Ухвала

від 16.07.2015 по справі 804/1169/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2015 р. справа 804/1169/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:                                                                       головуючий суддя          Суховаров А.В. (доповідач)

                     судді           Головко О.В. Ясенова Т.І.

                              при секретарі Троянові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2014 у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

          Приватне акціонерне товариство "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" 14.01.2014 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить визнати протиправними податкові повідомлення-рішення №000802500 від 29.11.2013 про податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 14237,81грн. та №000812500 від 29.11.2013 про податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 67605,25грн. (ас3,19,21,50).

          Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2014 позов задоволений. Визнано протиправними і скасовані податкові повідомлення-рішення №000802500 від 29.11.2013 та №000812500 від 29.11.2013(ас57).

В апеляційній скарзі податкова інспекція просить постанову суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує на недійсність правочинів, відсутність належним чином оформлених товарно - транспортних накладних. Зазначає що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

          Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно акту №21/25.3-31793056 від 09.07.2013 документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ "ПЕЕМ ЦЕК" з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ "Технолітбуд", ТОВ "НВП Техенергоснаб", ТОВ "Твіненерджі" ПП, ТОВ "БСЕ", ТОВ "Матадор", ТОВ "Ривс", ТОВ "Старт Д", ТОВ "ТД Техенергоснаб", ТОВ "Джі.Ем.Ем.Експрес" занижено валовий дохід у ІІ кварталі 2009 року на загальну суму 8556грн., завищено валові витрати на суму 7130грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 3921,50грн.; занижено валовий дохід у ІІ кварталі 2009 році на загальну суму 15900грн., завищено валові витрати на суму 13250грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 7287,50грн., завищено суму валових витрат за ІІ квартал 2010 року на суму 227805грн., що призвело до заниження податку на прибуток за ІІ квартал 2010 рок на суму 56951,25грн. Також в ході перевірки було встановлено завищення ПрАТ "ПЕЕМ ЦЕК" податкового кредиту з податку на додану вартість всього в сумі 445415 грн. (ас23).

10.09.2013 ПрАТ "ПЕЕМ ЦЕК" поштою отримало податкове повідомлення-рішення від 13.08.2013 №000492500 та податкове повідомлення-рішення від 13.08.2013 №000502500 Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську.

Податковим повідомленням-рішенням від 13.08.2013 №000492500 СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську на підставі Акта перевірки від 09.07.2013 №21/25.3-31793056, встановлено порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", п.44.1 ст.44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання ПрАТ "ПЕЕМ ЦЕК" за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 524039,25грн., 455415,00грн. за основним платежем та 68624,25грн. за штрафними санкціями.

Податковим повідомленням-рішенням від 13.08.2013 №000502500 СДПІ з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську на підставі Акта перевірки від 09.07.2013 №21/25.3-31793056, встановлено порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11,п.5.1 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання ПрАТ "ПЕЕМ ЦЕК" за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на суму 85200,31грн., 68160,25грн. за основним платежем та 17040,06грн. за штрафними санкціями.

ПрАТ "ПЕЕМ ЦЕК" оскаржило вказані податкові повідомлення-рішення в Міжрегіональне головне управління Міндоходів з обслуговування великих платників.

За результатами розгляду скарги Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів з обслуговування великих платників було прийняте рішення від 21.11.2013 №12025/10/10-233 згідно якого податкове повідомлення-рішення СДПІ з обслуговування ВП у м.Дніпропетровську від 13.08.2013 №000492500 скасувало у частині основного платежу у розмірі 4076грн. та у частині штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1019грн., №000502500 скасувало у частині основного платежу у розмірі 11209грн. та у частині штрафної (фінансової) санкції у розмірі 2802,25грн., а у інших частинах податкові повідомлення-рішення залишило без змін.

04.12.2013 ПрАТ "ПЕЕМ ЦЕК" отримало поштою податкове повідомлення-рішення від 29.11.2013 №000802500 та податкове повідомлення-рішення від 29.11.2013 №000812500 СДПІ з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську, які були прийняті з урахуванням рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів з обслуговування великих платників від 21.11.2013 № 12025/10/10-233.

Податковим повідомленням-рішенням від 29.11.2013 №000802500 СДПІ з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську на підставі Акта перевірки від 09.07.2013 №21/25.3-31793056 (№322/25.3-31793056 від 20.11.2013), встановлено порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11,п.5.1 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання ПрАТ "ПЕЕМ ЦЕК" за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на суму 71189,06грн., 56951,25грн. за основним платежем та 14237,81грн. за штрафними санкціями.

Податковим повідомленням-рішенням від 29.11.2013 №000812500 СДПІ з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську на підставі Акта перевірки від 09.07.2013 №21/25.3-31793056 (№322/25.3-31793056 від 20.11.2013), встановлено порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання ПрАТ "ПЕЕМ ЦЕК" за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 518944,25грн., 451339,00грн. за основним платежем та 67605,25грн. за штрафними санкціями.

Згідно п.60.1.3 ст.60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Згідно п.60.4 ст.60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 13.08.2013 №000492500 та податкове повідомлення-рішення від 13.08.2013 №000502500 є відкликаними, а замість них відповідач надав податкове повідомлення-рішення від 29.11.2013 №000802500 та податкове повідомлення-рішення від 29.11.2013 №000812500, які містять зменшену суму грошового зобов'язання.

          Відповідно пункту 14.1.181 статті 14 Податкового Кодексу України, податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

          Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

          Аналогічні норми містились в пунктах 1.7, 1.8 статті 1, пункті 7.4.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв до 31.12.2010.

          Між ПрАТ "ПЕЕМ ЦЕК" та ТОВ "Технолітбуд", ТОВ "НВП Техенергоснаб", ТОВ "Твіненерджі" ПП, ТОВ "БСЕ", ТОВ "Матадор", ТОВ "Ривс", ТОВ "Старт Д", ТОВ "ТД Техенергоснаб", ТОВ "Джі.Ем.Ем.Експрес" укладені договори про надання послуг пов'язаних з електропостачанням та їх приладів. Згідно договорів, актів прийому-передач, податкових та видаткових накладних, платіжних доручень, реєстрів отриманих податкових накладних, податкових декларацій та інші документи первинного бухгалтерського обліку були проведені різноманітні послуги позивачем. ПрАТ "ПЕЕМ ЦЕК" своєчасно отримувало від контрагентів податкові накладні на підтвердження факту надання ними товарів та робіт. Отримання податкових накладних від вищезазначених підприємств, засвідчує факт виникнення в ПрАТ "ПЕЕМ ЦЕК" законного права на віднесення сум податку до податкового кредиту.

В Акті перевірки від 09.07.2013 №21/25.3-31793056 та в Акті перевірки №322/25.3-31793056 від 20.11.2013 в розділах 3.7-3.9 Акту перевірки податкова вказує на відсутність товарно-транспортних накладних, як на підставу того, що господарська операція ПрАТ "ПЕЕМ ЦЕК" з контрагентами не відбулась.

          При цьому податкова вказує, що до перевірки були надані договори, акти прийому-передачі, податкові та видаткові накладні, платіжні доручення, реєстри отриманих податкових накладних, податкові декларації та інші документи первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

          Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

          Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

          Аналогічні норми містились в пунктах 7.4.5, 7.5.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв до 31.12.2010.

          Податкові накладні по всім операціям, на які посилається податкова інспекція, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», пункту 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України.

          Стосовно доводів апеляційної скарги про недійсність правочинів ПрАТ "ПЕЕМ ЦЕК" з ТОВ "Технолітбуд", ТОВ "НВП Техенергоснаб", ТОВ "Твіненерджі" ПП, ТОВ "БСЕ", ТОВ "Матадор", ТОВ "Ривс", ТОВ "Старт Д", ТОВ "ТД Техенергоснаб", ТОВ "Джі.Ем.Ем.Експрес", колегія суддів виходить з того, що відповідно до статті 204 ЦК України, правочин є правомочним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

          Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011, податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину, як це передбачено частиною 3 статті 228 ЦК України.

          Відповідно до пункту 201.10 Податкового Кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Вищий адміністративний суд України у своїй ухвалі від 19.02.2013 №К/9991/64514/11 вказує, відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення обумовленого договорами товару не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють правила, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що невиконання контрагентами позивача свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього платника. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення позивача права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

          Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового Кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

          Відповідно до положень статті 183 Податкового Кодексу України, реєстрація осіб як платників податку здійснюється податковими органами та діє до дати її анулювання.          

          Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесенні до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

          Європейський Суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

          Також Європейський Суд з прав людини в пунктах 70, 71 рішення від 22.01.2009 у справі «Булвес проти Болгарії» зазначив: якщо національні власті у відсутність яких-небудь вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаному із сплатою ПДВ, який нараховується з операцій в ланцюзі постачань, або яких-небудь вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж карають одержувача, який повністю виконав свої обов'язки, за дії або бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і відносно якого у нього не було засобів відстежування і забезпечення його старанності, то власті виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільних інтересів і вимогами захисту прав власності. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків з подання звітності по ПДВ, неможливість для неї забезпечити дотримання постачальником обов'язків подавати звітність по ПДВ і той факт, що ніякого шахрайства відносно системи ПДВ, про який компанія-заявник знала або могла знати, здійснено не було, компанія-заявник не повинна нести наслідки невиконання постачальником обов'язків своєчасного подання звітності по ПДВ і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пені.

          Відповідно до статті 32 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Відповідно до пункту 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», Україна повністю визнає на своїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись пунктом 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

          Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2014 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Головуючий:                                                            А.В. Суховаров

          Суддя:                                                            О.В. Головко

          Суддя:                                                            Т.І. Ясенова