Постанова

від 26.03.2014 по справі 910/11987/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2014 р. Справа№ 910/11987/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Кондес Л.О.

Ропій Л.М.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.,

за участю представників:

від позивача не з'явився,

від відповідача Нескуб О.М., дов. від 12.08.2013,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем Телеком"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2014

(дата підписання - 31.01.2014)

у справі №910/11987/13 (суддя Васильченко Т.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша універсальна торгова компанія "Кабель-ОК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем Телеком"

про стягнення 34679,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.01.2014 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша універсальна торгова компанія "Кабель-ОК" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем Телеком" (далі - відповідач) задоволено в частині стягнення з відповідача 30592,18 грн основного боргу.

Припинено провадження в частині стягнення 697,50 грн 3% річних та 3390,22 грн пені.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2014 скасувати в частині стягнення 30592,18 грн основного боргу, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач не отримував вимоги від позивача про сплату суми основного боргу в порядку ст.530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Тому, на думку відповідача, відсутні підстави вважати, що прострочено виконання зобов'язання з оплати товару. На думку відповідача, поставка була здійснена у спрощений спосіб на підставі видаткових накладних, а не на підставі договору купівлі-продажу від 21.04.2011 №0022.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2014 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Рябуха В.І., судді Кондес Л.О., Ропій Л.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2014 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 26.03.2014. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 03.03.2014) позивачу - 05.03.2014 та відповідачу - 06.03.2014, долучені до матеріалів справи.

26.03.2014 у судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2014 скасувати в частині стягнення 30592,18 грн основного боргу, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги відповідача, а матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без участі позивача, з метою дотримання вимог ст. 102 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), на думку колегії суддів, відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника відповідача, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У ст.526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст. 530 ЦК України).

В ст. 655 ЦК України зазначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.04.2011 між сторонам укладено договір купівлі-продажу №0022 (далі - договір), відповідно до якого продавець (позивач) продає, а покупець (відповідач) купує товар у кількості, якості й асортименті, зазначений та узгоджений у рахунках або специфікаціях, які додаються до договору і складають його невід'ємну частину, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах договору (п.1 договору).

Загальна вартість договору визначається сумарною вартістю всіх відвантажених продавцем видаткових накладних, підписаних уповноваженими представниками сторін протягом дії договору, які додаються до договору і складають його невід'ємну частину (п.2.2 договору).

Сторони домовились, що датою постачання товару слід вважати дату відвантажувальної накладної, підписаною повноваженими представниками обох сторін (п.3.3 договору).

З пункту 4.5 договору вбачається, що товаром є кабельно-провідникова продукція.

Згідно пп.6.1, 6.2 договору розрахунки за кожну партію товару здійснюються у безготівковій формі. Попередня оплата у розмірі 100% від вартості товару згідно специфікації має бути перерахована продавцю протягом трьох днів після надання замовлення.

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє один рік, але у будь-якому випадку до повного виконання обома сторонами своїх зобов'язань за договором (п.10.1).

Пункт 10.2 передбачає пролонгацію договору при відсутності повідомлення сторони про його припинення.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплено печатками товариств.

Як зазначає позивач, 25.08.2011 та 31.08.2011 на виконання умов договору він поставив відповідачу кабельно-провідну продукцію на загальну суму 30592,18 грн, що підтверджується видатковими накладними від 25.08.2011 №401-406, №408 та від 31.08.2011 №446.

У графі "Договір" видаткових накладних вказано "Систем Телеком основний договір".

Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Видаткові накладні є первинними документами, які фіксують факт здійснення господарської операції та факт встановлення договірних відносин, а відтак є підставою для проведенню розрахунків за отриманий товар.

Відповідачем не надано суду доказів відмови від приймання продукції за будь-якою із накладних.

Факт отримання відповідачем продукції є доведеним та підтверджується підписом уповноваженої особи в графі "Отримав(ла)".

Відповідач за продукцію не розрахувався, в результаті чого у нього утворилась заборгованості перед позивачем в сумі 30592,18 грн.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 24.01.2013 №003, в якій просив сплатити 30592,18 грн боргу згідно укладеного договору в семиденний строк з дня отримання вимоги.

Вимога відповідачем не отримана та повернута відділенням зв'язку позивачу "за закінченням терміну зберігання".

Дослідивши умови договору, судом апеляційної інстанції встановлено, що сторонами не був погоджений строк оплати товару після його отримання, оскільки передбачена 100% попередня оплата відповідачем, доказів здійснення якої в матеріалах справи немає, тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню ст.692 ЦК України з огляду на наступне.

Стаття 530 ЦК України, яка розміщена у главі 48 ЦК України "Виконання зобов'язань" носить загальний характер, тобто, може бути застосована до будь-яких зобов'язань, які виникають в цивільному обороті, якщо інше не встановлено спеціальними нормами.

В даному випадку спеціальною нормою права є ст.692 ЦК України, яка регулює відносини купівлі-продажу.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 17.05.2012 у справі №13/196.

Якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення ч.2 ст.530 ЦК України, в якій йдеться про строк виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовуються (п.1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 №01-06/928/2012).

Статтею 692 ЦК України встановлено покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що за загальним правилом, обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними нормами або договором поставки не встановлено інший строк оплати.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи апеляційної скарги та вважає, що місцевий господарський суд вірно застосував ст.692 ЦК України, оскільки строк оплати продукції сторонами у договорі не встановлений, то відповідач мав розрахуватись з позивачем одразу після отримання продукції, не чекаючи вимоги від позивача.

Крім того, слід зазначити, що своє право щодо форми вимоги сплатити борг суб'єкт може здійснити будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову (постанова Верховного Суду України від 28.11.2011 у справі №43/308-10).

Отже, наявними у матеріалах справи доказами у їх сукупності підтверджується існування між сторонами зобов'язальних відносин на підставі договору купівлі-продажу від 21.04.2011 №0022, зобов'язання по виконанню якого в частині здійснення оплати були порушені відповідачем. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовної вимог про стягнення з відповідача 30592,18 грн основного боргу, строк виконання якого настав з моменту отримання продукції та товаророзпорядчих документів.

06.12.2013 позивач, скориставшись своїм правом згідно ст.22 ГПК України, відмовився від позовних вимог про стягнення 3% річних та пені.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на викладене вище, суд першої інстанції обґрунтовано припинив провадження у справі в частині стягнення сум 3% річних та пені.

Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги, які спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2014 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем Телеком" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2014 у справі №910/11987/13 - без змін.

2. Матеріали справи №910/11987/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Л.О. Кондес

Л.М. Ропій