Постанова

від 24.03.2014 по справі 914/37/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2014 р. Справа № 914/37/14

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кордюк Г.Т.

суддів Гриців В.М.

Давид Л.Л.

При секретарі судового засідання: Ляпінському В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу ЛКП "Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району" № 68 від 19.02.2014 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 11.02.2014 року

у справі № 914/37/14

за позовом: ТзОВ "Транспорт. Маркетинг. Технології", м. Тернопіль

до відповідача: ЛКП "Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району", м. Львів

про стягнення 109 930,40 грн. заборгованості

за участю представників:

від позивача: Кондрашов Д.І. - представник

від відповідача: не з'явився

Права та обов'язки сторін, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило, тому протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81-1 ГПК України без здійснення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Рішенням господарського суду Львівської області від 11.02.2014 року у справі № 914/37/14 (суддя Кидисюк Р.А.) позов ТзОВ "Транспорт. Маркетинг. Технології" до ЛКП "Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району" про стягнення 109 930,40 грн. заборгованості - задоволено повністю.

Місцевий господарський суд мотивував рішення тим, що Відповідачем порушено умови Договору на виконання робіт № 120813/1 від 12.08.2013 року в частині неналежного виконання зобов'язань по оплаті виконаних робіт, вимоги позивача про стягнення з відповідача 109930,40 грн. заборгованості за вищевказаним договором підтверджено матеріалами справи.

ЛКП "Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району" не погодившись з висновками, викладеними у рішенні місцевого господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у позові. Зокрема, апелянт покликається на те, що рішення місцевого господарського суду є незаконне, необгрунтоване і підлягає скасуванню, в зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведено обставини, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Також апелянт зазначає, що не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу від 06.03.2014 року та представник в судовому засіданні просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, покликаючись на те, що із тексту апеляційної скарги вбачається, що відповідач вважає оскаржуване рішення суду незаконним, необгрунтованим в зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідністю висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Проте, ним не наводиться жодних підтверджень такої неправильної оцінки доказів, не вказано які саме докази оцінені судом невірно та у чому полягає помилковість такої оцінки.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.03.2014 року, відкладенно розгляд справи за клопотанням відповідача від 06.03.2014 року, у зв'язку із обставинами викладеними у ньому.

Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення повернуте відділенням поштового зв'язку яке міститься у матеріалах справи (а.с. 61) .

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, заслухавши доводи та заперечення представника позивача апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду належить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного:

12.08.2013 року між ТзОВ «Транспорт. Маркетинг. Технології» (Виконавець, Підрядник) та Львівським комунальним підприємством «Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району» (Замовник) укладено Договір на виконання робіт № 120813/1, у відповідності до умов якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання на власний ризик виконати визначені Замовником види робіт, а саме: нанесення дорожньої розмітки та встановлення дорожніх знаків на велосипедній доріжці по вул. Науковій, Стрийській (від Наукової до межі міста). Вартість матеріалів, що будуть використовуватись при здійсненні вищевказаних робіт включається у загальну вартість робіт за цим Договором.

Зазначений договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Пунктом 1.2. Договору зазначено, що Замовник зобов'язується приймати виконані роботи та оплачувати вартість робіт відповідно до умов Договору.

У відповідності до п. 3.1. Договору вартість робіт за цим договором становить 265147,50 (двісті шістдесят п'ять тисяч сорок сім грн., п'ятдесят копійок) гривень, в тому числі ПДВ за виконання робіт згідно пункту 1.1. цього договору.

Згідно з п. 4.1. Договору факт виконання та вартість виконаних робіт підтверджується підписанням Сторонами Актів здачі-приймання виконаних робіт, які підрядник подає для розгляду Замовникові за результатами кожного звітного місяця, у якому проводились роботи.

На виконання умов Договору, ТзОВ «Транспорт. Маркетинг. Технології» було здано, а Львівським комунальним підприємством «Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району» прийнято виконання робіт на загальну суму 239930,40 грн., що підтверджується підписаним обома сторонами без зауважень Актом № 1/1208113 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2013 року.

Вартість виконаних робіт додатково підтверджується долученою до позовної заяви підписаною сторонами довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2013 року на суму 239930,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи у сторін виникли договірні відносини на підставі Договору на виконання робіт № 120813/1 від 12.08.2013 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 2 ст. 854 ЦК України підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Пунктом 3.3. Договору визначено, що Замовник протягом 5 днів з дня підписання даної Угоди зобов'язується провести авансову оплату у сумі, що складає 80000,00 (вісімдесят тисяч) грн.

Відтак, з моменту підписання Договору у відповідача виник обов'язок провести авансову оплату у сумі 80000,00 грн.

Відповідно до положень п.3.5. Договору Замовник протягом 10 днів з дня надання Акту виконаних робіт зобов'язаний підписати його, або письмово мотивувати відмову від його підписання.

Прийняття Замовником виконаних Підрядником робіт за Договором на загальну суму 239930,40 грн. підтверджується підписаним обома сторонами без зауважень Актом №1/1208113 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2013 року.

У відповідності до п. 3.6. Договору розрахунки за надані послуги (виконані роботи) проводяться на протязі 15 днів з дня підписання акту виконання робіт, але не скоріше ніж через 15 днів з дня надходження коштів на розрахунковий рахунок Генпідрядника за ці ж роботи від Замовника (ДЖП ЛМР).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Прийнявши виконані позивачем роботи, відповідач всупереч умовам Договору провів лише часткову їх оплату на суму 130000,00 грн., що підтверджено банківськими виписками по рахунку позивача № 653 на суму 20 000,00 грн. від 16.08.2013 року; № 757 на суму 10 000,00 грн. від 20.09.2013 року; № 1059/60 на суму 100 000,00 грн. від 27.12.2013 року (а.с. 17-19) . Борг становить 109 930,40 грн., який підставно стягнуто судом першої інстанції на користь позивача.

Доводи апеляційної скарги судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються виходячи з наступного:

Апелянтом зазначено, що суд першої інстанції, порушив вимоги ст. 43 ГПК України, неправильно оцінив докази по справі, що призвело до неправильного визначення розміру боргу, а відтак, до неправильного і незаконного вирішення спору. Проте, скаржником як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції не наводиться жодних підтверджень такої неправильної оцінки доказів, не вказано які саме докази оцінені судом невірно та у чому полягає неправильність такої оцінки.

Окрім цього скаржник посилається на, недоведеність у оскаржуваному рішенні обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Втім, жодного конкретного обґрунтування вказаних обставин у апеляційній скарзі не міститься. Відтак, окрім безпідставності та необґрунтованості, апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 92 ГПК України.

Окрім цього, апелянт зазначає, що не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до положень ст. 64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм.

Відповідно до Постанови Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 року, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

3.9.1. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

3.9.2. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В матеріалах справи містяться оригінал квитанції про відправлення на адресу Апелянта цінним листом позовної заяви та доданих до неї матеріалів та оригінал опису вкладень у відповідне цінне поштове відправлення. Більше того, ухвалою суду від 28.01.2014 року розгляд справи відкладено на 11.02.2014 року саме у зв'язку із неявкою Відповідача та для повторного надіслання йому ухвали про призначення справи до розгляду. А також а матеріалах справи містять повідомлення про вручення поштового відправлення яке повернене з відміткою про вручення скаржнику ухвали господарського суду Львівської області від 14.01.2014 року про порушення провадження у справі (а.с. 3) .

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не був позбавлений можливості надати суду всі необхідні докази на підтримання своїх заперечень проти позовних вимог, а також користуватись наданими йому процесуальними правами.

Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що у апеляційній скарзі не наведено та не доведено належними та допустимими доказами факту наявності будь - яких підстав для скасування оскарженого рішення.

З аналізу вищевказаного, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що місцевим господарським судом вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, тому його належить залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

З врахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення господарського суду Львівської області від 11.02.2014 року у даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу ЛКП "Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району" - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст. ст. 109, 110 ГПК України.

Головуючий - суддя Кордюк Г.Т.

суддя Гриців В.М.

суддя Давид Л.Л.