Ухвала

від 17.03.2014 по справі 801/5052/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/5052/13-а

17.03.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Мунтян О.І. ,

Цикуренка А.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Сімферопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Петренко В.В.) від 19.12.13 у справі № 801/5052/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Куртіна" (вул. Севастопольська, буд. 41-А, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95013)

до Сімферопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Белова, 2-а, с. Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97503)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Куртіна" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.04.2013 року №0000582200 та №0000572200.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.12.2013 по справі № 801/5052/13-а позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Куртіна" до Сімферопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000572200 від 19.04.2013 року.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000582200 від 19.04.2013 року.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.12.2013 та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання 17.03.2014 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Сімферопольської МДПІ АР Крим ДПС проведена невиїзна позапланова документальна перевірка ТОВ "Будівельна компанія "Куртіна" (ЄДРПОУ 35276192) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ПП «БК «Проектреконструкція» (ЄДРПОУ 36580776) за період з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 05.04.2013 року №544/22/35276192 (далі - акт перевірки) (т.1, а.с.23-29).

Відповідно до висновків акту перевірки відповідачем були встановлені наступні порушення:

- п.44.1 ст.44, п.135.1, п.135.2, п.135.5, ст.135, ст.137, п.138.1, п.138.2, п.138.6, 138.8. п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, пп. 139.1.9. п139.1.ст.139 Податкового кодексу України е результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, у загальній сумі 42349,6 грн.

- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, ст.188 п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст. 20С Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість ще підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у сумі 40333,07 грн.

Відповідачем в акті перевірки вказується про акт від 06.02.13р. №874/22-4/36580776 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «БК «Проектреконструкція», щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та з контрагентами покупцями за липень 2012 року.

На підставі виявлених порушень, Сімферопольською МДПІ АР Крим ДПС були винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0000572200 від 19.04.2013 року, яким ТОВ "Будівельна компанія "Куртіна" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 40333,70грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 10083,20грн. (т.1, а.с.31).

- №0000582200 від 19.04.2013 року, яким ТОВ "Будівельна компанія "Куртіна" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 42349,60грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 10587,40грн. (т.1, а.с.32).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит та витрати сформовані позивачем правомірно, в той же час відповідач не довів обґрунтованість та правомірність своїх висновків та податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та переглядаючи постанову в межах доводів апеляційної скарги зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Будівельна компанія "Куртіна" та ПП «БК «Проектреконструкція» укладені наступні договори:

- Договір № 03/05 від 25.05.2012р., згідно до якого субпідрядник (ПП «БК «Проектреконструкція») зобов'язується на свій ризик, власними та залученими силами та засобами виконати роботи по капітальному ремонту фасаду будівлі управління ДП «Херсонський Морський Торгівельний порт». В свою чергу Генпідрядник (ТОВ «БК «Куртіна») зобов'язується при надходженні коштів своєчасно прийняти та оплатити виконані роботи Субпідряднику. Загальна вартість робіт за цим договором складає 785594,00 грн., крім того ПДВ - 157118,88 грн., всього: 942712,88 грн. (т.1, а.с.37-41).

01.07.2012 року між позивачем та ПП «БК «Проектреконструкція» (ЄДРПОУ 36580776) укладено додаткову угоду №1 до договору на виконання робіт №03/05 від 25.05.2012 року, згідно якої сторони домовилися продовжити дію договору №03/05 від 25.05.2012 року на виконання робіт до 31.12.2012 року (т.1, а.с.42).

На виконання умов зазначеного договору сторонами складені, підписані та видані довідка про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2012 року (т.1, а.с.43), акти приймання виконаних будівельних робіт за червень 2012 року (т.1, а.с.44-45), податкові накладні (т.2, а.с.39-41).

- Договір №02/07 від 02.07.2012р., згідно до якого субпідрядник (ПП «БК «Проектреконструкція») зобов'язується на свій ризик, власними та залученими силами та засобами виконати роботи по капітальному ремонту приміщень Міністерства економічного розвитку та торгівлі АР Крим у відповідності до затвердженої проектно- кошторисної документації. В свою чергу Генпідрядник (ТОВ «БК «Куртіна») зобов'язується передати затверджену проектно-кошторисну документацію та своєчасно прийняти та оплатити виконані роботи Субпідряднику. Загальна вартість робіт за цим договором складає 129600,00 грн., крім того ПДВ - 32400,00 грн., всього: 162000,00 грн. (т.1, а.с.55-58).

Роботи виконувалися згідно графіка виробництва робіт в липні 2012 року (т.2, а.с.11).

Факт виконаних робіт підтверджується:

- актами приймання виконаних робіт за липень 2012 року (т.1, а.с.60-76);

- податковими накладними за липень 2012 року (т.1, а.с.46-50).

Сторонами складені довідки про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2012 року (т.1, а.с.59).

Виконання підрядних робіт ПП «БК «Проектреконструкція» склало за липень 2012 року 157465,20 грн. ТОВ "Будівельна компанія "Куртіна" перерахувало за виконані роботи 156635,20 грн. і 44000,00 грн. на придбання матеріалів.

Придбання матеріалів ПП «БК «Проектреконструкція» на суму 44000,00грн. підтверджується накладними на передачу Генпідряднику ТОВ "Будівельна компанія "Куртіна" №93 від 27.07.2012 року, податковою накладною №64 від 27.07.2012 року та Генпідрядником податкова накладна №15 від 26.07.2012 року на суму 122114,89грн.

Всього в липні 2012 року ПП «БК «Проектреконструкція» було перераховано 200635,20 грн., що підтверджується реєстром документів і виписками з банківських рахунків позивача (т.2, а.с.19-22).

Також в матеріалах справи наявні акти звірки між позивачем та ПП «БК «Проектреконструкція» станом на 26.07.2012 року (т.2, а.с.17,18).

Таким чином, використання у господарській діяльності ТОВ "Будівельна компанія "Куртіна" товарів (робіт, послуг), які отримані від ПП «БК «Проектреконструкція» (ЄДРПОУ 36580776) підтверджується первинними документами, оформленими у відповідності до п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XV, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. під №168/704, які відповідають вимогам первинного документа, що містить відомості про господарську операцію й підтверджує її здійснення.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п. 14.1.36 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відтак, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні вищенаведених норм є: здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності (продукція, роботи чи послуги), які мають вартісний характер і цінове вираження.

Підпунктом 44.1. ст.44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 135.1, п.135.2 ст.135 Податкового кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 138.1.1. п.138.1. ст.138 ПК України встановлено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, в матеріалах справи наявні належним чином оформлені первинні документи бухгалтерського обліку, які підтверджують здійснення господарських операцій з придбання товарів, які оцінені судом та визнані такими, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до положень п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Пунктом 201.4 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно положень Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11. 2011р. № 1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011р. за № 1333/20071, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та надає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

При цьому дані, наведені в накладній, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, що кореспондується із п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Отже, зі змісту наведених норм слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно з положеннями Податкового кодексу України існує один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість цим кодексом не передбачено.

Всі податкові накладні, що підтверджують здійснення позивачем вищезазначеної господарської операції, є в матеріалах справи, визнані такими, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Суми вартості товарів (послуг) придбаних у ПП «БК «Проектреконструкція» (ЄДРПОУ 36580776) включені позивачем до складу валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту податку на додану вартість за відповідні податкові періоди.

Проаналізувавши всі матеріали справи колегією суддів встановлено, що відповідачем не надано суду доказів, що сторони при оформленні документів мали умисел направлений на несплату податків.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за порушення правил ведення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Припису цієї статті кореспондують правила, закріплені у статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", відповідно до частини 2 зазначеної статті якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру є достовірними і були внесені і до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі, як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідно до чинного законодавства позивач - ТОВ "Будівельна компанія "Куртіна" (ЄДРПОУ 35276192) не зобов'язано та не має права перевіряти відповідність законодавству установчих документів своїх контрагентів по угодах, а також правильність сплати ними податків.

Безпідставними є посилання відповідача, в обґрунтування своїх висновків, на акт про неможливість проведення зустрічної звірки, оскільки відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В той же час Акт про неможливість проведення зустрічної перевірки, на який посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Колегія суддів вважає також безпідставними висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про нікчемність укладених договорів між позивачем та ПП «БК «Проектреконструкція» з огляду на таке.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд відзначає, що відносини з приводу нікчемності правочинів врегульовані, зокрема ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228 ЦК України); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228 ЦК України).

Також суд вважає за необхідне зазначити, що Пленум Верховного суду України в постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу-землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Акт перевірки не містить посилань на таки факти та не доводить умислу позивача на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача у спірних правовідносинах при укладанні і виконанні договорів із КП "Альянс" суду не надано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Будь - яких доказів недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість податковим органом не подано.

Таким чином, зміст правочинів з ПП «БК «Проектреконструкція» (ЄДРПОУ 36580776) не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства, договори укладений за вільним волевиявленням його учасників, у формі, встановленій законом, та спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Відповідно, первинні та бухгалтерські документи за вищевказаними господарськими операціями свідчать про реальне виконання вказаних правочинів.

Позивач, як платник податків, діяв у межах діючого законодавства, був не обізнаний про умисел контрагента та не відповідає за його звітність. При цьому слід прийняти до уваги, що позивач не має права витребувати у контрагента документи з метою доведення, ким саме виконувались прийняті ним роботи, або перевіряти кількість працюючих осіб контрагента, а відтак у діях позивача відсутні порушення норм чинного податкового законодавства з наведених вище підстав.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом контрагентом позивача є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до такого контрагенту, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої додаткової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту. Проте, будь-які докази в Акті перевірки не викладені.

Як вбачається з первинних бухгалтерських документів, наданих до перевірки, угоди між позивачем та ПП «БК «Проектреконструкція» (ЄДРПОУ 36580776) були реально виконані сторонами, що зокрема підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт, актами прийняття виконаних будівельних робіт, податковими накладними, банківськими виписками по особовому рахунку позивача.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам вказаної норми, відповідачем належних доказів на підтвердження доводів правомірності висновків про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, викладених в акті перевірки, які покладено в основу податкового повідомлення-рішення, на вимогу статті 71 КАС України, суду не надано, як і не надано інших доказів, на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, якими позивачу збільшено суму грошових зобов'язань.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги в зв'язку з їх спростуванням матеріалами справи і встановленими обставинами, а тому, відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, отже підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сімферопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.12.13 у справі № 801/5052/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до закону.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис О.І. Мунтян

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна