт і часу їх виконання, складності справи.

Апеляційний господарський суд, враховуючи фактичні обставини та матеріали справи, погоджується з таким висновком господарського суду першої інстанції.

Щодо доводів скаржника в апеляційній скарзі про те що, він не мав можливості забезпечити участь уповноваженого представника в судове засідання, та надати витребувані судом докази до вказаної дати, і те, що судом першої інстанції було проігноровано клопотання про відкладення розгляду справи і тим самим позбавлено подати відповідні докази для встановлення фактичних обставин справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Стаття 77 ГПК України передбачає, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Крім цього, ухвалою місцевого господарського суду від 10.01.2014 року явка відповідача в судове засідання на 7.01.2014 року не визнавалась обов'язковою.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є

підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій

зазначено час і місце такого засідання, надіслано відповідно до вимог ст. 64 та ст.87 ГПК України. З матеріалів справи вбачається , що ухвалу про порушення провадження у справі від 09.12.2013 року, відповідач отримав 11.12.2013 року, а ухвалу господарського суду від 10.01.2014 року - 14.01.2014 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Таким чином, апеляційний господарський суд не вбачає порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи процесуальних прав скаржника в даному випадку.

Доводи скаржника в апеляційній скарзі не містять жодних заперечень по суті спору та не спростовують висновків господарського суду першої інстанції про стягнення з нього заборгованості.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору залишаються на скаржнику відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Закарпатської області від 17.01.2014 року у справі № 907/1218/13 - залишити без змін, апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Голден Фудс", с. Сторожниця, Закарпатська область, № 20 від 29.01.2014 року - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 21.03.2014 року.

Головуючий суддя Бонк Т. Б.

Суддя Бойко С.М.

Суддя Малех І. Б.