Рішення

від 06.03.2014 по справі 910/24646/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24646/13 06.03.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Шепетівський цукор»

До товариства з обмеженою відповідальністю «Кр-Трейд»

про стягнення 207335,61 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Тарасюк О.В. (за дов.)

від відповідача Ковба О.В. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Шепетівський цукор» до товариства з обмеженою відповідальністю «Кр-Трейд» про стягнення за договором поставки № 68/06 від 12.06.2013 р. 437335,61 грн., з яких: 330955,29 грн. боргу, 18730,74 грн. пені, 52095,53 грн. штрафу, 35554,05 грн. 25% річних.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати поставленого позивачем товару .

Ухвалою суду від 20.12.2013 р. порушено провадження у справі № 910/24646/13.

Позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог до 207335,61 грн., з яких: 100955,29 грн. боргу, 18730,74 грн. пені, 52095,53 грн. штрафу, 35554,05 грн. 25% річних.

Ухвалою суду від 13.02.2014 р. зобов'язано сторін провести звірку розрахунків, для чого відповідачу надіслати свого повноважного представника до позивача; надати оригінал договору № 68/06 від 12.06.2013 р., в разі ненадання - письмові пояснення щодо причин його відсутності.

Позивач оригінал договору не подав, проте послався на підписану сторонами специфікацію № 3, яка на його думку, є підтвердженням укладення між сторонами у спрощеній формі договору поставки.

Відповідач у наданих суду письмових поясненнях зазначив, що оскільки договір поставки № 68/06 від 12.06.2013 р. містив не вигідні для нього умови, договір не був підписаний. Проте, сторони фактично продовжували співпрацю. Так, позивачем поставлено товар загальною вартістю 480000 грн., який відповідачем частково оплачено.

У судовому засіданні 06.03.2014 р. відповідачем подано докази погашення 45000,00 грн. боргу.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

27 червня 2013 р. позивач поставив відповідачу 80 тонн цукру білого кристалічного за ціною 6000 грн. (з урахуванням ПДВ) за тонну на загальну суму 480000 грн.. Поставка мала місце за видатковою накладною № 471 від 27.06.2013 р., у якій обсяг поставки зазначено як 100 тонн та загальна ціна поставки визначена у розмірі 600000 грн.. У той же час позивач і відповідач визнають факт поставки тільки 80 тонн і дана обставина не є спірною.

Вказана видаткова накладна № 471 містить посилання на договір № 68/06 від 12.06.2013 р. як підставу поставки.

Оцінюючи наведені сторонами обставини щодо досягнення згоди здійснення поставки на умовах, викладених у тексті такого документу як «договір № 68/06 від 12.06.2013 р.», копія якого надана позивачем, суд виходить з наступного.

За п. 7 ст. 176 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Пункт 1 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України містить правило, згідно з яким правочини між юридичними особами належить вчиняти письмовій формі. Вимоги до письмової форми наведені у ст. 207 Цивільного кодексу України. Відповідно до вказаної норми правочин у письмовій формі вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного зобу зв'язку. Обов'язковим реквізитом договору, який засвідчує факт вчинення правочину у письмові формі, є підписи уповноважених на це представників сторін.

Отже, виходячи з визначених ст. 34 ГПК України правил щодо допустимості доказів, оскільки умови, на яких досягнуті домовленості щодо відносин сторін, повинні носити матеріальну фіксацію шляхом викладення у одному або декількох документах, які, в силу ст. 32 та ст. 36 ГПК України, є доказами у справі, виключно останні можуть бути покладені в основу рішення щодо змісту правочину.

Крім того, враховуючи невизнання відповідачем факту підписання тексту договору № 68/06 від 12.06.2013 р., з'ясування та перевірка даної обставини можлива виключно шляхом дослідження оригіналу тексту договору. Доведення цієї обставини закон покладає на позивача як на особу, яка посилається на цю обставину (ст. 33 ГПК України).

Позивачем не подано суду оригінал тексту договору № 68/06 від 12.06.2013 р.. Даний документ, як стверджує позивач, йому не повернувся від відповідача. За таких обставин суд вважає, що позивачем не доведено здійснення поставки цукру на умовах, які наведені у тексті наявної копії договору № 68/06 від 12.06.2013 р., а тому положення цього документу не підлягають застосування при вирішенні спору, у тому числі і положення специфікації № 03, яка є його складовою.

У той же час, факт здійснення поставки позивачем, прийняття товару відповідачем та частка його оплата свідчить про укладення між сторонами договору поставки у спрощений спосіб.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідачем товар оплачено частково.

Станом на день подання позову до суду (18.12.2013 р.) заборгованість відповідача становила 120000,00 грн.. Відтак вимоги про стягнення 210955,29 грн. боргу заявлені позивачем необґрунтовано.

Під час розгляду справи в суді відповідачем погашено 105000,00 грн. заборгованості. Отже, в цій частині вимог спір відсутній, у зв'язку з чим провадження в ній підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 15000,00 грн. боргу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Позивач заявив до стягнення 18730,74 грн. пені, 52095,53 грн. штрафу та 35554,05 грн. 25% річних, посилаючись на пункти 7.3, 7.4 договору поставки № 68/06 від 12.06.2013 р.. Оскільки, як зазначено вище, позивачем не доведено здійснення поставки цукру на умовах, які наведені у тексті наявної копії договору № 68/06 від 12.06.2013 р., у тому числі і щодо відповідальності, дані вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладається судовий збір з вимог про стягнення 120000,00 грн.. Судовий збір в іншій частині позовних вимог покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кр-Трейд» (03049, м. Київ, вул. Курська, 10, код 36581916) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Шепетівський цукор» (30403, Хмельницька область, місто Шепетівка, вул. Старокостянтинівське шосе, 31, код 36681090) 15000,00 грн. боргу, 2400,00 грн. судового збору.

Провадження в частині стягнення 105000,00 грн. припинити.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення підписано 24.03.2014 р.

Суддя С. А. Ковтун