Рішення

від 20.03.2014 по справі 913/498/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

20 березня 2014 року Справа № 913/498/14

Провадження №16/913/498/14

За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , м. Луганськ

до Закритого акціонерного товариства "Учбовий комбінат", м. Луганськ

про стягнення 111 965 грн. 00 коп.

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Морозова С.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_2, дов. № 754 від 27.06.2012;

від відповідача - Хімікус О.С., представник за довіреністю від 14.01.2014;

в с т а н о в и в:

Суть спору: до господарського суду Луганської області надійшла позовна заява від 19.02.2014 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства "Учбовий комбінат" про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у сумі 111965 грн. 00 коп.

В обґрунтування вимог позову позивач послався на те, що у період часу з 11.01.2011 по 15.12.2011 згідно з договором № 20 від 01.01.2011 ним на адресу відповідача у справі було перераховано грошові кошти у сумі 42965 грн. 00 коп., у період часу з 23.03.2012 по 25.06.2012 згідно з договором № 1 від 13.12.2011 позивачем на користь позивача сплачено 22000 грн. Як зазначає позивач, вказані грошові кошти були сплачені відповідачеві помилково (без достатньої правової підстави), оскільки договори № 20 від 01.01.2011 та № 1 від 13.12.2011 сторонами у справі не укладалися.

Письмовим відзивом від 12.03.2014 № 15/6-15 на позовну заяву (а.с. 51 - 52) відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на наявність правовідносин сторін у справі відповідно до укладених ними договорів оренди № 20 від 01.01.2011 та № 1 від 13.12.2011.

В судовому засіданні 13.03.2014 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 20.03.2014, 10 годин 30 хвилин.

Позивач в судове засідання 20.03.2014 не прибув, надавши суду письмове клопотання від 20.03.2014 про відкладення розгляду справи внаслідок зайнятості в іншому судовому процесі представника позивача ОСОБА_2

Враховуючи обставини справи, те, що явка представника позивача у справі судом обов'язковою не визнавалася, а також те, що позивач не позбавлений права особистої участі в судовому процесі, з урахуванням думки присутнього в судовому засіданні представника відповідача суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні на підставі наявних матеріалів без участі представника позивача. Клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Дослідивши обставини справи, надані докази у їх сукупності, вислухавши присутніх під час судового розгляду справи представників учасників судового процесу, суд встановив такі фактичні обставини.

У підставу позову позивачем покладені доводи позивача про відсутність між ним та відповідачем будь-яких договірних відносин.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що 01.08.2010 між позивачем як наймачем та відповідачем як наймодавцем укладений договір № 13 оренди автомобільної стоянки (а.с. 56 - 58), відповідно до умов пунктів 1.1 та 1.2 якого відповідач передав позивачеві у строкове користування автостоянку за адресою: АДРЕСА_1. Автостоянка складається зі складу та кімнати чергового площею 31,4 кв. м, огородженої автостоянки площею 3047 кв. м.

Відповідно до умов пункту 4.1 договору від 01.08.2010 № 13 розмір плати за найм склав 3000 грн. 00 коп. на місяць. Вказані грошові кошти повинні були перераховуватися позивачем відповідачеві не пізніше 10 числа кожного наступного місяця.

Строк дії договору від 01.08.2010 № 13 - до 31.12.2010 (пункт 6.1 договору).

Після закінчення строку дії вказаного договору 01.01.2011 між сторонами у справі укладений договір № 20 оренди нежитлового приміщення (а.с. 59 - 61), предметом якого також є оренда зазначеної вище автостоянки із розташованими на ній будівлями за адресою: АДРЕСА_2.

Розмір орендної плати за договором від 01.01.2011 № 20 - 3500 грн. 00 коп. на місяць. Орендна плата відповідно до пункту 7.3 договору повинна сплачуватися до 5 числа місяця, наступного за звітним.

Строк дії договору від 01.01.2011 № 20 - до 31.12.2011 (пункт 5.1 договору).

13.12.2011 сторонами у справі укладений договір оренди нерухомого майна № 2 (а.с. 62 - 64), предметом якого є передача відповідачем позивачеві у строкове платне користування автостоянки за адресою: АДРЕСА_1, яка складається зі складу та кімнати чергового площею 31,4 кв. м, огородженого майданчика площею 3047 кв. м.

Орендна плата за договором 5500 грн. 00 коп. (пункт 7.1 договору), повинна перераховуватися позивачем відповідачеві за наступний місяць до 25 числа поточного місяця.

Усі договори підписані особисто позивачем та скріплені його печаткою.

Зазначені вище договори у засвідчених належним чином копіях надані відповідачем до матеріалів справи, оригінали надані для огляду в судовому засіданні 13.03.2014.

Позивачем факт укладення вказаних договорів оренди автостоянки не спростований, відповідні заперечення суду не надані, позивач та представник позивача не прибули в судове засідання 20.03.2014, не надавши жодного документа в обґрунтування правової позиції, викладеної у позовній заяві.

Факт користування орендованим майном, що є предметом вказаних договорів оренди, підтверджений наявними у матеріалах справи складеною власноручно заявою позивача від 01.01.2013 про продовження строку дії договору оренди, укладеною сторонами у справі угодою від 29.10.2010 про залік зустрічних взаємних зобов'язань внаслідок здійснення позивачем ремонту орендованого майна, а також особистими письмовими поясненнями позивача від 08.08.2013 про факт складання актів приймання-передачі орендованого майна за вказаними вище договорами оренди.

Посилаючись на відсутність правових підстав для систематичного перерахування позивачем у справі орендної плати квитанціями № 3601121 від 11.01.2011 на суму 3000 грн. 00 коп., № 17805481 від 12.01.2011 на суму 500 грн. 00 коп., № 8102281 від 04.02.2011 на суму 3500 грн. 00 коп., № 17505701 від 17.03.2011 на суму 1700 грн., № 3601431 від 25.03.2011 на суму 1000 грн. 00 коп., № 254004 від 29.03.2011 на суму 765 грн. 00 коп., № 255632 від 05.04.2011 на суму 3500 грн. 00 коп., № 267507 від 05.05.2011 на суму 3500 грн. 00 коп., № 279382 від 03.06.2011 на суму 3500 грн. 00 коп., від 05.07.2011 на суму 3500 грн. 00 коп., № 302815 від 04.08.2011 на суму 3500 грн. 00 коп., № 313645 від 05.09.2011 на суму 3500 грн. 00 коп., № 325610 від 05.10.2011 на суму 3500 грн. 00 коп., № 1000231 від 05.11.2-11 на суму 3500 грн. 00 коп., № 350525 від 02.12.2011 на суму 3500 грн. 00 коп., № 355697 від 15.12.2011 на суму 1000 грн. 00 коп., № 2100811 від 23.03.2012 на суму 5500 грн. 00 коп., № ПН1934 від 24.04.2012 на суму 5500 грн. 00 коп.. № ПН2632 від 17.05.2012 на суму 3000 грн. 00 коп., № ПН1398 від 25.05.2012 на суму 2500 грн. 00 коп., № ПН2823 від 25.06.2012 на суму 5500 грн. 00 коп., № 361075 від 26.12.2011 на суму 5500 грн. 00 коп., № 370916 від 20.01.2012 на суму 3000 грн. 00 коп., № 372569 від 24.01.2012 на суму 2500 грн. 00 коп., № 385569 від 24.02.2012 на суму 4600 грн. 00 коп., № 385717 від 27.02.2012 на суму 900 грн. 00 коп., № ПН290 від 25.07.2012 на суму 5500 грн. 00 коп., № ПН1936 від 23.08.2012 на суму 5500 грн. 00 коп., № ПН1974 від 25.09.2012 на суму 5500 грн. 00 коп., № ПН1561 від 25.10.2012 на суму 5500 грн. 00 коп.. № ПН4108К від 22.11.2012 на суму 5500 грн. 00 коп. (а.с. 28 - 44) , позивач, посилаючись на положення ст. 1212 Цивільного кодексу України, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на наявність між сторонами орендних правовідносин відповідно до укладених у встановленому законом порядку договорів оренди, зокрема, № 13 від 01.08.2010, № 20 від 01.01.2011, № 2 від 13.12.2011. Крім того, за доводами відповідача позивач, ймовірно, допустив технічну помилку під час перерахування платежів за договором № 1 від 13.12.2011, оскільки вказані платежі насправді є платежами за договором № 2 від 13.12.2011.

Судом встановлено, що договір № 1 від 13.12.2011 сторонами у справі не укладався, а орендна плата з призначенням платежу «по дог. № 1 від 13.12.11г.» сплачувалася позивачем на підставі рахунків, виставлених відповідачем саме на підставі договору № 2 від 13.12.2011. Посилання на ці рахунки міститься у квитанціях на оплату орендної плати.

Розглянувши матеріали, додані до позовної заяви, надані учасниками судового процесу докази, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову з таких підстав .

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджений факт укладання сторонами у справі договорів № 20 від 01.01.2011, № 1 від 13.12.2011, № 2 від 13.12.2011, на підставі яких позивачем у справі систематично за вказаним вище квитанціями сплачувалася орендна плата на загальну суму 111965 грн. 00 коп.

Фактичне виконання сторонами у справі укладених ними договорів оренди, в тому числі передача орендованого майна позивачеві в користування останнім не спростовано та підтверджено матеріалами справи, у тому числі складеною власноручно заявою позивача від 01.01.2013 про продовження строку дії договору оренди, укладеною сторонами у справі угодою від 29.10.2010 про залік зустрічних взаємних зобов'язань внаслідок здійснення позивачем ремонту орендованого майна, а також особистими письмовими поясненнями позивача від 08.08.2013 про факт складання актів приймання-передачі орендованого майна за вказаними вище договорами оренди.

Судом встановлено, що договір № 1 від 13.12.2011 сторонами у справі не укладався, а орендна плата з призначенням платежу «по дог. № 1 від 13.12.11г.» сплачувалася позивачем на підставі рахунків, виставлених відповідачем саме на підставі договору № 2 від 13.12.2011. Посилання на ці рахунки міститься у квитанціях на оплату орендної плати.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, а саме визначено, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що під час укладення договорів оренди сторонами у даній справи дотримано вимоги ст. 208 Цивільного кодексу України щодо письмової форми правочину, а також вимоги ст.ст. 203, 205 Цивільного кодексу України. Вказані обставини сторонами у справі не спростовані.

Як свідчать матеріали справи та її фактичні обставини, в судовому порядку недійсними укладені сторонами у справі договори не визнавалися.

Недійсність або нікчемність укладених сторонами договорів в силу вимог закону з умов договору та інших обставин справи не випливає, вказані правочини ніким не оспорювався та виконаний його сторонами .

Приписи ст. 1212 Цивільного кодексу встановлюють загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави .

Так, вказаною нормою визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) , зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Судом встановлено, що грошові кошти за вказаними вище квитанціями у загальній сумі 111965 грн. 00 коп. сплачені позивачем відповідачеві на виконання умов укладених сторонами у справі договорів оренди № 20 від 01.01.2011, № 1 від 13.12.2011, № 2 від 13.12.2011, які сторонами виконані, не є нікчемними та у встановленому законом порядку недійсними не визнані, що виключає можливість застосування до правовідносин сторін положень ст. 1212 Цивільного кодексу України.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 111965 грн. 00 коп. не ґрунтується на приписах закону, є необґрунтованою та такою, у задоволенні якої слід відмовити у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на позивача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

В судовому засіданні 20.03.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата підписання рішення - 25.03.2014.

Суддя М.О. Москаленко