Рішення

від 24.03.2014 по справі 620/345/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/790/2075/14 Головуючий 1 інст. - Яценко Є.І.

Справа № 620/345/14

Категорія: земельні Доповідач - Котелевець А.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Кіпенка І.С., Шаповал Н.М.,

за участю секретаря - Варюшичевої А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Комінтерн-М» на рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 11 червня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комінтерн-М», за участю третіх осіб - Відділу Держземагенства у Зачепилівському районі Харківської області, Реєстраційної служби Зачепилівського районного управління юстиції Харківської області, про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок,

в с т а н о в и л а:

В квітні 2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися у суд із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комінтерн-М» (далі - ТОВ «Комінтерн-М»), за участю третіх осіб - Відділу Держземагенства у Зачепилівському районі Харківської області, Реєстраційної служби Зачепилівського районного управління юстиції Харківської області, про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок.

На обґрунтування вказали, що є власниками земельних ділянок, розташованих на території Новомажарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області на підставі Державних актів серій ЯЛ № 999896, ХР № 071184, ЯГ № 079282.

17 травня 2007 року між ними та ТОВ «Комінтерн-М» укладено договори оренди належних їм земельних ділянок строком на десять років.

Однак при укладенні цих договорів було порушено ряд істотних умов, визначених в ст. 15 Закону України від 6 жовтня 1998 року в редакції № 161-Х1У (з наступними змінами) «Про оренду землі» (далі - Закон № 161-Х1У), а саме - не вказаний кадастровий номер земельних ділянок, на території якої сільської ради знаходяться дані земельні ділянки, порядок та періодичність перегляду орендної плати, конкретні умови збереження стану об'єкта оренди, існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, не визначена сторона, яка несе ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди у період прострочення орендодавцем або орендарем установлених договором оренди землі строків передачі об'єкта оренди, а також відсутня дата підписання акта приймання-передачі земельної ділянки.

Посилаючись на вказані обставини, просили визнати вказані договори оренди недійсними.

Ухвалою Зачепилівського районного суду Харківської області від 15 квітня 2013 року позови об'єднані в одне провадження.

Відповідач в особі свого представника позов не визнав, посилаючись на те, що договори відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 220 від 3 березня 2004 року «Про затвердження Типового договору оренди землі», пройшли державну реєстрацію та належним чином виконуються.

Рішенням Зачепилівського районного суду Харківської області від 11 червня 2013 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним договір оренди землі площею 4,4043 га, кадастровий номер 6322283000:07:000:07:00:0288, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Комінтерн-М», зареєстрований 13 вересня 2012 року.

Визнано недійсним договір оренди землі площею 4,6770 га, укладений 17 травня 2007 між ОСОБА_2 та ТОВ «Комінтерн-М», зареєстрований 3 березня 2008 року.

Визнано недійсним договір оренди землі площею 9,1271 га, укладений 17 травня 2007 між ОСОБА_3 та ТОВ «Комінтерн-М», зареєстрований 28 вересня 2007 року.

Вирішено питання про судовий збір.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Комінтерн-М», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, неповно з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції, постановити нове рішення про відмову в позові. Зокрема. Зазначає про відсутність підстав для визнання вказаних договорів оренди недійсними.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 15 жовтня 2013 року рішення суду першої інстанції змінено, скасовано його в частині задоволення позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним. У задоволенні позову в цій частині відмовлено. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 січня 2014 року рішення суду апеляційної інстанції в частині позову ОСОБА_1 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У решті рішення апеляційного суду Харківської області від 15 жовтня 2013 року залишено без змін.

За ч. 4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції - судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції вважав недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між позивачкою та ТОВ «Комінтерн-М», в силу ст. 15 Закону № 1211-1У з підстав недосить чіткого викладення і неоднозначного тлумачення істотних умов, а саме - щодо передачі права оренди земельної ділянки у заставу та внесення вказаного права оренди до статутного фонду (капіталу) господарського товариства або іншого підприємства, що дає можливість вважати такі умови взагалі невключеними до договору. Однак погодитись з таким висновком не можна, оскільки суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Виходячи з того, що відповідно до статті 15 ЦК України та ст. 3 ЦПК України у порядку цивільного судочинства підлягає захисту порушене право, суд повинен встановити чи дійсно порушуються права орендодавців, у зв'язку з відсутністю в договорах оренди умов, передбачених ст. 15 Закону № 161-Х1У, визначити істотність цих умов, а також з'ясувати у чому саме полягає порушення їхніх законних прав.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 грудня 2013 року (справа № 6-94 цс 13), яка в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Матеріали справи свідчать, що 17 травня 2007 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Комінтерн-М» укладено договір оренди земельної ділянки, яка розташована на території Новоможарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області, та належить позивачці на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 999896 (а. с. 7, 8, 50-52).

Між сторонами була досягнута згода з усіх істотних умов договору, в подальшому сторони протягом декілька років добросовісно виконували умови даного договору, у тому числі орендар сплачував орендну плату, а орендодавець її отримувала.

Доказів того, що права ОСОБА_1 дійсно порушуються у зв'язку з відсутності в договорі оренди деяких умов, їх істотності, матеріали справи не містять. Не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.

З огляду на це підстав для задоволення позову ОСОБА_1 та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 17 травня 2007 року з ТОВ «Комінтерн-М», та зареєстрованого 13 вересня 2012 року у суду першої інстанції не було.

Рішення суду першої інстанції підлягає зміні з постановленням в цій частині нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1. п. 3, 309 ч. 1 п. п. 1, 4, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комінтерн-М» задовольнити частково.

Рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 11 червня 2013 року скасувати в частині позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комінтерн-М», за участю третіх осіб - Відділу Держземагенства у Зачепилівському районі Харківської області, Реєстраційної служби Зачепилівського районного управління юстиції Харківської області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки змінити.

У задоволенні позову в цій частині відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає чинності негайно і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

судді