8.2.3
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
17 березня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/453/14
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Матвєєвої В.В.,
при секретарі: Захаровій Ю.О.,
за участю сторін:
представника позивача: Меркулової М.В.,
представника відповідача: Щочка В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба охорони «Шериф» про стягнення податкового боргу з рахунків у банках в розмірі 285076,10 грн., -
ВСТАНОВИВ:
27 січня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба охорони «Шериф», яким позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача податковий борг з рахунків у банках в розмірі 285076,10 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач є юридичною особою, перебуває на податковому обліку в Алчевській ОДПІ з 27.01.2006. Станом на 22.01.2014 відповідач за період з 08.10.2013 по 22.01.2014 має податковому заборгованість перед бюджетом в загальному розмірі 285076,10 грн., з яких борг з податку на додану вартість - 136207,10 грн., борг з податку на прибуток - 148869,00 грн. Станом на 20.01.2014 за відповідачем рахувалась переплата з ПДВ в сумі 18922,15 грн., переплат з податку на прибуток станом на 08.10.2013 за підприємством не рахувалось. Алчевською ОДПІ з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи з погашення податкового боргу, а саме: посадовій особі відповідача була вручена податкова вимога №7 від 16.01.2013, що не була виконана.
На підставі викладеного позивач просить стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба охорони «Шериф» кошти за податковим боргом в розмірі 285076,10 грн.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні не визнав позовні вимоги, надав заперечення та пояснив, що ТОВ «Служба охорони «Шериф» в судовому порядку були оскаржені податкові повідомлення-рішення №0001402310 та №0001412310, прийняті Алчевською ОДПІ 21.09.2012, на підставі яких відповідачу визначеного грошове зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток в загальному розмірі 303997,25 грн. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07.03.2014 по справі №812/1638/14 було відкрито провадження. У зв'язку з викладеним, представник відповідача просив зупинити провадження в даній справі до розгляду справи №812/1638/14.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідач Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба охорони «Шериф» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 26.01.2006 за №13841020000001168, перебуває на податковому обліку в Алчевській ОДПІ з 27.01.2006 за №17/70-06 (а. с. 5). Згідно свідоцтва №200146261 відповідач є платником податку на додану вартість з 27.04.2006 (а. с. 5).
Станом на 22.01.2014 відповідач має податкову заборгованість перед бюджетом в загальному розмірі 285076,10 грн., з яких:
- з податку на додану вартість в розмірі 155129,25 грн., який виник за період з 20.01.2014 по 22.01.2014, нарахованого на підставі податкового повідомлення-рішення №0001402310 від 21.09.2012, з яких за основним платежем - 146856,00 грн., за штрафними санкціями - 8273,25 грн. (а. с. 7 зв.). У зв'язку з тим, що станом на 20.01.2014 відповідач мав переплату із зазначеного податку в сумі 18922,15 грн., розмір заборгованості, що підлягає стягненню в судовому порядку становить 136207,10 грн. (155129,25 грн.-18922,15 грн.=136207,10 грн.);
- з податку на прибуток в розмірі 148869,00 грн., який виник за період з 08.10.2013 по 22.01.2014, нарахованого на підставі податкового повідомлення-рішення №0001412310 від 21.09.2012, з яких за основним платежем - 148868,00 грн., за штрафними санкціями - 1,00 грн. (а. с. 7).
Розмір податкового боргу також підтверджується обліковою карткою платника податків (а. с. 9-11).
З метою погашення податкового боргу податковим органом приймались заходи з погашення податкового боргу, а саме: уповноваженій особі відповідача була вручена податкова вимога №7 від 16.01.2013 (а. с. 6), що була отримана 29.01.2013.
Зазначені вище заходи не призвели до позитивних результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем до теперішнього часу не сплачена.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Податкового Кодексу України зазначено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
Відповідно до п. п. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Податкового Кодексу України передбачено невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.
Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем були подані податкові декларації із ПДВ, в яких підприємством самостійно визначено розмір податкового зобов'язання із зазначеного податку.
Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно п. п. 14.1.156 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно ст. 15 Податкового кодексу України, платники податків - фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з Податковим кодексом України або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з вищезазначеним Кодексом.
Згідно з п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Таким чином, податковий борг може існувати у разі, коли існує податкове зобов'язання, узгоджене саме платником податків, статус якого визначається відповідним законом щодо відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).
Вимога Алчевської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області №7 від 16.01.2013 не виконана, у встановленому законом порядку не оскаржувалась. З вищевикладеного впливає, що сума податкового боргу є узгодженою.
Відповідно до ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України (п. п. 20.1.19); звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу (п. п. 20.1.33); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (п. п. 20.1.34).
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового Кодексу України, у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Відповідно до зазначених вище матеріалів справи, якими підтверджується наявність податкового боргу, за відповідачем рахується самостійно не сплачена податкова заборгованість в загальному розмірі 285076,10 грн.
Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Так як обставини справи, які, відповідно до законодавства, повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог, а тому адміністративний позов Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба охорони «Шериф» про стягнення податкового боргу з рахунків у банках в розмірі 285076,10 грн. підлягає задоволенню.
Що стосується клопотання представника відповідача про зупинення провадження по справі, то зазначене клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Як вбачається із заявленого клопотання, відповідач просить суд зупинити провадження в даній справі у зв'язку з тим, що ТОВ «Служба охорони «Шериф» в судовому порядку були оскаржені податкові повідомлення-рішення №0001402310 та №0001412310 від 21.09.2012, на підставі яких підприємству визначено грошові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 155129,25 грн., з яких за основним платежем - 146856,00 грн., за штрафними санкціями - 8273,25 грн., та з податку на прибуток в розмірі 148869,00 грн., з яких за основним платежем - 148868,00 грн., за штрафними санкціями - 1,00 грн.
В судовому засіданні встановлено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 15.10.2012 по справі №2а/1270/6732/2012 (а. с. 57-61), залишеним без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012 (а. с. 62-64), в задоволенні позовних вимог ТОВ «Служба охорони «Шериф» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000602310 та №0000612310 від 23.02.2012, якими було визначено грошові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 148868,00 грн. та штрафу в розмірі 8765,50 грн., податку на додану вартість у розмірі 146856,00 грн. та штрафу в сумі 1,00 грн. - відмовлено повністю. Вказане рішення набрало законної сили 27.11.2012, а тому суми грошових зобов'язань із зазначених вище податків, які підлягають стягненню в судовому порядку по даній справі, є узгодженими.
Отже, з огляду на викладене, у суду відсутні підстави для зупинення провадження по справі.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись Податковим Кодексом України, статтями 2, 6, 7, 17, 18, 94, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба охорони «Шериф» про стягнення податкового боргу з рахунків у банках в розмірі 285076,10 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба охорони «Шериф» (юридична адреса: 94214, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Гагаріна, 24/105, і. к. 33968402) з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, податкову заборгованість з податку на прибуток та податку на додану вартість в загальному розмірі 285076,10 грн. (двісті вісімдесят п'ять тисяч сімдесят шість гривень десять копійок), з яких:
- кошти в сумі 148869,00 грн. (сто сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят дев'ять гривень 00 коп.) перерахувати на р/р31118029700027, код платежу 14010100, одержувач - Відділення держказначейства у м. Алчевськ (код 37907097) в установі банку ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013;
- кошти в сумі 136207,10 грн. (сто тридцять шість тисяч двісті сім гривень десять копійок) перерахувати на р/р31116009700027, код платежу 11021000, одержувач - Відділення держказначейства у м. Алчевськ (код 37907097) в установі банку ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 24 березня 2014 року.
Суддя В.В. Матвєєва
Суд | Луганський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.03.2014 |
Оприлюднено | 27.03.2014 |
Номер документу | 37799309 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Луганський окружний адміністративний суд
В.В. Матвєєва
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні