Рішення

від 17.03.2014 по справі 905/7263/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.03.2014 Справа № 905/7263/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Ізомайстер», м.Одеса (ідентифікаційний код 34930139)

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ (ідентифікаційний код 00210602)

про стягнення основного боргу за виконані роботи за договором підряду №28/1025 від 17.07.2012р. в сумі 37272,08грн., пені в сумі 2745,47грн., інфляції в сумі 160,78грн., 3% річних у розмірі 765,31грн.

від позивача: Конюхов Є.А. за довіреністю від 23.08.2013р.,

від відповідача: Нощенко Л.Г. за довіреністю №17/984 від 08.07.2011р.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Ізомайстер», м.Одеса звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ про стягнення основного боргу за виконані роботи за договором підряду №28/1025 від 17.07.2012р. в сумі 37272,08грн., пені в сумі 2745,47грн., інфляції в сумі 160,78грн., 3% річних у розмірі 765,31грн.

Ухвалою від 16.10.2013р. господарський суд Донецької області порушив провадження у справі №905/7263/13.

13.11.2013р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла зустрічна позовна заява Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Ізомайстер», м.Одеса про визнання договору №28/1025 від 17.07.2012р. недійсним.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 13.11.2013р. справу №905/7263/13 передано на розгляд судді Гассій О.В.

Ухвалою від 13.11.2013р. зустрічну позовну заяву повернуто заявнику без розгляду на підставі п.п.3, 4, 6 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

25.11.2013р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ на ухвалу господарського суду від 13.11.2013р. про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду.

Ухвалою від 25.11.2013р. господарський суд Донецької області зупинив провадження у справі №905/7263/13 на підставі ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з необхідністю надіслання матеріалів справи разом з апеляційною скаргою на адресу Донецького апеляційного господарського суду.

У зв'язку із закінченням апеляційного та касаційного провадження на адресу господарського суду Донецької області надійшли матеріали справи №905/7263/13.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 04.02.2014р. справу №905/7263/13 передано на розгляд судді Сич Ю.В

Ухвалою від 24.02.2014р. господарський суд Донецької області продовжив строк розгляду спору на п'ятнадцять днів за клопотанням відповідача на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 06.02.2014р. господарський суд Донецької області поновив провадження у справі №905/7263/13 та призначив останню до розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду №28/1025 від 17.07.2012р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 37272,08грн. та підстави для нарахування 3% річних у розмірі 765,31грн., пені у розмірі 2745,47грн., інфляції в сумі 160,78грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору підряду №28/1025 від 17.07.2012р., довідок про вартість виконаних будівельних, актів приймання виконаних будівельних робіт, акту звірки взаємних розрахунків станом на 18.07.2013р., претензії №06/08-2013 від 19.08.2013р. та доказів її направлення, договірної ціни, локального кошторису №2-1-1, підсумкової відомості ресурсів до локального кошторису, банківської виписки.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст. 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 49, 55, 56, 57, 58 Господарського процесуального кодексу України, п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

24.02.2014р. позивачем до суду надано детальний розрахунок суми позовних вимог.

24.02.2014р. та 11.03.2014р. позивачем надано письмові пояснення, за якими зазначено, що на підтвердження факту отримання замовником рахунків на оплату останнім надано банківські виписки, з яких вбачається, що замовник здійснюючи часткові оплати посилався у призначенні платежу на реквізити відповідного рахунку.

17.03.2014р. до суду від позивача надійшли письмові пояснення, за якими зазначено, що період нарахування 3% річних на суму 20726,84грн. становить 9 місяців з листопада 2012р. по липень 2013р.

Відповідач, який належним чином був повідомлений ухвалами господарського суду, про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

22.10.2012р. між Публічним акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Ізомастер» (підрядник) укладено договір підряду №28/1025 (далі - Договір), за умовами якого підрядник бере на себе зобов'язання на свій ризик виконати визначену даним договором роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити її (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.1.2. Договору предмет підряду: ПАТ ЕМСС. Реконструкція електросталеплавильного цеху. Придбання та ввід в експлуатацію комплексу дугової електросталеплавильної печі ДСП-70.

Згідно з п.1.4. Договору в редакції додаткових угод до нього ціна договору складає без ПДВ 236955,50грн., окрім того 20% ПДВ у розмірі 47391,10грн. Загальна сума договору складає 284346,60грн. згідно кошторисів:

- кошторис №140п/12 на суму 6618,00грн. без ПДВ, окрім того ПДВ 20% у розмірі 1323,60грн. Загальна кошторисна вартість складає 7941,60грн. - Реконструкція електросталеплавильного цеху. Придбання та ввід в експлуатацію комплексу дугової електросталеплавильної печі ДСП-70. Водоохолодження печей. Креслення 5114-5КЖ10. Зворотня засипка.

- кошторис №139п/12 на суму 3244,30грн. без ПДВ, окрім того ПДВ 20% на суму 648,86грн. Загальна вартість кошторису складає 3893,16грн. з ПДВ - реконструкція ЕСПЦ. Придбання та ввід в експлуатацію комплексу дугової електросталеплавильної печі ДСП-70. Вентоприміщення. Креслення 5114-1КЖЗ. Зворотня засипка.

- реконструкція електросталеплавильного цеху. Придбання та ввід в експлуатацію комплексу дугової сталеплавильної печі ДСП-70. Водоохолодження печей, пофарбування. Кошторис №192п/12 на суму 147053,40грн. без ПДВ, окрім того ПДВ 20% на суму 29410,68грн. Загальна вартість кошторису складає 176464,08грн. з ПДВ.

- реконструкція ЕСПЦ із спорудженням комплексу дугової сталеплавильної печі ДСП-70. Пофарбування газоходів д. 3750мм., прибирання пилу з крівлі, змісительного колектору. Кошторис №220п/12 на суму 72542,40грн. без ПДВ, окрім того ПДВ 20% на суму 14508,48грн. Загальна вартість кошторису складає 87050,88грн. з ПДВ;

- реконструкція ЕСПЦ. Придбання та ввід в експлуатацію комплексу дугової сталеплавильної печі ДСП-70. Водоохолодження печей, огрунтовка. Кошторис №254п/12 на суму 7497,40грн. без ПДВ, окрім того ПДВ 20% на суму 1499,48грн. Загальна вартість кошторису складає 8996,88грн. з ПДВ.

Додатковою угодою №1 від 047.09.2012р. до Договору внесено зміни в п.1.4., виклавши його в наступній редакції: «Ціна договору складає: 156915,70грн. без ПДВ, окрім того ПДВ 20% у розмірі 31383,14грн. Загальна сума договору складає 188298,84грн. з урахуванням кошторисів за цією додатковою угодою».

За п.4.4. Договору замовник здійснює кінцеву оплату за виконані роботи протягом 15 календарних днів за фактично виконаний обсяг після підписання форм КБ-2в, КБ-3 та отримання рахунка на оплату.

Так, 31.10.2012р. сторонами складено акт приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2012р. на суму 145712,80грн., 30.11.2012р. складено акт приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2012р. на суму 3773,28грн., 28.12.2012р. складено акт приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2012р. на суму 12771,96грн., які підписані з обох сторін та підписи скріплені відбитками печаток підприємств. Отже, суд робить висновок, що виконанні роботи прийняті замовником без заперечень.

Господарський суд зазначає, що рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати грошові кошти, та, що ненадання позивачем відповідачу рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, тому наявність або відсутність рахунка-фактури не звільняє відповідача від обов'язку сплатити вартість виконаних робіт.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний суд України у Постанові №37/405 від 29.09.2009р.

Таким чином, кінцевий термін оплати виконаних робіт за Договором за жовтень 2012р. у розмірі 145712,80грн. становить 15.11.2012р., за листопад 2012р. у розмірі 3773,28грн. - 15.12.2012р., за грудень 2012р. у розмірі 12771,96гр. - 12.01.2013р.

Як вбачається з матеріалів справи, замовник частково здійснив оплату виконаних робіт за жовтень 2012р.

Проте, у встановлений Договором строк замовник не здійснив повної оплати виконаних робіт, внаслідок чого з 16.11.2012р. у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 20726,84грн., з 16.12.2012р. виникла заборгованість у розмірі 3773,28грн., з 13.01.2013р. виникла заборгованість у розмірі 12771,96грн.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Доказів погашення заборгованості у розмірі 37272,08грн. відповідачем суду не представлено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, суд вважає доведеним борг відповідача перед позивачем у сумі 37272,08грн., а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.

Також відповідно до позовної заяви позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 765,31грн., нараховані за період з листопада 2012р. по липень 2013р. на суму 20726,84грн., з грудня 2012р. по серпень 2013р. на суму 3773,28грн., з січня 2013р. по серпень 2013р. на суму 12771,96грн., пеню у розмірі 2745,47грн., нараховану за період з 16.11.2012р. по 15.05.2013р. на суму 20726,84грн., з 16.12.2012р. по 13.06.2013р. на суму 3773,28грн., з 13.01.2013р. по 11.07.2013р. на суму 12771,96грн., інфляційні втрати у розмірі 160,78грн., нараховані за період з листопада 2012р. по липень 2013р. на суму 20726,84грн., з грудня 2012р. по липень 2013р. на суму 3773,28грн., з січня 2013р. по липень 2013р. на суму 12771,96грн.

За п.10.4. Договору за прострочку оплати виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,4% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

За приписами ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що здійснений позивачем розрахунок є вірним та визначена сума нарахування не суперечить приписам чинного законодавства.

Відтак, позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 2745,47грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних господарським судом встановлено, що при здійсненні розрахунку, позивачем допущено помилку в частині визначення початкової дати періоду нарахування. Так, позивач при здійсненні розрахунку на суму 20726,84грн. починає нарахування з листопада 2012р., тоді як дата заборгованості та відповідно і початкова дата нарахування становить 16.11.2012р., при здійсненні розрахунку на суму 3773,28грн. починає нарахування з грудня 2012р., тоді як дата заборгованості та відповідно і початкова дата нарахування становить 16.12.2012р., при здійсненні розрахунку на суму 12771,96грн. починає нарахування з січня 2013р., тоді як дата заборгованості та відповідно і початкова дата нарахування становить 13.01.2013р

Здійснивши розрахунок 3% річних самостійно за період з 16.11.2012р. (початкова дата нарахування, встановлена судом) по липень 2013р. (кінцева дата нарахування визначена позивачем, яка не суперечить приписам чинного законодавства) на суму 20726,84грн., за період з 16.12.2012р. (початкова дата нарахування, встановлена судом) по серпень 2013р. (кінцева дата нарахування визначена позивачем, яка не суперечить приписам чинного законодавства) на суму 3773,28грн., за період з 13.01.2013р. (початкова дата нарахування, встановлена судом) по серпень 2013р. (кінцева дата нарахування визначена позивачем, яка не суперечить приписам чинного законодавства) на суму 12771,96грн., судом встановлено, що сума 3% річних становить 762,11грн.

Відтак, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково у розмірі 762,11грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що позивачем невірно визначено початкову дату та суму нарахування.

Відтак, у відповідності з вимогами листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», нарахування інфляційних втрат на суму 20726,84грн. повинно здійснюватись не раніше грудня 2012р., на суму 3773,28грн. - не раніше січня 2013р.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат за період з грудня 2012р. по липень 2013р. на суму 20726,84грн., з січня 2013р. по липень 2013р. на суму 3773,28грн., з січня 2013р. по липень 2013р. на суму 12771,96грн., судом встановлено, що сума нарахування становить 78,65грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково у розмірі 78,65грн.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст. 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Ізомайстер», м.Одеса до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ про стягнення основного боргу за виконані роботи за договором підряду №28/1025 від 17.07.2012р. в сумі 37272,08грн., пені в сумі 2745,47грн., інфляції в сумі 160,78грн., 3% річних у розмірі 765,31грн. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306, Донецька область, м.Краматорськ, ідентифікаційний код 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Ізомайстер» (65031, м.Одеса, вул.Плієва, буд.1А, ідентифікаційний код 34930139) суму основної заборгованості у розмірі 37272,08грн., пеню у розмірі 2745,47грн., 3% річних у розмірі 762,11грн., інфляційні втрати у розмірі 78,65грн., судовий збір у розмірі 1716,91грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 17.03.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 24.03.2014р.

Суддя Ю.В. Сич