Постанова

від 17.04.2014 по справі 905/7263/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.04.2014 справа №905/7263/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І. суддівБойченка К.І., Стойки О.В. при секретарі Романовій А.О. від позивача:не з»явився; від відповідача:не з»явився розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 17.03.2014 року у справі№ 905/7263/13 (суддя Сич Ю.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «Ізомайстер», м. Одеса до відповідачаПублічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області простягнення основного боргу за виконані роботи за договором підряду №28/1025 від 17.07.2012р. у розмірі 37 272 грн. 08 коп., пені в сумі 2 745 грн. 47 коп., інфляційних у розмірі 160 грн. 78 коп., 3% річних у розмірі 765 грн. 31 коп. ВСТАНОВИВ:

У 2013 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «Ізомайстер», м. Одеса звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області про стягнення основного боргу за виконані роботи за договором підряду №28/1025 від 17.07.2012р. у розмірі 37 272 грн. 08 коп., пені в сумі 2 745 грн. 47 коп., інфляційних у розмірі 160 грн. 78 коп., 3% річних у розмірі 765 грн. 31 коп.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.11.2013 року провадження у справі №905/7263/13 було зупинено до повернення матеріалів справи до господарського суду Донецької області. Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.02.2014 року провадження у справі №905/7263/13 було поновлено.

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.03.2014 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «Ізомайстер», м. Одеса були задоволені частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «Ізомайстер», м. Одеса суму основної заборгованості у розмірі 37 272 грн. 08 коп., пеню у розмірі 2745 грн. 47 коп., 3% річних у розмірі 719 грн. 96 коп. та інфляційні у розмірі 78 грн. 65 коп. з урахуванням ухвали господарського суду Донецької області від 11.04.2014 р. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Відповідач, Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 17.03.14 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судове засідання представники сторін не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причину неявки суд не повідомили, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надали. Явка сторін ухвалою суду від 07.04.2014 р. не була визнана обов'язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 905/7263/13.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.07.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Ізомайстер» (підрядник) було укладено договір підряду №28/1025, відповідно до умов якого підрядник зобов»язався на свій ризик виконати визначену даним договором роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити її.

Відповідно до п.п.1.2, 1.3 договору, предмет підряду: ПАТ ЕМСС. Реконструкція електросталеплавильного цеху. Придбання та ввід в експлуатацію комплексу дугової електросталеплавильної печі ДСП-70. Об»єм, характер та вартість робіт, передбачених п.1.2 даного договору, визначаються кошторисом, узгодженим сторонами, а також договірною ціною, що є невід»ємною частиною договору та підставою для проведення взаєморозрахунків.

Згідно з п.1.4 договору в редакції додаткових угод до нього, ціна договору складає без ПДВ 236955 грн. 50 коп., крім того 20% ПДВ у розмірі 47391 грн. 10 коп. Загальна сума договору складає 284346 грн. 60 коп. згідно кошторисів:

- кошторис №140п/12 на суму 6618 грн. 00 коп. без ПДВ, крім того ПДВ 20% у розмірі 1323 грн. 60 коп. Загальна кошторисна вартість складає 7941 грн. 60 коп. - Реконструкція електросталеплавильного цеху. Придбання та ввід в експлуатацію комплексу дугової електросталеплавильної печі ДСП-70. Водоохолодження печей. Креслення 5114-5КЖ10. Зворотня засипка.

- кошторис №139п/12 на суму 3244 грн. 30 коп. без ПДВ, крім того ПДВ 20% на суму 648 грн. 86 коп. Загальна вартість кошторису складає 3893 грн.16 коп. з ПДВ - реконструкція ЕСПЦ. Придбання та ввід в експлуатацію комплексу дугової електросталеплавильної печі ДСП-70. Вентприміщення. Креслення 5114-1КЖЗ. Зворотня засипка.

- реконструкція електросталеплавильного цеху. Придбання та ввід в експлуатацію комплексу дугової сталеплавильної печі ДСП-70. Водоохолодження печей, пофарбування. Кошторис №192п/12 на суму 147053 грн. 40 коп. без ПДВ, крім того ПДВ 20% на суму 29410 грн. 68 коп. Загальна вартість кошторису складає 176464 грн. 08 коп. з ПДВ.

- реконструкція ЕСПЦ із спорудженням комплексу дугової сталеплавильної печі ДСП-70. Пофарбування газоходів д. 3750мм., прибирання пилу з крівлі, змішувального колектору. Кошторис №220п/12 на суму 72542 грн. 40 коп. без ПДВ, крім того ПДВ 20% на суму 14508 грн. 48 коп. Загальна вартість кошторису складає 87050 грн. 88 коп. з ПДВ;

- реконструкція ЕСПЦ. Придбання та ввід в експлуатацію комплексу дугової сталеплавильної печі ДСП-70. Водоохолодження печей, грунтування. Кошторис №254п/12 на суму 7497 грн. 40 коп. без ПДВ, крім того ПДВ 20% на суму 1499 грн. 48 коп. Загальна вартість кошторису складає 8996 грн. 88 коп. з ПДВ.

Відповідно до п.4.4 договору, замовник здійснює оплату за виконані роботи протягом 15 календарних днів за фактично виконаний обсяг після підписання форм КБ-2в, КБ-3 та отримання рахунку на оплату.

Згідно з п.8.1 договору, приймання - здача виконаних робіт здійснюється сторонами за актом упродовж 5 днів з моменту повідомлення замовника про готовність предмету підряду до здачі.

За п.10.4 договору, за прострочку оплати виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,4% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Договір набирає силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2012 р. (п.13.5 договору)

Додатковими угодами №1 від 04.09.2012 р., №2 від 25.09.2012 р., №3 від 22.10.2012 р., №4 від 29.12.2012 р. до договору підряду №28/1025 від 17.07.2012 р. сторони вносили зміни до об»єму робіт по реконструкції.

На виконання умов договору підряду №28/1025 від 17.07.2012 року позивач виконував будівельні роботи, а відповідач в свою чергу приймав вказані роботи, що підтверджується, зокрема, актами приймання виконаних будівельних робіт (за формою №КБ-2в) №192-2/10 за жовтень 2012 р. від 31.10.2012 р. на суму 145 712 грн. 80 коп., №254-1/11 за листопад 2012 р. від 30.11.2012 р. на суму 3 773 грн. 28 коп., №192-3/12 за грудень 2012 р. від 28.12.2012 р. на суму 12 771 грн. 96 коп. та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (за формою КБ-3), які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку, проте здійснив тільки часткову оплату та залишились несплаченими виконані роботи за вказаними актами приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних робіт на суму 37 272 грн. 08 коп.

19.08.2013 р. позивач направив на адресу відповідача претензію №06/08-2013 з вимогою сплатити заборгованість, в тому числі й за договором підряду №28/1025 від 17.07.2012 р. у розмірі 37 272 грн. 08 коп.

Враховуючи наведене, позивач звернувся із позовом до господарського суду Донецької області про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області основного боргу за виконані роботи за договором підряду №28/1025 від 17.07.2012 р. у розмірі 37 272 грн. 08 коп., пені в сумі 2 745 грн. 47 коп., інфляційних у розмірі 160 грн. 78 коп., 3% річних у розмірі 765 грн. 31 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку,

переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч.1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов»язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов договору підряду №28/1025 від 17.07.2012 року виконував будівельні роботи, а відповідач в свою чергу приймав вказані роботи, що підтверджується, зокрема, актами приймання виконаних будівельних робіт (за формою №КБ-2в) №192-2/10 за жовтень 2012 р. від 31.10.2012 р. на суму 145 712 грн. 80 коп., №254-1/11 за листопад 2012 р. від 30.11.2012 р. на суму 3 773 грн. 28 коп., №192-3/12 за грудень 2012 р. від 28.12.2012 р. на суму 12 771 грн. 96 коп., та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (за формою КБ-3), які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку, проте здійснив тільки часткову оплату та залишились несплаченими виконані роботи за вказаними актами приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних робіт на суму 37 272 грн. 08 коп.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати грошові кошти, та, що ненадання позивачем відповідачу рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, тому наявність або відсутність рахунка-фактури не звільняє відповідача від обов'язку сплатити вартість виконаних робіт з врахуванням того, що відповідач не довів факт взагалі ненадання позивачем рахунків-фактур, а тільки відсутні письмові докази їх надсилання з одночасною відсутністю доказів заперечень відповідача в момент підписання актів приймання-передачі робіт щодо неотримання рахунків-фактур. Тому в даному випадку кінцевий термін по оплаті за виконані роботи за договором підряду №28/1025 від 17.07.2012 року за актом приймання виконаних будівельних робіт (за формою №КБ-2в) №192-2/10 за жовтень 2012 р. від 31.10.2012 р. становить 15.11.2012 р., за актом №254-1/11 за листопад 2012 р. від 30.11.2012 р. - 15.12.2012 р., за актом №192-3/12 за грудень 2012 р. від 28.12.2012 р. - 12.01.2013 р. Крім того, відповідач своїми діями по оплаті за виконані роботи за договором підряду №28/1025 від 17.07.2012 року визнав факт отримання ним рахунків на оплату, на підставі яких й була здійснена оплата за вказаним договором. Позивачем також була направлена відповідачу претензія № 06/08-20143 від 19.08.2013 р. з вимогою про сплату залишку суми основного боргу, яка залишена відповідачем без задоволення та відповіді.

Враховуючи вищевикладене та те, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення по справі, відповідач відповідно до вимог статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України не надав ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції письмових належних та допустимих доказів оплати позивачу заборгованості за виконані й прийняті роботи за договором підряду №28/1025 від 17.07.2012 року за актами приймання виконаних будівельних робіт (за формою №КБ-2в) №192-2/10 за жовтень 2012 р. від 31.10.2012 р., №254-1/11 за листопад 2012 р. від 30.11.2012 р., №192-3/12 за грудень 2012 р. від 28.12.2012 р., Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно зроблений висновок про неналежне виконання відповідачем його договірних зобов'язань всупереч вимогам статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та задоволення позовних вимог про стягнення суми заборгованості за виконані і прийняті роботи в розмірі 37 272 грн. 08 коп.

При зверненні до суду позивач також просив стягнути з відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з листопада 2012 р. по серпень 2013 р. у розмірі 765 грн. 31 коп., а також інфляційні в розмірі 160 грн. 78 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов»язань» №14 від 17.12.2013 року).

Судова колегія, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки відповідачем сплати вартості робіт за актом приймання виконаних будівельних робіт (за формою №КБ-2в) №192-2/10 за жовтень 2012 р. від 31.10.2012 р. на суму 20 726 грн. 84 коп. за період з 16.11.2012 р. по липень 2013 р. включно, за актом №254-1/11 за листопад 2012 р. від 30.11.2012 р. на суму 3 773 грн. 28 коп. за період з грудня 2012 р. по серпень 2013 р. та за актом №192-3/12 за грудень 2012 р. від 28.12.2012 р. на суму 12 771 грн. 96 коп. за період з січня 2012 р. по серпень 2013 р. вважає, що господарський суд дійшов вірного висновку (з урахуванням ухвали господарського суду Донецької області від 11.04.2014 р.), що позивач невірно визначив початок нарахування 3% річних на суму боргу за вказаними актами приймання виконаних будівельних робіт та до стягнення підлягає 3% річних у розмірі 719 грн. 96 коп. як плата за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов»язання за загальний період з 16.11.2012 р. по 31.07.2013 р. з відмовою у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 45 грн. 35 коп.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає, що господарський суд правомірно частково задовольнив позовні вимоги позивача про стягнення інфляційних за загальний період грудень 2012 року - липень 2013 року саме у розмірі 78 грн. 65 коп. з відмовою у задоволенні іншої частини цих позовних вимог у розмірі 82 грн. 13 коп. у зв»язку з невірним розрахунком позивача.

Також позивач при зверненні до суду просив стягнути з відповідача на його користь пеню у розмірі 2 745 грн. 47 коп.

Згідно приписів ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 10.4 договору, за прострочку оплати виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,4% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині нарахування суми пені в розмірі 2 745 грн. 47 коп. за період прострочки виконання відповідачем його договірного грошового зобов'язання за актом приймання виконаних будівельних робіт (за формою №КБ-2в) №192-2/10 за жовтень 2012 р. від 31.10.2012 р. - з 16.11.2012 р. по 15.05.2013 р., за актом №254-1/11 за листопад 2012 р. від 30.11.2012 р. - з 16.12.2012 р. по 13.06.2013 р. та за актом №192-3/12 за грудень 2012 р. від 28.12.2012 р. - з 13.01.2013 р. по 11.07.2013 р.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «Ізомайстер», м. Одеса до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області та стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 37 272 грн. 08 коп., пеню у розмірі 2 745 грн. 47 коп., 3% річних у розмірі 719 грн. 96 коп. та інфляційні у розмірі 78 грн. 65 коп. з відмовою у позовних вимогах про стягнення 3% річних у розмірі 45 грн. 35 коп. та інфляційних у розмірі 82 грн. 13 коп.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 17.03.2014 року по справі № 905/7263/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 17.03.2014 р. у справі № 905/7263/13 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 17.03.2014 р. у справі № 905/7263/13 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді К.І. Бойченко

О.В. Стойка

Надр. 6 прим:

1 - у справу;

2,3 - позивачу;

4 - відповідачу;

5 - ДАГС;

6- ГС Дон. обл.

Довгалюк К.Г.