Постанова

від 13.03.2014 по справі 808/9476/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2014 року 12 год. 35 хв. Справа № 808/9476/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Р.В. Сацького,

при секретарі судового засідання А.С. Ярошенко,

за участю представників сторін:

від позивача: Калініна Ю.О.

від відповідача: Морозова Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «Доклер Юкрейн»

до: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.11.2013 №0003142212 та №0003152212

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями «Доклер Юкрейн» (далі-позивач) звернулось із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі-відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.11.2013 № 0003142212 та № 0003152212.

В обґрунтування позову товариство посилається на те, що акт перевірки складений з порушенням Порядку оформлення результатів документальних перевірок, а відомості наведені у ньому не можуть позбавити бухгалтерські та податкові документи доказової сили. Так, в акті від 25.10.2013 № 1314/08-28-22-12/34067089 зазначено, що надані контрагентом позивача - ТОВ «Підприємство «Фортіс» податкові і видаткові накладні, на підставі яких ТОВ «ПІІ «Доклер Юкрейн»» сформовано валові витрати за період з 01.10.2010 по 31.12.2010, не є підтверджуючими документами, оскільки складені з порушенням діючого законодавства. Однак, зауважень до первинних документів в акті не вказано, відсутні посилання на судові рішення про визнання первинних документів недійсними. Вказує, що товариство займається наданням клінінгових послуг, у зв'язку із чим ним придбавались у ТОВ «Підприємство «Фортіс» засоби для чищення, що підтверджується належно складеними первинними документами. З огляду на це вважає, що висновки акту перевірки про відсутність ділової мети правочину, укладеного між ТОВ «ПІІ «Доклер Юкрейн» та ТОВ «Підприємство «Фортіс» зроблені відповідачем з перевищенням наданих повноважень та не відповідають фактичним обставинам і доказам.

21.01.2014 через канцелярію суду ТОВ «ПІІ «Доклер Юкрейн» подані пояснення щодо фактичних обставин справи, в яких позивач додатково посилається на те, що вирок суду у кримінальній справі № 1/337/57/2013р ухвалений щодо ОСОБА_3 - особи, яка не мала ніякого відношення до ТОВ «Підприємство «Фортіс». В свою чергу, обставини здійснення господарських операцій між ТОВ «Підприємство «Фортіс» та ТОВ « ПІІ «Доклер Юкрейн» під час розгляду Хортицьким районним судом кримінальної справи №1/337/57/2013р не досліджувалися та не встановлювалися, а тому позивач вважає, що вказаний вирок не є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає вказану справу та не може бути належним та допустимим доказом у справі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, наполягав на задоволенні позову.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у письмових запереченнях посилається на те, що за результатами документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ « ПІІ «Доклер Юкрейн» встановлено, що в порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму 59 823 грн., яка не є сумою податку сплаченого (нарахованого) у зв'язку із отриманням ТМЦ від ТОВ «Підприємство «Фортіс», а оформлені податкові накладні не засвідчують факт отримання платником податку послуг та не є підставою для включення до складу податкового кредиту. Вказує, що таке порушення виникло внаслідок взаємовідносин позивача з ТОВ «Підприємство «Фортіс», відносно посадової особи якого у вироку Хортицького районного суду м. Запоріжжя встановлено, що ОСОБА_4 дізнався про те, що він є директором ТОВ «Підприємство «Фортіс» лише від співробітників міліції. Ніякої діяльності від імені вказаного підприємства він не проводив, печатку підприємства не отримував та ніколи не бачив, документи фінансово-господарської діяльності від імені ТОВ «Підприємство «Фортіс» не підписував, документи податкової звітності також не складав, не підписував та не подавав до податкової служби. Навиків ведення бухгалтерського та податкового обліку не має. Ніколи не займав керівні посади на будь-яких підприємствах, не вів підприємницьку діяльність. З огляду на те, що документи у господарській операції з позивачем від імені ТОВ «Підприємство «Фортіс» підписані ОСОБА_4, то податковий орган вважає складені за його підписом документи такими, що не підтверджують факт виникнення цивільно-правових відносин та реальність проведеної операції. У зв'язку із цим, відповідач просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Представник відповідач у судовому засіданні підтримав надані заперечення, просить у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 23.01.2014 на підставі ст. 160 КАС України сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 ПК України та відповідно до наказу ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя від 14.10.2013 № 490 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ПІІ «Доклер Юкрейн» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Підприємство «Фортіс» за період з 01.10.2010 по 31.12.2010, за результатами якої складено акт від 25.10.2013 № 1314/08-28-22-12/34067089.

Перевіркою встановлено, порушення:

1) пп.5.2.1. п.5.2, пп.5.3.9. п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток підприємства в сумі 74 779,00 грн., в т.ч. за 2010 рік у сумі 74 779,00 грн.;

2) п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 59 823,00 грн., в т.ч. по періодам за жовтень 2010 року у розмірі 30 775,00 грн.; листопад 2010 року у розмірі 29 048,00 грн.

20.11.2013 на підставі акту перевірки від 25.10.2013 № 1314/08-28-22-12/34067089, ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0003152212 про збільшення ТОВ «ПІІ «Доклер Юкрейн» грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 93 473,75 грн., в т.ч. 74 779,00 грн. за основним платежем та 18 694,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0003142212 про збільшення ТОВ «ПІІ «Доклер Юкрейн» грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 74 778,75 грн., в т.ч. 59 823,00 грн. за основним платежем та 14 955,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями №0003142212 та №0003152212 від 20.11.2013 ТОВ «ПІІ «Доклер Юкрейн» звернулось до суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

ТОВ «ПІІ «Доклер Юкрейн» зареєстровано виконавчим комітетом Запорізької міської ради 22.01.2006. Основним видом діяльності товариства, згідно п. 2.2 Статуту, є надання послуг промислового клінінгу - прибирання виробничих приміщень.

В штаті ТОВ «ПІІ «Доклер Юкрейн» в період жовтень, листопад 2010 року працювало 51 осіб. Це підтверджується штатними розкладами, які затверджені відповідними наказами та податковою звітністю - Форма 1ДФ за 4 кв. 2010 року.

З метою здійснення статутної діяльності ТОВ «ПІІ «Доклер Юкрейн» уклало з ПАТ «Електрометалургічний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьмина» договір № 21100173 від 31.12.2009 згідно з умовами якого зобов'язався надати послуги з клінінгового обслуговування приміщень заводу, а завод зобов'язався оплатити ці послуги у строки та умовах зазначених у договорі. Як вбачається з додатку № 1 на виконання вказаного договору завод передав ТОВ «ПІІ «Доклер Юкрейн» для здійснення клінінгового обслуговування приміщення будівель та виробничих підрозділів.

В п. 2.1.6. Договору зазначено, що ТОВ «ПІІ «Доклер Юкрейн» зобов'язується за власний рахунок забезпечити персонал, який здійснює обслуговування інвентарем та витратними матеріалами (у тому числі миючими засобами).

В жовтні, листопаді 2010 року ТОВ «ПІІ «Доклер Юкрейн» співпрацювало з ТОВ «Підприємство «ФОРТІС» у якого придбавало миючи засоби та інвентар для прибирання промислових приміщень та дезінфекції. Придбання підтверджується первинними документами, а саме: рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними та платіжними дорученнями на оплату коштів (копії у справі).

З метою обліку ТМЦ на підприємстві директором був виданий наказ від 01.01.2010 згідно якого оприбуткування, переміщення товарів здійснюються на підставі первинних документів, облік та видача у виробництво здійснюють відповідальні особи згідно інструкцій по використанню, а списання ТМЦ проводить постійно діюча комісія (копія у справі).

Розпорядженням № 36-К/2 від 01.01.2010 директором підприємства була створена постійно діюча комісія для списання ТМЦ, а також була призначена особа, яка виконувала обов'язки по прийняттю, зберіганню та видачі товарно-матеріальних цінностей необхідних для виконанні робіт на ПАТ «Дніпроспецсталь». Ці обов'язки були покладені на менеджера ОСОБА_5 копія додається).

Розпорядженням № 56-К/2 від 01.08.2009 директором підприємства була призначена матеріально-відповідальна особа, на яку були покладені обов'язки по зберіганню вантажного бортового автомобілю ГАЗ-33023 держ.номер НОМЕР_1 облік запасних частин та палива, створена постійно діюча комісія для списання ТМЦ, який в п.4.4. Договору підряду № 2511 зазначений як відповідальний представник виконавця клінінгових робіт.

Оскільки на підприємстві не має власних та орендованих складських приміщень витратні матеріали, які необхідні для проведення послуг прибирання (інвентар, миючи засоби та інш.) привозився постачальниками безпосередньо до прохідної ПАТ «Дніпроспецсталь» де за допомогою штатних працівників перевантажувалися в бортовий вантажний автомобіль ГАЗ-33023 держ.номер НОМЕР_1 який мав постійну перепустку на проїзд на територію заводу.

Після цього інвентар та витратні матеріали розвозилися по виробничим підрозділам заводу де передавалися безпосередньо виконавцям робіт. Решта ТМЦ, у видачі якої не було необхідності на дату постачання завозилася до офісу підприємства де зберігалася деякий час, а потім також перевозилася на завод.

Автомобіль ГАЗ-33023 держ.номер НОМЕР_1 був придбаний ТОВ «ПІІ «Доклер Юкрейн» 02.08.2009 та мав перепустку для проїзду на територію заводу з метою провозу інвентарю та миючих засобів вказаних в договорі. На час розгляду справи судом цей автомобіль також обліковується на балансі підприємства, що підтверджується карткою рахунку бухгалтерського обліку № 10 та копією технічного паспорту (Свідоцтва) (копія у справі).

28.07.2010 ТОВ «ПІІ «Доклер Юкрейн» листом вих. № 03/98-01 зверталося до начальника відділу охорони та режиму Служби економічної безпеки ПАТ «Дніпроспецсталь» Губічу Л.П. з листом про продовження терміну перепустки на строк дії договору (копія у справі).

У 2013 році ТОВ «ПІІ «Доклер Юкрейн» звертався до ПАТ «Дніпроспецсталь» з запитом про надання виписок з журналу реєстрації автотранспорту.

ПАТ «Дніпроспецсталь» листом від 14.01.2014 повідомив, що у зв'язку зі зміною охоронної організації надання такої інформації є неможливим (копії у справі).

Те що зазначений автотранспорт використовувався для перевезення вантажів по території ПАТ «Дніпроспецсталь» підтверджується також Подорожніми листами вантажного автомобілю авансовими звітами відповідальних осіб, квитанціями по придбанню палива та Актами списання палива, а розрахунки з підзвітними особами підтверджуються видатковими ордерами та оборотно-сальдовою відомістю по рахунках бухгалтерського обліку № 3721 та № 203 (копії у справі).

Отримання ТМЦ проводилося на підставі довіреностей за формою встановленого зразка. Журнал реєстрації довіреностей ведеться на підприємстві з 2006 року (копії у справі).

Оприбуткування товару та відображення його на рахунках бухгалтерського обліку здійснювалося на підставі видаткових накладних (копії у справі).

Переміщення по підрозділам підтверджується накладними на внутрішнє переміщення (копії у справі).

Списання ТМЦ здійснювалося постійно діючою комісією у складі: директор, гл. бухгалтер та відповідальна особа та оформлювалося Актами списання (копії у справі).

Оприбуткування та списання ТМЦ відображалося на рахунку бухгалтерського обліку № 201 «Сировина та матеріали». Рух активів по цьому рахунку підтверджується Журналом - ордером та Відомістю по рах. № 201 за жовтень, листопад та грудень 2010 року (копії у справі). В Журналі-ордеру вказано, що ТМЦ, які були придбані у ТОВ «Підприємство «ФОРТІС» були оприбутковані згідно первинних документів та списані згідно актів списання.

Оплата грошових коштів за товар придбаний у ТОВ «Підприємство «ФОРТІС» проводилася на підставі виписаних рахунків безготівковим шляхом, що підтверджується копіями рахунків та платіжних доручень про перерахування коштів (копії у справі).

Судом з пояснень представника позивача встановлено, що оскільки на підприємстві не має ані власних, ані орендованих складських приміщень витратні матеріали, які необхідні для проведення послуг прибирання промислових приміщень (інвентар, миючи засоби та інш.), привозився постачальниками безпосередньо до прохідної ПАТ «Дніпроспецсталь» де товар перевантажувався в машину ТОВ «ПІІ «Доклер Юкрейн», яка мала дозвіл на проїзд на територію заводу. Після цього інвентар та витратні матеріали розвозилися по виробничим підрозділам де передавалися безпосередньо виконавцям робіт.

Для транспортування витратних матеріалів, які необхідні для проведення послуг з прибирання промислових приміщень ТОВ «ПІІ «Доклер Юкрейн» 02.08.2009 був придбаний автомобіль ГАЗ -33023 держ.номер НОМЕР_1 та мав перепустку для проїзду на територію заводу з метою провозу інвентарю та миючих засобів вказаних в договорі. На час розгляду справи судом цей автомобіль також обліковується на балансі підприємства, що підтверджується карткою рахунку бухгалтерського обліку № 10 та копією технічного паспорту.

Використання вказаного автотранспорту для перевезення вантажів по території ПАТ «Дніпроспецсталь» підтверджується також Подорожніми листами вантажного автомобілю від 18.10.2010 та 17.11.2010, авансовими звітами відповідальних осіб, квитанціями по придбанню бензину та Актами списання палива (копії долучені до справи)

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі - Закон України № 334/94-ВР), об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п. 5.2 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР, до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну) з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (п.п.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону).

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України № 334/94-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі за текстом - Закон України № 168/97-ВР), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 7.5 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.2.3. п.7.2 ст. 7. Закону України № 168/97-ВР саме податкова накладна є звітним податковим та одночасно розрахунковим документом.

Крім того, згідно пп. 7.7.1. п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Обов'язковою умовою віднесення витрат підприємства на оплату товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ є наявність господарських операцій з придбання цих товарів (робіт, послуг) підкріплена належними документами та зв'язок цих витрат та податкового кредиту з ПДВ з господарською діяльністю платника.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 3 Закону України № 996-ІV від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 996-ІV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Всі отримані ТОВ «ПІІ «Доклер Юкрейн» товари були своєчасно та в повному обсязі оприбутковані на підставі видаткових та податкових накладних, оплачені, та в подальшому використані у власній господарській діяльності, що в свою чергу призвело до змін в активах підприємства та його зобов'язаннях і реально спричинило зміни майнового стану платника податків.

Суд зазначає, що оглянуті первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб'єктами права.

Тобто, надані первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Не виказані будь-які претензії щодо форми та змісту таких первинних документів і податковим органом.

Також, судом встановлено, що на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій безпосередній постачальник позивача у встановленому порядку був зареєстрований уповноваженими органами як суб'єкт господарювання, взятий податковим органом на облік як платник податків, в том числі ПДВ, а ТОВ «ПІІ «Доклер Юкрейн» мало належним чином оформлені податкові накладні та інші первинні документи, що підтверджують факт наявності господарських відносин між підприємствами та виконання договорів.

Посилання контролюючого органу в акті перевірки від 25.10.2013 № 1314/08-28-22-12/34067089 на вирок Хортицького районного суду по кримінальній справі № 1/337/57/2013р суд вважає необґрунтованим з огляду на таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальній справі, який набрав законної сили є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, щодо якої ухвалено вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи було воно вчинено цією особою.

Із надано представником відповідача вироку Хортицького районного суду від 04.07.2013 у справі № 1/337/57/2013 встановлено, що гр. ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 2 ст. 205 КК України. У судовому рішенні зазначено, що ОСОБА_3 з корисливих мотивів, за грошову винагороду з метою прикриття незаконної діяльності зареєстрував ТОВ «Астера-Сервіс» ЄДРПОУ 37167785, юридична адреса: м. Запоріжжя, вул. Буденного, буд. 12, кв. 23.

Проте, на підставі інформації з ЄДР судом з'ясовано, що директором та засновником ТОВ «Підприємство «Фортіс» є ОСОБА_4

На другому аркуші вироку Хортицького районного суду від 04.07.2013 у справі № 1/337/57/2013р також зазначено, що «крім визнання провини підсудним, його винність підтверджується наступними, дослідженими судом у судовому засіданні доказами: показаннями свідка ОСОБА_4, який пояснив, що приблизно два року тому познайомився з ОСОБА_3 Влітку 2010 року ОСОБА_3 при зустрічі запропонував заробити грошей. При цьому він пояснив, що йому нічого робити не доведеться, потрібні тільки паспорт та ідентифікаційний номер. Про те, що він є директором ТОВ «Підприємство «Фортіс» йому стало відомо від співробітників міліції, ніякої діяльності від імені вказаного підприємства він не вів, печатку підприємства не отримував та ніколи не бачив, документи фінансово-господарської діяльності від імені ТОВ «Підприємство «Фортіс» не складав та не підписував, документи податкової звітності вказаного підприємства також не складав та не підписував».

В той же час, вирок суду не містить викладення обставин створення, державної реєстрації та діяльності ТОВ «Підприємство «Фортіс». Тобто, вказані обставини судом не досліджувались.

З огляду на те, що вирок Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 04.07.2013 у кримінальній справі у справі № 1/337/57/2013 р ухвалений щодо ОСОБА_3, який не є ані засновником, ані керівником ТОВ «Підприємство «Фортіс», обставини створення, реєстрації та діяльності і взаємовідносин з ТОВ «ПІІ «Доклер Юкрейн» не досліджувались, то суд вважає, що вказаний вирок не може розглядатись як належний доказ, а інформація, викладена в ньому не може бути застосована в порядку ст. 72 КАС України.

Суд зазначає, що чинним законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням постачальниками вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникло в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).

На переконання суду, порушення юридичною особою-контрагентом вимог законодавства про оподаткування не може призводити до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої юридичної особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

Законодавство не містить певних критеріїв добросовісності платника податків. Водночас, слід визнати обґрунтованим застосування на практиці цього підходу, оскільки подібне розмежування платників податків дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку у галузі оподаткування навіть за наявності певних прогалин у законодавстві. У разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних.

Зокрема, ст. 61 Конституції України закріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.

Крім того, рішеннями Європейського Суду від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» та від 22.01.2009 «Булвес» АД проти Болгарії, які згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, вказано на те, що коли Держави-члени Конвенції володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Виходячи з фактичних обставин справи та досліджених доказів суд дійшов висновку про реальність вчиненої господарської операції між ТОВ «ПІІ «Доклер Юкрейн» та ТОВ «Підприємство «Фортіс», оскільки остання підтверджується належними документами та її існування відслідковується в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження доводи податкового органу про порушення позивачем вимог пп.5.2.1. п.5.2, пп.5.3.9. п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому податкові повідомлення-рішення від 20.11.2013 № 0003142212 та № 0003152212 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 18, 71, 87, 90, 94, 158-163 та 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003142212, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Доклер Юкрейн» було визначено податкове зо бов'язання з податку на додатну вартість за основним платежем на суму 59 823,00 грн. та штрафними санкціями на суму 14 955,75 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003152212, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Доклер Юкрейн» було визначено податкове зо бов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 74 779,00 грн. та штрафними санкціями на суму 18 694,75 грн.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «Доклер Юкрейн» витрати на сплату судового збору у сумі 336 (триста тридцять шість) грн. 51 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Сацький