Постанова

від 18.02.2014 по справі 804/1169/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 р. Справа № 804/1169/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗахарчук Н. В. при секретаріКузнецов С.М. за участю: представників позивача представника відповідача Запорожець Л.Б., Марчук Н.О. Путря А.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

14 січня 2014 року Приватне акціонерне товариство «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» (далі - позивач, ПрАТ «ЦЕК») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі - відповідач, СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд визнати нечинними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.11.2013 року №000802500 та податкове повідомлення-рішення від 29.11.2013 року №000812500 Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив наступне.

10 вересня 2013 року Приватне акціонерне товариство «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» отримало поштою податкове повідомлення-рішення від 13.08.2013 року №000492500 та податкове повідомлення-рішення від 13.08.2013 року №000502500 СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Мін доходів.

ПрАТ «ЦЕК» оскаржило вказані податкові повідомлення - рішення в адміністративному порядку в Міжрегіональне головне управління Міндоходів -Центральний офіс з обслуговування великих платників.

04 грудня 2013 року Приватне акціонерне товариство «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» отримало поштою нове податкове повідомлення-рішення від 29.11.2013 року №000802500 та нове податкове повідомлення-рішення від 29.11.2013 року №000812500 СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, прийняті з урахуванням рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників від 21.11.2013 року № 12025/10/10-233.

Таким чином, відповідно до ст.60 Податкового кодексу України податкове повідомлення - рішення від 13.08.2013 року №000492500 та податкове повідомлення-рішення від 13.08.2013 року №000502500 є відкликаними, а замість них Відповідач надав податкове повідомлення-рішення від 29.11.2013 року №000802500 та податкове повідомлення-рішення від 29.11.2013 року №000812500, які містять зменшену суму грошового зобов'язання.

ПрАТ «ЦЕК» не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 29.11.2013

року №000802500, від 29.11.2013 року №000812500, вважає їх безпідставними, незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Представники позивача у судове засідання з'явилися, адміністративний позов підтримали в повному обсязі та просили суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, надав суду письмові заперечення проти адміністративного позову та зазначив наступне.

За результатами проведено перевірки встановлено порушення ПрАТ «ЦЕК», а саме занижено валовий дохід у ІІ кварталі 2009 року на загальну суму 8556, 00 грн., завищено валові витрати на суму 7130, 00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 3921, 50 грн.; занижено валовий дохід у ІІ кварталі 2009 році на загальну суму 15 900, 00 грн., завищено валові витрати на суму 13250, 00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 7287, 5 грн., завищено суму валових витрат за ІІ квартал 2010 року на суму 227805, 00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за ІІ квартал 2010 рок на суму 56951, 25 грн. Також в ході перевірки було встановлено завищення ПрАТ «ЦЕК» податкового кредиту з податку на додану вартість всього в сумі 445 415 грн.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що акт від 09.07.2013 року №21/25.3-31793056 складений правомірно, згідно діючого законодавства, висновки за результатами акту перевірки є обґрунтованими, а тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 29.11.2013 року №000802500 та від 29.11.2013 року

№000812500 є правомірними та не підлягають скасуванню.

Виходячи з наведеного, СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів з вимогами, викладеними у позовній заяві не згодна, вважає їх необґрунтованими, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «ЦЕК» з питання дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з наступними підприємствами: ТОВ «Технолітбуд» (код ЄДРПОУ 34535187) за період з 01.04.2009 по 30.04.2009, з 01.07.2009 по 31.07.2009; ТОВ «НВП Техенергоснаб» (код ЄДРПОУ 31044540) за період з 01.03.2011 по 31.03.2011, з 01.04.2011 по 30.04.2011, з 01.08.2011 по 31.08.2011, з 01.09.2011 по 30.09.2011; ТОВ «Твіненерджі» ПП (код ЄДРПОУ 35508898) за період з 01.08.2010 по 31.08.2010; ТОВ «БСЕ» (код ЄДРПОУ 33563763) за період з 01.04.2012 по 30.04.2012; ТОВ «Матадор» (код ЄДРПОУ 31820299) за період з 01.10.2011 по 31.10.2011, з 01.11.2011 по 30.11.2011; ТОВ «Ривс» (код ЄДРПОУ 34914473) за період з 01.09.2011 по 30.09.2011, з 01.10.2011 по 31.10.2011, з 01.11.2011 по 30.11.2011, з 01.12.2012 по 31.12.2012; ТОВ «Старт Д» (код ЄДРПОУ 32694056) за період з 01.02.2012 по 29.02.2012; ТОВ «ТД Техенергоснаб» (код ЄДРПОУ 34407297) за період з 01.02.2011 по 28.02.2011; ТОВ «Джі.Ем.Ем.Експрес» (код ЄДРПОУ 34352743) за період з 01.01.2012 по 31.03.2013, головним ревізором - інспектором Зражевського Т.П. був складений Акт, датований від 09.07.2013 №21/25.3-31793056.

10 вересня 2013 року Приватне акціонерне товариство «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» отримало поштою податкове повідомлення-рішення від 13.08.2013 року №000492500 та податкове повідомлення-рішення від 13.08.2013 року №000502500 СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Податковим повідомленням-рішенням від 13.08.2013 року №000492500 (далі за текстом - податкове повідомлення №000492500) СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Мін дохо дів на підставі Акта перевірки від 09.07.2013 року №21/25.3-31793056, встановлено порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», п.44.1 ст.44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання ПрАТ «ЦЕК» за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 3014010100, 524039,25 грн. (п'ятсот двадцять чотири тисячі тридцять дев'ять гривень 25 копійок).

Згідно цього податкового повідомлення №000492500, сума грошового зобов'язання складається з двох сум:

1) 455415,00 грн. за основним платежем;

2) 68624,25 грн. за штрафними санкціями (штрафами).

Податковим повідомленням-рішенням від 13.08.2013 року №000502500 (далі за текстом - податкове повідомлення №000502500) СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Мін дохо дів на підставі Акта перевірки від 09.07.2013 року №21/25.3-31793056, встановлено порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11,п.5.1 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання ПрАТ «ЦЕК» за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, 3011021000, 85200,31 грн. (вісімдесят п'ять тисяч двісті гривень 31 копійка).

Згідно цього податкового повідомлення №000502500, сума грошового зобов'язання складається з двох сум:

1) 68160,25 грн. за основним платежем;

2) 17040,06 грн. за штрафними санкціями (штрафами).

ПрАТ «ЦЕК» оскаржило вказані податкові повідомлення - рішення в адміністративному порядку в Міжрегіональне головне управління Міндоходів -Центральний офіс з обслуговування великих платників.

За результатами розгляду скарги Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників було прийняте рішення від 21.11.2013 року №12025/10/10-233 згідно якого Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податкове повідомлення-рішення СДПІ з обслуговування ВП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 13.08.2013 р. №000492500 скасувало у частині основного платежу у розмірі 4076 грн. та у частині штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1019 грн., №000502500 скасувало у частині основного платежу у розмірі 11209 грн. та у частині штрафної (фінансової) санкції у розмірі 2802,25 грн., а у інших частинах податкові повідомлення-рішення залишило без змін, а скаргу - задовольнило частково.

04 грудня 2013 року Приватне акціонерне товариство «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» (далі за текстом - ПрАТ «ЦЕК») отримало поштою нове податкове повідомлення-рішення від 29.11.2013 року №000802500 та нове податкове повідомлення-рішення від 29.11.2013 року №000812500 СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, прийняті з урахуванням рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників від 21.11.2013 року № 12025/10/10-233.

Податковим повідомленням-рішенням від 29.11.2013 року №000812500 (далі за текстом - податкове повідомлення №000812500) СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на підставі Акта перевірки від 09.07.2013 року №21/25.3-31793056 (№322/25.3-31793056 від 20.11.2013), встановлено порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання ПрАТ «ЦЕК» за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 3014010100, 518944,25 грн. (п'ятсот вісімнадцять тисяч дев'ятсот сорок чотири гривні 25 копійок).

Згідно цього податкового повідомлення №000812500, сума грошового зобов'язання складається з двох сум:

1) 451339,00 грн. за основним платежем;

2) 67605,25 грн. за штрафними санкціями (штрафами).

Податковим повідомленням-рішенням від 29.11.2013 року №000802500 (далі за текстом - податкове повідомлення №000802500) СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на підставі Акта перевірки від 09.07.2013 року №21/25.3-31793056 (№322/25.3-31793056 від 20.11.2013), встановлено порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11,п.5.1 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання ПрАТ «ЦЕК» за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, 3011021000, 71189,06 грн. (сімдесят одна тисяча сто вісімдесят дев'ять 06 копійок).

Згідно цього податкового повідомлення №000802500, сума грошового зобов'язання складається з двох сум:

1) 56951,25 грн. за основним платежем;

2) 14237,81 грн. за штрафними санкціями (штрафами).

Згідно п.60.1.3 ст.60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Згідно п.60.4 ст.60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Таким чином, відповідно до ст.60 Податкового кодексу України податкове повідомлення - рішення від 13.08.2013 року №000492500 та податкове повідомлення-рішення від 13.08.2013 року №000502500 є відкликаними, а замість них Відповідач надав податкове повідомлення-рішення від 29.11.2013 року №000802500 та податкове повідомлення-рішення від 29.11.2013 року №000812500, які містять зменшену суму грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до частини 1 статті 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Таким чином, до ПрАТ «ЦЕК» не може бути застосовано порушення норм чинного законодавства з боку його контрагентів, в тому числі, недостовірність відомостей про них у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови необізнаності щодо неї.

Відповідно до норм Податкового Кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Статтею 201 ПК України визначено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Статтею198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.2. статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї з подій, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

- дата отримання платником податку товарів/послуг, підтвердженого податковою накладною.

Суд зазначає, що ПрАТ «ЦЕК» своєчасно отримувало від контрагентів податкові накладні на підтвердження факту надання ними товарів та робіт. Отримання податкових накладних від зазначених підприємств, засвідчує факт виникнення в ПрАТ «ЦЕК» законного права на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Відповідно до матеріалів справи, в Акті перевірки від 09.07.2013 року №21/25.3-31793056 та в Акті перевірки №322/25.3-31793056 від 20.11.2013 року в розділах 3.7-3.9 Акту перевірки податкова вказує на відсутність товарно-транспортних накладних, як на підставу того, що господарська операція ПрАТ «ЦЕК» з контрагентами не відбулась.

При цьому податкова вказує, що до перевірки були надані договори, акти прийому-передачі, податкові та видаткові накладні, платіжні доручення , реєстри отриманих податкових накладних, податкові декларації та інші документи первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Проте, Вищий адміністративний суд України у своїй ухвалі від 19.02.2013 року №К/9991/64514/11 вказує, відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення обумовленого договорами товару не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

В цій же ухвалі ВАСУ зазначає, що «правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють правила, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, суд зазначає, що чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання, а також права здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладанні договорів.

Господарські операції підтверджуються не тільки зазначеними ТТН, але й іншими документами, якими є договір, специфікація, видаткова накладна. В сукупності всі ці документи повністю відповідають поняттю «первинні документи», що визначені у ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

Суд також звертає увагу на те, що невиконання контрагентом позивача свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього платника. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення позивача права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Факт порушення вищезазначеними контрагентами позивача своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Вказаних обставин не було доведено відповідачем в Акті перевірки, позивач не знав та не міг взнати, що також не доведено відповідними доказами, про те що його контрагент здійснює будь-які порушення податкового законодавства.

Отже, у даному випадку відповідачем не доказано ні факту здійснення вищезазначеними контрагентами позивача та/чи їхніми постачальниками діяльності, пов'язаної з незаконним втриманням бюджетного відшкодування ПДВ, ні факту залучення Позивача до такої діяльності.

Таким чином, будь-які дії третіх юридичних осіб, які не є безпосередніми постачальниками товарів (робіт, послуг) позивача (тобто не є контрагентами позивача), не впливають на правомірність формування позивача податкового кредиту. Можлива несплата контрагентами контрагентів до бюджету ПДВ по проведеним оподатковуваним господарським операціям не може впливати на результати фінансово-господарської діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення останнього до відповідальності, оскільки статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

ЦК України встановлює, що нікчемними є правочини: у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину (ч. 1 ст. 219, ч. 1 ст. 220 ЦК України); у разі відсутності схвалення правочину який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 221 ЦК України); правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (ч. 1ст. 224 ЦК України); у разі відсутності схвалення опікуном, правочину, який вчинено недієздатною фізичною особою (ч. 1 ст. 226 ЦК України); а також в інших випадках передбачених ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 121, ч. 6 ст. 126, ч. 3 ст. 247, ч. 1 ст. 249, ч. 2 ст. 547, ч. 3 ст. 586, ч. 3 ст. 614, ч. 6 ст. 633, ч. 2 ст. 661, ч. 4 ст. 698, ч. 3 ст. 719, ч. 4 ст. 720, ч. 1 ст. 739 та іншими статтями ЦК України.

З аналізу вище викладених норм ЦК України вбачається, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі. Проте, статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності цивільних правочинів, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо правочин не визнано судом недійсним. Тобто, зі змісту цієї норми випливає, що підстави недійсності правочинів можуть бути передбачені виключно законами. Правочин може бути визнано недійсним тільки на підставі і за наслідками, передбаченими законом. Також нормами ЦК України передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Посилання на статті 203 та 215 ЦКУ можуть бути використані лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Інших підстав визнання правочину нікчемним діюче законодавство не передбачає.

Укладені між сторонами договори не визнавалися недійсними в судовому порядку, а твердження відповідача про нікчемність цих правочинів не приймається до уваги судом, оскільки не є безспірним. Позивач вважає такі договори укладеними у відповідності до вимог чинного законодавства та такими, що спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкції, воно лише передбачає обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на включення суми податку на додану вартість у податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналізуючи наведені норми, можна зробити висновок, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх не недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.

На думку суду, відповідач, зробивши висновок у акті від 09.07.2013 року №21/25.3-31793056 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «ЦЕК» з питання дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з наступними підприємствами: ТОВ «Технолітбуд» (код ЄДРПОУ 34535187) за період з 01.04.2009 по 30.04.2009, з 01.07.2009 по 31.07.2009; ТОВ «НВП Техенергоснаб» (код ЄДРПОУ 31044540) за період з 01.03.2011 по 31.03.2011, з 01.04.2011 по 30.04.2011, з 01.08.2011 по 31.08.2011, з 01.09.2011 по 30.09.2011; ТОВ «Твіненерджі» ПП (код ЄДРПОУ 35508898) за період з 01.08.2010 по 31.08.2010; ТОВ «БСЕ» (код ЄДРПОУ 33563763) за період з 01.04.2012 по 30.04.2012; ТОВ «Матадор» (код ЄДРПОУ 31820299) за період з 01.10.2011 по 31.10.2011, з 01.11.2011 по 30.11.2011; ТОВ «Ривс» (код ЄДРПОУ 34914473) за період з 01.09.2011 по 30.09.2011, з 01.10.2011 по 31.10.2011, з 01.11.2011 по 30.11.2011, з 01.12.2012 по 31.12.2012; ТОВ «Старт Д» (код ЄДРПОУ 32694056) за період з 01.02.2012 по 29.02.2012; ТОВ «ТД Техенергоснаб» (код ЄДРПОУ 34407297) за період з 01.02.2011 по 28.02.2011; ТОВ «Джі.Ем.Ем.Експрес» (код ЄДРПОУ 34352743) за період з 01.01.2012 по 31.03.2013» про нікчемність правочину, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеного позивачем договору, його позиція про те, що цей правочин очевидно суперечить інтересам держави, не підкріплена належними доказами, а саме: рішеннями суду про визнання його таким або вироком суду про визнання вини посадових осіб позивача щодо ухилення від сплати податків, що набрали законної сили.

Таким чином, суд вважає, що висновки СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів зроблені без належного дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача, а факти, викладені в зазначеному Акті не можуть бути належними доказами наявності порушень позивачем вимог статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України відносно того, що угоди з контрагентами не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними та є підставою для невизнання таких угод недійсними.

На думку суду, у разі, коли податковий орган за відсутності відповідного судового рішення приймає податкове повідомлення-рішення з підстав нікчемності оспорюваного правочину, законність такого податкового повідомлення-рішення має бути перевірена з урахуванням інших підстав для нарахування податкових зобов'язань або зменшення податкового кредиту - зокрема, встановлення відсутності реального здійснення оподатковуваних операцій, не оформлення або неповного оформлення первинних документів, внесення до них недостовірних відомостей, тобто вирішити питання щодо наявності інших самостійних та достатніх підстав для прийняття такого податкового повідомлення-рішення.

Поряд з цим, у разі посилання відповідачем на нікчемність угод у зв'язку із порушенням ними публічного порядку, такі обставини мають бути доведеними.

Зокрема, доведенню підлягають обставини спрямування правочину на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина та/або знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. У разі встановлення таких обставин податкові органи мають вживати заходів до встановлення винних осіб та притягнення їх до кримінальної відповідальності, або повідомлення компетентних органів про виявлені правопорушення.

В розглянутій справі суд не встановив ознак нікчемності правочинів, укладених позивачем із вищевказаними контрагентами при здійсненні операцій по поставці будівельних матеріалів.

Обґрунтування відповідача щодо нікчемності правочинів не є підставою для визнання таких правочинів нікчемними, оскільки відповідачем не доведено, на підставі якої саме статті Цивільного кодексу України правочини, вчинені між позивачем та його контрагентом є нікчемним.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує судові витрати позивачу згідно задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити повністю.

Визнати нечинними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.11.2013 року №000802500 та податкове повідомлення-рішення від 29.11.2013 року №000812500 Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» судові витрати в розмірі 458, 81 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 24 лютого 2014 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 24.02.2014 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник суддіН.В. Захарчук Н.В. Захарчук В.В. Кухар