Постанова

від 12.02.2014 по справі 804/503/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 р. Справа № 804/503/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗахарчук Н. В. при секретаріКузнецов С.М. за участю: представників позивача представника відповідача Шибікінська М.В., Ільїна І.В., Пащук В.В. Гуляєва Н.М., Макушенцева А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2014 року Державне підприємство «Придніпровська залізниця» (далі - позивач, ДП «Придніпровська залізниця») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі - відповідач, СДПІ з ОВП м. Дніпропетровська МГУМ), в якому просить суд визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення - рішення №000752500 та №000742500 від 31.10.2013 року Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів; судові витрати у справі покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив наступне.

СДПІ у м. Дніпропетровську МГУМ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ДП «Придніпровська залізниця», за результатами якої складено акт від 15.10.2013 №252/25.3-01073828 з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово - господарських взаємовідносинах з Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» (код ЄДРПОУ 19014832) за період з 01.07.2010 по 30.09.2011 року.

На підставі винесеного акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 31.10.2013 №000752500 про донарахування податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт та послуг) у розмірі 7 097 281, 45 грн., та штрафних санкцій у розмірі 975 518, 07 грн.; від 31.10.2013 №000742500 про донарахування податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у Державній власності у розмірі 14 249 060, 15 грн., та штрафних санкцій у розмірі 653 950, 28 грн.

Державне підприємство «Придніпровська залізниця» не згодне з податковими повідомленнями - рішеннями Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів №000752500 та №000742500 від 31.10.2013 року, вважає, що вони мають бути скасовані як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Представники позивача у судове засідання з'явилися, адміністративний позов підтримали в повному обсязі та просили суд задовольнити позовні вимоги.

Представники відповідача в судове засідання з'явилися, надали суду письмові заперечення проти адміністративного позову та зазначили наступне.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Придніпровська залізниця» з питання дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» (код за ЄДРПОУ 19014832) за період з 01.07.2010 по 30.09.2011, складено акт перевірки від 15.10.2013 № 252/25.3-01073828.

Актом перевірки від 29.05.2013 №614/42-10/19014832 Окружної ДПС - Центрального офісу з обслуговування ВПП ДПС встановлено наступне (витяг з акту):

первинні документи, а саме видаткові накладні, акти виконаних робіт (наданих послуг) та податкові накладні надані підприємствами - постачальниками:

- ТОВ «Дженерал Інвестмент» (код СДРПОУ 36925073 за вересень 2010р.:

- ТОВ «ТД «Нафтопостач» (код ЄДРПОУ 34180725) за жовтень 2010р.;

-ТОВ «ГТС Оіл» (код ЄДРПОУ 35134983) за лютий, березень, квітень, травень 2011р.:

- ТОВ «Укрпрофтехресурс ЛТД» (код ЄДРПОУ 33598885) за квітень 2011р.;

- ТОВ «Альфатрансгруп» (код ЄДРПОУ 32523630) за квітень, червень, серпень 2011р.:

- ТОВ «Львівбудмакс» (код ЄДРПОУ 35347933) за грудень 2010р.. червень, липень, вересень 2011р.;

- ТОВ «Сітітранс» (код ЄДРПОУ 36351076) за травень, червень, липень 2011 р.;

- ТОВ «Торговий дім «Ремдизель» (код ЄДРПОУ 35251780) за лютий, квітень, червень 2011р.;

- ТОВ «Пріотех-Плюс» (код ЄДРПОУ 36845742) за квітень, травень, червень, липень 2011р.;

- ТОВ «Союз-Експо» (код ЄДРПОУ 32339558) за серпень, вересень 2011р..

- ТОВ «Торекс» (код ЄДРПОУ 31519534) за грудень 2010р.,

- ТОВ «Техкомресурс» (код ЄДРПОУ 30857773) за грудень 2010р.,

- ТОВ «Полімер» (код ЄДРПОУ 32328478) за вересень 2010р..

- ТОВ «Полі Пром» (код ЄДРПОУ 36351081) за травень, червень, липень 2011р..

- ПП «Індустріал-Кремінь» (код ЄДРПОУ 36670775) за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010р., лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2011р.

- ТОВ «Моховате» (код ЄДРПОУ 36463874) за серпень, вересень, жовтень 2010р. для ДП «Укрзалізничпостач» не мають юридичної сили первинних документів у зв'язку із зазначенням у них господарських операцій, які фактично не відбулись. Як наслідок, відповідальна за ведення бухгалтерського та податкового обліку юридична особа - ДП «Укрзалізничпостач» неправомірно формувала регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність на підставі таких первинних документів.

В ході проведення перевірок вищенаведених підприємств-постачальників встановлено відсутність необхідних умов для здійснення господарських операцій, відсутність основних фондів, трудових ресурсів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що вказує про неможливість фактичного отримання та продажу товарів (робіт, послуг). Перевірками не підтверджено факт передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірок) договорів, видаткових накладних, податкових накладних, рахунків-фактур. платіжних доручень, актів приймання-передачі товару, актів приймання-передачі виконаних робіт (послуг), довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів та ін.

Під час здійснення перевірок підприємств-постачальників регіональними ДПІ не доведена реальність операцій, не підтверджена реальність часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничо-складських приміщень та іншого майна (технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення №000752500 та №000742500 від 31.10.2013 року є правомірними та не підлягають скасуванню.

Виходячи з наведеного, відповідач з вимогами, викладеними у позовній заяві не згоден, вважає їх необґрунтованими, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, СДПІ у м. Дніпропетровську МГУМ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ДП «Придніпровська залізниця», за результатами якої складено акт від 15.10.2013 №252/25.3-01073828 з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово - господарських взаємовідносинах з Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту Укpaїни «Укpзaлiзничпocтaч» (код ЄДРПОУ 19014832) за період з 01.07.2010 по 30.09.2011.

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення вимог п.4. 1. пп. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 з врахуванням положень п. 1.23 ст.1. п.5.1, п.5.2. пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.8.3.1.п.8.1. пп.8.3.1 п.8.3 ст.8 з урахуванням п. 1.32 ст.1 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (який діяв на момент вчинення правопорушення), пп. 14.1.13, пп.14.1.202 м.14.1 ст. 14 пп.135.5.4 п. 135.5 ст.135, п.44.1 ст.44, п.138.1, п.138.2, п. 138.8 ст.138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139. п. 144.1 ст.144, пп. 145.1.2 п. 145.1 ст.145 з урахуванням положень п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-У1 (із змінами і доповненнями), в результаті чого підприємством ДП «Придніпровська залізниця» занижено податок на прибуток на суму 14 249 060,15 гри., у тому числі по періодах:

З 01.07.2010 по 31.03.2011 на суму 6 015 618,51 грн., у тому числі:

III квартал 2010 року - 1 515 165,04 грн.;

IV квартал 2010 року -1 100 632,09 грн.;

I квартал 201 1 року - 3 399 821,38 грн.

З 01.04.2011 по 30.09.2011 на суму 8 243 508,74 грн.,у тому числі:

II квартал 201 1 року - 6 124 110,26 грн.;

III квартал 2011 року - 2 109 331,38 грн.

За період з 01.10.2012 по 2013 роки досліджено в наступній документальній позаплановій перевірці : пп.7.2.8 п.7.2 ст.7, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97- ВР «Про податок на додану вартість" (який діяв на момент вчинення правопорушення), п. 14.1.36, п.44.1.ст.44, п.198.1. п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.14 ст.201 Податкового кодексу України від 02. 12.10 № 2755-VІ (із змінами і доповненнями), в результаті чого підприємством ДП «Придніпровська залізниця» занижено податок на додану вартість на суму 7 097 281,455 грн.

На підставі складного акту СДПІ у м. Дніпропетровську МГУМ винесені податкові повідомлення - рішення від 3 1.10.201 3 №№000742500 та №000752500.

Актом перевірки від 29.05.2013 №614/42-10/19014832 Окружної ДПС - Центрального офісу з обслуговування ВПП ДПС встановлено наступне (витяг з акту):

первинні документи, а саме видаткові накладні, акти виконаних робіт (наданих послуг) та податкові накладні надані підприємствами - постачальниками:

- ТОВ «Дженерал Інвестмент» (код ЄДРПОУ 36925073 за вересень 2010р.;

- ТО В «ТД «Нафтопостач» (код ЄДРПОУ 34180725) за жовтень 2010р.;

- ТОВ «ГТС Оіл» (код ЄДРПОУ 35134983) за лютий, березень, квітень, травень 2011р.;

- ТОВ «Укрпрофтехресурс ЛТД» (код ЄДРПОУ 33598885) за квітень 2011р.;

- ТОВ «Альфатрансгруп» (код ЄДРПОУ 32523630) за квітень, червень, серпень 2011р.:

- ТОВ «Львівбудмакс» (код ЄДРПОУ 35347933) за грудень 2010р., червень, липень, вересень 2011р.;

- ТОВ «Сітітранс» (код ЄДРПОУ 36351076) за травень, червень, липень 2011р.;

- ТОВ «Торговий дім «Ремдизель» (код ЄДРПОУ 35251780) за лютий, квітень, червень 2011р.:

- ТОВ «Пріотех-Плюс» (код ЄДРПОУ 36845742) за квітень, травень, червень, липень 2011р.:

- ТОВ «Союз-Експо» (код ЄДРПОУ 32339558) за серпень, вересень 201 1р.,

- ТОВ «Торекс» (код ЄДРПОУ 31519534) за грудень 2010р..

- ТОВ «Техкомресурс» (код ЄДРПОУ 30857773) за грудень 2010р.,

- ТОВ «Полімер» (код ЄДРПОУ 32328478) за вересень 2010р.,

- ТОВ «Поліпром» (код ЄДРПОУ 36351081) за травень, червень, липень 2011р.,

- ПП «Індустріал-Кремінь» (код ЄДРПОУ 36670775) за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010р., лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2011р.,

- ТОВ «Моховате» (код ЄДРПОУ 36463874) за серпень, вересень, жовтень 2010р. для ДП «Укрзалізничпостач», не мають юридичної сили первинних документів у зв'язку із зазначенням у них господарських операцій, які фактично не відбулись. Як наслідок, відповідальна за ведення бухгалтерського та податкового обліку юридична особа - ДП «Укрзалізничпостач» неправомірно формувала регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність на підставі таких первинних документів.

В ході проведення перевірок вищенаведених підприємств-постачальників встановлено відсутність необхідних умов для здійснення господарських операцій, відсутність основних фондів, трудових ресурсів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що вказує про неможливість фактичного отримання та продажу товарів (робіт, послуг). Перевірками не підтверджено факт передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірок) договорів, видаткових накладних, податкових накладних, рахунків-фактур, платіжних доручень, актів приймання-передачі товару, актів приймання-передачі виконаних робіт (послуг), довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів та ін.

В судовому засіданні представники відповідача зазначили, що під час здійснення перевірок підприємств-постачальників регіональними ДПІ не доведена реальність операцій, не підтверджена реальність часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничо-складських приміщень та іншого майна (технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

Крім того, актами перевірок контрагентів ТОВ «Пріотех-Плюс» (код ЄДРПОУ 36845742), ТОВ «ТОВ «ТД «Нафтопостач» (код ЄДРПОУ 34180725), ТОВ «Сітітранс» (код ЄДРПОУ 36351076), ТОВ «АльфаТрансГруп» (код ЄДРПОУ 32523630). ТОВ «Укрпромтехресурс» (код ЄДРПОУ 33598885»), ТОВ «ГТС Оіл» (код ЄДРПОУ 35134983) та їх постачальників на підставі протоколів допиту та почеркознавчої експертизи встановлено непричетність їх посадових осіб до фінансово-господарської діяльності ".

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до частини 1 статті 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Таким чином, до ДП «Придніпровська залізниця» не може бути застосовано порушення норм чинного законодавства з боку його контрагентів, в тому числі, недостовірність відомостей про них у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови необізнаності щодо неї.

Відповідно до норм Податкового Кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Статтею 201 ПК України визначено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Статтею198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У тексті Акту перевірки немає посилань на відсутність у ДП «Придніпровська залізниця» податкових накладних, що підтверджують факт отримання підприємством товарів та робіт від контрагентів, також немає зауважень до змісту та оформлення зазначених накладних.

Відповідно до п. 198.2. статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї з подій, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

- дата отримання платником податку товарів/послуг, підтвердженого податковою накладною.

Суд зазначає, що ДП «Придніпровська залізниця» правомірно включило до складу податкового кредиту суму ПДВ, нараховану у зв'язку із оплатою за поставлені товари та документально підтвердило реальне та фактичне отримання результатів вказаних робіт.

Окрім цього, суд зазначає, що твердження відповідача, що операції з придбання робіт (товарів, послуг), відображені у податковій звітності ДП «Придніпровська залізниця», нібито не мали ніякого юридичного змісту та нереальні, не відповідає дійсності, встановленим фактам, та наданим документам, оскільки вищевказані договори укладені з дотриманням усіх вимог, передбачених Цивільним законодавством (статті 203 ЦК України), з додержанням обов'язкових умов дійсності правочину, з волевиявленням сторін, зміст цих договорів не суперечить актам цивільного законодавства, договори мають печатки підприємств та підписи уповноважених осіб, сторін за договором, які мають необхідний ' об'єм цивільної право-дієздатності, тому у будь - якому випадку такі договори створюють реальне настання правових наслідків, обумовлені ними. Укладені договори не можуть порушувати публічний порядок, оскільки, згідно із частиною першою статті 228 Цивільного Кодексу України, порушення публічного порядку це порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної, юридичної осіб, держави.

Суд також звертає увагу на те, що невиконання контрагентом позивача свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього платника. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення позивача права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Факт порушення вищезазначеними контрагентами позивача своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Вказаних обставин не було доведено відповідачем в Акті перевірки, позивач не знав та не міг взнати, що також не доведено відповідними доказами, про те що його контрагент здійснює будь-які порушення податкового законодавства.

Отже, у даному випадку відповідачем не доказано ні факту здійснення вищезазначеними контрагентами позивача та/чи їхніми постачальниками діяльності, пов'язаної з незаконним втриманням бюджетного відшкодування ПДВ, ні факту залучення Позивача до такої діяльності.

Таким чином, будь-які дії третіх юридичних осіб, які не є безпосередніми постачальниками товарів (робіт, послуг) позивача (тобто не є контрагентами позивача), не впливають на правомірність формування позивача податкового кредиту. Можлива несплата контрагентами контрагентів до бюджету ПДВ по проведеним оподатковуваним господарським операціям не може впливати на результати фінансово-господарської діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення останнього до відповідальності, оскільки статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

ЦК України встановлює, що нікчемними є правочини: у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину (ч. 1 ст. 219, ч. 1 ст. 220 ЦК України); у разі відсутності схвалення правочину який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 221 ЦК України); правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (ч. 1ст. 224 ЦК України); у разі відсутності схвалення опікуном, правочину, який вчинено недієздатною фізичною особою (ч. 1 ст. 226 ЦК України); а також в інших випадках передбачених ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 121, ч. 6 ст. 126, ч. 3 ст. 247, ч. 1 ст. 249, ч. 2 ст. 547, ч. 3 ст. 586, ч. 3 ст. 614, ч. 6 ст. 633, ч. 2 ст. 661, ч. 4 ст. 698, ч. 3 ст. 719, ч. 4 ст. 720, ч. 1 ст. 739 та іншими статтями ЦК України.

З аналізу вище викладених норм ЦК України вбачається, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі. Проте, статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності цивільних правочинів, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо правочин не визнано судом недійсним. Тобто, зі змісту цієї норми випливає, що підстави недійсності правочинів можуть бути передбачені виключно законами. Правочин може бути визнано недійсним тільки на підставі і за наслідками, передбаченими законом. Також нормами ЦК України передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Посилання на статті 203 та 215 ЦКУ можуть бути використані лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Інших підстав визнання правочину нікчемним діюче законодавство не передбачає.

Укладені між сторонами договори не визнавалися недійсними в судовому порядку, а твердження відповідача про нікчемність цих правочинів не приймається до уваги судом, оскільки не є безспірним. Позивач вважає такі договори укладеними у відповідності до вимог чинного законодавства та такими, що спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкції, воно лише передбачає обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на включення суми податку на додану вартість у податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналізуючи наведені норми, можна зробити висновок, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх не недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.

Суд зазначає, що відповідач, зробивши висновок у акті від 15.10.2013 №252/25.3-01073828 з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово - господарських взаємовідносинах з Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» (код ЄДРПОУ 19014832) за період з 01.07.2010 по 30.09.2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку» про нікчемність правочину, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеного позивачем договору, його позиція про те, що цей правочин очевидно суперечить інтересам держави, не підкріплена належними доказами, а саме: рішеннями суду про визнання його таким або вироком суду про визнання вини посадових осіб позивача щодо ухилення від сплати податків, що набрали законної сили.

Отже, сума податку на додану вартість, віднесена ДП «Придніпровська залізниця» до податкового кредиту, підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку № 1379.

Таким чином, суд вважає, що висновки Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів зроблені без належного дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача, а факти, викладені в зазначеному Акті не можуть бути належними доказами наявності порушень позивачем вимог статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України відносно того, що угоди з контрагентами не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними та є підставою для невизнання таких угод недійсними.

На думку суду, у разі, коли податковий орган за відсутності відповідного судового рішення приймає податкове повідомлення-рішення з підстав нікчемності оспорюваного правочину, законність такого податкового повідомлення-рішення має бути перевірена з урахуванням інших підстав для нарахування податкових зобов'язань або зменшення податкового кредиту - зокрема, встановлення відсутності реального здійснення оподатковуваних операцій, не оформлення або неповного оформлення первинних документів, внесення до них недостовірних відомостей, тобто вирішити питання щодо наявності інших самостійних та достатніх підстав для прийняття такого податкового повідомлення-рішення.

Поряд з цим, у разі посилання відповідачем на нікчемність угод у зв'язку із порушенням ними публічного порядку, такі обставини мають бути доведеними.

Зокрема, доведенню підлягають обставини спрямування правочину на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина та/або знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. У разі встановлення таких обставин податкові органи мають вживати заходів до встановлення винних осіб та притягнення їх до кримінальної відповідальності, або повідомлення компетентних органів про виявлені правопорушення.

В розглянутій справі суд не встановив ознак нікчемності правочинів, укладених позивачем із вищевказаними контрагентами при здійсненні операцій по поставці будівельних матеріалів.

Обґрунтування відповідача щодо нікчемності правочинів не є підставою для визнання таких правочинів нікчемними, оскільки відповідачем не доведено, на підставі якої саме статті Цивільного кодексу України правочини, вчинені між позивачем та його контрагентом є нікчемним.

Відмовляючи позивачу у задоволенні позовної вимоги щодо покладання судових витрат на відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Отже, суд відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України присуджує судові витрати позивачу згідно задоволених позовних вимог з Державного бюджету України, а не з відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити частково.

Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення - рішення №000752500 та №000742500 від 31.10.2013 року Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» судові витрати в розмірі 458, 80грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 17 лютого 2014 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 17.02.2014 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник суддіН.В. Захарчук Н.В. Захарчук В.В. Кухар