ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
Справа № 910/1555/14 18.03.14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Белтім Полімери», м. Київ
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер Системс», м. Київ
Про стягнення 45 250 грн.
Суддя Курдельчук І.Д.
Представники:
Від позивача Никоноров Є.В. - пред. по довір.
Від відповідача не з'явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся з позовом про стягнення 45 250 грн. заборгованості за поставлений товар, посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем, умов щодо оплати. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2014р. порушено провадження у справі № 910/1555/14 та розгляд справи призначено на 04.03.2014р.
03.03.2014р. від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2014р. розгляд справи було відкладено на 18.03.2014р., у зв'язку з неявкою представників відповідача та зобов'язано сторін надати суду Договір № 141212 від 14.12.2012р. та рахунок-фактура БП 0003574 від 12.11.2013р.
06.03.2014р. від позивача надійшли витребувані ухвалою суду від 04.03.2014р. Договір та рахунок-фактура.
Відповідач, який належним чином був повідомлений, в судове засідання не з'явився, представників в судове засідання не направив, вимоги ухвал суду від 04.02.2014р. та від 04.03.2014р. не виконав, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.
Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87, Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
До матеріалів справи долучено конверти з судовою кореспонденцією, які були повернуті з адреси відповідача з відміткою пошти «за закінченням встановленого терміну зберігання».
Місцезнаходження відповідача, куди направлено судову кореспонденцію, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.
Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.
В судовому засіданні 18.03.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між сторонами було досягнуто усної домовленості щодо поставки товару, відповідно до якої позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 45 250 грн., що підтверджується видатковою накладною № БП-0003618 від 13.11.2013р., яка підписана повноважними представниками сторін та скріплена печатками без зауважень та приймаються судом, як належний доказ виконання позивачем договірних зобов'язань.
Відповідно до п. 2. Наказу Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996р. "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей" сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.
Відповідно до п. 4 Інструкції довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві.
До матеріалів справи долучена Довіреність № 137 від 12.11.2013р. на отримання цінностей за рахунком-фактурою №0003574 від 12.11.2013р., яка видана відповідачем своєму працівнику на отримання товару від позивача.
Відповідач за поставлений позивачем товар не розрахувався та в подальшому грошові кошти не сплатив.
20.01.2014р. позивач направив на адресу відповідача претензію вих. №20/01/14 з вимогою щодо погашення заборгованості. Факт направлення претензії підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком №9064.
Відповідач відповіді на претензію не надав та грошові кошти позивачу не перерахував.
У видатковій накладній є посилання на Договір № 141212 від 14.12.2012р та на рахунок-фактуру №0003574 від 12.11.2013р., які були надані позивачем на вимогу суду та долучені до матеріалів справи.
З зазначеного примірнику Договору вбачається, що він підписаний тільки з однієї сторони, а саме, позивачем. Позивач пояснив суду, що ним було відправлено поштою даний Договір відповідачу для підписання, проте, доказів направлення позивач суду не представив.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем була здійснена поставка обумовленого товару на користь відповідача про, що свідчать підписана та скріплена печаткою відповідача видаткова накладна та видана відповідачем довіреність на отримання товару.
Суд прийшов до висновку, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання, здійснивши поставку обумовленого товару, а відповідач свої зобов'язання по оплаті не виконав.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар складає - 45 250 грн.
Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів долучені до матеріалів справи і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини господарських відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно ч. 5 ст. 265 Господарського кодексу України поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідно до ч 1. ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 173 ГК України суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.
За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).
Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер Системс» (02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 7, код ЄДРПОУ 34400791) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Белтім Полімери» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 17, оф. 204/2, код ЄДРПОУ 37507220), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі - 45 250 (сорок п'ять тисяч двісті п'ятдесят) грн., та витрати по сплаті судового збору в розмірі - 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.
Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Суддя І.Д. Курдельчук
Повне рішення складено 24 березня 2014 року.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2014 |
Оприлюднено | 25.03.2014 |
Номер документу | 37794625 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Курдельчук І.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні