Рішення

від 21.03.2014 по справі 182/1452/13-ц

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/1452/13-ц

Провадження № 2/0182/519/2014

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21.03.2014 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Бабаніної В.А.

при секретарі Нагаєвій Н.О.

за участі представника позивача Кущ С.Д., представника відповідача „Фермерського господарства „ Скорук М.А." - Головко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Нікополі цивільну справу за позовом Приватного підприємства „ Таврія" до ОСОБА_4, Фермерського господарства „ Скорук М.А", третя особа-відділ Держкомзему у Нікопольському районі Дніпропетровської області Головного управління Держкомзему України у Дніпропетровській області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та скасування державної реєстрації, визнання договору поновленим та зобов'язання вчинити дії щодо укладення додаткової угоди ,-

Встановив:

11.02. 2013 року Приватне підприємство „ Таврія" звернулось з названим позовом, який уточнило в ході розгляду справи і просить: визнати недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 7,515 га., укладений між фермерським господарством «Скорук М.А.» та ОСОБА_4 01.10.2012 року та скасувати його державну реєстрацію; визнати договір оренди земельної ділянки загальною площею 7,515 га. який укладений між ПП «Таврія» та ОСОБА_4 01 червня 2007 року, поновленим та зобов'язати ОСОБА_4 вчинити дії щодо укладення з ПП «Таврія» додаткової угоди, згідно ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Посилається на те, що 01 червня 2007 року між Приватним підприємство «Таврія» та ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 7,515га. терміном на п'ять років, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20 вересня 2007 року. Термін дії договору закінчується 20.09.2012 року.

01 жовтня 2012 року ОСОБА_4 уклала договір оренди цієї земельної ділянки з Фермерським господарством «Скорук М. А.».

Вважає, що договір оренди між фермерським господарством „Скорук М.А. і ОСОБА_4 слід визнати недійсним відповідно до статті 15 Закону України „Про оренду землі", оскільки земельна ділянка знаходиться в загальному масиві, що використовувало ПП „Таврія", а межі земельної ділянки ОСОБА_4 не визначені та не встановлені, що є істотною умовою договору оренди.

Крім того, пунктом 2.5 договору оренди земельної ділянки, укладеного між ПП

„ Таврія" і ОСОБА_4 передбачено, що по закінченню терміну договору, орендар має переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки на новий термін. ПП„ Таврія" добросовісно виконувало договір оренди і більше ніж за місяць до закінчення терміну договору направило орендодавцю лист повідомлення про намір скористатися своїм переважним правом на оренду землі та проет додаткової угоди, також їй усно пропонувалось узгодити умови та укласти договір оренди землі. Проте відповідач ухилилася від ведення переговорів і узгодження умов договору оренди земельної ділянки на новий строк та уклала договір оренди з фермерським господарством „ Скорук" М.А."

Крім того, на момент закінчення строку Договору оренди землі між ОСОБА_4 і ПП „ Таврія" ОСОБА_4 не з"явилася для підписання акту прийому-передачі земельної ділянки, не вчинила будь-яких інших дій, які б свідчили про її намір повернути земельну ділянку, протягом місяця після закінчення строку договору оренди землі не висловила будь яких заперечень проти поновлення договору оренди, тому договір вважається поновленим відповідно до ч.6 ст.33 Закону України „ Про оренду землі".

Відповідач ОСОБА_4 подала заяву у якій позовні вимоги не визнала, вважає, що вона нічим не порушила права ПП „Таврія" і позивач не має ніякого відношення до укладеного нею договору оренди з ФГ „Скорук"М.А.", не є стороною в договорі і не може його оспорювати. Справу просить заслухати у її відсутність.

ФГ „ Скорук М.А." позовні вимоги не визнало. Посилається на те, що термін договору оренди землі, укладений між ПП „ Таврія" та ОСОБА_4 закінчився 20.09.2012 року. Відповідно до п.2.11 Договору оренди землі укладеного між ОСОБА_4 і ПП „ Таврія" у разі закінчення строку дії договору оренди, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані у якому він одержав землю в оренду. Пункт 3.2 Договору передбачає, що договір оренди земельної ділянки припиняється у разі закінчення терміну на який його було укладено.

Між ОСОБА_4та ФГ „ Скорук М.А" договір оренди землі був укладений після закінчення договору оренди з ПП „ Таврія", договір зареєстровано в установленому законом порядку 26.10.2012 і правових підстав для його скасування немає. До закінчення строку дії договору оренди ОСОБА_4 попередила письмово Орендаря, що не має наміру продовжити з ним договір оренди землі. Межі земельної ділянки були визначені при видачі державного акту на землю. Просить в задоволенні позову відмовити.

Відділ Держкомзему у Нікопольському районі просить справу заслухати без їх представника, в задоволенні позову відмовити .

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного. Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 на праві власності належить земельна ділянка площею 7,515 га. На території Новософіївської сільської ради для ведення сільськогосподарського товарного виробництва на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЕ № 154646 .

Межі земельної ділянки встановлено, присвоєно кадастровий номер земельної ділянки -1222984500-01-001-0057( а.с.137).

01 червня 2007 року між ПП «Таврія» та ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 7,515 га. терміном на п'ять років. Договір зареєстрований у Державному реєстрі земель 20 вересня 2007 року ( а.с.4). Строк договру закінчився 20 вересня 2012 року. Не маючи наміру продовжити договір оренди землі з ПП „ Таврія" ОСОБА_4 повідомила про це орендаря завчасно заявою, яку ПП „Таврія „ отримало 15.08.2011року

( а.с.132).

01.10.2012 року ОСОБА_4 уклала договір оренди земельної ділянки № 1222984500-01-001-0057 із фермерським господарством „Скорук М.А. Договір 26.10..2012 року був зареєстрований в відділі держкомзему в Нікопольському районі ( а.с.133-136).

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що оскільки згоди ОСОБА_4. на продовження договору оренди з ПП „Таврія" не давала, що підтверджується заявою попередженням Орендодавця заздалегідь направленою на ПП „Таврія" та укладенням договору оренди із іншим орендарем, то посилання позивача на положення статті 33 Закону України „Про оренду землі" яке передбачає випадки продовження орендарем користуватися земельною ділянкою за відсутності заперечення-повідомлення орендодавця в місячний строк після закінчення договору оренди про заперечення у поновленні договору оренди землі, як мовчазну згоду на його поновлення , є безпідставними.

Крім того, з акта , складеного адміністрацією ПП „Таврія" 13 листопада 2012 року видно що на той момент ФГ „ Скорук" провело оранку земельної ділянки ОСОБА_4 (а.с.5), доказів того, що позивач користувався земельною ділянкою ОСОБА_4 після закінчення договору оренди не надано.

Крім того, відповідно до ст.33 Закону України „ Про оренду землі" орендар який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов"язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку оренди землі.

З матеріалів справи вбачається, що ПП „ Таврія" 10 лютого 2012 року згідно листа-повідомлення, повідомило ОСОБА_4 про намір скористатися їх переважним правом на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк ( а.с.6). До матеріалів справи надано список громадян, яким відправлено листи повідомлення поштою від ПП „Таврія" .В указаному списку зазначено прізвище відповідача ( а.с.13), однак ПП „ Таврія" не надало доказів, що ОСОБА_4 отримав вказане повідомлення.

Відповідно до ст.627 ЦК України , сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Конституція України (ст.41) гарантує громадянину право розпоряджатися своєю власністю.

Посилання позивача на знаходження земельної ділянки у загальному масиві та незаконність складання акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), який є невід'ємною частиною договору, не може бути прийнято до уваги, оскільки доказів того, що суміжні власники гр.ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 Новософіївська сільська рада ( а.с.135-137) уповноважували його представляти їх інтереси при визначенні меж земельної ділянки, в тому числі оспорювати їх встановлення - суду не представлені.

Сама незаконність складання акту визначення меж земельних ділянок на яку позивач вказує , посилаючись на ст.15 Закону України «Про оренду землі» та ст. 203 ЦК України як на підставу визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між фермерським господарством „Скорук М.А. і ОСОБА_4 стороною якого позивач не є, не порушує права позивача, а тому підстав для задоволення вимог про визнання недійсності договору та скасування його державної реєстрації немає.

Враховуючи викладене, у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Зважаючи на наведене, керуючись ст. 10 , 11 , 15 , 60 , 209 , 212-215 , 218 ЦПК України , ст.ст. 35 , 20 , 15 , 33 Закону України «Про оренду землі» , ст.ст. 203 , 627 ЦК України , -

В И Р І Ш И В :

В позові Приватного підприємства „Таврія" відмовити.

На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення через Нікопольський міськрайонний суд.

Суддя: В. А. Бабаніна