Постанова

від 18.03.2014 по справі 809/476/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2014 р. Справа № 809/476/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Грицюка П.П.

при секретарі Ткачук І.М.

за участю:

представників позивача Охват В.Г., Мушинського В.Т., Левицької О.С.,

передставника відповідача Ляховича Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: приватного підприємства "СНІК-ГАЛ"

до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень №0000832201, №0000822201 від 28.10.2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Снік - Гал" (надалі - позивач) звернулося в суд з позовною заявою до ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0000832201, №0000822201 від 28.10.2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі позапланової виїзної перевірки відповідачем складено Акт №2653/09-15-22-01/19390533 від 14.10.2013 року з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, з податку на додану вартість за період з 01.07.2010 року по 31.08.2013 року. Відповідачем виявлені порушення норм Податкового кодексу України. На підставі вищенаведеного акту винесено податкове повідомлення - рішення №0000832201 від 28.10.2013 року, відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 6556,00 грн, з яких 5122,00 грн за основним платежем та 1434,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення №0000822201 від 28.10.2013 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 6056,00 грн за основним платежем та 200,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями. Позивач просив визнати не чинними податкові повідомлення рішення №0000822201 та №0000832201 від 28.10.2013 року як такі, що винесені на основі необґрунтованих та неправомірних висновків відповідача щодо відсутності господарських правовідносин з контрагентами.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві. Також, представник позивача пояснив, що замовлення товарно-матеріальних цінностей з контрагентами ПП "СМУ-600", ТОВ "Лідерком", ТОВ "Цайпер-Україна" здійснювалось через мережу інтернет, після того, як товари доставляли автоперевізники "Нова пошта" та "Нічний Експрес", перевірялась якість товару та здійснювалась оплата. Просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні подав заперечення (а.с. 77-82), в якому зазначив, що Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області правомірно прийняті податкові повідомлення-рішення. Крім того, вказав на те, що позивачем не підтверджено жодними первинними бухгалтерськими та податковими документами здійснення фінансово-господарської діяльності з ПП "СМУ-600", ТОВ "Лідерком", ТОВ "Цайпер-Україна", а також не підтверджено фактичне постачання товарів та послуг, а тому позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Просив суд в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, судом встановлено наступне.

При вирішенні даної справи суд керується нормами законодавства в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "СНІК-ГАЛ" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, з податку на додану вартість за період з 01.07.2010 року по 31.08.2013 року.

З матеріалів справи вбачається, що перевірка проводилась на підставі направлення №00000543 від 26.09.2013 року та наказів ДПІ у м. Івано-Франківську №648 від 26.09.2013 року, №688 від 04.10.2013 року (а.с. 131-133).

Як встановлено судом, за результатами перевірки складено Акт №2653/09-15-22-01/19390535 від 14.10.2013 року (а.с.18-42). Згідно з висновками даного акту встановлено порушення пп. 138.1.1 п. 138.1 п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України №2755-УІ від 02.12.10 року (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено податок на прибуток в сумі 6056,00 грн, в т.ч. 1 кв 2011 року - 3009,00 грн, 3 кв 2011 року -375,00 грн, 4 кв 2011 року - 1875,00 грн, 1 кв 2012 року - 797 грн, по безтоварних операціях з ТОВ "Цайпер-Україна", ТОВ "Лідерком" та ПП "СМУ-600". Крім того, встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість в сумі 5122,00 грн по безтоварних операціях ПП "СМУ-600" (ПН 21687550), ТОВ "Лідерком" (код ЄДРПОУ 35197074), ТОВ "Цайпер-Україна" (код ЄДРПОУ 32484335), за рахунок його заниження за березень 2011 року - 2407,00 грн, серпень 2011 року - 326,00 грн, листопад 2011 року - 882,00 грн, грудень 2011 року - 748,00 грн, лютий 2012 року - 759,00 грн, липень 2013 року - 3017,00 грн., та завищення в серпні 2013 року в сумі 3017,00 грн.

На підставі вищенаведеного акту винесено податкове повідомлення - рішення №0000832201 від 28.10.2013 року, відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 6556,00 грн., з яких 5122,00 грн за основним платежем та 1434,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення №0000822201 від 28.10.2013 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 6056,00 грн за основним платежем та 200,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 16-17).

Приватне підприємство "СНІК-ГАЛ" не погодилось з висновками викладеними в Акті №2653/09-15-22-01/19390535 від 14.10.2013 року та податковими повідомленнями-рішеннями від 28.10.2013 року, у зв'язку з чим 07.11.2013 року за №07-11/2013/1 подано скаргу. Головним управлінням Міндоходів в Івано-Франківській області 30.12.2013 року розглянуто скаргу та винесено рішення про залишення податкових повідомлень-рішень без змін, а скаргу без задоволення. Крім того, позивачем повторно оскаржено податкові повідомлення-рішення від 28.10.2013 року та рішення від 30.12.2013 року. За результатами розгляду скарги Міністерство доходів і зборів України прийняло рішення від 04.02.2014 року, в якому роз'яснено, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Івано-Франківську від 28.10.2013 року за № 0000832201, №0000822201 та рішення за розглядом скарги, не підлягають адміністративному оскарженню, але з урахуванням строків давності можуть бути оскаржені до суду в порядку, визначеним чинним законодавством України (а.с. 165-175).

Досліджуючи доводи позивача про помилковість висновків відповідача, викладених у акті перевірки від 14.10.2013 року, щодо відсутності господарських операцій з контрагентами, судом встановлено наступне.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Підстави виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що відносяться до податкового кредиту із 01.01.2011 року регламентовано розділом V Податкового кодексу України.

Згідно абзацу 2 пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до вимог абзацу 1 пункту 198.2 статті 198 коментованого Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, зарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного додаткового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення визначених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є придбання товарів та послуг, що підтверджується відповідною податковою накладною.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За змістом вимог пункту 201.4 статті 201 даного Кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлені обов'язкові реквізити до податкової накладної.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI "Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу".

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України "… не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку".

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість та валових витрат є факт придбання товарів, робіт чи послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит і валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість і податку на прибуток підприємств має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів, робіт чи послуг або в разі, якщо придбані товари, роботи чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість і обчислення об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як зазначено попередньо, згідно акту перевірки №2653/09-15-22-01/19390533 від 14.10.2013 року, в зв'язку із виявленими порушеннями відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000832201 від 28.10.2013 року, відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 6556,00 грн, з яких 5122,00 грн за основним платежем та 1434,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення №0000822201 від 28.10.2013 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 6056,00грн за основним платежем та 200,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 16-17).

До матеріалів справи судом долучені розрахунки розміру фінансових санкцій з податку на додану вартість та податку на прибуток, визначених оскаржуваними рішеннями податкових зобов'язань (а.с. 85-86, 129-130).

Підставою для визначення приватному підприємству "Снік - Гал" податкових зобов'язань слугували встановлені відповідачем обставини про відсутність у позивача правовідносин з такими контрагентами як ТОВ "Цайпер-Україна", ТОВ "Лідерком" та ПП "СМУ-600" щодо придбання товарів у цих суб'єктів господарювання.

Таким чином, з врахуванням обставин спірних правовідносин, норм матеріального та процесуального законодавства, яке регулює такі правовідносини, матеріалів справи і пояснень сторін суд вважає необхідним дослідити господарські операції позивача з контрагентами ТОВ "Цайпер-Україна", ТОВ "Лідерком" та ПП "СМУ-600".

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ "Цайпер-Україна" судом встановлено наступне.

Позивач вказує на те, що замовлення товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Цайпер-Україна" здійснювалось через мережу інтернет. При цьому, доказів зазначеним обставинам суду не представлено. Також зазначив, що згідно рахунку-фактури, який не підписано продавцем (а.с. 128), видаткової накладної та податкової накладної від 15.03.2011 року ПП "Снік-Гал" отримано товарно-матеріальні цінності (кабель, комутаційний центр, датчик руху, патч-корд тощо) на загальну суму 14443,62 грн., в тому числі ПДВ в сумі 2407,27 грн (а.с. 51-52). Оплату за поставлений товар здійснено 15.03.2011 року згідно платіжного доручення №464 (а.с. 54). Факт доставки товару автоперевізником ТОВ "Нова пошта" також позивачем не підтверджено.

Поряд з цим, ДПІ у м. Івано-Франківську отримано акт "Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Цайпер-Україна" з питань правильності обчислення і своєчасності сплати коштів та обов'язкових платежів до бюджету за період з 01.04.2008 року по 16.06.2011 рік" від 20.06.2011 року № 1580/23-209/32484335. ДПІ у Галицькому районі м.Львова здійснений вихід на юридичну адресу ТОВ "Цайпер-Україна" (м.Львів, вул. Грабовського, 11) для вручення наказу та направлення на проведення планової виїзної перевірки. В зв'язку з не встановлення місцезнаходження платника податків за юридичною (фактичною) адресою, було складено акт від 16.06.2011 року №50/23-209 обстеження юридичної та фактичної адреси платника. До ГВМП СДПІ ВПП у м.Львові скеровано запит на встановлення місцезнаходження посадових осіб ТОВ "Цайпер-Україна" від 16.06.2011 року №9117/23-209.

Таким чином, при перевірці, у зв'язку із непредставленням документів для перевірки підприємством, не доведена реальність операції, не підтверджується реальність часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничо - складських приміщень та іншого майна (технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності. Перевіркою також встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Тобто відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток.

Вищевикладене свідчить про відсутність у ТОВ "Цайпер-Україна" адміністративно- господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Також, суд констатує, що позивачем не надано, під час перевірки та в судове засідання, жодних доказів на підтвердження фактичного отримання та відвантаження ТМЦ від ТОВ "Цайпер-Україна". Крім того, ТОВ "Нова пошта" повідомило про те, що враховуючи технологічні особливості електронної бази даних, здійснює пошук перевезень за номерами товарно-транспортних накладних. Для можливості повторного пошуку та надання більш детальної інформації щодо перевезень, потрібно надати номери товарно-транспортних накладних, за якими могли здійснюватися відправлення вищезазначених організацій (а.с. 151).

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ "Лідерком" судом встановлено наступне.

Позивач в адміністративному позові та представниками позивача в судовому засіданні зазначено, що замовлення товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Лідерком" здійснювалось через мережу інтернет. Доказів зазначеним обставинам позивачем суду не представлено. Згідно рахунків-фактури (а.с. 124-126), видаткових накладних та податкових накладних від 27.09.2011 року, 14.11.2011 року, 14.12.2011 року та 21.12.2011 року ПП "Снік-Гал" отримано ТМЦ (а.с. 48, 60, 61, 65). Оплату за поставлений товар здійснено згідно платіжних доручень (а.с. 49, 62, 66). Факт доставки товару автоперевізниками також позивачем не підтверджено.

Поряд з цим, відповідно до даних Акту перевірки №2653/09-15-22-01/19390533 від 14.10.2013 року, в ході перевірки використано акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС №1698/22-8/35197074 від 17.05.2013 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідерком" (код за ЄДРПОУ 35197074) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.09.2011 року по 29.02.2012 року (а.с. 87-106). В акті зазначено наступне: на момент проведення звірки, стан платника податків ТОВ "Лідерком" - припинено, але не знято з обліку, встановити фактичне місцезнаходження підприємства та його посадових осіб станом на 17.05.2013 року немає можливості, в результаті чого відсутнє підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.09.2011 року по 29.02.2012 року.

В період за який проводилась перевірка, відповідальними за фінансово-господарську діяльність ТОВ "Лідерком" був ОСОБА_7, а на дату проведення звірки відповідальними за фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання є, директор ОСОБА_6.

Заходи щодо проведення зустрічної звірки проведено за адресою ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС. Перевірка проводились без присутності директора та головного бухгалтера ТОВ "Лідерком". В ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Згідно податкової звітності, поданої до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС інформація про загальну чисельність працюючих на ТОВ "Лідерком" відсутня. ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від ГСУ ФР Міністерства доходів і зборів України отримано податкову інформацію у вигляді протоколу допиту свідка громадянина ОСОБА_7 від 26.07.2012 року, який у перевіряємому періоді являвся директором, головним бухгалтером та засновником ТОВ "Лідерком" в одній особі. Відповідно до протоколу допиту свідка гр. ОСОБА_7 встановлено, що ОСОБА_7 за грошову винагороду погодився взяти участь у реєстрації ТОВ "Лідерком" та ряду інших підприємств без мети здійснення реальної господарської діяльності. Фактичної господарсько-фінансової діяльності на ТОВ "Лідерком" він не проводив. Будь-яких робіт, послуг, товарів нікому не постачав та ні від кого не отримував. Виходячи з наведеного, ТОВ "Лідерком" здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Таким чином, невстановлені особи використовували ТОВ "Лідерком" з метою прикриття незаконної діяльності.

Виходячи з наведеного, ТОВ "Лідерком" здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

З урахуванням вищенаведеної інформації щодо непричетності гр. ОСОБА_7 до фінансово-господарської діяльності ТОВ "Лідерком", який у перевіряємому періоді являвся директором, головним бухгалтером та засновником даного підприємства, ТОВ "Лідерком" фактично не могло здійснювати господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) начебто отриманих від постачальників та через відсутність у підприємства майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення вказаного виду діяльності, та у зв'язку з відсутністю необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, відсутністю управлінського та технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень, транспортних засобів, механізмів, як наслідок - відсутність постачання товарів (робіт, послуг) ТОВ "Лідерком" в адресу підприємств-покупців. У зв'язку з вищевикладеним, у ТОВ "Лідерком" відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток операцій з контрагентами.

При цьому, в судовому засіданні встановлено, що в рахунках-фактури (а.с. 124-126), видаткових накладних та податкових накладних від 27.09.2011 року, 14.11.2011 року, 14.12.2011 року та 21.12.2011 року (а.с. 48, 60, 61, 65), якими позивач підтвердив отримання ТМЦ від ТОВ "Лідерком", в наявності підпис та зазначено ОСОБА_7, як особу, якою складено дані документи.

Крім того, в судовому засіданні досліджені господарські відносини позивача з ПП "СМУ-600". Встановлено, що згідно тверджень позивача та відповідно до рахунку-фактури, податкової накладної, видаткової накладної і платіжного доручення від 29.02.2012 року (а.с. 55-56, 127), на адресу позивача поставлено ТМЦ загальною вартістю 4554,00 грн, в тому числі 759,00 грн ПДВ. Як і попередньо, позивачем не підтверджено замовлення таких товарно-матеріальних цінностей через мережу інтернет та факт доставки товару автоперевізниками.

Поряд з цим, за даними автоматизованого співставлення сум податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України розходження податкового кредиту за лютий 2012 року складає 759 грн.

ДПІ у м. Івано-Франківську отримано акт "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "СМУ-600" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків" від 23.08.2012 року № 3240/22-9/21687550, а також акт №1791/22.8/21687550 від 23.05.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "СМУ 600" щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.11.2011 року по 31.12.2012 року.

У періоді, за який проводились відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки, відповідальними за фінансово-господарську діяльність ПП "СМУ 600" згідно бази даних АІС Податковий блок, були (є): директор - ОСОБА_8 та на день написання акту відповідальний за фінансово-господарську діяльність ПП "СМУ-600" згідно бази даних АІС Податковий блок є: директор - ОСОБА_6.

В ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Також, відповідно до даного акту інформація про загальну чисельність працюючих на ПП "СМУ 600" відсутня.

Крім того, в провадженні слідчого управління кримінальних розслідувань Головного слідчого управління фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів України перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32012110060000109 від 17.12.2012 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 205 ч.2, 212 ч.3 КК України. Так, в постанові про призначення зустрічної звірки ПП "СМУ-600" від 25.04.2013 року старшого слідчого з ОВС ГСУ фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів України майора податкової міліції Мазуркевича В.А. зазначено, що в ході досудового розслідування встановлено, що протягом 2010 - 2013 років на територіях Львівської області та м. Києва, діяла група осіб, яка, згідно єдиного плану з розподілом ролей, умисно з корисливих мотивів, переслідуючи мету, спрямовану на здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів економічної спрямованості, організувала злочинну схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, заволодіння бюджетними коштами. Для функціонування зазначеної схеми невстановлені особи, діючи без наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт або наданням в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності зареєстрували та придбали суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні особи), зареєстровані на "підставних" осіб, зокрема: ПП "СМУ-600".

Також, до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від ГСУ ФР Міністерства доходів і зборів України отримано податкову інформацію у вигляді копії протоколу допиту свідка громадянина ОСОБА_8, отриманого від 24.09.2012 року в м.Хмельницький слідчим з ОВС СВ ДПС у Хмельницькій області, капітаном податкової міліції Підлісним В.М. та від 25.09.2012 року в м. Хмельницький старшим слідчим з ОВС СВ ДПС у Хмельницькій області, капітаном податкової міліції Кухарем О.П., згідно якого громадянин ОСОБА_8 повідомив про відсутність навичок у веденні бухгалтерського обліку, відсутність вищої освіти, відсутність навичок заповнення податкової звітності в той же час, згідно ст. 63 Конституції України, відмовившись від надання пояснень щодо здійснення фінансово-господарської діяльності від імені будь - яких підприємств.

Слід звернути увагу на те, що позивач товарність здійснених операцій з ТОВ "Цайпер-Україна", ТОВ "Лідерком" та ПП "СМУ-600" підтверджував також матеріалами бухгалтерського обліку (а.с. 181-211) та документами щодо подальшого використання отриманих товарно-матеріальних цінностей, які наявні в матеріалах справи та досліджені судом.

Суд зазначає, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Таким чином, суд приходить до переконання, що в такій категорії спорів перш за все необхідно звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому, приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Суд констатує, що згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Вимоги щодо оформлення податкових накладних врегульовані чинним наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" від 01.11.2011 року № 1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р., за №1333/20071 (надалі - Порядок).

Так, за змістом пункту 1 Порядку податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 16 Порядку усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, позивач формував податкові зобов'язання з ПДВ та податковий кредит за операцією оформленою з ТОВ "Лідерком" та ПП "СМУ-600" на підставі податкових накладних та інших первинних документів, які підписані особами, які заперечують свою участь у діяльності цих суб'єктів господарювання, отже, виписані від їх імені податкові накладні та інші первинні документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а сама господарська операція має всі ознаки безтоварної та не відповідає дійсному економічному змісту.

Таким чином, віднесення позивачем відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 року у справі №21-421а11.

Відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Виходячи із вищевикладеного, та на підставі наявних в матеріалах справи доказів, підтверджено висновки відповідача, викладені в акті перевірки щодо безтоварності операцій з контрагентами позивача, з метою заниження ним податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість та спростовано позовні вимоги позивача щодо незаконності оскаржуваних ним податкових повідомлень-рішень контролюючого органу.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності оскаржуваних податкових повідомлень - рішень Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "СНІК-ГАЛ" (76018, вул. Грушевського, 20/4, м. Івано-Франківськ, ідентифікаційний код 19390535) в користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 1644 (тисячу шістсот сорок чотири) гривні 30 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Грицюк П.П.

Постанова складена в повному обсязі 24.03.2014 року.