Постанова

від 11.03.2014 по справі 804/1747/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2014 р. Справа № 804/1747/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С. при секретарі - Варушка Ю.А. за участю: представника позивача - представника відповідача - Місюренко Є.Ю. Шевченко А.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Новинтех» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що відповідачем у період з 22.10.2013 року по 19.11.2013 року була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Новінтех». За результатами перевірки відповідачем був складений акт №1044/222/20267780 від 19.11.2013 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Новинтех» з питань документального підтвердження господарських відносин з отримання страхових послуг від ПАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» за період з 01.01.2012 року по 31.03.2013 року. На підставі висновків відображених в акті перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001442200 від 04.12.2013 р.

Позивач вважає прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення протиправним посилаючись на те, що викладені в акті перевірки факти та висновки відповідача є безпідставними, оскільки ґрунтуються на припущеннях і не містять достатніх фактичних даних на підтвердження виводів про нікчемність правочинів. За таких обставин, позивач просив суд: скасувати податкове повідомлення-рішення, яке було видано ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 04.12.2013 року № 0001442200, яким позивачу нараховане податкове зобов'язання із податку на прибуток, у загальній сумі 10 239,25 грн., з яких за основним платежем (збільшено податкове зобов'язання) у розмірі 9 393 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 846,25 грн.; судові витрати, що підлягають стягненню, визначити у відповідності до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити та зазначила, що що в акті перевірки від 19.11.2013 року №1044/222/20267780 використовувалися висновки, зроблені ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська в акті перевірки ПрАТ «Страхова компанія» «Дніпроінмед» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.03.2013 року. Відповідач посилається на те, що за результатами перевірки проведеної ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська не підтверджено наявність надання послуг страхування у періоді перевірки, що свідчить про те, що правочини між ПАТ СК «Дніпроінмед» та ПП «Новинтех» не мали мети настання реальних наслідків.

Натомість ПрАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» оскаржило дії ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська щодо складання висновків, викладених в акті перевірки від 09.08.2013 року № 489/222/21870998 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, постановою від 11.11.2013 року по справі № 804/13417/13-а позов ПрАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» був задоволений.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та зазначила, що акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Новинтех» №1044/222/20267780 від 19.11.2013 року складений правомірно, згідно діючого законодавства, а висновки за результатами акту перевірки про порушення позивачем п.138.1. пп.138.10.2., пп.138.10.3. п.138.10. ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), внаслідок порушень занижено податок на прибуток на загальну суму 9 393 грн., в тому числі за ІV квартал 2011 року в сумі 6 008 грн., за І квартал 2012 року в сумі 3 385 грн. є цілком обґрунтованими.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення, яке було видано ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 04.12.2013 року № 0001442200, яким позивачу нараховане податкове зобов'язання із податку на прибуток, у загальній сумі 10 239,25 грн., з яких за основним платежем (збільшено податкове зобов'язання) у розмірі 9 393 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 846,25 грн. є цілком законним, а тому представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ПП «Новинтех» (код ЄДРПОУ 20267780) зареєстроване, як суб'єкт господарської діяльності 25.02.1992 року Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та взято на податковий облік 02.02.1992 року за № 16393 та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінського м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

ПП «Новинтех» є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 200023794 від 02.02.2012 року. Основний вид діяльності ПП «Новинтех» - це виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості та оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин та іншими товарами широкого асортименту.

Судом також встановлено, що у період з 22.10.2013 року по 19.11.2013 року ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Новинтех» код за ЄДРПОУ 20267780 з питань документального підтвердження господарських відносин з отримання страхових послуг від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія» «Дніпроінмед», код за ЄДРПОУ 21870998 за період з 01.01.2012 року по 31.03.2013 року.

Згідно висновків акту перевірки від 19.11.2013 року №1044/222/20267780 встановлені порушення:

-п.138.1. пп.138.10.2., пп.138.10.3. п.138.10. ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), внаслідок порушень занижено податок на прибуток на загальну суму 9 393 грн., в тому числі за ІV квартал 2011 року в сумі 6 008 грн., за І квартал 2012 року в сумі 3 385 грн.

Так, позивач не погодившись з висновками акту перевірки, оскаржив їх листом за вих.№116 від 22.11.2013 року. У своїй відповіді на заперечення позивача, відповідач зазначив, що висновки за результатами акту перевірки від 19.11.2013 року №1044/222/20267780 є правомірними та обґрунтованими.

На підставі висновків відображених в акті перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 0001442200 від 04.12.2013 р., відповідно до якого ПП «Новинтех» було нараховано податкове зобов'язання із податку на прибуток у загальній сумі 10 239,25 грн., з яких за основним платежем - у розмірі 9 393 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 846,25 грн.

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення № 0001442200 від 04.12.2013 р. є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.22.1. ст.22 ПК України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Згідно п.п.14.1.27. п.14.1. статті 14 ПК України, витрати-сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

В силу п.138.1. ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4., 138.6-138.9., підпунктами 138.10.2. - 138.10.4. пункту 138.10., пунктом 138.11. ст.138: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5., підпунктами 138.10.5., 138.10.6. пункту 138.10., пунктами 138.11., 138.12. ст.138, пунктом 140.1. статті 140 і статтею 141 ПК України; крім витрат, визначених у пунктах 138.3. цієї ст.138 та у статті 139 ПК України.

За приписами пп.139.1.6. п.139.1. ст.139 ПК України до складу витрат не включаються суми податку на прибуток, а також податків, установлених п.153.3. ст.153 та ст.160 цього кодексу; податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів згідно з розділом 4 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПК України (п.138.2. ст.138 ПК України).

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 ПК України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п.198.1., 198.2., 198.3., 198.6. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм Податкового кодексу України, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією, згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV встановлює, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (стаття 1 Закону). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити (ч.1 та 2 ст.9 Закону).

Аналогічне визначення первинних документів міститься й у правилах ведення бухгалтерського обліку. Зокрема, відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи - це документи у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції (пункт 2.1. Положення № 88), й складаються у момент проведення операції або одразу після її проведення (пункт 2.2. Положення № 88).

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Так, ПП «Новинтех» з ПрАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» був укладений договір добровільного страхування вантажів від 03.10.2011 року № 03/10/11/ГР, за яким ПрАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» було поставлено ПП «Новинтех» послуги у вигляді страхування вантажів та страхування транспортних засобів.

Разом із цим, як вбачається з матеріалів справи, на підставі генерального договору від 03.10.2011 р. №03/10/11/ГР про добровільне страхування вантажів у грудні 2011 року за умовами додаткової угоди № 3 від 01.12.2011 р. було застраховано вантаж (пшениця, борошно) на суму 26 119,92 грн., що підтверджується актом виконаних робіт № 3 від 31.12.2011 р. Оплата за платежем по додатковій угоді від 03.12.2011 року була здійснена у безготівковій формі, про що до суду надана копія платіжного доручення від 04.01.2012 року № 2544.

Судом також встановлено, що у січні за умовами додаткової угоди № 4 від 03.01.2012 р. було застраховано вантаж (пшениця, борошно) на суму 14 988,28 грн., що підтверджується актом виконаних робіт № 4 від 31.01.2012 р. Оплата за платежем по додатковій угоді від 03.01.2012 р. була здійснена у безготівковій формі, про що до суду надана копія платіжного доручення від 07.02.2012 року № 2648.

Разом із цим, у грудні 2012 року позивачем було віднесено до валових витрат суми оплати обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до:

-полісу від 26.12.2012 р. АВ/4622937 на страхування легкового автомобіля MAZDA 626;

-полісу від 25.12.2012 р. АВ/4622936 на страхування легкового автомобіля ВАЗ 2107.

Відповідно до наданої оборотно-сальдової відомості по рахунку 105 «Необоротні активи» за 01.01.2012 р. - 30.06.2013 р., вищеперераховані транспортні засоби перебувають на балансі ПП «Новинтех».

Відповідно до платіжного доручення від 21.12.2012 року № 3980 на суму 1 131,76 грн., оплата за платежем страховий платіж згідно полісів було здійснено у безготівковій формі.

Згідно з пп.140.1.6 п.140.1 ст.140 ПК України при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; об'єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, концесії державного чи комунального майна за умови, якщо це передбачено договором; фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку - страхувальника, то застраховані збитки, яких зазнав такий платник податку у зв'язку з веденням господарської діяльності, включаються до його витрат за податковий період, в якому він зазнав збитків, а будь-які суми страхового відшкодування зазначених збитків включаються до доходів такого платника податку за податковий період їх отримання.

Таким чином, віднесення валових витрат суми сплачені за договором страхування вантажів та обов'язкового страхування наземного транспорту є законним, а отже висновки зроблені відповідачем в акті перевірки щодо безпідставності зняття валових витрат - є необґрунтованими.

Суд вважає, що посилання ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська на акт перевірки від 19.11.2013 року №1044/222/20267780 відносно ПрАТ «Страхова компанія» «Дніпроінмед» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.03.2013 року не можуть бути прийняті судом до уваги. Оскільки, ПП «Новинтех» не повинно нести відповідальність за діяльність його контрагента ПрАТ «Страхова компанія» «Дніпроінмед».

Крім того, суд вважає, що відповідач не довів належними засобами доказування, що господарські операції між ПП «Новинтех» з ПрАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» за вказаний період, здійснені без мети настання реальних наслідків.

У матеріалах справи відсутні докази визнання недійсними правочинів, укладених між позивачем та вищезазначеним контрагентом. Крім того, докази щодо наявності таких, що набрали законної сили вироків суду в акті перевірки відсутні. Не надавались такі докази і під час судового розгляду справи.

Нормами статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Частиною 1 ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 228 ЦК України передбачено: правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Акт перевірки №5217/17-2/2610513447 від 27.11.2012 року не тільки не містить посилань про вину позивача, яка виразилася в намірі позивача порушити публічний порядок, а й не доводить умислу позивача на порушення публічного порядку, не містить посилань і на обставину в чому таке порушення полягає.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктивності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ст.3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Так, на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій - ПрАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» у встановленому порядку була зареєстрована як суб'єкт господарювання та на дату здійснення операцій підприємство було зареєстровано платником податку на додану вартість. Доказів зворотнього суду не надано, а матеріали справи не містять.

Також суд враховує й той факт, що з наказу на проведення перевірки від 22.10.13 р. №622 зазначений період, який повинен перевірятися ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, а саме з 01.01.12 р. по 30.03.2013 р.

Акт про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Новинтех» з питань документального підтвердження господарських відносин з отримання страхових послуг від ПрАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» (код за ЄДРПОУ 21870998) був складений за період з 01.01.12 р. по 31.03.2013 року.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що винесене податкове повідомлення-рішення № 000144200 від 04.12.2013 року є протиправним, а тому підлягає скасуванню, з викладених вище підстав.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.12.2013 р. № 0001442200, прийняте Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Стягнути з Державного бюджету на користь Приватного підприємства «Новинтех» витрати по сплаті судового збору у розмірі 172,06 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складений 17 березня 2014 року.

Суддя Кучма К.С.