Рішення

від 06.03.2014 по справі 234/14137/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 234/14137/13-ц Номер провадження 22-ц/775/1746/2014

Справа № 22ц/775/1746/14

Єдиний унікальний номер 234/14137/13-ц Головуючий в 1 інстанції Чернобай А. О.

Категорія 52 Доповідач Канурна О.Д.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2014 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого: Санікової О. С.

суддів: Барсукової О.І.,Канурної О.Д.,

при секретарі Хохулі М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 14 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Краматорського технологічного технікуму про скасування наказів про звільнення , поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

В липні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Краматорського технологічного технікуму про скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. В обгрунтування позову посилався на те, що 18.09.2007 року його було прийнято до Краматорського технологічного технікуму на посаду завідувача господарством. 24.12.2008 року його було переведено на посаду інженера з цивільного захисту та техніки безпеки. 28.12.2012 року йому було вручення повідомлення про те, що в штатному розписі буде змінено назву його посади з інженера з ЦО та ТБ на «інженерна з охорони праці». З 04.11.2011 року він є членом первинної профспілкової організації Краматорського технологічного технікуму. При звільненні його з посади інженера з цивільного захисту та техніки безпеки за п. 1 ст. 40 КЗпПУ директором технікума не направлялось подання у виборний орган профорганізації для отримання згоди на його звільнення. 28.03.2013 року він надав директору Краматорського технологічного технікуму заяву про те, що він згоден працювати в нових умовах праці та виконувати всі вимоги нової посадової інструкції. 29.03.2013 року він вийшов на роботу та виконував свої обов'язки, в тому числі за межами навчального закладу. Під час виконання трудових обов'язків з ним стався напад ниркової коліки та його було доставлено в центр первинної медичної допомоги. Він прохворів з 29.03.2013 року по 08.06.2013 року. З'явився він на роботу 10.06.2013 року, відпрацював цей день та у зв'язку з подальшою реабілітацією попросив у директора відпустку з 11.06.2013 року. Наказом № 62-к від 10.06.2013 року йому було надано відпустку з 11.06.2013 року по 01.07.2013 року. Наказом № 31 від 10.06.2013 року йому ще раз було надано відпустку з 11.06.2013 року по 01.07.2013 року та цим же наказом його було звільнено з роботи з 02.07.2013 року. З наказом про звільнення він не згоден. Просив суд першої інстанції поновити термін на оскарження наказу № 16к від 29.03.2013 року у зв'язку з його хворобою, визнати незаконним та скасувати наказ № 16к від 29.03.2013 року та № 31к від 10.06.2013 року в частині його звільнення, поновити його на роботі на посаді інженера з цивільної оборони та техніки безпеки, стягнути з Краматорського технологічного технікуму на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день винесення рішення, моральну шкоду в розмірі 3000 грн.

18.11.2013 року позивач надав до суду уточнену позовну заяву, в якій просив поновити терміни на оскарження наказу № 16к від 29.03.2013 року у зв'язку з його хворобою, визнати незаконним та скасувати наказ № 16-к від 29.03.2013 року та наказ № 31-к від 10.06.2013 року в частині звільнення позивача; поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді інженера з цивільної оборони та техніки безпеки Краматорського технологічного технікуму з 02 липня 2013 року та стягнути з Краматорського технологічного технікуму на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день винесення рішення, моральну шкоду в розмірі 3000 грн.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 14 січня 2014 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Краматорського технологічного технікуму про скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди відмовлено .

З вказаним рішенням суду не погодився ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2 та оскаржив його в апеляційному порядку. В обгрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції при ухваленні рішення порушив норми матеріального та процесуального права.

Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

В судове засідання апеляційного суду позивач ОСОБА_1 не з'явився, хоча своєчасно і належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується розпискою.

В судове засідання апеляційного суду представник Краматорського технологічного технікуму не з'явився, хоча своєчасно і належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, надав до суду письмову заяву про розгляд справи в його відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно наказу № 72 від 18.09.2007 року позивач ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до Краматорського технологічного технікуму на посаду завідувача господарством. Наказом № 109 Краматорського технологічного технікуму від 01.09.2008 року ОСОБА_1 переведено на посаду заступника директора з адміністративно - господарської діяльності. Згідно з наказом Краматорського технологічного технікуму № 161 від 23.12.2008 року ОСОБА_1 переведено з посади заступника директора з адміністративно - господарської діяльності на посаду інженера з цивільного захисту та техніки безпеки.

У зв'язку з невідповідністю існуючої у штатному розписі КТТ посади інженера з цивільної оборони та техніки безпеки вимогам переліку професій Державного класифікатора професій ДК 003:2010, наказом Краматорського технологічного технікуму № 192од від 27.12.2012 року з 01.04.2013 року замінено посаду інженера з цивільного захисту та техніки безпеки на посаду інженера з охорони праці. З 01.04.2013 року введено до штатного розпису технікуму посаду інженера з охорони праці.

На підставі наказу № 192од від 27.12.2012 року була 03.01.013 року затверджена директором технікуму посадова інструкція інженера з охорони праці технікуму, яка була погоджена головою профспілки технікуму.

Позивач ОСОБА_1 з наказом № 192 од та посадовою інструкцією інженера з охорони праці технікуму був ознайомлений 08.01.2013 року. ОСОБА_1 відповідно до листа відповідача за № 660 від 28.12.2012 року був попереджений про можливе звільнення з роботи 29.03.2013 року у зв'язку із змінами умов праці. Даний лист був отриманий позивачем 28.12.2012 року.

Крім того, ОСОБА_1 листами відповідача № 52 від 24.01.2013 року та № 170 від 22.03.2013 року попереджався про звільнення та даними листами були запропоновані позивачу вакантні посади технікуму, а саме: дані листи ОСОБА_1 особисто отримав відповідно 25.01.2013 року та 22.03.2013 року. Однак, ОСОБА_1 не надав до технікуму згоду на переведення його на будь - яку запропоновану відповідачем вакантну посаду.

Згідно наданого суду штатного розпису, який введено в дію з 01.01.2013 року, у штаті технікуму існує посада інженера з цивільної оборони та ТБ. Штатним розписом, який введено в дію з 01.04.2013 року, у штаті технікуму існує посада інженера з охорони праці .

Відповідно до п. 1.3 посадової інструкції інженера з охорони праці технікуму на посаду інженера з охорони праці призначається особа, яка має повну вищу інженерну освіту відповідного напрямку підготовки та диплом спеціаліста з присвоєною кваліфікацією інженера, а також необхідно мати стаж роботи на посаді інженера з охорони праці не менше 3 років.

Наказом Краматорського технологічного технікуму № 16 к від 29.03.2013 року звільнено ОСОБА_1 у зв'язку зі скороченням чисельності штату і відмовою від переведення на іншу роботу за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Підставою для видання наказу № 16 к був наказ № 192 од від 27.12.2012 року.

В день звільнення 29.03.2013 року позивач ОСОБА_1 був відсутнім на роботі, тому наказ № 16 к від 29.03.2013 року був направлений на адресу позивача цінним листом з описом вкладення 02.04.2013 року, яке було отримано 04.04.2013 року.

Відповідно до листків непрацездатності ОСОБА_1 перебував на лікарняному з 29.03.2013 року по 26.04.2013 року та з 29.04.2013 року по 07.06.2013 року, стати до роботи 08.06.2013 року.

10.06.2013 року позивач ОСОБА_1 вийшов на роботу та здав у технікум три листка непрацездатності та подав заяву про надання щорічної відпустки з 11.06.2013 року по 01.07.2013 року.

Наказом Краматорського технологічного технікуму № 31 к від 10.06.2013 року було надано відпустку ОСОБА_1 з 11.06.2013 року по 01.07.2013 року та внесено зміни до наказу № 16 к від 29.03.2013 року та перенесено дату звільнення ОСОБА_1 з 29.03.2013 року на 02 липня 2013 року. Звільнено ОСОБА_1 02 липня 2013 року у зв'язку зі скороченням чисельності штату і відмовою від переведення на іншу роботу за п.1 ст. 40 КЗпП України .

ОСОБА_1 з наказом № 31 к від 10.06.2013 року був ознайомлений о 16 годин 20 хвилин 10.06.2013 року.

Із копії трудової книжки вбачається, що запис № 28 про звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України від 29.03.2013 року є недійсним та зроблено запис про звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України 02.07.2013 року на підставі наказу № 31 к від 10.06.2013 року. Позивачу у день звільнення було виплачено всі належні йому суми.

З висновком суду першої інстанції про те, що дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці; відповідачем були додержані норми законодавства, що регулюють вивільнення позивача ОСОБА_1, апеляційний суд не погоджується з наступних підстав.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Як вбачається із пункту 1 статті 40 КЗпПУ, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Під змінами в організації виробництва і праці в п. 1 ст. 40 КЗпП мається на увазі ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Зміни в організації виробництва і праці не є підставою для звільнення. Навіть і конкретні форми змін в організації виробництва і праці - реорганізація і перепрофілювання підприємства не є підставами для розірвання трудового договору, якщо не скорочується штат або чисельність працівників.

Звільнення при скороченні чисельності або штату працівників може бути як при фактичному скороченні обсягу виконуваних робіт, так і при проведенні різного роду технологічних і організаційних заходів, які дають змогу скоротити чисельність працівників.

Відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП працівник може бути звільнений в одному із двох випадків: 1) ліквідації підприємства, організації, установи, в тому числі і при банкрутстві; 2) скорочення чисельності або штату працівників.

Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів»(із змінами і доповненнями) передбачено, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема: ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників; чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника; які є докази щодо змін в організації виробництва і праці; про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації; чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

В усіх випадках звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП провадиться з наданням гарантій, пільг і компенсацій, передбачених главою III-А КЗпП.

Із матеріалів справи вбачається, що директор Краматорського технологічного технікуму Іваненко С.М. 28.12.2012 року за № 662 на ім'я голови первинної профспілки КТТ КТПС Скляровій Г.О. направив повідомлення, з котрого вбачається, що в зв'язку з необхідністю приведення існуючої посади технікуму інженера з цивільної оборони та техніки безпеки у відповідність до вимог переліку професій Державного класифікатора професій ДК 003:2010, а також з метою забезпечення належного стану і контролю за охороною праці і технікою безпеки та ефективного впровадження заходів з охорони праці і техніки безпеки, проведення навчань та перевірки знань з охорони праці працівників технікуму та враховуючи незадовільний стан охорон и праці і техніки безпеки в технікумі, що був виявлений згідно Акту перевірки системи управління охороною праці в Краматорському технологічному технікумі № 02/1 скс-2/134 від 12.11.2012 року і Припису № 3/9 скс 2/134/113 від 12.11.2012 року головного державного інспектора з охорони праці територіального управління Держпромнагляду у Донецькій області та висновків ревізійної комісії технікуму з перевірки стану охорони праці і техники безпеки від 24.12.2012 року, повідомляє про можливе звільнення з 29 березня 2013 року з роботи члена профспілки КТПС інженера з цивільного захисту та техніки безпеки ОСОБА_1 в зв'язку із змінами умов праці, що пов'язані з введенням з 01.04.2013 року до штатного розпису нової посади інженера з охорони праці, яка потребує вищої освіти та диплому спеціаліста з присвоєною кваліфікацією інженера, замість посади інженера з ЦЗ та ТБ, яку обіймає ОСОБА_1 ( том № 1, а.с. 19).

Враховуючи вищевикладене, відповідач не довів суду, що в Краматорському технологічному технікумі мало місце скорочення чисельності або штату працівників.

Власники зобов'язані привести назви професій у штатних розкладах у відповідність з назвами, що містяться в Класифікаторі професій. Невідповідність використовуваних на підприємствах, в установах і організаціях назв професій Класифікатору професій ніякої відповідальності за собою не тягне.

Як вбачається із наказу Краматорського технологічного технікуму № 192 од від 27.12.2012 року, у відповідності до вимоги переліку професій Державного класифікатору професій та для забезпечення в технікумі належного стану охорони праці, техніки безпеці, протипожежного та цивільного захисту, введено з 01 квітня 2013 року у штатний розпис технікуму посаду інженера з охорони праці замість існуючої посади інженера з цивільного захисту та техніки безпеки. Головному бухгалтеру Сусловій І.В. ввести з 01.04.2013 року відповідні зміни у штатний розпис згідно вимоги наказу. Інспектору відділу кадрів Ревенко А.В. попередити інженера з ЦЗ та ТБ ОСОБА_1 про можливе його звільнення з роботи 29 березня 2013 року в зв'язку з внесенням змін до штатного розпису і введеннями посади інженера з охорони праці замість посади інженера з ЦЗ та ТБ ( том № 1, а.с. 64).

В матеріалах справи є наказ № 16к від 29.03.2013 року, відповідно до якого ОСОБА_1, інженера з цивільної оборони і техніки безпеки звільнено 29 березня 2013 року у зв'язку зі скороченням чисельності штату і відмовою від переведення на іншу роботу за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за 13 днів невикористаної основної щорічної відпустки за період роботи з 18 вересня 2012 року по 29 березня 2013 року і вихідну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку. Підстава: наказ № 192 од від 27.12.2012 року (том № 1, а.с. 24).

Відповідно до пункту 2 наказу № 31к від 10 червня 2013 року перенесено дату звільнення ОСОБА_1, інженера з цивільної оборони і техніки безпеки з 29 березня 2013 року на 02 липня 2013 року. Звільнено ОСОБА_1, інженера з цивільної оборони і техніки безпеки 02 липня 2013 року у зв'язку зі скороченням чисельності штату і відмовою від переведення на іншу роботу за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Бухгалтерії технікуму здійснити остаточний перерахунок з ОСОБА_1 за період з 29.03.2013 року по 01.07.2013 року з урахуванням раніш виплаченої грошової компенсації за 13 днів невикористаної щорічної відпустки та середньомісячної вихідної допомоги, а саме за період з 18.09.2012 року по 29.03.2013 року (том № 1, а.с. 26).

Тобто, підставою для звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України позивача був наказ № № 192 од від 27.12.2012 року, відповідно до якого у штатний розпис технікуму введено посаду інженера з охорони праці замість існуючої посади інженера з цивільного захисту та техніки безпеки.

У Краматорському технологічному технікумі без змін в організації виробництва і праці змінено назву у відповідності до Державного класифікатора професій тільки одну посаду, що не є зміною в організації виробництва і праці.

Частиною 1 статті 233 КЗпП передбачено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відповідно до статті 234 КЗпП, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки. Із матеріалів справи вбачається, що позивач з 29 березня 2013 року по 08.06.2013 року знаходився на лікуванні, що підтверджується листками непрацездатності (том № 1, а.с. 31-32). З 11.06.2013 року по 01.07.2013 року позивач знаходився у відпустці. Трудову книжку позивач отримав 02.07.2013 року.

Апеляційний суд вважає причини пропуску на оскарження наказу № 16-к від 29.03.2013 року у зв'язку з хворобою позивача поважними і тому поновляє строк на оскарження вищевказаного наказу.

Враховуючи, що в Краматорському технологічному технікумі відповідно до наказів № 16к від 29.03.2013 року та відповідно до пункту 2 наказу № 31к від 10 червня 2013 року, скорочення чисельності штату не було, то і вказаний наказ № 16к від 29.03.2013 року та пункт 2 наказу № 31к від 10 червня 2013 року є незаконними. Крім того, в вищевказаних наказах також йде мова про відмову від переведення на іншу роботу. Відповідно до частини 1 статті 32 КЗпП, переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підпри ємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Як вбачається із частини 3 вищевказаної статті, у зв'язку із змінами в організації виробни цтва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Згідно з частиною 4 статті 32 КЗпП, якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Пунктом 6 статт 36 КЗпП передбачено, що підставами припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів»(із змінами і доповненнями) передбачено, що припинення трудового договору за пунктом 6 ст. 36 КЗпП при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при провадженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці (раціоналізацією робочих місць, введенням нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і , навпаки, впровадженням передових методів, технологій тощо).

Згідно з частиною 1 статті 43 КЗпП, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Відповідно до витягу з протоколу № 1 засідання міської ради КТПС від 09 січня 2014 року, не надана згода на звільнення ОСОБА_1 за пунктом 1 статті 40 КЗпП з наступних підстав:

1. У Краматорському технологічному технікумі не відбулося змін в організації виробництва та праці, які б призвели до скорочення чисельності штату; не приведені у відповідність до Державного класифікатора професій назви усіх штатних посад, чим порушено вимоги статті 40 п. 1;

2. Відбулася зміна назви посади, яку не обіймав ОСОБА_1, чим порушено вимоги ст. 32 КЗпП;

3. Питання щодо відповідності ОСОБА_1 займаній посаді розглядала кадрова комісія, створення якої не передбачено статутом технікума;

4. ОСОБА_1 було допущено до праці у нових умовах (а саме 10.06.2013 року та 02.06.2013 року), виплачено заробітну плату, що протиречить статті 32 КЗпП України.

5. ОСОБА_1 не запропоновано всіх наявних вакансій (в тому чи слі які відповідали його досвіду роботи), а саме техніка з обслуговування сигналізації; сторожа та посади диспетчера, яка звільнилась у квітні 2013 року,чим порушено вимоги статті 49-2 КЗпП.

6. Технікумом не використано усіх можливостей по працевлаштуванню ОСОБА_1 (а саме запропоновано тільки дві посади, які зайняті на умовах суміщення, з чотирьох можливих. Не запропоновано посаду оператора-копіювальника та архіваріуса, чим порушено вимоги п. 7.2 розділу 3 Колективної угоди технікума.

7. Порушено вимоги статті 43 КЗпП України (том № 2, а.с. 6).

Частиною 1 статті 235 КЗпП передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до частини 2 вищевказаної статті, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 був незаконно звільнений з роботи, апеляційний суд вважає, що позивача треба поновити на посаді інженера з цивільної оборони та техніки безпеки Краматорського технологічного технікуму з 2 липня 2013 року і стягнути з Краматорського технологічного технікуму на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02 липня 2013 року по 27 лютого 2014 року.

Пунктом 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» (із змінами і доповненнями) передбачено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи, невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на данному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року № 348).

Відповідно до довідки Краматорського технологічного технікуму № 16 від 11.02.2014 року, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 88 грн. 75 коп., тоді середній заробіток складе: 88,75 грн. х 170 днів = 15087,50 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Як вбачається із пункту 2 частини 1 статті 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Що стосується вимог позивача про стягнення моральної шкоди, то пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5 «Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд апеляційної інстанції вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача заподіяну моральну шкоду в розмірі 500 грн. В іншій частині позовних вимог позивача про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Відповідно до статті 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 14 січня 2014 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 до Краматорського технологічного технікуму про скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати накази Краматорського технологічного технікуму № 16к від 29 березня 2013 року та пункт 2 наказу № 31к від 10 червня 2013 року незаконними.

Поновити ОСОБА_1 на посаді інженера з цивільної оборони та техніки безпеки Краматорського технологічного технікуму з 2 липня 2013 року.

Стягнути з Краматорського технологічного технікуму (код ЄДРПОУ 03062935, юридична адреса: 84313, Донецька область м. Краматорськ, бульвар Машинобудівників, 36) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02 липня 2013 року по 27 лютого 2014 року в розмірі 15087,50 (п'ятнадцять тисяч вісімдесят сім) грн. 50 коп. за вирахуванням податків та інших обов'язкових платежів.

Стягнути з Краматорського технологічного технікуму (код ЄДРПОУ 03062935, юридична адреса: 84313, Донецька область м. Краматорськ, бульвар Машинобудівників, 36) на користь ОСОБА_1 заподіяну моральну шкоду в розмірі 500 (п'ятсот) грн.

Стягнути з Краматорського технологічного технікуму на користь держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі, а також в частині стягнення середнього заробітку за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом 20 днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: