Постанова

від 12.03.2014 по справі п/811/178/14

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

12 березня 2014 року Справа № П/811/178/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 08.01.14 р. №0000011701 та №0000021701. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем за результатами перевірки, якою встановлено порушення позивачем вимог п.198.3., п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме завищення податкового кредиту за травень-грудень 2012 р. на суму 41017,16 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Білий Ведмідь».

Не ставлячи під сумнів реальність господарських операцій по придбанню дизпалива у ТОВ «Білий Ведмідь» відповідач доходить висновку про завищення сум податкового кредиту лише з однієї підстави, а саме не надання платником податків на перевірку податкових накладних.

Позивач вважає такі висновки фіскального органу помилковими.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити. Окрім цього, представником в судовому засіданні заявлено клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження /а.с.9 т.2/.

Відповідачем подано заперечення проти позову та зазначено, що перевіркою встановлено завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 41017,16 грн., в тому числі: за травень 2012 року в сумі 9405,00 грн., червень 2012 року в сумі 9558,66 грн., липень 2012 року в сумі 411,67 грн., жовтень 2012 року в сумі 1765,50 грн., листопад 2012 року в сумі 7141,33 грн., грудень 2012 року в сумі 12735,00 грн.. Зокрема, було встановлено факти формування податкового кредиту за рахунок податкових накладних з сумами ПДВ не більше 10 тис. грн., які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім цього, згідно наданих подорожніх листів, підтверджуючих фактичне використання дизельного пального у господарській діяльності, позивачем було використано за період з 11.10.2011 року по 31.12.2012 року дизельного пального в кількості 116369,00 літра, разом з тим, позивачем до складу податкового періоду включено податкові накладні по придбанню палива за зазначений період на загальну суму 118081,00 літра, залишок дизпалива на 31.12.12 р. становить 1712,00 літ.. Внаслідок того, що у позивача відсутні ємності та складські приміщення для зберігання дизельного пального, в порушення п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України ним включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по придбаному товару, який не використовувався у господарській діяльності та завищено податковий кредит за грудень 2012 року на суму 2583,33 грн. (Дизпаливо на суму 17120,00 грн., в тому числі ПДВ 2853,33 грн.).

Отже, відповідач вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають /а.с.143-146 т.1/.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, в матеріалах справи наявні докази повідомлення останнього про дату, час та місце розгляду справи /а.с.4 т.2/.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.03.14 р. в якості третьої особи залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Білий Ведмідь».

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав позовні вимоги зазначивши, що дійсно товариство мало фінансово-господарські відносини з позивачем, які мали реальних характер. Водночас, представником третьої особи також подано заяву про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження /а.с.5 т.2/.

Ч.6 ст.128 КАС України вказує, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак, згідно ст.128 КАС справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідач, в розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України, є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржено.

Позивач, зареєстрований фізичною особою-підприємцем, є платником ПДВ /а.с.220-223 т.1/.

Судом встановлено, що відповідачем проведена планова виїзна документальна перевірка щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт №418/11-23-17-01/НОМЕР_1 від 27.12.13 р. /а.с.9-22 т.1/.

Документальною планової виїзною перевіркою встановлено порушення позивачем:

1) п.п.16.1.12 п.16.1 ст.16, п.44.3 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України - ненадання документів пов'язаних з веденням господарських операцій за 2012 рік;

2) п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України - визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 41017,16 гри., в тому числі: за травень 2012 року в сумі 9405,00 грн., за червень 2012 року в сумі 9558,66 гри., за липень 2012 року в сумі 411,67 гри., за жовтень 2012 року в сумі 1765,50 грн., за листопад 2012 року в сумі 7141,33 грн., за грудень 2012 року в сумі 12735,00 грн..

На підставі виявлених порушень відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 08.01.14р. №0000011701 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 41 017,16 грн. основного платежу, 10 254,29 грн. штрафної (фінансової) санкції;

- від 08.01.14р. №0000021701 про збільшення позивачу грошового зобов'язання, за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції, в сумі 510,00 грн. штрафної (фінансової) санкції /а.с.7-8 т.1/.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту №418/11-23-17-01/НОМЕР_1 від 27.12.13 (надалі - акт перевірки), за період з 11.10.2011 по 31.12.2012 року позивачем задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 241030,0 грн.. При цьому, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 11.10.2011 по 31.12.2012 року встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 41017,16 грн., в тому числі: - за травень 2012 року в сумі 9405,00 грн., - за червень 2012 року в сумі 9558,66 грн., - за липень 2012 року в сумі 411,67 грн., - за жовтень 2012 року в сумі 1765,50 грн., - за листопад 2012 року в сумі 7141,33 грн., - за грудень 2012 року в сумі 12735,00 грн..

Так, проведеною перевіркою було встановлено факти формування податкового кредиту за рахунок податкових накладних з сумами ПДВ не більше 10 тис. грн., які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Перевіркою правильності формування податкового кредиту за період з 11.10.11 по 31.12.12 р. встановлено, що в порушення вимог п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, позивачем завищено податковий кредит за 2012 рік на суму 41017,16 грн., в тому числі: 1) в травні 2012 року до складу податкового кредиту включено податкову накладну №121 від 31.05.2012 року на суму ПДВ 9405,00 грн. по придбанню дизпалива у ТОВ «Білий Ведмідь», яка не надана на перевірку; 2) в червні 2012 року до складу податкового кредиту включено податкову накладну №123 від 30.06.2012 року на суму ПДВ 9558,66 грн. по придбанню дизпалива у ТОВ «Білий Ведмідь», яка не надана на перевірку; 3) в липні 2012 року до складу податкового кредиту включено податкову накладну №132 від 31.07.2012 року на суму ПДВ 411,67 грн. по придбанню дизпалива у ТОВ «Білий Ведмідь», яка не надана на перевірку; 4) в жовтні 2012 року до складу податкового кредиту включено податкову накладну №160 від 31.10.2012 року на суму ПДВ 1765,50 грн. по придбанню дизпалива у ТОВ «Білий Ведмідь», яка не надана на перевірку; 5) в листопаді 2012 року до складу податкового кредиту включено податкову накладну №149 від 31.11.2012 року на суму ПДВ 7141,33 грн. по придбанню дизпалива у ТОВ «Білий Ведмідь», яка не надана на перевірку; 6) в грудні 2012 року до складу податкового кредиту включено податкову накладну №132 від 31.12.2012 року на суму ПДВ 9881,67 грн. по придбанню дизпалива у ТОВ «Білий Ведмідь», яка не надана на перевірку.

Згідно наданих на перевірку подорожніх листів, що підтверджують фактичне використання дизельного пального у господарській діяльності, позивачем було використано за період з 11.10.2011 по 31.12.2012 року дизельного пального в кількості 116369,00 літра, разом з тим, позивач до складу податкового періоду включив податкові накладні по придбанню палива за вище зазначений період на загальну суму 118081,00 літра, залишок дизпалива на 31.12.2012 року становить 1712,00 літ..

Однак, як зазначено перевіряючими, враховуючи відсутності у позивач необхідних ємкостей та складських приміщень для зберігання дизельного пального, в порушення вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України позивачем включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по придбаному товару, який останнім не використовувався у господарській діяльності, чим було завищено податковий кредит за грудень 2012 року на суму 2583,33 грн. (Дизпаливо на суму 17120,00 грн., в тому числі ПДВ 2853,33 грн.).

Суд не погоджується з позицією відповідача з огляду на таке.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

П.198.3 ст.198 Податкового кодексу України вказує, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є сам факт придбання таких товарів та послуг з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності (або подальшої реалізації).

Згідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відтак, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належними первинними документами, складеними у відповідності до закону, що в свою чергу відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Встановлено, що 10.05.2012 р. між ТОВ «Білий Ведмідь» (продавець) та позивачем (покупець) було укладено договір поставки №ДГ-61 від 10.05.2012 року, згідно до якого Продавець зобов'язується передавати у власність Покупця нафтопродукти, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити їх на умовах визначених Договором.

Згідно п.5.1 вказаного Договору, товар передається (відпускається) Покупцеві безпосередньо на автозаправних станціях за адресою: м. Кіровоград, проспект Інженерів,10 та вул. Покровська,48, шляхом заправки паливних баків /а.с.159 т.1/.

Виконання сторонами умов вказаного Договору підтверджено: 1) видатковими накладними: №РН-0000614 від 31.05.2012 р., №РН-0000764 від 30.06.2012 р., №РН-0000907 від 31.07.2012 р., №РН-0001394 від 31.10.2012 р., №РН-0001556 від 30.11.2012 р., №РН-0001680 від 31.12.2012 р.; 2) відомостями на відпуск нафтопродуктів; 3) рахунками-фактури: №СФ-0000317 від 21.05.2012 р., №СФ-0000434 від 30.06.2012 р., №СФ-0000513 від 31.07.2012 р., №СФ-0000808 від 31.10.2012 р., №СФ-0000901 від 30.11.2012 р., №СФ-0000963 від 31.12.2012 р. /а.с.160-179 т.1/.

Оплата нафтопродуктів підтверджується банківськими виписками за період червень - лютий 2013 року /а.с.10-70 т.2/.

Товар безпосередньо використано позивачем у власній господарській діяльності /а.с.224-247 т.1/.

Відповідно п.201.1ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Згідно вимог п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

ТОВ «Білий Ведмідь» виписано позивачу податкові накладні: №121 від 31.05.2012 року на суму ПДВ 9405,00 грн.; №123 від 30.06.2012 року на суму ПДВ 9558,66 грн., №132 від 31.07.2012 року на суму ПДВ 411,67 грн., №160 від 31.10.2012 року на суму ПДВ 1765,50 грн., №149 від 31.11.2012 року на суму ПДВ 7141,33 грн., №132 від 31.12.2012 року на суму ПДВ 9881,67 грн. /а.с.27-29 т.1/.

Податковий кредит з ПДВ задекларований позивачем належним чином, податкові накладні внесені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за відповідний період /а.с.44-139 т.1/.

В свою чергу від третьої особи також надійшли засвідченні копії первинної документації на підтвердження реальності господарських взаємовідносин з позивачем /а.с.180-218 т.1/. Представник третьої особи в судовому засіданні пояснив суду, що ТОВ «Білий Ведмідь» здійснювало постачання нафтопродуктів позивачу шляхом заправки автомобілів у паливні баки згідно до умов Договору №ДГ-61 від 10.05.12 р.. Постачання (відпуск) нафтопродуктів мало ритмічний характер, що підтверджується наявними у матеріалах справи відомостями з АЗС на відпуск нафтопродуктів.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За змістом зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо неправомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначено грошове зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Всупереч ст.71 КАС України відповідач не надав суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку про спростування тверджень відповідача в частині допущення порушень ст.198 Податкового кодексу України, тому податкове повідомлення-рішення від 08.01.2014 року №0000011701 є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується тверджень відповідача в частині порушення позивачем п.п.16.1.12 п.16.1 ст.16, п.44.3 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України - ненадання документів пов'язаних з веденням господарських операцій за 2012 рік, - то зазначені обставини спростовані самим актом перевірки від 27 грудня 2013 року №418/11-23-17-01/НОМЕР_1.

Зокрема, в п.1.13 Акту зазначений перелік документів, використаних в ході перевірки, серед яких податкові та видаткові накладні на придбання та реалізацію товарів (робіт, послуг). Дослідження даних документів в ході перевірки описано в п.2.6 Акту.

В п.1.7 Акту зазначено сам факт надання на перевірку документів.

Дане свідчить про те, що податкове повідомлення-рішення від 08.01.2014 р. №0000021701 також є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно п.п.3 п.9 роз. VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 січня 2014 року за №0000011701 Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 січня 2014 року за №0000021701 Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код - НОМЕР_1) з державного бюджету судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 182 грн. 70 коп., шляхом їх безспірного списання із рахунка Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько